Рішення

від 22.09.2009 по справі 27/363

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/363

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/363

22.09.09

За позовом     

Приватного підприємства «Проектно-конструкторський центр «Олександра»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю Торгового дому «Кампус Коттон клаб»

про

За зустрічнимпозовомстягнення  31 953, 93 грн.

Товариства з обмеженою відповідальністю Торгового дому «Кампус Коттон клаб»

до                        Приватного підприємства «Проектно-конструкторський центр «Олександра»про                     стягнення 4 682, 08 грн.                                                                                                         Суддя Дідиченко М.А.                                                                                                         Секретар Приходько Є.П.

Представники:                     

Від позивача: Головко М.В. –представник за довіреністю від 16.03.2009 року;

Від відповідача:

Румша А.Л. –представник за довіреністю № 2/09 від 04.01.2009 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Проектно-конструкторський центр «Олександра»до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгового дому «Кампус Коттон клаб»про стягнення 17 600, 00 грн. основного боргу, пені у сумі 6 562, 30 грн. та збитків від інфляції у розмірі 7 791, 63 грн. за договором № 20/06-П від 18.05.2006 року.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що у відповідності з укладеним між позивачем та відповідачем договором позивач зобов'язувався виготовити проектно-кошторисні роботи, а відповідач прийняти зазначені роботи на оплатити їх вартість. За виконані роботи відповідач провів частковий розрахунок і станом на день звернення до суду заборгованість відповідача за виконані роботи становила 17 600, 00 грн. Тому, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості та нараховані штрафні санкції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2009 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 01.07.2009 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.07.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду та заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості подати зустрічний позов.

Представник позивача проти клопотання про відкладення розгляду справи заперечував.

Суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з його необгрунтованістю.

Представником позивача подані докази, витребувані ухвалою суду на надані усні пояснення. Також, судом залучено оригінали документів, наданих позивачем для огляду у судовому засіданні, а саме: договір № 20/06-П від 18.05.2006 року; смета № 1 (додаток до договору № 20/06-П; календарний план роботи; завдання на проектування (згідно ДБН А.2.-3-97); накладна № 20; акт від 23.07.2007, 13.06.2006; лист-замовлення від 18.05.2006.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить  суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки акти здачі-приймання проектної документації підписанні неуповноваженою особою.

Крім того, сторони заявили спільне клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2009 року розгляд справи відкладено до 25.08.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 25.08.2009 року подав доповнення до позовної заяви, відповідно до якої здійснив перерахунок суми боргу з урахуванням збитків від інфляції та штрафних санкцій, та просить суд стягнути з відповідача 17 850, 00 грн. суми заборгованості, 8 315, 76 грн. збитків від інфляції та 2 135, 14 грн. пені.

Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі уточнити  розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв заяву позивача про доповнення позовних вимог до розгляду.

У судовому засіданні 25.08.2009 року оголошено перерву до 07.09.2009 року.

25.08.2009 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідачем була подана зустрічна позовна заява, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача збитки у сумі 4 400, 00 грн., пеню за прострочення строків виконання робіт у розмірі 248, 81 грн. та 3% річних у сумі 33, 27 грн.

Зустрічний позов мотивований тим, що згідно укладеного між сторонами договору відповідач перерахував позивачу передоплату у сумі 4 400, 00 грн. Позивач передбачені договором роботи у визначений строк не здійснив, тому відповідач просить суд стягнути з позивача суму передоплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2009 року прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торгового дому «Кампус Коттон клаб» до розгляду. Розгляд справи призначено на 07.09.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 07.09.2009 року надав відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог та зазначає, що оплата у сумі 4 400, 00 грн. була здійснена після видачі першої частини проекту, а тому дана оплата не може вважатися авансом, а є розрахунком за виконані роботи.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.09.2009 року подав заперечення на доповнення до позовної заяви, відповідно до якої зазначив, що оскільки позивач не виконав роботи у строки передбачені договором, тому у нього відсутні підстави для заявлення вимог щодо стягнення заборгованості з урахуванням інфляції та пені.

У судовому засіданні 07.09.2009 року оголошено перерву до 22.09.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 22.09.2009 року надав доповнення до позовної заяви, згідно із якими просить суд стягнути з відповідача 17 850, 00 грн. основної заборгованості, збитки від інфляції у розмірі 8 315, 76 грн., 3% річних у сумі 1 131, 15 грн., пеню у сумі 7 110, 19 грн. та відшкодувати витрати на відрядження у сумі 933, 92 грн.

Відповідно до 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, судом прийнята подана позивачем заява про доповнення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.09.2009 року подав заперечення на доповнення до позовної заяви, відповідно до яких повторно зазначив, що акти здачі-приймання проектних робіт не підписувались уповноваженими особами відповідача. Крім того, позивач не надав жодного документу, який би підтверджував повноваження Фокіна Н. К. на підписання актів.

У судовому засіданні 22.09.2009 року оголошено перерву до 15 год. 35 хв. Для оголошення вступної та резолютивної частини рішення.  

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

        18.05.2006 року між Приватним підприємством «Проектно-конструкторський центр «Олександра»(надалі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговим домом «Кампус Коттон клаб»(надалі - замовник) був укладений договір на виконання проектно-конструкторських робіт № 20/06-П (далі - договір), відповідно до якого виконавець виконує проектну документацію по «Розширенню цеха готової продукції по вулиці Нафтовиків, 131 в м. Херсоні»та передає замовнику по акту здачі-приймання проектно-кошторисної документації.

        Згідно календарного плану виконання проекту розділено на чотири етапи:

        1-й етап –передпроектні розробки по виготовленню проектної документації –строк виконання: з травня по червень 2006 року;

        2-й етап –проект перенесення існуючих мереж водопроводу, каналізації та електрозабезпечення –строк виконання: з травня по червень 2006 року;

        3-й етап –розробка проекту розширення цеху готової продукції –строк виконання: з червня по липень 2006 року;

        4-й етап –складання кошторисної документації –строк виконання: з червня по липень 2006 року.

        Відповідно до п.  2.1 договору вартість проектно-конструкторських робіт складає 22 350, 00 грн.

        Пунктом 2.2 встановлено, що замовник сплачує 20% договірної суми у якості передоплати.

        Суму, яка залишилася  замовник оплачує поетапно (п. 2.3 договору).

        Згідно із п. 3.1 Договору виконавець передає робочий проект замовнику згідно акту приймання-передачі проектно-кошторисної документації.

        Як встановлено судом, відповідач не виконав умови пункту 2.2 Договору та не здійснив оплату авансу у розмірі 20 % договірної суми, проте позивач розробив передбачену договором документацію вартість якої складає 22 250, 00 грн., що підтверджується актом від 13.06.2006 року на суму 4 400, 00 грн. та актом від 23.07.2007 року на суму 17 850, 00 грн.

         В своїх запереченнях на позовну заяву відповідач посилається на те, що ним 13.06.2006 року була здійснена передоплата у розмірі 4 400, 00 грн., проте позивач роботи у встановлений договором строк, а саме II-III квартал 2006 року, не виконав.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що кошти, які були перераховані відповідачем позивачу у розмірі 4 400, 00 грн., є не передоплатою, а оплатою за виконані роботи згідно акту від 13.06.2006 року, оскільки зазначена сума була оплачена відповідачем 13.06.2006 року, в день коли був підписаний акт виконаних робіт, а отже проектно-кошторисна документація на момент перерахування коштів вже була розроблена.

Крім того, відповідач зазначає, що надані акти виконаних робіт від 13.06.2006 року та 23.07.2007 року, не можуть бути належними доказами виконання робіт згідно договору № 20/06-П від 18.05.2006 року, оскільки зі  сторони замовника вони підписані неуповноваженою особою.

        Так, відповідач вказує, що колишній головний інженер філії Фокін Микола Костянтинович ніколи не уповноважувався на підписання будь-яких документів за договором  № 20/06-П від 18.05.2006 року. Єдиною особою уповноваженою підписувати від імені відповідача документи у Херсонській області є директор другої Херсонської філії ТОВ «Торговий дім «Кампус Коттон Клаб»- Клочко Петро Гнатович.

      Щодо підписання актів від 13.06.2006 року та 23.07.2007 року неуповноваженою особою відповідача, то суд зазначає наступне.

      Наказом міністерства внутрішніх справ від 11.01.1999 року № 17 затверджена Інструкція про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів".

      Відповідно до п. 3.4. вказаної Інструкції відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

       Обов'язковому обліку підлягають печатки і штампи з повним найменуванням організацій. Порядок обліку, зберігання і використання інших видів печаток, штампів визначається відповідними відомчими інструкціями.

       Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах.  

       Перевірка наявності печаток і штампів здійснюється щорічно комісією, призначеною наказом керівника організації. Про перевірки наявності печаток і штампів робляться відмітки в журналі обліку та видачі печаток і штампів після останнього запису. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації.

Відповідачем не надано жодних доказів неправомірного використання печатки підприємства.

Таким чином, оскільки акти від 13.06.2006 року та 23.07.2007 року містять печатки другої Херсонської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кампус Коттон Клаб», а відповідачем не було надано доказів неправомірного використання печатки підприємства, то суд приходить до висновку, що акти від 13.06.2006 року та 23.07.2007 року є належними доказами виконання позивачем робіт за договором № 20/06-П від 18.05.2006 року.

Крім того, проведена відповідачем часткова оплата свідчить про схвалення останнім прийняття наданих позивачем послуг.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Як вбачається із договору № 20/06-П від 18.05.2006 року, сторони не визначили строк оплати виконаних робіт, тому щодо встановлення строку оплати робіт застосовуються положення ст. 530 ЦК україни.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За твердженням позивача, 11.12.2008 року ним була направлена на адресу відповідача претензія № 118, відповідно до якої просив відповідача сплатити суму заборгованості у розмірі 17 850, 00 грн., проте доказів на підтвердження зазначеного позивач суду не надав.   

06.04.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 32 з вимогою оплати суму заборгованості. Дана претензія була отримана відповідачем 09.04.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 8895318 наявним в матеріалах справи. Таким чином, відповідач повинен був здійснити оплату вартості виконаних робіт у строк до 16.04.2009 року.

Відповідач оплату вартості робіт здійснив частково, перерахувавши на рахунок позивача 4 400, 00 грн. Отже, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 17850, 00 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 17 850, 00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму втрат від інфляції у розмірі 8 315, 76 грн. та 3% річних у розмірі 1 131, 15 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач повинен був оплатити вартість виконаних робіт у строк до 16.04.2009 року, тому 3% річних та збитки від інфляції повинні нараховуватися починаючи з 17.04.2009 року.

Розрахунок 3% річних:

17 850, 00 грн. (заборгованість) * 3% * 147 (з 17.04.2009 року по 10.09.2008 року) / 365 = 215, 67 грн.

        Таким чином, за перерахунком суду розмір 3% річних складає 215, 67 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року, щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір збитків від інфляції становить:

17 850, 00 грн. (заборгованість) * 100,5% (за травень 2009 року) * 101,1% (за червень 2009 року) - 17 850, 00 грн. = 286, 58 грн.

Отже, збитки від інфляції за перерахунком суду становлять 286, 58 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 7 110, 19 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно із ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 547 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Оскільки, сторони в договорі не передбачили такого виду забезпечення виконання зобов'язання як пеня, то суд не вбачає підстав для задоволення зазначеної позовної вимоги.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на відрядження у сумі 933, 92 грн.

Статтею 44 ПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Водночас у господарського суду немає передбачених законом підстав вважати відповідними витратами видатки сторони у справі. Якщо сторона у справі вважає, що зазнала збитків у зв'язку з оплатою видатків на відрядження свого працівника, то вона не позбавлена права звернутися в установленому законом порядку до іншої сторони з позовною вимогою про відшкодування таких збитків.   

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача витрат на відрядження у сумі 933, 92 грн.

Щодо заявленої зустрічної вимоги про повернення авансу у сумі 4 400, 00 грн. суд зазначає, що дані кошти були перераховані відповідачем як оплата за виконані роботи на підставі акту від 13.06.2006 року, а тому враховуючи, що послуги були надані, підстав для повернення зазначених коштів немає, а отже вимога позивача є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

З огляду на вищезазначене, не підлягають задоволенню й вимоги про стягнення пені у сумі 248, 81 грн. та 3% річних у розмірі 33, 27 грн.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 530, 887 ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгового дому «Кампус Коттон клаб»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 6; код ЄДРПОУ 23721570) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного підприємства «Проектно-конструкторський центр «Олександра»(73035, м. Херсон, пров. Янтарний, 1а; код ЄДРПОУ 19228409) заборгованість у розмірі 17 850 (сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп., 3% річних у сумі 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 67 коп., збитки від інфляції у розмірі 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 58 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 183 (сто вісімдесят три) грн. 53 коп., та 162 (сто шістдесят дві) грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті первісних позовних вимогах відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                   Дідиченко М.А.

Дата підписання 15.10.2009 року