Постанова

від 28.07.2011 по справі 7/429

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2011 № 7/429

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Коршун Н.М.

ОСОБА_1

за участю представників:

від позивача: представник - ОСОБА_2 - за довіреністю;

від відповідача: представник - ОСОБА_3 - за довіреністю;

від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „КиївводоканалВ» м.Київ,

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.06.2011 року

За скаргою Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „КиївводоканалВ»

на неправомірні дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту

державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

у справі № 7/429 (суддя: Якименко М.М.)

за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії „КиївенергоВ» в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут КиївенергоВ»

до Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „КиївводоканалВ»

про стягнення боргу 19 669 833,78 грн.,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.11.2010 року у справі № 7/429, яке було змінено постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 року, та залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.02.2011 року, позов Акціонерної енергопостачальної компанії „КиївенергоВ» в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут КиївенергоВ» задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „КиївводоканалВ» 17 505 744,30 грн. - боргу за активну електроенергію, 111 257,48 грн. - боргу за реактивну електроенергію, 519 229,09 грн. - пені, 211 404,02 грн. - індексу інфляції, 89 008,76 грн. - 3% річних, 1 233 190,12 грн. - штрафу, 25 500 державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України, та набрало законної сили з 22.12.2010 року у справі № 7/429 за позовом Публічної акціонерної енергопостачальної компанії „КиївенергоВ» в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут КиївенергоВ» до Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „КиївводоканалВ» про стягнення 17 505 744,30 грн. - боргу за активну електроенергію, 111 257,48 грн. - боргу за реактивну електроенергію, 519 229,09 грн. - пені, 211 404,02 грн. - індексу інфляції, 89 008,76 грн. - 3% річних, 1 233 190,12 грн. - штрафу, 25 500 державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 01.03.2011 року Господарським судом міста Києва було видано наказ.

08.06.2011 року Публічне акціонерне товариство „Акціонерна компанія „КиївводоканалВ» подало до Господарського суду міста Києва скаргу на неправомірні дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.05.2011 року з виконання наказу господарського суду м. Києва № 7/429 від 01.03.2011 року.

Публічне акціонерне товариство „Акціонерна компанія „КиївводоканалВ» просило суд визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 17.05.2011 року з виконання наказу господарського суду м. Києва № 7/429 від 01.03.2011 року, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.05.2011 року з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 7/429 від 01.03.2011 року, яка винесена головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 та зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за наказом господарського суду міста Києва № 7/429 від 01.03.2011 року.

В обґрунтування своєї скарги Публічне акціонерне товариство „Акціонерна компанія „КиївводоканалВ» посилається на те, що відповідно до ст. 18 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , виконавче провадження не відповідає вимогам виконавчого документа в частині зазначеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Представник Публічного акціонерного товариства „КиївенергоВ» проти вимог скарги заперечив, вважаючи відсутністю підстав для задоволення даної скарги з огляду на те, що невірне зазначення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання не є порушенням ст. 18 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» та не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження у відповідності до ст. 26 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» . Також вважав, що строк пред'явлення до виконання наказу не закінчився, а тому державний виконавець в порядку ст. 25 України В«Про виконавче провадженняВ» відкрив виконавче провадження правомірно.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.06.2011 року у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компаніяВ»КиївводоканалВ» відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, Публічне акціонерне товариство „Акціонерна компанія В»КиївводоканалВ» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, посилаючись на те, що вона винесена місцевим господарським судом з порушенням норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 18 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» у виконавчому документі повинен бути зазначений строк пред'явлення його до виконання, який відповідно до ст. 22 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» та ст. 118 ГПК України обчислюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відзив на апеляційну скаргу не подано та не використано наданого їм законом права на участь своїх представників у судовому засіданні. Причин неявки суду не повідомлено.

Однак, матеріали справи містять докази належного повідомлення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про час та місце розгляду справи.

В п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» від 18.09.1997 року № 02-5/289 зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що зазначена у скарзі, була направлена копія ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, що підтверджується відповідними відмітками на ухвалах.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників Акціонерної енергопостачальної компанії „КиївенергоВ» та Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „КиївводоканалВ» , судовою колегією встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2011 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 за заявою позивача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №26632543) по примусовому виконанню наказу № 7/429 від 01.03.2011 року про стягнення 17 505 744,30 грн. - боргу за активну електроенергію, 111 257,48 грн. - боргу за реактивну електроенергію, 519 229,09 грн. - пені, 211 404,02 грн. - індексу інфляції, 89 008,76 грн. - 3% річних, 1 233 190,12 грн. - штрафу, 25 500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і боржнику було надано 7-денний строк з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження для самостійного виконання рішення.

Позивач, не погоджуючись з такими діями державного виконавця та вважаючи їх неправомірними, подав до Господарського суду м. Києва скаргу на неправомірні дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.10.2010 р., оскільки відповідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження не відповідає вимогам виконавчого документа в частині зазначеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з статтею З Закону України "Про виконавче провадження" державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, накази господарських судів та ухвали господарських судів у випадках, передбачених законом.

Статтями 5, 7 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено неупереджене, своєчасне, повне вчинення виконавчих дій та використання наданих державному виконавцю прав у точній відповідності із законом.

Вищезазначене кореспондується з ч. 2 статті 19 Конституції України, в якій передбачено, що органи державної виконавчої влади, зокрема, і органи Державної виконавчої служби, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 3 статті 8 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії.

Відповідно до частин 1, 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Колегія суддів, дослідивши наказ Господарського суду м. Києва № 7/429 від 01.03.2011 року встановила, що останній відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", крім того, строк його пред'явлення до виконання не закінчився, наказ пред'явлено до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення, а тому державний виконавець в порядку вищевказаної статті Закону постановою від 17.05.2011 правомірно відкрив виконавче провадження з примусового виконання наказу № 7/429 від 01.03.2011 року, зазначивши в постанові зміст виконавчого документа, як це передбачено Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відсутні правові підстави для зупинення виконавчого провадження.

Судова колегія також не приймає до уваги посилання апелянта на те, що невірне зазначення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання є порушенням ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" та є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Посилання апелянта на те, що наказ Господарського суду м. Києва № 7/429 від 01.03.2011 року не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки в наказі невірно зазначений строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, є неправомірним, оскільки останній відповідає до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, а саме наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

В даному випадку наказ Господарського суду м. Києва № 7/429 від 01.03.2011 року виданий після набрання судовим рішенням законної сили, а дійсний до пред'явлення до виконання до 01.03.2014 року, тобто протягом трьох років у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу та Закону України "Про виконавче провадження", які діяли на момент видачі наказу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що доводи скаржника не є змістовними та не підтверджені належними доказами у зв'язку з чим скарга Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка підлягає оскарженню в установленому порядку.

У п. 8 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» від 28.03.2002 р. № 04-5/365 зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Така правова позиція також викладена, зокрема, в Інформаційному листі ВГСУ від 19.03.2004р. N01-8/492 «Про деякі питання практики застосування статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України», Оглядовому листі ВАСУ від 09.01.2008 р. N 7/9/1/13-08 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України)» та в Роз'ясненні Президії ВГСУ від 28.03.2002 р. N 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Таким чином, оскаржувану ухвалу на неправомірні дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „КиївводоканалВ» на ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.06.2011 року залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.06.2011 року у справі № 7/429 - без

змін.

3. Матеріали справи № 7/429 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Коршун Н.М.

ОСОБА_1