Ухвала

від 16.09.2015 по справі 915/1480/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 вересня 2015 року Справа № 915/1480/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Кочерової Н.О., Євсікова О.О. перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікоавтоіндустрія" на рішення та постановуГосподарського суду Миколаївської області від 24.02.2015 Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 у справі№ 915/1480/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нікоавтоіндустрія" до про 1. Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Порт-Сервіс" визнання недійсним іпотечного договору та договору застави

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікоавтоіндустрія" на рішення господарського суду Миколаївської області від 24.02.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (чинного на момент сплати судового збору) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.02.2015, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2015, відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним іпотечного договору та визнання недійсним договору застави.

Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник просить повністю скасувати акти суду першої інстанції та апеляційного господарського суду, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, виходячи з вимог за касаційною скаргою, скаржник повинен сплатити судовий збір окремо за кожну позовну вимогу немайнового характеру (визнання недійсним 2-х договорів).

Відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" у даному випадку судовий збір за подання касаційної скарги (на день звернення) підлягав сплаті у розмірі 1705, 20 грн. (по 852,60 грн. за дві немайнові вимоги).

Проте до матеріалів касаційної скарги скаржником додана квитанція від 08.07.2015 № 0.0.406674379.1 про сплату судового збору лише в сумі 852,60 грн.

Відтак, судовий збір сплачений не у встановленому розмірі, що є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, згідно з яким касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, вимоги до форми і змісту касаційної скарги визначені ст. 111 ГПК України. Відповідно до цієї статті касаційна скарга повинна містити, зокрема, вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, тобто має чітко викладатися зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні пункти і статті. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі п. 6 ч. 1 ст. 111 3 названого Кодексу.

У поданій касаційній скарзі скаржник викладає обставини справи та наводить свої міркування щодо них, перераховує статті Господарсько процесуального кодексу України. При цьому, ТОВ "Нікоавтоіндустрія", не дотримуючись вищевказаних вимог процесуального законодавства, не зазначило суті порушень або неправильного застосування яких норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових актів, у чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 111 3 ГПК України після усунення обставин, зазначених у п. п. 1, 2, 3, 4, 6 ч. 1 цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно в загальному порядку з урахуванням вимог ст. ст. 53, 110 зазначеного Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікоавтоіндустрія" на рішення господарського суду Миколаївської області від 24.02.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 у справі № 915/1480/15 повернути скаржнику.

Головуючий суддя: О. Кот

судді: Н. Кочерова

О. Євсіков