Рішення

від 25.08.2015 по справі 911/2609/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"25" серпня 2015 р. Справа № 911/2609/15

За позовом публічного акціонерного товариства В«ЗлатобанкВ» , м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю В«АгрофакторінвестВ» , Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка

про стягнення 26008942,42 грн

Суддя Третьякова О.О.

Представники сторін:

Позивача - ОСОБА_1, довіреність №32 від 14.05.2015,

Відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось публічне акціонерне товариство В«ЗлатобанкВ» (далі - Позивач) від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства В«ЗлатобанкВ» В. І Славінський до товариства з обмеженою відповідальністю В«АгрофакторінвестВ» (далі - Відповідач) про стягнення 26008942,42 грн, з яких 22965111,32 грн основного боргу по кредиту, 2755813,36 грн процентів за користування кредитом, 283017,74 грн пені за прострочення погашення процентів за користування кредитом та 5000,00 грн штрафу.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на порушення Відповідачем умов Договору про надання овердрафту №03/1/13-ОVER від 11.01.2014 (далі - Кредитний договір).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2015 порушено провадження у справі №911/2609/15 та призначено її до розгляду на 11.08.2015 о 12:00 год.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.08.2015 розгляд справи у зв'язку з неявкою Відповідача відкладено на 25.08.2015.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвали Господарського суду Київської області від 25.06.2015 та 11.08.2015 направлялись Відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, буд. 46 А), зазначену Позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що свідчать здійснені судом витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 25.06.2015 за №20792899 та від 10.08.2015 за №21002280, однак вказані ухвали станом на день розгляду спору підприємством зв'язку до суду не повертались.

Як зазначається у п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст.ст. 64, 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом зазначеної ст.64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи обмежений ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, а також те, що Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, явка Відповідача обов'язковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.08.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

Між публічним акціонерним товариством В«ЗлатобанкВ» (Кредитодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю В«Агрофакторінвест В» (Позичальник) укладено Договір про надання овердрафту №03/1/13-ОVER від 11.01.2014 (далі - Кредитний договір).

Пунктом 1.1. Кредитного договору встановлено, що в порядку та на умовах, встановлених цим Кредитним договором та чинним законодавством України, Кредитодавець надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші умови цього Кредитного Договору.

Згідно з п.п.1.2., 1.3., 1.4., 1.4.1., 1.5. Кредитного договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит у вигляді овердрафту понад його залишок на рахунку Позичальника, в межах ліміту овердрафту, визначеного цим Кредитним договором, шляхом дебетування рахунку. Ліміт за овердрафтом становить максимально припустиму суму кредиту, яка складає 23000000,00 грн. Кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 31 січня 2014 року включно. Термін періодичного погашення овердрафту не встановлюється. За користування овердрафтом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки, розмір встановлюється у розмірі - 5 % річних.

В подальшому сторони погодили змінити умови Кредитного договору, а саме:

- Договором про внесення змін №1 від 01.01.2014 до вказаного Кредитного договору змінено кінцеву дату повернення овердрафту - не пізніше 28.02.2014 включно;

- Договором про внесення змін №2 від 05.02.2014 збільшено відсоткову ставку до 20% річних;

- Договором про внесення змін №3 від 26.02.2014 викладено Кредитний договір в новій редакції;

- Договором про внесення змін №4 від 25.03.2014 змінено кінцеву дату повернення кредиту - не пізніше 07.08.2015 року включно;

- Договором про внесення змін №5 від 07.08.2014 змінено кінцеву дату повернення кредиту - не пізніше 06.08.2015 року включно;

- Договором про внесення змін №6 від 08.12.2014 погоджено особливості сплати процентів за користування кредитом за період з 01.11.2014 по 30.11.2014 включно не пізніше 20.12.2014 включно;

- Договором про внесення змін №7 від 22.12.2014 погоджено особливості сплати процентів за користування кредитом за період з 01.11.2014 по 30.11.2014 включно не пізніше 07.03.2015 включно.

Згідно з п.п.1.1.,1.2. Кредитного договору (в редакції з наступними змінами та доповненнями, внесеними Договорами про внесення змін до Кредитного договору) в порядку та на умовах, встановлених цим Кредитним Договором та чинним законодавством України, Кредитодавець надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього Кредитного договору. Кредитодавець надає Позичальнику кредит у формі відкриття відкличної кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного цим Кредитним Договором. Кредит може надаватися траншами. Позичальник має право в будь-який час без повідомлення Банку здійснювати погашення поточної заборгованості по кредиту і за умови дотриманнч умов надання кредитним коштів, встановлених цим Кредитним договором, можу знову отримувати кредит в межах максимального ліміту за кредитною лінією. Грошові кошти за Кредитною лінією (отримання траншів) надаються банком за заявками Позичальника (далі - Заявка) після їх акцепту Банком. Заявка складається за формою, затвердженою Банком, в 2-х примірниках. Зобовязання Банка по кредитуванню в рамках даного Кредитного договору визначаються сумою акцептованої ним Заявки та виникають в момент акцепту Заявки. При наданні Позичальнику кредитних коштів за акцептованою заявкою в обсязі, зазначеному в Заявці така Заявка вважається виконаною, а зобов'язання Банка дотриманими. При досягненні Позичальником максимального ліміту заборгованості нові Заявки Банком не розглядаються до часткового або повного повернення кредитних коштів. Після часткового/повного повернення кредиту Позичальник може надавати в Банк нові Заявки в межах чинного максимального ліміту заборгованості.

Пунктом 2.2.1. Кредитного договору (в редакції з наступними змінами та доповненнями, внесеними Договорами про внесення змін до Кредитного договору) передбачено, що повернення кредитних коштів здійснюється на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів.

Відповідно до п.п.2.3., 2.4., 2.5., 2.6., 2.6.1. Кредитного договору (в редакції з наступними змінами та доповненнями, внесеними Договорами про внесення змін до Кредитного договору) проценти за користування Кредитом нараховуються кредитодавцем в валюті кредиту. Сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитом. При розрахунку процентів приймається рік і місяць, рівні календарній кількості днів. День повернення кредиту до розрахунку не приймається. Позичальник самостійно сплачує (перераховує) проценти на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів. Проценти за останній місяць користування кредитом сплачуються в кінцеву дату повернення кредиту. Якщо останній день повернення кредиту та/або сплати процентів припадає на вихідний, святковий день або інший неробочий день, то Позичальник має право повернути кредит та/або сплатити проценти наступного робочого дня.

Як зазначається в п.3.1.4. Кредитного договору (в редакції з наступними змінами та доповненнями, внесеними Договорами про внесення змін до Кредитного договору) Кредитодавець має право відмовитися від подальшого кредитування позичальника за Кредитним договором частково або в повному обсязі та/або вимагати повернення у повному обсязі наданих кредитних коштів (в тому числі дострокового повернення), сплати процентів за весь строк користування кредитними коштами та неустойки/штрафів (за їх наявності) у разі настання та/або існування, зокрема, такої обставин: у випадку одноразового порушення Позичальником будь-якого з боргових зобов'язань, в будь-якій їх частині, наявності/виникнення випадку невиконання умов.

Згідно з п.п. 3.4., 3.4.2., 3.4.3., 3.4.4. Кредитного договору (в редакції з наступними змінами та доповненнями, внесеними Договорами про внесення змін до Кредитного договору) Позичальник зобов'язаний: сплачувати проценти/комісію у розмірі та в порядку, передбаченому кредитним договором, згідно з умовами Кредитного договору; повернути кредит в повному обсязі та в порядку та в строки, передбачені кредитним договором, в тому числі достроково, у разі настання обставин, за яких банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі у випадку настання несприятливих обставин/подій; безумовно сплатити неустойку (штраф, пеню), інші штрафні санкції, відшкодувати заподіяні банку збитки, завдані невиконанням/неналежним виконанням умов Кредитного договору.

Відповідно до п.7.6. Кредитного договору (в редакції з наступними змінами та доповненнями, внесеними Договорами про внесення змін до Кредитного договору) кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Судом встановлено, що Позивач виконав свої зобов'язання по Кредитному договору в повному обсязі, відкривши Відповідачу відкличну кредитну лінію в межах максимального ліміту заборгованості у розмірі 23000000,00 грн та надавши Відповідачу грошові кошти відповідно умов Кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 В«ПозикаВ» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 В«КредитВ» і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст.1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

В абзаці 1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зазначено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з банківських виписок з рахунку Відповідача, відкритого у публічному акціонерному товаристві В«ЗлатобанкВ» , за загальний період з 11.01.2014 по 07.06.2015, копії яких додані до матеріалів справи, Відповідач здійснював передбачені Кредитним договором платежі не в повному обсязі та з простроченням, у зв'язку з чим Позивач пред'явив вимогу про дострокове виконання Відповідачем своїх зобов'язань та стягнення з останнього 22965111,32 грн основної заборгованості за Кредитним договором, з врахуванням часткових проплат Відповідача.

Враховуючи, що факт користування кредитними коштами та наявності заборгованості Відповідачем не заперечено та належним чином не спростовано, оскільки відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів, що спростовують наведені у позові обставини, зокрема, первинних документів в підтвердження часткового або повного погашення заборгованості, останнім не подано, суд дійшов висновку, що Відповідач свої договірні зобов'язання в повному обсязі не виконав, станом на день подачі позову основна заборгованість складала заявлений розмір і під час розгляду справи не погашена, суд вважає, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 22965111,32 грн основної заборгованості за Кредитним договором підлягає задоволенню.

Також Позивач заявляє до стягнення з Відповідача проценти за користування кредитом в сумі 2755813,36 грн за загальний період з 11.01.2014 по 07.06.2015 з врахуванням часткових проплат Відповідача.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Розрахунок процентів здійснено Позивачем на підставі вищезазначених пунктів 1.5., 2.3., 2.4., 2.5., 2.6., 2.6.1., 3.4.2. Кредитного договору та з урахуванням змін та доповнень відповідно до Договорів про внесення змін до Кредитного договору (№1 від 01.01.2014, №2 від 05.02.2014, №3 від 26.02.2014, №4 від 25.03.2014, №5 від 07.08.2014, №6 від 08.12.2014, №7 від 22.12.2014), такий розрахунок Відповідачем не оспорений та, на думку суду, є арифметично вірним, тому вимога Позивача про стягнення з Відповідача 2755813,36 грн процентів за користування кредитом підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобов'язань за Кредитним договором Позивачем нарахована пеня в загальній сумі 283017,74 грн за прострочення погашення процентів за користування кредитом за загальний період з 11.03.2015 по 08.06.2015.

Як зазначено в ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч.ч.1,3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, як це передбачено ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України.

За змістом ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В ч.2 ст.217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з п.4.1. Кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або за несвоєчасну повну чи часткову сплату/несплату процентів, банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення за кожен день прострочення та обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати кредиту та/або процентів до моменту фактичного погашення заборгованості.

Враховуючи, що подані Позивачем розрахунки пені здійснені з урахуванням розміру подвійної облікової ставки НБУ, вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, часткових проплат Відповідача, дані розрахунки Відповідачем належним чином не оспорені та, на думку суду, є арифметично вірними, вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені за прострочення процентів за користування кредитом в загальній сумі 283017,74 грн підлягає задоволенню.

Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 5000,00 грн штрафу на підставі п.4.3. Кредитного договору.

Відповідно до п.4.3. Кредитного договору за кожен випадок невиконання/неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором, передбачених п.3.4. (зокрема, але не виключно, ненадання/несвоєчасне надання документів, передбачених кредитним договором (баланс, звіт про фінансові результати тощо), банк має право стягнути, а Позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5000 грн.

Згідно з п.4.7. Кредитного договору пеня та штрафи сплачуються додатково до прострочених сум кредиту та/або процентів.

Оскільки сторонами в Кредитному договорі погоджено можливість нарахування штрафу у розмірі 5000,00 грн у разі неналежного виконання Відповідачем зобов'язань за Кредитним договором, а судом встановлено факт неналежного виконання Відповідачем договірних зобов'язань, суд дійшов висновку про задоволення вимоги Позивача про стягнення 5000,00 грн штрафу.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 22965111,32 грн основного боргу по кредиту, 2755813,36 грн процентів за користування кредитом, 283017,74 грн пені за прострочення погашення процентів за користування кредитом та 5000,00 грн штрафу є обґрунтованими, документально підтвердженими, Відповідачем не запереченими та належним чином не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч.3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається судом на Відповідача, оскільки Відповідач не звільнений від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України „Про судовий збірВ» .

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 4 3 , 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«АгрофакторінвестВ» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, буд. 46 А, код 34715997) на користь публічного акціонерного товариства В«ЗлатобанкВ» (01030, м. Київ, Шевченківський район, вул. Б. Хмельницького, буд. 17/52, код 35894495) 22965111,32 грн (двадцять два мільйони дев'ятсот шістдесят п'ять тисяч сто одинадцять гривень тридцять дві копійки) основного боргу по кредиту, 2755813,36 грн (два мільйони сімсот п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот тринадцять гривень тридцять шість копійок) процентів за користування кредитом, 283017,74 грн (двісті вісімдесят три тисячі сімнадцять гривень сімдесят чотири копійки) пені за прострочення погашення процентів за користування кредитом та 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень) штрафу.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«АгрофакторінвестВ» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, буд. 46 А, код 34715997) в доход Державного бюджету України 73080,00 грн (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень) витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено В« 17В» вересня 2015 року

Суддя О.О. Третьякова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.