Рішення

від 12.10.2009 по справі 22/357

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/357

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/357

12.10.09

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські новітні телекомунікації»

до                   Закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції»

про                 стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                                                                   суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача       Орленко М.Т. (довіреність № 47/09 від 09.2009р.);

від відповідача   не з'явились;

12.10.2009р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські новітні телекомунікації»(надалі ТОВ «Українські новітні телекомунікації», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції»(надалі ЗАТ ФК «Страхові традиції», відповідач) суми заборгованості в розмірі 164 085, 04 грн., пені 7 174, 32 грн., 3% річних за час прострочення платежу 1 789, 39 грн., суми втрат від інфляційних процесів 7 019, 33 грн., що становить загальну суму в розмірі 180 068, 08 грн..

Заяву про збільшення позовних вимог за вих. 22-2887 від 25.09.2009р. судом не прийнято до розгляду в межах даної справи з підстав наведених в ухвалі від 03.09.2009р..

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно корпоративної угоди № 95/07 від 01.05.2007р., позивач надавав відповідачу послуги мобільного зв'язку, які підлягають оплаті. Станом на 18.05.2009р. за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 164 085, 04 грн., яку позивач, з посиланням на положення Цивільного кодексу України разом із нарахованими штрафними санкціями (пенею, інфляційними збитками та 3% річних) просить стягнути в судовому порядку.

Під час розгляду справи суд не знайшов підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми які належать відповідачу, а в разі відсутності грошей на розрахунковому рахунку накласти арешт на майно відповідача в межах суми позовних вимог, як того просив позивач, а подана заява судом відхилена через наступне.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 31.08.2009р. наявна у матеріалах справи).

Клопотання щодо відкладення розгляду справи призначеного на 12.10.2009р. визнано необґрунтованим, причини неявки до суду –неповажними. Відповідачем у справі являється товариство (ЗАТ ФК «Страхові традиції»), а не конкретний представник, ГПК України передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу. Провадження у справі порушено ухвалою від 03.07.2009р., що відповідно свідчить про достатність часу для надання суду відзиву на позов, доказів на підтвердження заперечень в разі їх наявності тощо.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 03.09.2009р..

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2007р. між ЗАТ «ФК «Страхові традиції»та ТОВ «Українські новітні телекомунікації»укладено корпоративну угоду № 95/07 згідно з якою останнє зобов'язувалось надавати послуги мобільного зв'язку, а абонент (відповідач у справі) зобовязувався приймати та оплачувати послуги мобільного зв'язку надані ТОВ «Українські новітні телекомунікації»на умовах угоди; міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з країнами, перелік яких визначений ЗАТ «Український мобільний зв'язок».

За умовами договору (п. 3.1, 3.2) нарахування за надані послуги мобільного зв'язку здійснюються згідно з тарифами Українського мобільного зв'язку; розрахунковий період становить один календарний місяць; абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними в абонента телефонами; в окремих випадках позивач може надавати декілька особових рахунків по кожній телефонній групі номерів; рахунки за надані послуги та авансові внески абонент сплачує перерахуванням на поточний рахунок ТОВ «Українські новітні телекомунікації»у національній валюті України; у платіжному дорученні на оплату місячного рахунка абонент зобов'язаний вказати номер телефону/договору та особовий рахунок; при наявності авансу рахунки, підлягають сплаті абонентом в строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим, а при наданні послуг абоненту на умовах попереднього внесення авансу не пізніше моменту фактичного використання авансу.

Виставлені на оплату рахунки за послуги стільникового (мобільного) зв'язку UMC за листопад 2008р. на суму 24 758, 29 грн., за грудень 2008р. на суму 37 787, 40 грн., за січень 2009р. на суму 22 042, 96 грн., за лютий 2009р. на суму 3 407, 67 грн., за березень 2009р. на суму 245, 40 грн., за квітень 2009р. на суму 3 793, 09 грн. відповідачем у повному обсязі не оплачені,   заборгованість відповідача станом на 18.05.2009р. складала 164 085, 04 грн., та у вказаній сумі на час вирішення спору не погашена, доказів зворотнього суду не представлено.

Відповідно до ст. 63 Закону України “Про телекомунікації” від 18 листопада 2003 року N 1280-IV (зі змінами та доповненнями) телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення  договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до ч. 5. ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” споживачі     телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання   телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати  умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі  своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 68 Закону України “Про телекомунікації” розрахунки за  телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання   телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем  або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання  споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Згідно з рахунками, які виставлялись відповідачу утворилась заборгованість та за рахунком за квітень 2009р. заборгованість становить 164 085, 04 грн., яка станом на час вирішення спору не погашена.

          Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з неотриманням коштів в рахунок оплати боргу, на адресу відповідача було надіслано претензію-вимогу за вих. 22-1882 від 31.03.2009р. з вимогою протягом семи днів перерахувати суму боргу та штрафні санкції на загальну суму 180 180 грн., відповідь на яку не отримано, перерахування суми боргу на вказаний у претензії банківський рахунок позивача відповідачем не здійснено.

Враховуючи відсутність доказів оплати наданих послуг телефонного зв'язку згідно з виставленими рахунками у повному обсязі, станом на час вирішення спору, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 164 085, 04 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач нарахував відповідачу штрафні санкції у розмірі 7 174, 32 грн. пені, 1 789, 39 грн. –3% річних, 7 019, 33 грн. інфляційних збитків.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання  зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання   господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є  підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

          Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 36 Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.03 № 1280-IV у  разі  затримки плати за надані оператором,  провайдером телекомунікаційні   послуги   споживачі   сплачують   пеню,  яка обчислюється  від  вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в  період, за який нараховується пеня. Сплата   споживачем   пені,   правомірне   припинення   чи скорочення  оператором,  провайдером переліку  телекомунікаційних послуг  не  звільняє  споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

За умовами укладеної між сторонами корпоративної угоди (п. 4.2) за несвоєчасну сплату рахунків абонент сплачує пеню, яка обчислюється від вартості несплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період несвоєчасної оплати послуг, за кожен день прострочення, якщо інше не встановлене чинним законодавством України.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості у відповідному періоді за виставленими рахунками, з урахуванням кількості днів прострочення за обліковою ставкою 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778 за період не більше 6 місяців –з 16.12.2008р. по 18.05.2009р. та складає 7 174, 32 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення наведений у додатку до позовної заяви).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків в розмірі 7 019, 33 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим. Сума 3% річних розрахована позивачем відповідно до періодів прострочення та складає 1 789, 39 грн. підлягає стягненню з відповідача в силу положень закону.

В зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 800, 68 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312, 50 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -  

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції»(04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойко 15/15, п/р 26506005000033 у ВАТ «Родовід Банк» м. Київ, МФО 321712, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32281587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські новітні телекомунікації»(юрид. адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки 10-А; адреса: 04128, м. Київ, вул. Туполєва 19,  п/р 26009262400127 у ВАТ «ВіЕйБі Банк»МФО 380537, ідент. код 33641151) 164 085, 04 грн. (сто шістдесят чотири гривні вісімдесят п'ять гривень 04 копійок) основного боргу, 7 174, 32 грн. (сім тисяч сто сімдесят чотири гривні 32 копійки) пені, 1 789, 39 грн. (одну тисячу сімсот вісімдесят дев'ять гривень 39 копійок) 3% річних, 7 019, 33 грн. (сім тисяч дев'ятнадцять гривень 33 копійки) інфляційних збитків, 1 800, 68 грн. (одну тисячу вісімсот гривень 68 копійок) витрат по сплаті державного мита та 312, 50 грн. (триста дванадцять гривень 50 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                                      Р.І. Самсін

                                                                                                       дата підписання рішення 16.10.2009