40/48
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 40/48
26.05.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Магазин «Будинок меблів»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росінгер Україна»
про стягнення 540 204,68 грн.
Суддя: Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
Від позивача: Рибченко О.Г. за довіреністю б/н від 26.02.2009.
Від відповідача: Юхман Ю.М. за довіреністю б/н від 15.03.2009, Онищук Я.В. генеральний директор.
Брали участь у судових засіданнях
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду м.Києва звернулося Відкрите акціонерне товариство «Магазин «Будинок меблів»з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росінгер Україна»заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від 18.08.2008 за грудень 2008 року та січень 2009 року у розмірі 540 204,68 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.02.09 порушено провадження у справі №40/48, слухання у справі призначено на 03.03.09р.
В судовому засіданні 03.03.09р. з'явився представник позивача, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із частковою сплатою заборгованості, й просить суд стягнути на його користь 505 204,68 грн.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення слухання справи, а також повідомив, що не заперечує проти продовження строків розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.03.09 розгляд справи відкладено до 17.03.09р.
У судовому засіданні 17.03.09р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із частковою сплатою заборгованості –485 204,68 грн.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, просив суд надати час для проведення взаєморозрахунків з Позивачем. Також сторони подали клопотання про продовження строків розгляду справи в порядку ч. 4 ст. 69 ГПК України. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.03.09 р. продовжено строк вирішення спору.
В судових засіданнях 17.03.09 та 14.04.09 оголошувались перерви відповідно до 14.04.09р. та 28.04.09р.
28.04.09р. у судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, й просить суд стягнути з відповідача на його користь 430 204,68 грн. відповідач не заперечує проти існування боргу проте не визнає борг у сумі нарахованій позивачем.
У судовому засіданні суд оголосив перерву до 26.05.09р. для виготовлення повного тесту рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін Господарський суд міста Києва встановив.
Між позивачем та відповідачем укладений з нотаріальним посвідченням договір оренди нежилого приміщення від 18.08.08р., терміном дії 7 років з дня прийняття майна в орендне користування за актом приймання –передачі.
Як стверджує позивач, за актом здачі-приймання від 18.08.08р. відповідач прийняв у позивача в орендне користування нежиле приміщення, загальною площею 415,3 кв.м. в жилому будинку № 7 «Б»(літ А) по вул. Лесі Українки в м. Києві, яке належить позивачу на праві власності, відповідно до свідоцтва про право власності від 29.12.07р., зареєстрованого в БТІ м. Києва за № 136п-101 04.02.08р.
Як зазначає позивач, на виконання умов п.п. 2.5.1. та 2.5.2. договору оренди, відповідач перерахував на поточний рахунок позивача суму у розмірі 629 180,00 грн., яка відповідно до зазначених умов договору, була зарахована в рахунок орендної плати за перші три користування приміщенням та у гарантійний платіж.
За доводами позивача, відповідач не виконав зобов'язань, передбачених п.2.8. договору, що призвело до виникнення заборгованості.
Позивач здійснював зарахування в рахунок погашення орендних платежів у порядку передбаченому п.2.5.2. договору оренди з направленням повідомлень. Поповнення розміру гарантійного платежу відповідачем не здійснено.
Пунктом 2.9. договору оренди передбачено, що починаючи з січня 2009р. розмір орендної плати, з урахуванням ПДВ, збільшується на 7 відсотків від розміру оренди за попередній до збільшення місяць.
Позивач стверджує, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.01.09р. по справі № 44/38-б порушено провадження у справі про банкрутство відповідача за ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Провадження було припинено ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.01.09р. з підстав, що банкрут (відповідач) знайшовся.
Відповідач листом № 1-16/01-09 від 16.01.09р. повідомив позивача про припинення договору оренди з наведених підстав, на виконання п. 9.1.3. договору.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст.ст. 16, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Відповідач надав відзив у якому просить повернути позовну заяву на підставі ст.63 ГПК України. Відповідач стверджував зокрема, що позивачем зазначено у п.1 позовної про направлення лише позовної заяви без доданих до неї документів.
Заперечень щодо суті заявлених вимог суду не надано.
До винесення рішення по справі, позивачем подавалися заяви про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку із частковим погашенням заборгованості позивачем.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення надані сторонами, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків .
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови , що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. (ст.. 638 ЦК України).
Договором оренди нежилого приміщення від 18.08.08р., передбачено терміном дії 7 років з дня прийняття майна в орендне користування за актом приймання –передачі (п.11.1 Договору).
За наявними у матеріалах справи доказами 18.08.08р. відповідачем отримано у користування приміщення, визначені сторонами у договорі (Акт здачі-приймання від 18.08.08р.
За умовами договору (п.2.4. та 2.5.) відповідач зобов'язався сплатити орендну плату за перші три місяці у розмірі визначеному п.2.1. договору оренди від 18.08.08р. та гарантійний платіж у розмірі місячної орендної плати.
За передбаченою сторонами умовою сплати гарантійного платежу, відповідачеві надано право проводити зарахування в рахунок погашення заборгованості чи штрафних санкцій у випадку виникнення. Порядок зарахування сторонами визначено п.2.6. договору, а саме направлення повідомлення із зазначенням суми та боргу, що погашається (зараховується).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.
Позивачем надано суду в порядку ст. 33 ГПК доказ виконання (дотримання) умов п.2.6. договору, зокрема: листи-повідомлення №№ 1,2 від 04.12.08 та 29.12.08р.
За змістом наведених повідомлень, за період з 18.11.08р. по 30.11.08р. позивачем проведено зарахування у розмірі 136 322,33 грн., та здійснено часткове погашення заборгованості за грудень 2008р. на суму 178 267,67 грн.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У матеріалах справи наявні докази відмови відповідача від сплати орендних платежів у визначеному сторонами розмірами та порядку, пропозиції відповідача, щодо внесення змін до договору, та його дострокового припинення (листи від 05.11.08р., 17.11.08р., 27.11.08р., 12.12.08р.).
Згідно п.9.1.3. договору, сторони визначили припинення договору за порушення провадження у справі про банкрутство та повернення приміщення протягом трьох днів (п.5.1.13 договору).
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.01.09р. по справі № 44/38-б порушено провадження у справі про банкрутство відповідача. Відповідачем направлено на адресу позивача відповідне повідомлення про припинення договору та примірники акту здачі-приймання приміщення. Тобто договір фактично припинив свою дію 16.01.09р. з огляду на відсутність заперечень позивача з даного приводу та визначені сторонами, як обов'язкові умови договору.
Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Зміна, або розірвання договору, вичиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).
У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують належне оформлення сторонами припинення (розірвання) договору, у відповідності до ст. 654 ЦК України. Водночас сторони не заперечують факт припинення правовідносин в частині використання приміщення орендарем з моменту вчинення дій, передбачених п.п. 5.1.13. та 9.1.3. договору, що доводить, зокрема період заборгованості по орендній платі наведений позивачем та визнаний відповідачем.
Слід звернути увагу, що в процесі слухання справи позивач змінював розмір заявлених вимог у зв'язку із частковим погашенням заборгованості відповідачем. Стосовно розміру заборгованості, відповідачем не надано в порядку ст. 33 ГПК України контррозрахунку заборгованості, чи доказів на сплату коштів у розмірі більшому ніж зазначено позивачем. На підтвердження надано виписки із поточного рахунку позивача на період подання заяв, платіжні доручення № 29510 від 04.03.09р., № 29913 від 23.03.09р., № 30058 від 30.03.09р. тощо.
Згідно ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково, або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно ст. 44 ГПК України Позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, відшкодовуються за рахунок Відповідача (ст. 49 ГПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Магазин «Будинок меблів»задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Росінтер Україна»(04112, м.Київ, вул. Академіка Грекова, б.3, ідентифікаційний код 32074560) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства «Магазин «Будинок меблів»(01133, м. Київ, бульвар Дружби народів, 23, ідентифікаційний код 14356278) заборгованість у розмірі 430 204,68 грн. (чотириста тридцять тисяч двісті чотири гривні шістдесят вісім копійок), суму сплаченого державного мира у розмірі 5 402,05 грн. (п'ять тисяч чотириста дві гривні п'ять копійок) та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень нуль копійок).
3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Пукшин Л.Г.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2009 |
Оприлюднено | 22.10.2009 |
Номер документу | 5068227 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні