Рішення

від 05.07.2011 по справі 13/636-н

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2011 р.Справа № 13/636-Н

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „УкраїнаВ» с.

Лісоводи Городоцького району в особі ліквідатора ОСОБА_1 м.

Хмельницький

до виконавчого комітету Хмельницької міської Ради м. Хмельницький

про визнання недійсними рішення № 943 від 23.12.1999р., № 975 від

09.11.2000р., № 433 від 14.06.2001р. виконавчого комітету Хмельницької міської Ради та стягнення шкоди у сумі 200 000,00 грн.

за участю третьої особи

на стороні позивача

з самостійними вимогами на предмет спору

сільської громадської організації села Лісоводи Городоцького району -союз

співвласників земельних і майнових паїв „СправедливістьВ» с. Лісоводи

Городоцького району)

про визнання незаконними рішень виконавчого комітету Хмельницької міської ради №

943 від 23.12.1999 р. та № 975 від 09.11.2000 р., а також стягнення 200 000 грн.

одержаних за продаж незавершеного будівництва магазину,

За участю третьої особи

на стороні позивача

без самостійних вимог на предмет спору

головного управління агропромислового розвитку

Хмельницької обласної адміністрації м. Хмельницький

за участю третьої особи

на стороні відповідача

без самостійних вимог на предмет спору

товариства з обмеженою відповідальністю „ПрелюдіяВ» м.

Хмельницький

Суддя Матущак О.І.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 -ліквідатор (арбітражний керуючий) ТзОВ

В«АгрофірмаВ»УкраїнаВ» згідно постанови господарського суду у справі №

13/228-Б від 07.09.2005 р.

відповідача: не з'явився

третьої особи на стороні

позивача з самостійними

вимогами на предмет спору: ОСОБА_2 по довіреності № Г-002/2010 від 16.02.2010

р. та ОСОБА_3 за довіреністю Г-001/2010 від

16.02.2010р.

третьої особи без самостійних вимог: ОСОБА_4 за довіреністю ТзОВ "Прелюдія" від 01.06.2011р.

Позивач у позові просить господарський суд прийняти рішення, яким визнати недійсними рішення № 943 від 23.12.1999р., № 975 від 09.11.2000р., № 433 від 14.06.2001р. виконавчого комітету Хмельницької міської ради та стягнути з відповідача шкоду у сумі 200 000,00 грн., тобто вартість проданого відповідачем незавершеного будівництва магазину по вул. Прибузькій, 20/1 в м. Хмельницькому.

Позовна вимога обґрунтовується тим, що ревізією активів боржника виявлено, що до їх складу входить незавершене будівництво магазину по вул. Прибузькій,20 в м. Хмельницькому. Земельна ділянка під будівництво була виділена агропромисловому комітету Хмельницької області на підставі розпорядження виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів від 18.02.1987 р. за № 18-р, та закріплена рішенням виконкому Хмельницької міськради народних депутатів від 19.03.1987р. № 59. Наказом агропромислового комітету від 07.04.1987 р. № 6 вказану земельну ділянку площею 0,04 га по вул. Прибузькій (Радянській),20 було передано агрофірмі Україна під будівництво магазину агрофірма „Україна" виступила замовником вказаного будівництва.

Проектно-кошторисна документація на будівництво магазину була розроблена інститутом „Хмельницькагропроект" і розрахунки за виконані проектні роботи були проведені „Агрофірмою Україна". В листопаді 1992 р. агрофірма „Україна" заключила договір на будівництво магазину з БМУ „Цивільжитлобуд".

За період з листопада 1992 року по липень 1994 року було виконано значний обсяг і побудовано два поверхи магазину із залізобетонним перекриттям.

В зв'язку з відсутністю коштів агрофірма „Україна" тимчасово призупинила будівництво, при цьому сплачувала податок на землю.

При проведенні ревізії на місці незавершеного будівництва магазину по вул. При бузькій, 20 виявлено фірмовий магазин „Максідом" уже за адресою вул. Прибузька, 20/1, який належить ТзОВ „ПрелюдіяВ» .

Ліквідатором боржника також встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 975 від 09.11.2000 р. про передачу функцій замовника, в зв'язку з не освоєнням на протязі року земельної ділянки по вул. Прибузькій 20/1 вирішено передати функції замовника на незавершене будівництво магазину по вул. При бузькій, 20/1 ТзОВ „Прелюдія". Для компенсації затрат на незавершене будівництво магазину ТзОВ „Прелюдія" перерахувала на позабюджетний рахунок виконкому кошти в сумі 200000 грн. без податку на додану вартість.

Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №433 від 14.06.2001 р. про надання земельних ділянок у користування юридичним і фізичним особам та внесення змін в рішення виконавчого комітету №597 від 24.07.1997 р., №675-А від 26.11.1998 р. „Про надання земельних ділянок в користування юридичним та фізичним особам" було вирішено надати земельні ділянки юридичним особам в користування, а саме, ТзОВ „Прелюдія" земельну ділянку, яка знаходиться по вул. Прибузькій 20/1 під будівництво магазину та офісних приміщень (рішення виконавчого комітету №975 від 09.11.2000 р.) загальною площею 0,18 га в тимчасове користування. Відповідно було укладено договір №352 на право тимчасового користування землею від 25.07.2001р. між виконкомом Хмельницької міської ради та ТзОВ „Прелюдія", предметом якого відповідно до п.1.1 є те, що виконком Хмельницької міської Ради на підставі рішення восьмої сесії міської ради № 5 від 05.02.1997 р. та рішення виконкому №433 від 14.06.2001 р. передає ТзОВ „Прелюдія", а товариство в свою чергу приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,18 га. Відповідно до п.1.2 земельна ділянка надається в тимчасове короткострокове користування з 14.06.2001 р. по 13.06.2002 р. строком на один рік під будівництво магазину та офісних приміщень по вул. Прибузькій 20/1.

Згідно відповіді Хмельницького міського управління земельних ресурсів та земельної реформи №172/01-08 від 13.02.2006 р., земельна ділянка по вул. Прибузькій, 20 юридичним особам у тимчасове або постійне користування не надавалась, а надавалась земельна ділянка лише ТзОВ „ПрелюдіяВ» в тимчасове користування площею 0,18 га. по вул. Прибузькій, 20/1 згідно рішення міськвиконкому №433 від 14.06.2001 р. Даний факт на думку позивача

суперечить рішенню №59 від 19.03.1987 р. виконавчого комітету Хмельницької міської ради народних депутатів яким вирішено надати земельну ділянку площею 0,04 га. по вул. Прибузькій,20 ТзОВ Агрофірмі „Україна", а надана земельна ділянка уже по вул. Прибузькій 20/1 ТзОВ „Прелюдія" на підставі вище вказаного рішення площею 0,18 га.

Відповідно до ситуаційного плану наданого управлінням земельних ресурсів та земельної реформи на наданій земельній ділянці площею 0,4 га, що виділена ТзОВ „Прелюдія" по вул. Прибузькій, 20/1 знаходилось незавершене будівництво магазину ТОВ агрофірми „Україна".

Відповідно до договору №32 від 04.12.2000 р. укладеного між виконавчим комітетом Хмельницької міської Ради та ТзОВ „Прелюдія", у якому відповідно до п.1 виконком передав у власність ТзОВ „Прелюдія" будівлю незавершеного будівництва магазину за адресою: вул. Прибузька, 20/1 в м. Хмельницькому, яка складається з підвального поверху, першого та другого поверху, які належать виконкому на праві власності на підставі рішення Хмельницького міськвиконкому №943 від 23.12.1999 р. Хоча в п.1 рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 975 від 09.11.2000 р. вказано, що згідно рішення №943 від 23.12.1999 р. земельна ділянка по вул. Прибузькій, 20/1 надана на будівництво дитячої стоматологічної поліклініки міському управлінню охорони здоров'я, а не під незавершене будівництво магазину. А також, відповідно п.2 вказаного договору ТзОВ „Прелюдія" зобов'язується компенсувати виконкому вартість незавершеного будівництва в сумі - 200 000 грн. без ПДВ, які ТзОВ „Прелюдія" повинно перерахувати виконкому на його позабюджетний рахунок.

Згідно акту від 12.12.2000 р. про передачу незавершеного будівництва 2-х поверхового магазину по продажу сільгоспродуктів за адресою вул. Прибузька, 20/1, площею 432,2 кв. м., будівлю, що була побудована КСП „Україна" на виділеній земельній ділянці 0,04 га., було передано виконавчим комітетом ТзОВ „Прелюдія".

На думку позивача вказане свідчить про те, що виконавчий комітет Хмельницької міської ради не маючи на те повноважень, незаконно відчужив будівлю незавершеного будівництва магазину сільгосппродукції, що був побудований позивачем, чим останньому завдано шкоду в розмірі оціночної вартості незавершеного будівництва при його передачі ТзОВ „Прелюдія" в сумі 200000 грн.

Ухвалою від 0606.2011 р. залучено до участі у даній справі як третю особу із самостійними вимогами на предмет спору -сільську громадську організацію села Лісоводи Городоцького району -союз співвласників земельних і майнових паїв „СправедливістьВ» с. Лісоводи Городоцького району шляхом заміни її процесуального статусу із третьої особи без самостійних вимог на особу із самостійними вимогами на предмет спору.

У такій заяві третя особа просить господарський суд скасувати рішення № 975 від 09.11.2000 р. та № 433 від 14.06.2001 р. виконавчого комітету Хмельницької міської Ради та стягнути кошти за продаж незавершеного будівництва магазину у сумі 200 000 грн. на користь сільської громадської організації села Лісоводи Городоцького району -союз співвласників земельних і майнових паїв „СправедливістьВ» .

Свою заяву третя особа обгрунтовує тим, що магазин 60% будівельної готовності для продажу сільськогосподарської продукції в місті Хмельницькому по вул. Прибузькій, 20/1 побудований в 1991-1994 роках КСП Агрофірмою „УкраїнаВ» .

Вказані обставини підтверджуються відповідними архівними документами, які свідчать про затрати агрофірми на будівництво та документами про продаж недобудованого магазину міськвиконкомом ТзОВ „ПрелюдіяВ» .

Земельна ділянка під будівництво була виділена агропромисловому комітету Хмельницької області на підставі розпорядження Хмельницької обласної ради народних депутатів. Агропромисловий комітет земельну ділянку передав під будівництво магазину колгоспу „УкраїнаВ» с. Лісоводи Городоцького району Хмельницької області.

Розпорядженням виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів від 18.02.1987 р. за № 18-р та рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради народних депутатів від 19.03.1987 р. за № 59, земельна ділянка площею 0,04 га була виділена під будівництво магазину для продажу сільськогосподарської продукції.

Таким чином, колгосп "Україна", відповідно до діючого на той час земельного законодавства одержав земельну ділянку та дозвіл на будівництво магазину для продажу сільськогосподарської продукції.

Відповідно до вказаних рішень місцевих органів, агропромисловий комітет Хмельницької області видав наказ від 07.04.1987 р. № 6. в якому зазначалось, що земельна ділянка площею 0,04 га по вул. Радянській, 20 (сьогодні вул. Прибузька, 20/1) передається колгоспу "Україна" с. Лісоводи під будівництво магазину для продажу плодоовочевої продукції.

Колгосп „УкраїнаВ» було перейменовано в КСП "Агрофірма "Україна", яка оплатила проектно-кошторисну документацію на будівництво магазину і яка була погоджена з управлінням архітектури і містобудування Хмельницької міськради.

Проектно-кошторисна документація під будівництво магазину була розроблена "Хмельницькагропроектом". В листопаді 1992 р. було укладено з Хмельницьким БМУ "Цивільжитлобуд" договір на будівництво магазину, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

До листопада 1994 р. членами КСП "Агрофірма "Україна" було збудовано магазин за вищевказаною адресою 60% будівельної готовності, що підтверджується відповідними бухгалтерськими документами, які знаходяться в матеріалах справи.

Через економічний стан, будівництво було тимчасово зупинено в 1998 р. Проте, забудовник продовжував утримувати територію та охороняти будівництво, а також сплачувати земельний податок, що підтверджується відповідними документами справи.

28.10.1999 р. голова агрофірми "Україна" звернувся до виконкому Хмельницької міської ради з проханням про видачу державного акта на постійне користування земельною ділянкою під магазином, а також повідомив, що будівництво магазину буде закінчено в липні 2000 р.

Незважаючи на вказані вище обставини, міськвиконком, без відома забудовника КСП "Агрофірма "Україна", вирішив змінити власника незавершеного будівництва магазину і прийняв за № 943 від 23.12.1999 р. таке рішення

На думку третьої особи рішення є незаконним. Фактично земельна ділянка була освоєна повністю і зведено двоповерхову будівлю.

Агрофірма "Україна" сплачувала земельний податок, охороняла та прибирала територію біля незавершеного будівництва магазину, сплачувала штрафи управлінню з благоустрою міста (структурний підрозділ міськвиконкому), що підтверджується матеріалами справи та про що добре було відомо міськвиконкому.

Через кілька місяців виконавчий комітет Хмельницької міської ради прийняв друге, на думку третьої особи незаконне рішення по незавершеному будівництву магазину. У пункті 1 рішення від 09.11.2000 р. за № 975 виконком скасував рішення № 943 від 23.12.1999 р. про передачу земельної ділянки виділеної на початку під будівництво магазину, пунктом 2 функції замовника на незавершене будівництво магазину передав ТзОВ "Прилюдія", а пунктом 3 вирішив компенсувати затрати на незавершене будівництво магазину. ТзОВ "Прелюдія" перерахувати на позабюджетний рахунок виконкому 200 000 грн.

Незаконність продажу Хмельницьким міськвиконкомом незавершеного будівництва, на думку третьої особи полягає в тому, що він продав майно, яке йому не належало на праві власності, оскільки державні органи участі у створенні об'єкту нерухомості не брали. Про вказані обставини членам КСП стало відомо тільки в 2005 р., коли правонаступник КСП - ТзОВ "Агрофірма "Україна" було оголошено банкрутом, а ліквідатором призначений арбітражний керуючий ОСОБА_5

Будівництво магазину проводилось протягом 10-ти років. Спочатку колгоспом "Україна" а в наступному його правонаступником - сільськогосподарським підприємством „Агрофірма "Україна", яке у 1998 р. було реорганізоване в агрофірму "Україна".

У 2000 р. проведена державна реорганізація агрофірми "Україна" у ТЗОВ "Агрофірма "Україна", яке утворилося на базі цілісного майнового комплексу реформованої агрофірми "Україна" та виступило її правонаступником. Таким чином майно КСП перейшло на баланс правонаступника.

Відповідно Указу Президента України № 1529/99 „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економікиВ» , Указу Президента України № 62 від 29.01.2001 р. „Про заходи щодо забезпечення захисту прав селян у процесі реформування аграрного сектору економікиВ» , Постанови Кабінету Міністрів № 177 від 28.02.2001 року „Про врегулювання питань про забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економікиВ» , правонаступник КСП - ТзОВ „Агрофірма „УкраїнаВ» провело станом 01.02.2001 р. розпаювання майна, яке передано на баланс товариства, проте співвласниками його залишались селяни. Розпаюванню підлягали все майно КСП, в тому числі необоротні активи (основні засоби, нематеріальні активи, незавершене будівництво).

Проте, ТзОВ „АгрофірмаВ»УкраїнаВ» не виконало постанову Кабінету Міністрів України і не розпаювало незавершене будівництво магазина, а залишено недобудований магазин на обліку до оголошення товариства в 2005 р. банкрутом.

Членам колишнього КСП стало відомо, що товариство не розпаювало недобудований ними магазин, а виконавчий комітет Хмельницької міської ради прийняв ряд незаконних рішень, щоб безпідставно продати незавершене будівництво колгоспників с. Лісоводи, які на даний час розпайовані між членами колишнього КСП.

Також, на думку третьої особи, виковчий комітет Хмельницької міської ради вийшов за межі своїх повноважень, прийняв рішення № 943 від 23.12.1999 р., передав земельну ділянку виділену в 1987 р. колгоспу, стоматологічній поліклініці та прийняв нове рішення № 975 від 09.11.2000 р., яким скасував своє рішення від 23.12.1999 р. про передачу земельної ділянки під будівництво стоматполіклініки, передав функцію замовника магазину, ТзОВ „ПрелюдіяВ» , та стягнув з ТзОВ „ПрелюдіяВ» 200 000 грн. за недобудований колгоспниками КСП „УкраїнаВ» магазин.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та Законами України.

За нормами ст. 24 Закону України „Про власністьВ» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) об'єктами права власності кооперативу (колгоспу) є будівлі, споруди, грошові та інші майнові внески його членів, виготовлена ним продукція, доходи, одержані від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої Статутом кооперативу (колгоспу), а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом. Кожен член кооперативу (колгоспу) має право на частку, одержану на його пай.

При цьому, за нормами ст. 52 зазначеного Закону,припинення права власності на будинок, ніші будівлі, споруди або насадження у зв'язку з вилученням земельної ділянки, на якій вони розташовані, допускається лише у випадку, порядку, встановлених законодавчими актами України і з попереднім відшкодуванням збитків в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент припинення права власності, включаючи й неодержані доходи, як це передбачено п. 4 ст. 48 цього Закону.

Відповідно до норм ст. 469 Цивільного кодексу України в редакції 1963 р., яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, міськвиконком зобов'язаний повернути безпідставно одержані кошти.

Таким чином, третя особа просить частково задоволити позов позивача, визнати незаконними рішення міськвиконкому, проте кошти стягнути на її користь.

У відзиві на позов відповідач просить відмовити у звдоволені позовних вимог позивача та третьої особи в якому зазначено наступне.

Згідно ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, інші юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав. Позивач в позовній заяві не вказав, які права його порушено.

В своїй позовній заяві позивач вказує, що вході ревізії активів боржника виявлено, що до їх складу входить незавершене будівництво магазину по вул. Прибузькій, 20. Проте суду належить встановити чи на законних підставах незавершене будівництво було взято на баланс ТзОВ „Агрофірмою „УкраїнаВ» .

Рішенням міськвиконкому від 19.03.1987 р. №59 "Про надання дозволу на право проведення проектно-розвідувальних робіт установам, організаціям, відомствам під різні види будівництва,

відведення земельних ділянок на проведення будівництва на закріплених за ними землях" облагропрому по вул.Радянській, 20 було дозволено побудувати магазин по продажу сільськогосподарської продукції.

Не оформивши свого права на земельну ділянку відповідно до ст.20 Земельного кодексу Української РСР, який діяв на момент прийняття рішення агропромисловий комітет Хмельницької області своїм наказом від 07 квітня 1987 р. №6 передав виділену земельну ділянку площею 0,04 га по вул. Радянській, 20 м. Хмельницькому - колгоспу „УкраїнаВ» під будівництво магазину. Даний наказ не має ніякого юридичного значення в даній ситуації так як прийнятий всупереч нормам чинного законодавства органом, який не мав повноважень щодо прийняття рішень про надання земельних ділянок в користування, тому він не є належним і допустимим доказом.

Відповідно до ст. 22 вказаного вище Кодексу приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється. Таким чином, без отримання документа, який би посвідчував право користування земельною ділянкою здійснювати будівництво на думку відповідача заборонено. Крім того, у агрофірми „УкраїнаВ» не було дозволів на здійснення будівництва, що також підтверджує незаконність здійснення будівництва.

Відповідно до ст. 24 Закону України „Про власністьВ» від 1991 року , який діяв на момент здійснення будівництва, об'єктами права власності кооперативу (колгоспу) є будівлі, споруди, грошові та інші майнові внески його членів; виготовлена ним продукція; доходи, одержані від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу (колгоспу), а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом. В зв'язку з тим, що будівництво магазину по вул.Прибузькій, 20 здійснювалось в спосіб заборонений законом, агрофірма „УкраїнаВ» не набула на нього права власності.

В подальшому в зв'язку з неосвоєнням облагропромом земельної ділянки, відсутністю коштів для подальшого будівництва, магазину по продажу сільськогосподарської продукції, рішенням міськвиконкому від 23.12.1999 р. №943 "Про надання дозволу на видачу забудовникам архітектурно-планувальних завдань та технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій, надання дозволу на проведення цих робіт, внесення змін в рішення міськвиконкому" було вирішено передати земельну ділянку по вул.Прибузькій, 20/1 та видати архітектурно-планувальне завдання на будівництво дитячої стоматологічної поліклініки управлінню охорони здоров'я міськвиконкому.

Рішенням міськвиконкому від 09.11.2000 р. № 975 "Про передачу функцій замовника" було скасовано рішення від 23.12.1999 р. №943 і було передано функції замовника на незавершене будівництво магазину по вул.Прибузькій, 20/1 ТОВ "Прелюдія", яке компенсувало затрати незавершеного будівництва. Кошти було перераховано на позабюджетний рахунок міськвиконкому в сумі 200 000 грн.

В подальшому між міськвиконкомом і ТОВ "Прелюдія" був заключений договір, який виконано. Товариство побудувало магазин та офісні приміщення і рішенням міськвиконкому від 24.10.2002 р. №923-Г було затверджено акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію реконструйованого будівництва з надбудованим та прибудованим магазином та офісними приміщеннями по вул. Прибузькій, 20/1 в місті Хмельницькому.

Відповідач вважає, що позивач в позовній заяві не навів правових підстав для скасування рішень виконавчого комітету. Також не навів доказів яким чином вказані рішення порушують його права. Відповідно до статуту ТзОВ „Агрофірма „УкраїнаВ» не є правонаступником агрофірми „УкраїнаВ» . Відповідно до п.7 Установчого договору про створення товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „УкраїнаВ» товариство є правонаступником реорганізованої агрофірми „УкраїнаВ» в частині непогашення боргових зобов'язань. Таким чином, ТзОВ „Агрофірма „УкраїнаВ» не може виступати з позовними вимогами про визнання недійсним рішення та про відшкодування шкоди, тобто ТОВ „Агрофірма В»УкраїнаВ» неналежним позивачем. Крім того, вказані рішення виконанні і по суті втратили чинність, на даний час не діють.

Позивач відповідно до чинного законодавства не отримав дозволу на будівництво і закріплення земельної ділянки. Не додав доказів про понесені витрати по будівництву магазину. Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності.

У процесі реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства агрофірми „УкраїнаВ» належні підприємству активи повинні були бути відображені в загальному переліку активів, який складається комісією з організації вирішення майнових питань.

Також, відповідач вважає, що на момент створення ТзОВ „Агрофірма „Україна у 2000 році, йому повинно було бути відомо про наявність незавершеного будівництва по вул. Прибузькій, 20. Крім того, вказане незавершене будівництво не підлягало розпаюванню, тому не могло увійти в статутний фонд новоствореного підприємства.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту своїх прав і законних інтересів суб'єктами господарювання. В цій нормі не передбачено такий спосіб захисту, як стягнення у вигляді компенсації.

Таким чином, відповідач вважає, що позивач вибрав не вірний спосіб захисту. Крім того, позивач не довів, що він був власником майна і має право на компенсацію його вартості.

Третьою особою, головним управлінням агропромислового розвитку Хмельницької обласної адміністрації у відзиві на позов зазначено, що відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ст. 4 Господарського кодексу України не є предметом його регулювання адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання. Із позовної заяви не вбачається, що виконавчий комітет Хмельницької міської ради безпосередньо здійснює (здійснював) організаційно-господарські повноваження щодо „АгрофірмиВ» Україна.

Натомість, ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено захист цим кодексом прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи зазначене, третя особа вважає, що вимога про визнання недійсними рішень виконавчого комітету Хмельницької міської ради є вимогою адміністративної юрисдикції та підпадає під дію кодексу адміністративного судочинства України і є непідсудна господарським судам України.

Представник позивача та представники третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, а представник третьої особи -ТзОВ „ПрелюдіяВ» просив у задоволенні відмовити.

Крім цього, ліквідатор позивача в судовому засіданні повідомив, що після вступу у чинність 01.07.2004 р. Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємцівВ» , боржник до державного реєстратора не звертався, запис щодо його знаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців відсутній, тому неможливо отримати таку інформацію від державного реєстратора про можливе повне (абсолютне) правонаступництво ТзОВ „АгрофірмаВ»УкраїнаВ» попередника, - агрофірми „УкраїнаВ» .

Враховуючи доводи та заперечення представників сторін, господарським судом встановлено наступне.

Ухвалою господарського суду від 16.08.2005 р. порушено про вадження у справі № 13/228-Б про визнання банкрутом відсутнього боржника - товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма УкраїнаВ» с. Лісоводи Городоцького району у відповідності до ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» .

Постановою господарського суду від 07.09.2005 р. у вказаній справі визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором - арбітражного керуючого ОСОБА_1

Численними ухвалами у такій справі строк ліквідаційної процедури неодноразово продовжувався, а ухвалою від 24.02.2011 р. продовжено до 07.07.2011 р.

Згідно п.п. 1, 2 розпорядження виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів від 18.02.1987 р. за № 18-р було вирішено схвалити пропозиції обласних агропромислового комітету і управління торгівлі, райміськвиконкомів по будівництву колгоспних магазинів по продажу сільськогосподарської продукції в містах та селищах згідно додатків № 1, 2.

Забезпечити облагропрому, обласному управлінню торгівлі, райміськвиконкомам забезпечити будівництво фірмових магазинів по торгівлі плодоовочевою продукцією в 1987 році до настання овочевого сезону.

У вказаному вище додатку зазначено серед інших сільськогосподарських підприємств, і колгосп „УкраїнаВ» с. Лісоводи Городоцького району для розміщення магазину на перехресті вулиць Молодіжна і Інститутська у м. Хмельницькому площею 220 м.кв.

Рішенням міськвиконкому від 19.03.1987 р. №59 "Про надання дозволу на право проведення проектно-розвідувальних робіт установам, організаціям, відомствам під різні види будівництва, відведення земельних ділянок на проведення будівництва на закріплених за ними землях" облагропрому по вул. Радянській, 20 було дозволено побудувати магазин по продажу сільськогосподарської продукції.

У відповідності до ст.ст. 20, 21, 22 чинного на той час Земельного кодексу Української РСР, відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР.

Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування.

Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР.

Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі.

Видача державних актів на право користування землею, а також актів на право довгострокового тимчасового користування землею провадиться виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів.

Приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.

Не оформивши у зазначений вище спосіб права на земельну ділянку, агропромисловий комітет Хмельницької області наказом від 07 квітня 1987 р. №6 передав виділену земельну ділянку площею 0,04 га по вул. Радянській, 20 м. Хмельницькому - колгоспу „УкраїнаВ» під будівництво магазину.

Відповідно до ст. 24 Закону України „Про власністьВ» від 1991 р., який діяв на момент здійснення будівництва об'єктами права власності кооперативу (колгоспу) є будівлі, споруди, грошові та інші майнові внески його членів; виготовлена ним продукція; доходи, одержані від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу (колгоспу), а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

Рішенням міськвиконкому від 23.12.1999 р. №943 "Про надання дозволу на видачу забудовникам архітектурно-планувальних завдань та технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій, надання дозволу на проведення цих робіт, внесення змін в рішення міськвиконкому", вирішено передати земельну

ділянку по вул. Прибузькій, 20/1 та видати архітектурно-планувальне завдання на будівництво дитячої стоматологічної поліклініки управлінню охорони здоров'я міськвиконкому.

Рішенням міськвиконкому від 09.11.2000 р. № 975 "Про передачу функцій замовника" було скасовано рішення від 23.12.1999 р. № 943 і було передано функції замовника на незавершене будівництво магазину по вул.Прибузькій, 20/1 ТОВ "Прелюдія", яке компенсувало затрати незавершеного будівництва. Кошти було перераховано на позабюджетний рахунок міськвиконкому в сумі 200 000 грн.

З огляду на зазначенні вище рішення, 25.07.2001 р. між міськвиконкомом і ТОВ "Прелюдія" був укладений договір на право тимчасового користування землею № 352 під будівництво магазину та офісних приміщень у м.Хмельницькому по вул. Прибузькій, 20/1.

Рішенням міськвиконкому від 24.10.2002 р. №923-Г було затверджено акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію реконструйованого будівництва з надбудованим та прибудованим магазином та офісними приміщеннями по вул. Прибузькій, 20/1 в місті Хмельницькому.

У відповідності до п. 1.2 статуту ТзОВ „Агрофірма „УкраїнаВ» , зареєстрованого Городоцькою райдержадміністрацією за № 0042 від 09.02.2000 р., товариство створено на базі цілісного майнового комплексу реформованої агрофірми „АгрофірмаВ»УкраїнаВ» с.Лісоводи Городоцького району Хмельницької області за рахунок майнових паїв учасників, власних засобів і коштів, а також орендованих паїв членів реформованого господарства.

Будь-яка мова у статуті про правонаступництво не ведеться.

Відповідно до п.7 Установчого договору про створення товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „УкраїнаВ» , зареєстрованого Городоцькою райдержадміністрацією за № 38 від 09.02.2000 р., товариство є правонаступником реорганізованої агрофірми „УкраїнаВ» в частині непогашення боргових зобов'язань. Товариство зобов'язується погасити борг реорганізованої агрофірми за рахунок не розпайованої частини майна, переданої йому для цієї мети.

Згідно відповіді на запит адвоката ОСОБА_6, Городоцькою райдержадміністрацією за вих. № 39/08-16-2861/2009 від 22.07.2009 р. ТзОВ „АгрофірмаВ»УкраїнаВ» є правонаступником реформованої агрофірми „УкраїнаВ» .

Аналізуючи зазначені вище докази можливого правонаступництва позивача, господарський суд приходить до висновку, що він дійсно є правонаступником агрофірми „УкраїнаВ» , проте в частині зобов'язань перед іншими суб'єктами господарювання та фізичних осіб і не є правонаступником в частині інших прав, в тому числі щодо подання позову про стягнення коштів і визнання актів недійсними.

У відповідності до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, оскільки ТзОВ „Агрофірма „УкраїнаВ» не є правонаступником прав реформованої агрофірми „УкраїнаВ» , всупереч вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, позивачем з урахуванням вимог зазначеної вище ст. 1 цього Кодексу не доведено порушення його прав оспорюваними рішеннями виконавчого комітету органу місцевого самоврядування, тому позов не обґрунтований чинним законодавством і у його задоволенні належить відмовити.

Приймаючи рішення, господарським судом також враховується і те, що і хоча попередником позивача дійсно здійснювалося будівництво спірного об'єкту нерухомого майна, проте воно здійснювалося всупереч названих вище норм чинного на той час Земельного кодексу Української РСР і не було зареєстровано у встановленому законодавством порядку на нього право власності.

Лише власник може вимагати відшкодування збитків (шкоди) заподіяної неправомірними діями інших осіб, в тому числі і органами місцевого самоврядування.

Також, всупереч вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору не доведено також порушення її прав та майнових інтересів оскільки не подано будь-яких доказів, які підтверджують її право на спірний об'єкт незавершеного будівництва. Не може здійснюватися розпаювання чужого майна яке зареєстроване у встановленому законодавством порядку на праві власності за іншим суб'єктом господарювання на час вчинення дій щодо такого розпаювання.

З підстав наведених вище, вимоги третьої особи не відповідають чинному законодавству, тому у їх задоволенні також належить відмовити.

Крім того, судом враховується те, що відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

За приписами ст. 71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Статтею 75 ЦК УРСР встановлено обов'язковість застосування позовної давності, а саме позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.

Згідно ст. 76 ЦК України перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

З дат прийняття оспорюваних позивачем та третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору рішень органу місцевого самоврядування пройшло три роки до дати вступу у чинність Цивільного кодексу України, тому позивачем та третьою особою пропущено встановлений ст.71 ЦК УРСР строк позовної давності , що відповідно до ст. 80 ЦК УРСР є підставою для відмови в позові. При цьому, судом враховується, що сторонами провадження із вимогами до відповідача клопотання про поновлення такого строку із зазначенням причин пропуску або ж обгрунтування періоду з якого їм стало відомо про існування таких оспорюваних рішенн, не подавалися.

Щодо заперечень третьої особи про підсудність даного спору адміністративному суду, то господарським судом враховується, що відповідно до ст.1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст.2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, ОСОБА_7 Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної ОСОБА_7 Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт або правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної ОСОБА_7 Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З наведених правових норм вбачається, що цивільним законодавством регулюються приватні, цивільні відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників. Публічні відносини, засновані на владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, податкові, бюджетні відносини цивільним законодавством не регулюються.

При цьому, учасником цивільних відносин можуть бути держава, державні органи, органи місцевого самоврядування та інші суб'єкти публічного права. У межах цих цивільних відносин можуть оскаржуватись нормативно-правові акти або правові акти індивідуальної дії, видані вказаними суб'єктами публічного права, якщо вони порушують цивільні права або інтереси.

Згідно з ст.1 Господарського кодексу України, цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ст.20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

З наведених правових норм вбачається, що у межах господарських відносин можуть оскаржуватись акти органів державної влади, місцевого самоврядування та інших суб'єктів, що ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

Керуючись ст. ст. 1, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „УкраїнаВ» с. Лісоводи Городоцького району в особі ліквідатора ОСОБА_1 м. Хмельницький до виконавчого комітету Хмельницької міської ради м. Хмельницький про визнання недійсними рішень № 943 від 23.12.1999 р., № 975 від 09.11.2000 р., № 433 від 14.06.2001 р. виконавчого комітету Хмельницької міської ради та стягнення шкоди у сумі 200 000 грн., відмовити.

У позові третьої особи на стороні позивача з самостійними вимогами на предмет спору сільської громадської організації села Лісоводи Городоцького району -союз співвласників земельних і майнових паїв „СправедливістьВ» с. Лісоводи Городоцького району до виконавчого комітету Хмельницьцької міської ради м.Хмельницький про визнання незаконними рішень виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 943 від 23.12.1999 р. та № 975 від 09.11.2000 р. а також стягнення 200 000 грн. одержаних за продаж незавершеного будівництва магазину, відмовити.

Копії рішення надіслати в адреси сторін.

Оскільки в судовому засіданні, яке відбулося 05.07.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, його повний текст виготовлено та підписано 11.07.2011 р.

Суддя О.І. Матущак