Ухвала

від 27.03.2012 по справі 13/152-4885

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 р. Справа № 24679/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Стецків І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2008 року у справі за позовом Шумського районного споживчого товариства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" до Шумської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 про визнання нечинним та скасування рішення,-

встановила:

Позивач звернувся до суду з позовом до Шумської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" та фізична особа - підприємець ОСОБА_1 про визнання нечинним та скасування рішення виконавчого комітету Шумської міської ради від 22.06.2005 року №142 "Про надання дозволу на будівництво торгового павільйону на ринковій площі жит. ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1І."; рішення виконавчого комітету Шумської міської ради від 21.12.2004 року №385 "Про надання дозволу на виготовлення проектної документації на встановлення павільйону на ринковій площі жит. ІНФОРМАЦІЯ_2, Промислова, 23, ОСОБА_1І."

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2008 року позов задоволено. Скасовано рішення виконавчого комітету Шумської міської ради від 22.06.2005 року №142 "Про надання дозволу на будівництво торгового павільйону на ринковій площі жит. ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1І."; рішення виконавчого комітету Шумської міської ради від 21.12.2004 року №385 "Про надання дозволу на виготовлення проектної документації на встановлення павільйону на ринковій площі жит. ІНФОРМАЦІЯ_2, Промислова, 23, ОСОБА_1І."

Після винесення постанови Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2008 року справа розглядалася судами неодноразово.

Постанову суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1 Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою закрити провадження у справі або направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем прийняті рішення №142 "Про надання дозволу на будівництво торгового павільйону на ринковій площі жит. ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1І." та рішення №385 "Про надання дозволу на виготовлення проектної документації на встановлення павільйону на ринковій площі жит. ІНФОРМАЦІЯ_2, Промислова, 23, ОСОБА_1І."

Позивач посилався на те, що всупереч Закону України "Про основи містобудування", "Про планування і забудову територій", Земельного Кодексу України відповідач без вилучення земельної ділянки та внесення відповідних змін у Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ТР №0000968, без дозволу землекористувача, дав дозвіл на розміщення торгового павільйону на земельній ділянці, яка йому належить на праві постійного користування, чим порушеній його права.

Колегією суддів встановлено, що позивач - Шумське райСТ як організація споживчої кооперації являлось власником ринку в м. Шумськ в результаті безоплатної передачі колгоспного ринку на виконання Постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 14.04.1987 року №124 "Про заходи по поліпшення роботи колгоспних ринків", що підтверджується й рішенням Конституційного суду України від 11.11.2004 року у справі №1-30/2004.

Рішенням арбітражного суду Тернопільської області від 03.09.1998 року у справі №1922-4 зобов'язано Шумську селищну Раду закріпити за позивачем в даній справі земельну ділянку в смт. Шумськ по вул. Українська, на якій знаходиться ринок та видати державний на право постійного користування землею №34.

Згідно договору купівлі-продажу від 10.10.2007 року позивач продав ТОВ "Шумськ-Інвест" підприємство споживчої кооперації "Ринок" (цілісний майновий комплекс). Рішенням господарського суду Тернопільської області від 03.12.2007 року у справі №10/240-4609 договір визнано дійним і визнано право власності на цілісний майновий компдекс - ПСК "Ринок" м. Шумськ за ТОВ "Шумськ-Інвест", яке й залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.

Згідно довідки Шумського реєстраційного відділу Тернопільської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" №5/8/001 від 11.01.2008 року землекористувачем земельної ділянки в м. Шумськ, вул. Українська (торговий ринок) розміром 1, 1365 га згідно Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ТР №000968 від 13.09.2001 року, являється Шумське райСТ і інформація про зміни в цей державний акт відсутня.

Згідно наявного у справі акта вибору та обстеження земельної ділянки, передбаченої під встановлення торгового павільйону підприємцю ОСОБА_1 в м. Шумську по вул. Українській (ринкова площа) вбачається, що торговий павільйон побудований та розміщений на території ринку, тобто на земельній ділянці, яка належить на праві постійного користування позивачу і будівництво відбулось на підставі оскаржуваних рішень відповідача.

Таким чином для будівництва та розміщення малої архітектурної форми (торговий павільйон) підприємцем ОСОБА_1 на земельній ділянці, яка належить на праві користування позивачу, відповідно до вимог ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України слід було провести процедуру вилучення земельної ділянки в порядку ст. 149 Земельного кодексу України, або припинення землекористування при наявності добровільної відмови від права користування в порядку ст. 141 Земельного кодексу України.

Таким чином, відповідач приймаючи оскаржувані рішення порушив вимоги чинного, в т.ч. і на час прийняття рішень, законодавства, порушив права позивача, як законного землекористувача, а тому позивач правомірно звернувся до суду за захистом своїх прав з огляду на правила ст. 152 Земельного кодексу України.

На підставі вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають до задоволення.

Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2008 року у справі №13/152-4885/5022– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Олендер

ОСОБА_2

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 29.03.2012 року