Рішення

від 10.09.2015 по справі 910/18422/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2015 р. Справа № 910/18422/15

Суддя Гудзенко Я.О. розглянувши позов Cпеціалізованого сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Кузьмівський» до Рівненської обласної державної адміністрації про визнання договору поновленим та визнання додаткової угоди укладеною

За участю:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № б/н від 16.06.2015 р.);

від позивача: ОСОБА_2 (дов № б/н від 17.08.2015 р.);

від відповідача: ОСОБА_3 (посвідчення № 857 від 18.01.2012 р.);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спеціалізований сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Кузьмівський» звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Рівненської обласної державної адміністрації про визнання договору оренди землі лісового фонду від 30.12.2002 року поновленим та визнання додаткової угоди до нього укладеною.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.07.2015 року справу передано для розгляду до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва по справі № 910/18422/15 від 20.07.2015 року позовну заяву передано за підсудністю до господарського суду Рівненської області.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.07.2015 року позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/18422/15 розгляд якої призначено на 06.08.2015 року.

До канцелярії суду 31.08.2015 року від представника Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Представник Позивача в судовому засіданні 01.09.2015 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник Відповідача позовні вимоги заперечив з підстав зазначених у відзиві.

Ухвалами від 29 липня, 06 серпня 2015 року розгляд справи було відкладався.

19 серпня 2015 року в судовому засіданні Позивач підтримав заявлені позовні вимоги. Господарським судом Рівненської області розгляд справи розпочато по суті, оглянуто оригінали доданих до позовної заяви документів.

31.08.2015 року від фізичної особи - ОСОБА_4 надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.09.2015 року ОСОБА_4 у задоволенні заяви про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача відмовлено.

Ухвалою суду від 01 вересня 2015 року розгляд справи відкладено на 10 вересня 2015 року.

До канцелярії суду 10.09.2015 року від представника Позивача надійшли клопотання про фіксування судового процесу, долучення до матеріалів справи судової практики та письмовий виступ у судових дебатах.

В судовому засіданні 10 вересня 2015 року Позивач підтримав заявлені вимоги із врахуванням поданих документів. Представник Відповідача проти позову заперечив.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 10.09.2015 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд Рівненської області, -

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2002 року між Сарненською районною державною адміністрацією та Спеціалізованим сільськогосподарським кооперативом «Кузьмівський» укладено Договір оренди землі лісового фонду площею 1 520,1 (одна тисяча п'ятсот двадцять одна і одна десята) гектарів із земель запасу Кузьмівської сільської ради Сарненського району Рівненської області (далі - Договір).

Договір укладено на підставі розпорядження голови Сарненської РДА від 06.06.2002 року за № 236 та рішення Сарненської районної ради від 17.05.2002 року № 319 про що зазначено у підпункті 1.1. пункту 1 Договору.

Договір зареєстровано у Сарненському районному відділі земельних ресурсів, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 03.01.2003 року № 1.

На підставі рішення Господарського суду Рівненської області від 10.11.2009 р. у справі № 14/77 про поновлення договору оренди земельної ділянки, додатковою угодою від 06.07.2009 р., сторонами поновлено укладений між ними договір оренди землі лісового фонду строком на 5 років на тих самих умовах, що передбачені договором - до 11.05.2015 р.

Згідно підпункту 1.2. Договору земельна ділянка передана Сарненською РДА в оренду ССОК «Кузьміський» для надання послуг державі по веденню лісового господарства та захисному лісорозведенню відповідно перспективних планів ведення лісового господарства та планів Державних природоохоронних заходів.

Підпунктом 2.1. пункту 2 Договору термін його дії визначений на 5 (п'ять) років.

Відповідно до пункту 3.2. Договору ССОК «Кузьмівський» зобов'язується: забезпечувати користування земельними ділянками лісового фонду відповідно до умов їх надання (пп. 3.2.1. Договору); вести роботи способами, які б забезпечували збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створювати сприятливі умови для відновлення насаджень, охорони, захисту використання та відтворення лісів, охорони рідкісних видів флори і фауни (пп. 3.2.2. Договору); вести постійну лісову таксацію (пп. 3.2.3. Договору); своєчасно вносити плату за спеціальне використання лісових ресурсів та орендну плату (пп. 3.2.4. Договору); не порушувати права інших лісокористувачів (пп.3.2.5 Договору); відповідати і платити за всі витрати, пов'язані з використанням земельної ділянки (пп. 3.2.6. Договору); зберігати ліс, охороняти від пожеж, захищати від шкідників і хвороб (пп.3.2.7. Договору).

Згідно абзацу 2 підпункту 2.1. пункту 2 Договору встановлено переважне право ССОК «Кузьмівський» на пролонгацію Договору за умови, що останній повідомить Сарненську РДА про бажання пролонгації не пізніше ніж за два місяці до закінчення терміну дії цього Договору. Позивач має переважне право на продовження дії Договору за умови: належного виконання умов Договору; письмового повідомлення Сарненської РДА не пізніше ніж за два місяці до закінчення дії Договору про бажання його пролонгації.

Як свідчать фактичні обставини справи і підтверджується рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.06.2008 року у справі № 15/58, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 24 грудня 2008 року, а також рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.06.2009 року, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України, ССОК «Кузьмівський» належним чином виконує умови Договору, а отже має переважне право на продовження його дії.

Згідно із ст. 31 Лісового кодексу України (із змінами і доповненнями) (далі - ЛК України) ОСОБА_1 міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території, зокрема, приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

У березні 2015 року, тобто за 2 (два) місяці до закінчення терміну дії Договору, ССОК «Кузьмівський» листом повідомив Рівненську ОДА про бажання продовжити термін дії Договору.

8 квітня 2015 року на адресу ССОК «Кузьмівський» надійшла відповідь Рівненської ОДА про те, що остання не вбачає підстав поновлювати договір оренди земель лісового фонду.

Оскільки умовами Договору не встановлено порядок дій Відповідача щодо погодження чи заперечення продовження дії Договору, суд вважає, що Рівненська ОДА при розгляді пропозиції позивача про поновлення договору повинна була керуватися ст. 33 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року № 161-XIV (далі - Закон).

Частиною 3 статті 33 Закону визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається із вимог ч. 5 статті 33 Закону при розгляді орендодавцем надісланого орендарем листа-повідомлення з проектом додаткової угоди орендодавець за необхідності узгоджує з орендарем істотні умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що адміністрацією розмір орендної плати із СООК «Кузьмівський» не узгоджувався, будь-яких пропозицій адміністрація не надавала.

Як вбачається із змісту ч. 1 ст. 33 Закону, зауваження повинне стосуватися неналежного виконання обов'язків за договором, проте орендодавцем жодного зауваження з цього приводу не зроблено.

Згідно із ч. 4 ст. 33 Закону у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Посилання відповідача на те, що ССОК «Кузьмівський» не надано витяги з Державного земельного кадастру про присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів та на необхідність врахування при обрахуванні плати за землі лісогосподарського призначення вимог статей 273 та 274 Податкового кодексу України, не може вважатися підставою для відмови у продовженні договору чи пропозицією узгодити умови договору, оскільки вимагання додаткових документів за переліком, не передбаченим ст. 33 Закону України "Про оренду", не можна вважати пропозицією узгодити додаткові умови договору.

Як встановлено судом, земельна ділянка станом на момент подання позовної заяви та розгляду даної справи перебуває у користуванні ССОК «Кузьмівський», орендар сплачує орендну плату, що свідчить про те, що правовідносини між сторонами за Договором є продовженими.

Тобто, в ч. 3 статті 33 Закону «Про оренду землі» закріплений правовий інститут пролонгації договору оренди земельної ділянки, який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору.

Таким чином, вказана норма передбачає обов'язковість пролонгації Договору (поновлення на той самий строк і на тих самих умовах) в разі відсутності письмових заперечень орендодавця у формі листа-повідомлення протягом одного місяця після закінчення строку договору та не вимагає додаткового звернення орендаря з клопотанням про продовження дії договору оренди в якості підстави для його пролонгації.

Наведена правова позиція повністю кореспондується із правовою позицією, яка викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.03.08 р. у справі № 20/483д/07-9/605д/07.

Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Згідно із статтею 41 вказаного Закону голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством. Також відповідно до статті 50 цього ж Закону, яка має назву «судове оскарження рішень місцевих державних адміністрацій» розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону.

Так, відповідно до ст.ст. 6, 13, 21, 36, 41, 43, 50 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" питання щодо розпорядження землями державної власності підлягає вирішенню відповідною місцевою державною адміністрацією, голова якої в межах своїх повноважень видає розпорядження, які в передбачених законом випадках можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Таким чином, особу можуть позбавити переважного права на оренду землі виключно прийняттям орендаремрішення про відмову в цьому орендарем. Будь-якого рішення з даного приводу Рівненською обласною державною адміністрацією не приймалося.

Як вже було вказано вище, в силу приписів ст. 31 ЛК України прийняття рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення належить до повноважень обласних державних адміністрацій. Зазначені зміни в статтю 31 ЛК України набрали чинності та діють з 29 березня 2006 року.

Тобто, вимоги законодавства, визначені статтею 31 ЛК України щодо прийняття рішення про передачу у довгострокове тимчасове користування лісами лісових ділянок розповсюджуються на правовідносини, які виникли після 29 березня 2006 року.

В статті 57 ЗК України (в редакції до 2006 року) передбачалося, що земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до пункту 7 Розділу X «Перехідні положення» ЗК України, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність сторін.

Як вже зазначалось, ССОК «Кузьмівський» набув право оренди земельної ділянки на підставі розпорядження голови Сарненської РДА від 06.06.02 р. № 236, рішення Сарненської районної ради від 17.05.02 р. № 319 (про що зазначено в п.1.1. Договору) та Договору, який було зареєстровано 03.01.03 р. у встановленому порядку.

Таким чином, ССОК «Кузьмівський» набув право оренди земельної ділянки у 2003 році, тобто, до набрання чинності змін внесених до статті 31 ЛК України.

Крім того, ССОК «Кузьмівський», реалізуючи своє право на продовження дії Договору згідно до вимог частини 1 статті 777 ЦК України та ч. 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі», на підставі статті 188 ГК України звернувся до Рівненської ОДА з Додатковою угодою № 1 до Договору щодо продовження дії договору оренди.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України із змінами та доповненнями) (далі - ГК України), встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 777 Цивільного кодексу України із змінами та доповненнями) (далі - Ц України), передбачено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Згідно із ст. 188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що Відповідач ухилився від підписання додаткової угоди до договору оренди землі, та враховуючи те, що ССОК «Кузьмівський» продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та сплачувати оренду плату, - фактично договір оренди землі, укладений між сторонами, є поновленим, а укладення між сторонами додаткової угоди до зазначеного правочину є лише документальним оформлення цього факту, яке не потребує прийняття відповідного рішення Відповідачем.

Поряд з цим, до даного часу запропонована Позивачем до укладення додаткова угода Відповідачем не підписана, жодні заперечення щодо її умов, змісту, тощо Рівненською ОДА у встановленому діючим законодавством порядку не висловлені. Тобто, умови наведеної додаткової угоди зводяться виключно до продовження дії спірного договору на тих самих умовах. ЇЇ укладення між сторонами є тільки документальним оформленням вже існуючого факту продовження спірних орендних правовідносин які виникли з 2002 року.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" № 475/97-ВР від 17.07.1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_1 України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-ІV закріплено обов'язок судів застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною ОСОБА_1 України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За обставинами справи «Стретч проти Сполученого Королівства», на рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року у якій також послався суд, заявник в 1969 році уклав договір оренди земельної ділянки строком на 22 роки. Відповідно до умов цього договору він за власні кошти побудував на цій земельній ділянці кілька будівель для легкої промисловості, які здав в суборенду. Договір оренди також надавав йому право в подальшому продовжити оренду ще на 21 рік. У 1990 році заявник повідомив місцеву владу про намір продовжити договір оренди, в процесі переговорів він погодився на збільшення орендної плати. Однак, орган місцевої влади повідомив заявника, що продовження договору оренди відбутися не може, оскільки, погодившись з умовою договору про можливість його пролонгації орган місцевої влади перевищив свої повноваження.

Застосовуючи положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції до обставин цієї справи Європейський суд з праві людини вказав на таке. Заявник погодився з умовами договору оренди з огляду на те, що надалі він зможе продовжити термін його дії, і жодна із сторін не знала, що існувала якась юридична перешкода цій умові. У ситуації, яка склалася, заявник мав право, принаймні, очікувати на законних підставах, що він зможе продовжити термін дії договору, і таке очікування можна вважати - в цілях застосування положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції - складовою частиною його права власності, наданого йому за договором оренди.

Дії місцевої влади Європейський суд з прав людини розцінив як порушення права заявника на законне очікування виконання певних умов і, таким чином, вони утворювали акт втручання у реалізацію його права власності.

Вирішуючи питання про те, чи був дотриманий сторонами справедливий баланс між інтересами суспільства та правами заявника Європейський суд з прав людини відзначив, що місцева влада отримала узгоджену з заявником орендну плату і не стояло питання про те, що дії органу влади були спрямовані проти інтересів суспільства чи що порушувалися інтереси якоїсь третьої сторони, або що продовження терміну оренди могло бути всупереч з якою-небудь передбаченою законом функцією органу влади. Оскільки сама місцева влада при укладенні договору вважала, що вона має право продовжити термін його дії, то заявник міг на розумних підставах сподіватися на виконання цих умов. Він не тільки мав право законного очікування отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень, але можливість продовження терміну дії договору оренди була важливим елементом його підприємницької діяльності з огляду на зобов'язання, взяті ним на себе у зв'язку з експлуатацією побудованих будівель, і взагалі періоду часу, що скоротився, за який він міг розраховувати на відшкодування своїх витрат.

За таких обставин цієї справи Європейський суд з прав людини виніс рішення на користь заявника.

Матеріалами встановлено, що орендар - ССОК «Кузьмівський» виконало вимоги ч.1 ст.33 Закону України "Про оренду землі", належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

За приписами ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі, зокрема, зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов'язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Заперечення Відповідача, наведені у відзиві на позов, є необгрунтованими та спростовуються всім вищенаведеним.

Враховуючи викладене вище, заслухавши пояснення сторін, враховуючи докази надані Позивачем на підтвердження заявлених вимог, - вимоги Позивача підлягають задоволенню.

У зв'язку із тим, що спір виник з вини Відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати в розмірі 1 218 грн. покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати Договір оренди землі лісового фонду площею 1 520,1 (одна тисяча п'ятсот двадцять одна і одна десята) гектарів із земель запасу Кузьмівської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 30 грудня 2002 року, укладений між Спеціалізованим сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом «Кузьмівський» та Сарненською районною державною адміністрацією поновленим на той самий строк 5 (п'ять) років і на тих самих умовах, визначених договором.

3. Визнати укладеною додаткову угоду №1 до договору оренди землі лісового фонду від 30.12.2002, укладений між Сарненською районною державною адміністрацією та Спеціалізованим сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом «Кузьмівський» в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА № 1

до Договору оренди землі лісового фонду від 30 грудня 2002 року

Орендодавець Рівненська обласна державна адміністрація, в особі голови ОСОБА_5 (далі по тексту - Орендодавець), з одного боку та Орендар Спеціалізований сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Кузьмівський» (далі по тексту- Орендар), в особі голови ОСОБА_6 з другого боку, уклали цю Додаткову угоду до Договору оренди землі лісового фонду від 30 грудня 2002 (далі по тексту - Договір) про нижче наведене:

1. Орендодавець і Орендар домовилися поновити укладений між ними Договір оренди землі лісового фонду від 30 грудня 2002 року на той самий строк - 5 (п'ять) років і на тих самих умовах, що передбачені цим Договором з урахуванням змін внесених в даній Додатковій угоді.

2. Внести зміни до п. 2.1. Договору, виклавши його у такій редакції:

«Договір укладається терміном на 5 (п'ять) років, починаючи з моменту набрання чинності рішенням суду у справі № 910/18422/15 і закінчується через п'ять років. Даний договір набирає чинності після його державної реєстрації. По закінченню строку Договору Орендар має переважне право на поновлення Договору на певний строк. Зацікавлена сторона повинна повідомити другу сторону про бажання пролонгації Договору на новий строк (закінчення) не пізніше ніж за 2 (два) місяці до закінчення строку».

3. Доповнити п.2.2. Договору абзацом такого змісту:

«Право оренди земельної ділянки може передаватись у заставу, а також вноситися до статутного фонду Орендарем лише за письмовою згодою Орендодавця».

4. Ця додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання, та державної реєстрації.

5. Цю Додаткову угоду укладено у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у Орендодавця, другий - у Орендаря, третій - для цілей реєстрації."

4. Стягнути з Рівненської обласної державної адміністрації (33028, м. Рівне, Майдан Просвіти, 1, код 13986712) на користь Cпеціалізованого сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Кузьмівський» (Сарненський район, с. Кузьмівка, вул. Кузнєцова, 59, код 31539236) 1 218 грн. судового збору.

Повний текст рішення підписано 11.09.2015 р.

Суддя Гудзенко Я.О.