Рішення
від 08.09.2015 по справі 906/1408/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області



10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" вересня 2015 р. Справа № 906/1408/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Приходько Д.В., довіреність №223/14 від 15.04.2014р.,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м.Київ)

до Публічного акціонерного товариства "Житомирзооветпостач" (м.Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 (м.Київ)

про стягнення 20596,18 доларів США та 19287,09 грн. (новий розгляд в частині cтягнення пені за тілом кредиту та пені за відсотками)

Рішенням господарського суду Житиомирської області від 16.12.2014р. по справі №906/1408/14 (суддя Тимошенко О.М.) позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Житомирзооветпостач" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль": 5744,02 доларів США заборгованості за тілом кредиту, 1095,55 доларів США заборгованості за відсотками, 27591,78 грн. пені за тілом кредиту, 763,05 грн. пені за відсотками, 5712,26 грн. судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.03.2015р. по справі №906/1408/14 апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення господарського суду Житомирської області від 16.12.2014 р. у справі №906/1408/14 в частині стягнення 27591,78 грн. пені за тілом кредиту, 763,05 грн. пені за відсотками, 5712,26 грн. судового збору змінено, викладено його резолютивну частину в наступній редакції:

"1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Житомирзооветпостач" (10019, м.Житомир, вул.Слобідська,27; код ЄДРПОУ 00727096) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м.Київ, вул.Лєскова, 9; код ЄДРПОУ 14305909) 5744,02 доларів США заборгованості за тілом кредиту, 1095,55 доларів США заборгованості за відсотками, 76,41 грн. пені за відсотками, 2763,27 грн. пені за тілом кредиту, 5712,26 грн. судового збору.

3. У решті позову відмовити".

Проте, постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2015р. по справі №906/1408/14 касаційні скарги ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.03.2015р. та рішення господарського суду Житомирської області від 16.12.2014р. у справі №906/1408/14 в частині пені за тілом кредиту на суму 27591,78 грн. та пені за відсотками на суму 763,05грн. скасовано. В решті постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.03.2015р. у справі №906/1408/14 залишено без змін. Справу №906/1408/14 в частині пені за тілом кредиту на суму 27591,78 грн. та пені за відсотками на суму 763,05грн. направлено на новий розгляд до господарського суду Житомирської області в іншому складі суду.

Після надходження справи до господарського суду Житомирської області, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2015р., справу №906/1408/14 розподілено на розгляд судді Ляхевич А.А.

Господарським судом ухвалою від 12.06.2015р. справу №906/1408/14 прийнято до провадження для нового розгляду позову в частині стягнення пені за тілом кредиту на суму 27591,78 грн. та пені за відсотками на суму 763,05 грн., розгляд справи призначено на 02.07.2015р.

Зважаючи на неявку в судове засідання 02.07.2015р. представників відповідача та третьої особи, для надання останнім можливості реалізувати принцип змагальності, забезпечення участі в судовому засіданні, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, враховуючи також необхідність подання додаткових доказів, господарським судом ухвалою від 02.07.2015р. розгляд справи відкладено на 06.08.2015р.

В засіданні 06.08.2015р. представник позивача підтримав доводи викладені в письмових поясненнях за вих.№140-0-0-00/8/2381 від 01.07.2015р. За усним клопотанням представника до матеріалів справи долучено розрахунок заборгованості за кредитним договором від 06.07.2007р. станом на 31 липня 2015р. (а.с.3-7, т.2).

Відповідач в судове засідання 06.08.2015р. свого представника не направив, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки в суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Третя особа в засіданні 06.08.2015р. подала до справи пояснення на постанову Вищого господарського суду України від 20.05.2015р. по справі №906/1408/14 (вх.№10562/15 від 06.08.2015р., а.с.8-9, т.2) та просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, зважаючи на неявку представника відповідача, розглянувши клопотання представника позивача (вх.№10563/15 від 06.08.2015р., а.с.10, т.2), для надання відповідачу можливості реалізувати принцип змагальності, забезпечення участі в судовому засіданні, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, враховуючи також необхідність подання додаткових доказів, господарський суд відклав розгляд справи на 08.08.2015р., продовживши встановлений строк розгляду справи відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України за обґрунтованим клопотанням позивача.

08.09.2015р. позивачем подано до справи письмові пояснення на виконання п.4 ухвали від 05.09.2015р. по справі (вх.№11966/15, а.с.18-19, т.2). У вказаних поясненнях позивач, зокрема, зазначає, що аналізуючи судову практику щодо винесених рішень про стягнення заборгованості за валютними кредитами не можна однозначно зробити висновок про визначення дати використання курсу іноземної валюти по відношенню до національної (дату подання позовної заяви, дату складання заборгованості, дату сплати судового збору, дату винесення рішення); законодавство також не дає точної відповіді на зазначене питання. Тому, найбільш обґрунтованою позивач вважає дату, станом на яку було подано уточнення інформації щодо заборгованості. При цьому, навівши у поясненнях свої доводи стосовно використання курсу валют у разі подачі заяви про збільшення або зменшення позовниз вимог для правильного відображення заборгованості, позивач, водночас, пояснив, що, на його думку, враховуючи, що заява (за змістом - заява про збільшення чи зменшення вимог) не була подана станом на дату розгляду справи (16.12.2014р.), то в даному випадку, слід застосувати курс валют станом на дату підготовки розрахунку заборгованості.

Позивачем також подано довідку про стан заборгованості по кредитному договору №Z012/110/475 від 06.07.2007р. (вх.№11967/15, а.с.22, т.2), в якій позивач повідомив, що станом на 08.09.2015р. загальна заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором складає 0,00 доларів США заборгованість за кредитом, 0,00 доларів США заборгованість за відсотками. Додатково у довідці позивач повідомив, що клієнту ОСОБА_3 у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором №Z012/110/475 від 06.07.2007р. за період з 31.07.2014р. по 31.07.2015р. нарахована пеня у розмірі 4016,75 доларів США.

Будь-яких інших заяв, уточнень позовних вимог позивачем не подано.

Слід зазначити, що відповідно до резолютивної частини постанови Вищого господарського суду України від 20.05.2015р. по справі №906/1408/14, справу №906/1408/14 направлено на новий розгляд до господарського суду Житомирської області в іншому складі суду в частині пені за тілом кредиту на суму 27591,78 грн. та пені за відсотками на суму 763,05 грн., тобто, в частині позовних вимог щодо стягнення пені за тілом кредиту та пені за відсотками в тих розмірах, щодо яких фактично розглядався спір судами першої та апеляційної інстанції. Зокрема, судом першої інстанції при первинному розгляді даної справи розглядались позовні вимоги щодо стягнення сум пені, визначених позивачем у довідці про стан заборгованості третьої особи за кредитним договором станом на 15.12.2014 р. (а.с.82, т.1), в той час як на день прийняття рішення судом позивачем не було подано заяви про збільшення розміру позовних вимог відповідно до ст.ст.22, 55 ГПК України, в т.ч. з дотриманням вимог щодо доплати судового збору, надіслання копій заяви іншим учасникам процесу.

Водночас, в мотивувальній частині постанови від 20.05.2015р. по справі №906/1408/14 Вищий господарський суд України з даного приводу вказав наступне: "місцевий господарський суд, розглядаючи не змінені позовні вимоги щодо стягнення пені за відсотками на суму 445,47 грн. (34,45 доларів США по курсу НБУ - 12,930817 грн. за 1 долар США станом на 10.10.2014р.) та пені за тілом кредиту - 18841,62 грн. (1457,11доларів США по курсу НБУ - 12,930817 грн. за 1 долар США станом на 10.10.2014р.), невірно врахував при винесенні оскаржуваного рішення збільшення пені станом на 15.12.2014р., згідно довідки банку, як за відсотками на суму 59,01 доларів США, так і за тілом кредиту на суму 2133,8 доларів США не заявленого позивачем до стягнення, вийшов за межі позовних вимог без наявного клопотання на це позивача, що не відповідає приписам ч.2 ст.83 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, не вірним був здійснений судом першої інстанції перерахунок пені визначеної станом на 15.12.2014р. за курсом НБУ станом на 10.10.2014р. Апеляційний господарський суд, вказаного щодо розгляду судом першої інстанції збільшених розмірів пені ніж заявлено у позові, без клопотання на то позивача, не виправив, задовольнив надане відповідачем клопотання про зменшення пені на 90%".

Враховуючи те, що під час нового розгляду справи позивачем не було подано заяви про збільшення позовних вимог (в частині вимог про стягнення пені) до розмірів пені, визначених позивачем станом на 15.12.2014р. у довідці про стан заборгованості (а.с.82, т.1), а саме, пені за тілом кредиту в сумі 27591,78 грн. та пені за відсотками в сумі 763,05 грн., в суду відсутні підстави для розгляду позовних вимог щодо стягнення пені за тілом кредиту та пені за відсотками в розмірах інших, ніж ті, що заявлені позивачем згідно з позовною заявою.

Так, відповідно до позовної заяви Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" просило стягнути з відповідача пеню за відсотками в сумі 445,47 грн. (34,45 доларів США в перерахунку по курсу 12,930817 за 1 долар США, встановленого Національним банком України станом на 10.10.2014р.) та пеню за тілом кредиту 18841,62 грн. (1457,11 доларів США в перерахунку по курсу 12,930817 за 1 долар США, встановленого Національним банком України станом на 10.10.2014р.).

З огляду на вищевикладені обставини та враховуючи викладені у мотивувальній частині постанови від 20.05.2015р. по справі №906/1408/14 висновки Вищого господарського суду України, господарський суд здійснює новий розгляд справи №906/1408/14 в межах позовних вимог щодо стягнення пені, визначених позовною заявою, а саме, про стягнення пені за відсотками в сумі 445,47 грн. та пені за тілом кредиту 18841,62 грн.

Представник позивача, надаючи пояснення в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Представник заперечив проти клопотання про зменшення неустойки. Представник позивача зазначив, що третя особа уже навіть сплатила судовий збір.

Відповідач та третя особа своїх представників в судове засідання не направили. Щодо нез'явлення в засідання суду представників відповідача і третьої особи господарський суд приймає до уваги наступне.

Ухвали суду по справі надсилались судом на адресу відповідача і третьої особи у встановленому законом порядку рекомендованими з повідомленнями і рекомендованими листами. Крім того, третя особа по справі ОСОБА_3 була повідомлена про відкладення розгляду справи на 08.09.2015р. особисто в засіданні суду 06.08.2015р., про що підписалась у додатку до протоколу судового засідання (а.с.14, т.2).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Як зазначено у пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає, що відповідача і третю особу було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні вказані учасники процесу не скористались.

Відповідно до абз.1 п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, та зважаючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача і третьої особи за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Заслухавши пояснення присутнього представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

При розгляді даної справи судами першої та апеляційної інстанції в судових актах в частинах, що залишились без змін та набули законної сили (щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Житомирзооветпостач" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 5744,02 доларів США заборгованості за тілом кредиту, 1095,55 доларів США заборгованості за відсотками та 5712,26 грн. судового збору) було встановлено наступне.

06.07.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №Z012/110/475, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику на розвиток бізнесу кредит у розмірі 250000 доларів США строком до 05.07.2014р. зі сплатою 13,5 % річних, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом шляхом сплати ануїтетних платежів, згідно з графіком погашення (далі - кредитний договір).

Пунктом 1.11.1 кредитного договору передбачено, що усі платежі для повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом повинні здійснюватися позичальником у валюті кредиту, в строки та на умовах встановлених цим договором. Інші платежі згідно з умовами цього договору розраховуються у валюті кредиту і підлягають оплаті у валюті України виходячи з валютного курсу НБУ на день сплати.

Пунктом 1.4.1.2 частини №2 кредитного договору визначено, що проценти нараховуються не пізніше дати, визначеної у графіку повернення кредиту та сплати процентів (додаток №1 до цього договору), кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та включаючи день повернення та сплачуються позичальником відповідно до умов ст. 1.5 цього договору.

Відповідно до п. 1.5.1 кредитного договору погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на позичковий рахунок, вказаний в частині №1 цього договору.

Пунктом 1.5.1.4 кредитного договору передбачено, що при надходженні до банку коштів для виконання боргових зобов'язань, банк направляє такі кошти на погашення боргових зобов'язань в наступній черговості: в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом; в другу чергу - сума основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість); в третю чергу заборгованість за штрафами, пенею та інша безспірна заборгованість позичальника за цим договором.

Порядок надання і повернення кредиту, строк кредитування, права та обов'язки сторін сторонами узгоджено статтями 1.6, 1.7, 2 кредитного договору.

Згідно із додатковою угодою №1 від 30.12.2008р. до кредитного договору сторони погодили новий графік повернення кредиту.

Додатковою угодою №2 від 28.08.2009р. з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України досягнуто згоди про зміну умов погашення кредиту в частині зменшення щомісячних платежів.

Вказаний кредитний договір від 06.07.2007р. та додаткові угоди до нього підписані уповноваженим представником ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3

Пунктом 1.9.2 кредитного договору у редакції додаткової угоди №2 від 28.08.2009 р. передбачено, що кредитор вправі пред'явити позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту у випадку прострочення позичальником більш ніж на 30 календарних днів строків погашення кредиту.

Пунктом 1.9.9 кредитного договору у редакції додаткової угоди №2 від 28.08.2009р. визначено, що якщо кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у цій статті, він повідомляє про це позичальника шляхом направлення письмового повідомлення. У випадку, якщо письмове повідомлення містить вимогу про дострокове повне або часткове погашення боргових зобов'язань позичальника за цим договором, строк виконання зазначених в такому повідомленні зобов'язань позичальника вважається таким, що закінчився, на 31 (тридцять перший) календарний день з дня направлення кредитором позичальнику відповідного повідомлення. У разі невиконання позичальником цієї вимоги кредитор має право звернути стягнення за договором забезпечення, пред'явити вимогу поручителю та вжити інші заходи для стягнення заборгованості позичальника за цим договором, які не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до п. 4.1.1 кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Для забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором, 06.07.2007р. між позивачем та ВАТ "Житомирзооветпостач" (відповідач, поручитель) укладено договір поруки №Z012/110/475/1, відповідно до п.1.2 якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням боржника - ОСОБА_3, які виникли з умов кредитного договору №Z012/110/475 від 06.07.2007р., а саме: повернути кредит в poзмipi 250000 доларів США, проценти за користування ним, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в poзмipi, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі (далі - договір поруки).

Згідно із п.2.1 договору поруки у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що i боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

Відповідно до п.2.4 договору поруки визначено, що у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, банк має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині.

Пунктом 2.5 договору поруки ПАТ "Житомирзооветпостач" взяв на себе зобов'язання, у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому банком, протягом 3-х банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги банку.

Пунктом 4.1 договору поруки передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі.

Відповідно до укладеного кредитного договору позивач 09.07.2007р. надав ОСОБА_3 кредитні кошти в сумі 250000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №1, проте, ОСОБА_3 своє зобов'язання по сплаті щомісячних платежів у строки, погоджені сторонами в графіку повернення кредиту не виконала, в зв'язку з чим з 27.12.2013р. у неї виникла заборгованість із прострочення сплати коштів за тілом кредиту та відсотків за користування ним.

01.09.2014р. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" направило ПАТ "Житомирзооветпостач" та ОСОБА_3 претензію №140-0-0-00/8/1714 від 29.08.2014р. про погашення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 20779,92 доларів США, яка залишена без відповіді та задоволення.

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Водночас, ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Зважаючи на неналежне виконання кредитного договору та допущене третьою особою прострочення сплати коштів за тілом кредиту та відсотків за користування ним, враховуючи чинність договору поруки (з огляду на відсутність доказів розірвання або зміни його умов та його обов'язковість для виконання сторонами відповідно до ст.629 ЦК України), позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в частині стягнення з відповідача 5744,02 доларів США заборгованості за тілом кредиту, 1095,55 доларів США заборгованості за відсотками були задоволені судом при первинному розгляді даної справи.

Окрім вимог про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за відсотками, позивач просив стягнути з відповідача 18841,62 грн. пені за тілом кредиту та 445,47 грн. пені за відсотками, нараховану за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, розрахунок якої в доларах США наведено у доданій до позовної заяви довідці (а.с.40, т.1) та гривневий еквівалент якої визначено у позовній заяві в перерахунку по курсу 12,930817 за 1 долар США (як вказав позивач, відповідно по курсу, встановленому Національним банком України станом на 10.10.2014р., а.с.4, т.1).

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, господарський суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При задоволенні позовних вимог по справі в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за відсотками, з огляду на встановлені обставини справи та положення ст.ст.11, ч.1 ст.202, 509, 525, 526, 553, ч.ч.1-3 ст.559, 626, ч.1 ст.628, ч.1 ст.1048, ч.1 ст.1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд встановив порушення умов виконання зобов'язань за договором кредиту в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Як уже зазначалось вище, в п.4.1.1. кредитного договору встановлено, що за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок з урахуванням вищевикладених положень законодавства та встановлених судом обставин справи, господарський суд встановив правомірність нарахування позивачем пені в сумі 34,45 доларів США на заборгованість за відсотками та 1457,11 доларів США на заборгованість за тілом кредиту.

Слід зазначити, що при обрахунку гривневого еквіваленту пені позивачем застосовано курс 12,930817 гривень за 1 долар США, який за твердженням позивача був встановлений станом на 10.10.2014 р. Проте, станом на вказану дату, 10.10.2014 р. Національним банком України був встановлений інший курс валют - 1295,0023 грн. за 100 доларів США (а.с.11, т.2).

Водночас, враховуючи, що обчислення позивачем гривневого еквіваленту нарахованої суми пені, виходячи з курсу валют, меншого, ніж встановлено НБУ на необхідну дату, є правом позивача та не порушує інтересів інших осіб, а тому суд визнає правомірними заявлені позивачем до стягнення суми пені: 18841,62 грн. пені на заборгованість за тілом кредиту та 445,47 грн. пені на заборгованість за відсотками.

В ході розгляду даного господарського спору судом відповідачем подано клопотання про зменшення пені (а.с.122-123, т.1), розглядаючи яке суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги, що станом на день прийняття рішення у справі боржником сплачено 100% заборгованості за кредитом та 100% заборгованості за відсотками (довідка про стан заборгованості по кредитному договору, а.с.22, т.2), те, що позичальником за кредитним договором до січня 2014 року вчасно та у повному обсязі погашались відсотки за користування кредитом, при цьому, зі звіту про фінансові результати за 2014 рік вбачається збитковість відповідача, натомість позивач доказів заподіяння йому збитків неналежним виконанням зобов'язання не надав.

З огляду на викладене та враховуючи ступінь виконання зобов'язання і інтереси обох сторін, в т.ч. майнові, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача. На розсуд суду, заявлений до стягнення у даній справі розмір пені підлягає зменшенню на 70%, а саме, до 5652,49 грн. пені. В решті позову слід відмовити.

Враховуючи відшкодування позивачу сум витрат по сплаті судового збору, пов'язаних із розглядом даної справи, що підтверджено самим позивачем, питання розподілу судових витрат по справі в даному рішенні судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Житомирзооветпостач" (10019, м.Житомир, вул.Слобідська,27, ідентифікаційний код 00727096) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м.Київ, вул.Лєскова,9, ідентифікаційний код 14305909):

- 445,47 грн. пені за відсотками,

- 5652,49 грн. пені за тілом кредиту.

В частині позову про стягнення 13189,13 грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 16.09.15

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - в справу, 2 - позивачу (реком.), 3- відповідачу (реком.), 4- третій особі на адресу фактичного проживання: 03141, АДРЕСА_1. (реком. )

Дата ухвалення рішення08.09.2015
Оприлюднено23.09.2015

Судовий реєстр по справі —906/1408/14

Рішення від 08.09.2015

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Ляхевич А.А.

Ухвала від 06.08.2015

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Ляхевич А.А.

Ухвала від 02.02.2015

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Мельник О.В.

Ухвала від 02.07.2015

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Ляхевич А.А.

Ухвала від 12.06.2015

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Ляхевич А.А.

Постанова від 20.05.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Владимиренко C.B.

Ухвала від 19.05.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Владимиренко C.B.

Ухвала від 21.04.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Владимиренко C.B.

Ухвала від 21.04.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Владимиренко C.B.

Постанова від 11.03.2015

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Мельник О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні