Ухвала

від 23.12.2010 по справі 10/431

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 10/431 Головуючий у 1-й інстанції: Ковзель П.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

"23" грудня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Земляної Г.В., Петрика І.Й.,

при секретарі судового засідання Тарнаруцькій Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської митниці на ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2008 року у справі за позовом акціонерного товариства закритого типу «Діжитек-Сервіс»до провідного інспектора ОВ СБК ПМП та Чернігівської митниці про визнання дій неправомірними, скасування протоколів та стягнення матеріальних збитків, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати неправомірними дії провідного інспектора ОВ СБК ПМП у зв'язку із притягненням до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, визнати нечинними і скасувати протоколи про вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил, складені провідним інспектором ОВ СБК ПМП, та стягнути з Чернігівської митниці матеріальні збитки.

Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2008 року вирішено направити справу за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

На вказану ухвалу Чернігівською митницею було подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить змінити оскаржувану ухвалу, оскільки, на думку скаржника, судом при постановленні зазначеної ухвали не вирішено питання щодо підсудності позовних вимог про стягнення матеріальних збитків.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з абзацом 4 ст. 2 КУпАП України питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

Розділом XIX Митного кодексу України визначено порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил.

Порушення митних правил, згідно статті 319 МК України, є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 332 МК України, на підставі якої були складені оскаржувані протоколи, передбачено притягнення до адміністративної відповідальності за недоставлення до митного органу товарів, транспортних засобів, документів.

Згідно з ч. 2 ст. 18 КАС Україні (в редакції на момент винесення оскаржуваного рішення) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що станом на сьогоднішній день, враховуючи останні зміни, статтею 171-2 КАС України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом п'яти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п'ять днів. Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Стаття 21 КАС України визначає підсудність кількох пов'язаних між собою вимог.

Згідно з ч.2 зазначеної статті вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 22 КАС України передав адміністративну справу на розгляд Шевченківському районному суду м. Києва, оскільки після відкриття провадження у справі виявилося, що провадження у справі відкрито без дотримання правил предметної підсудності.

Стосовно обґрунтування апелянтом необхідності зміни судового рішення у зв'язку з невирішенням питання щодо всіх позовних вимог, колегія суддів зазначає, що такі вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вбачається, що зазначеною ухвалою вирішено питання про передання справи за підсудністю до місцевого адміністративного суду, зважаючи на це, колегія суддів приходить до висновку, що таким чином окружний адміністративний суд міста Києва вирішив питання щодо підсудності місцевому суду, як адміністративному всіх заявлених позивачем вимог адміністративного позову. Питання стосовно відкриття провадження щодо вимог адміністративного позову про стягнення збитків, які, як вбачається з позову заявлені разом з вимогою вирішити публічно-правовий спір, повинен вирішувати повноважний суд, тобто місцевий суд адміністративної юрисдикції, до якого вирішено передати справу за предметною підсудністю відповідно до вимог ст. 22 КАС України.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 196 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Апелянт у вимогах апеляційної скарги просив змінити оскаржувану ухвалу.

Згідно зі ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. При цьому доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що в матеріалах справи відсутні достатні дані, які б свідчили про необхідність вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, керуючись ст.ст. 117, 118, 196, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці залишити без задоволення.

Ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2008 року -без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя

Судді