Ухвала

від 10.09.2015 по справі 826/18857/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2015 року м. Київ К/800/11486/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Маринчак Н.Є., Рибченка А.О.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катюжанка Естейт Холдінгс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Катюжанка Естейт Холдінгс» (далі - позивач, ТОВ «Катюжанка Естейт Холдінгс») звернулося до суду першої інстанції із позовом в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про розірвання договору про визнання електронних документів № 9059797870, укладеного між Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві та ТОВ «Катюжанка Естейт Холдінгс»; зобов'язати відповідача поновити дію договору та вважати податкову звітність ТОВ «Катюжанка Естейт Холдінгс», подану засобами електронного зв'язку, прийнятою

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору № 9059797870 про визнання електронних документів, укладеного 17.10.2014 року між відповідачем та позивачем; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що лист відповідача від 04.11.2014 року № 54824/10/26-55-10-02-10 не є рішенням контролюючого органу у розумінні ст. 17 КАС України, а тому необхідно вийти за межі позовних вимог з метою захисту порушених прав і законних інтересів позивача та визнати протиправними дії відповідача щодо розірвання договору в односторонньому порядку, оскільки законних підстав для цього у відповідача не було.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що постановлені із порушенням норм процесуального права, і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що місцезнаходження позивача за податковою адресою не встановлено, отже були наявні підстави для розірвання вказаного договору, а відповідач діяв правомірно.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

17.10.2014 року між позивачем та відповідачем укладено договір, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Договір укладено в електронному вигляді. Підтвердженням укладення договору є квитанція № 2 від 23.10.2014 року, копія якої міститься у матеріалах справи.

Листом відповідача від 04.11.2014 року № 54824/10/26-55-10-02-10 повідомлено позивача про розірвання договору у зв'язку з порушенням істотних умов договору, зобов'язання сторін, визначені договором, припиняються, податкова звітність, подана засобами електронного зв'язку, вважаться не прийнятою.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233 «Про надання електронної податкової звітності» затверджена Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (далі - Інструкція). Додатком №1 до вказаної Інструкції є примірний договір про визнання електронних документів.

Відповідно до п. 4 розділу 6 Додатку № 1 до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації. Аналогічні положення закріплено і в зазначеному договорі.

Підставою для припинення договору відповідачем у листі від 04.11.2014 року зазначено, що за результатами здійснення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, знаходження позивача за податковою адресою не встановлено.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 755-IV) місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону № 755-IV відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з ч. 5 ст. 17 Закону № 755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

В ч. 1 ст. 18 Закону № 755-IV зазначено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, а відповідачем не доведено факту зміни місця реєстрації позивача, оскільки за наявним у справі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, на дату розірвання договору відомості про юридичну особу - позивача є підтвердженими, місцезнаходженням ТОВ «Катюжанка Естейт Холдінгс» є 01021 м. Київ, вул. Інститутська, буд. 24/7, офіс 12.

Таким чином, висновки податкового органу про відсутність позивача за зареєстрованим місцезнаходженням є необґрунтованими та не могли слугувати підставою для розірвання договору в односторонньому порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що розірвання відповідачем договору в одноособовому порядку на підставі відсутності позивача за місцезнаходженням є протиправним.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що лист відповідача від 04.11.2014 № 54824/10/26-55-10-02-10 не є рішенням контролюючого органу у розумінні ст. 17 КАС України, у зв'язку з чим з метою захисту порушених прав і законних інтересів позивача існувала необхідність вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо розірвання договору в односторонньому порядку.

Щодо заявлених позивачем вимог про зобов'язання відповідача поновити дію договору та вважати податкову звітність позивача, подану засобами електронного зв'язку, прийнятою, то суди дійшли обґрунтованого висновку, що такі не підлягають задоволенню, оскільки визнання протиправним дій відповідача щодо розірвання договору в односторонньому порядку є достатнім способом захисту порушених прав і законних інтересів позивача.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року у справі № 826/18857/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер Н.Є. Маринчак

А.О. Рибченко