Рішення

від 07.10.2009 по справі 31/243

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/243

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  31/243

07.10.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс», м. Київ

До          Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр «Ай.Бі.Тек»», м. Київ

Про                         визнання недійсним договору

Суддя  Качан Н.І.

Представники:

Від позивача            не з'явився

Від відповідача          Безносюк О.А. –представник по довіреності

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

                    Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору № ІЦ-159 від 28.04.2005 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр «Ай.Бі.Тек»з моменту укладання, посилаючись на недосягнення сторонами згоди стосовно істотних умов даного договору.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2008р. порушено провадження у справі № 31/243 та призначено її розгляд на 18.06.2008р.

          Представники позивача в судове засідання 18.06.2008 р. не з'явилися, про причини неявки повноважних представників суду не повідомили, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2008р. розгляд справи було відкладено на 25.06.2008р.

          Представники позивача в судове засідання 25.06.2008 року вдруге не з'явилися, про причини неявки повноважних представників суду не повідомили, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали.

          Представником відповідача було надано суду відзив на позовну заяву з додатками, який долучено до матеріалів справи.  

          У зв'язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу суду від 18.06.2008р., справу було направлено до Київського апеляційного господарського суду.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008р. по справі № 31/243 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2008р. у справі № 31/243 припинено, а справу № 31/243 повернуто до Господарського суду міста Києва.

          Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2008р. по справі     № 31/243 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс»на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2008р. у справі № 31/243 залишено без задоволення, Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008р. залишено без змін.

          Ухвалою Верховного Суду України від 29.01.2009р. повернуто матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс»на постанову Вищого господарського суду України від 27.11.2008р. у зв'язку з недотриманням скаржником вимог щодо форми і змісту касаційної скарги.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2009р. розгляд справи було призначено на 22.04.2009р.

13.04.2009р. через Вищий господарський суд України представником позивача була подана заява про поновлення строків на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду України від 21.05.2009р. у справі № 31/243 у порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 27.11.2008р. відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2009р. розгляд справи було призначено на 16.07.2009р.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, вимоги ухвали суду від 15.06.2009р. не виконали. Проте, від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.  

Суд визнав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2009р. розгляд справи було відкладено на 23.09.2009р.

17.09.2009р. до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Аксепт-Транс” на ухвалу від 16.07.2009р. по справі     № 31/243.

Резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 18.09.2009р. Саранюка В.І. вказану скаргу було передано на розгляд судді Качан Н.І.

Ухвалою суду від 23.09.2009р. було відмовлено ТОВ «Акцепт-Транс»у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу суду від 16.07.2009р., апеляційну скаргу з додатками повернуто скаржнику.

Представник позивача в судове засідання 23.09.2009 р. не з'явився, про причини неявки повноважних представників суду не повідомив.

Ухвалою суду від 23.09.2009р. розгляд справи було відкладено на 07.10.2009р.

Представник позивача в судове засідання 07.10.2009р. не з'явився вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі документами та матеріалами.

Враховуючи неодноразову неявку представників позивача до суду без поважних причин, суд визнав клопотання представника відповідача обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

          Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані по справі документи і матеріали,  всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр «Ай.Бі.Тек»був укладений Договір № ІЦ-159 (далі –Договорі), за умовами якого відповідач зобов'язався виконати на користь позивача роботи з постачання, устаткування, монтажу, виконанню пусконалагоджувальних робіт та здачі органам Державного пожежного нагляду України системи автоматичного порошкового пожежегасіння приміщень підземного гаражу за адресою: м. Київ, вул. Андрущенка, 4,а позивач зобов'язався прийняти та оплатити відповідні роботи.

На думку позивача, даний Договір є підстави  визнати недійсним, у зв'язку з недосягненням сторонами  під час його укладення згоди стосовно усіх істотних умов.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними умовами є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строки дії договору.

На думку позивача, сторонами не було в належній формі досягнуто згоди щодо ціни договору, зокрема ціна, що визначена в п. 3 Договору, не була підтверджена відповідним кошторисом. Відсутність кошторису по даному договору не дає змоги визначити яку суму, за які послуги та товари необхідно сплачувати.

Розглянувши позовні вимоги суд вважає їх необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню виходячи із наступного.  

У статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, стаття 215 ЦК України містить вичерпний перелік вимог, дотримання яких є необхідним для чинності правочину.

Обставина, на яку позивач посилається, як на підставу визнання Договору недійсним, не конкретизована позивачем, а тому не може бути віднесена до будь-якої із вище перерахованих підстав, з якою законодавець пов'язує недійсність правочину.  

Також варто зазначити, що у п. 1.1. Договору сторони чітко визначили предмет договору, зокрема перерахували дії, які повинен вчинити відповідач на виконання цього Договору.

У п. 3.1. Договору сторони обумовили вартість робіт по даному Договору, яка складається із вартості устаткування та матеріалів, а також із вартості самої роботи.

Тобто визначити і предмет і ціну Договору, що є необхідним для укладення Договору відповідно до чинного законодавства України.  

Також варто зазначити, що на момент розгляду справи у суді роботи по даному Договору з боку відповідача були виконані в повному обсязі, про що свідчать наступні документи: Акт приймання-передачі виконаних робіт, Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та Акт звіряння розрахунків на суму заборгованості, які були підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відбитками їх печаток. Належним чином засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи та засвідчують наведені факти .

Таким чином, не знайшли свого підтвердження  і доводи позивача щодо невиконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним Договором.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2009 р. по справі № 26/128 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр «Ай.Бі.Тек»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксент-Транс» про стягнення заборгованості з останнього за виконані роботи відповідно до Договору № ІЦ-159 від 28.04.2005 р. у розмірі 67 656 грн. При цьому при розгляді даної справи у суді Товариством з обмеженою відповідальністю «Аксент-Транс»не піднімалося питання щодо недійсності Договору № ІЦ-159 від 28.04.2005 р.

Також відповідач звертає увагу суду на пропуск позивачем строку позовної давності, протягом якого позивач мав право звернутися до суду за захистом свого порушеного права або інтересу.   

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          За таких обставин суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

          Враховуючи  вищенаведене, керуючись ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 4, 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                    Н. І. Качан

Дата підписання рішення 19 жовтня 2009 року.