Постанова

від 06.10.2011 по справі 23/186

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2011 № 23/186

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Пантелієнка В.О.

ОСОБА_1

позивача: ОСОБА_2 - дов. № 679-Ю від 22.12.2010 р.

відповідача: не з'явився, про дату та час судового засідання

був повідомлений належним чином;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „ОРАНТАВ»

на рішення Господарського суду м. Києва від 21.06.2011 р.

у справі № 23/186 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом: Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСОВ»

до відповідача: Відкрите акціонерне товариство „Національна акціонерна страхова компанія „ОРАНТАВ»

про стягнення страхового відшкодування 4 709,34 грн.

ВСТАНОВИВ :

ПАТ „Страхова компанія „ВУСОВ» (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до ВАТ НАСК „ОРАНТАВ» про стягнення страхового відшкодування 4 709,34 грн.

Позов обґрунтований на тому, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № 058909-02-21-01 від 03.04.2009 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Mitsubishi L200» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому позивачем відповідно до положень статті 25 Закону України В«Про страхуванняВ» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Nissan Almera Classic» (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу від 04.06.2010 р. про сплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просив стягнути вказану грошову суму в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.06.2011 р. № 23/186 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із вищезазначеним Рішенням відповідач - ВАТ НАСК „ОРАНТАВ» до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати Рішення Господарського суду м. Києва від 21.06.2011 р. № 23/186 та прийняти нове судове рішення у даній справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована на тому, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального законодавства та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

15.07.2011 р. через відділ документального забезпечення КАГС представник відповідача - ВАТ НАСК „ОРАНТАВ» надав оригінал платіжного доручення № 43505 від 25.06.2011 р. про сплату державного мита за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ільєнок Т.В., суддів Мартюк А.І., Шипко В.В., прийнято до провадження апеляційну скаргу ВАТ НАСК „ОРАНТАВ» а Рішення Господарського суду м. Києва від 21.06.2011 р. № 23/186, розгляд справи призначено на 16.08.2011 р.

У зв'язку з виходом судді Мартюк А.І, у чергову відпустку, Розпорядженням Голови КАГС від 15.08.2011. р. № 01-23/1/17 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Борисенко І.В., Шипко В.В.

У судове засідання від 16.08.2011 р. представник позивача не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою КАГС від 16.08.2011 р. № 23/186 розгляд справи було відкладено на 20.09.2011 р. в порядку п. 1 ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою представника позивача.

Ухвалою КАГС від 26.08.2011 р. № 23/186 виправлено описку допущено в Ухвалі від 16.08.2011 р., а саме, дата наступного судового засідання визначено на 06.10.2011 р.

20.09.2011 р. через відділ документального забезпечення КАГС представником позивача, на виконання вимог Ухвали суду від 25.07.2011 р., надано Відзив на апеляційну скаргу, згідно якого просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване Рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У зв'язку з виходом судді Борисенко І.В. у чергову відпустку та у зв'язку зі знаходженням судді Шипко В.В. на лікарняному Розпорядженням заступника Голови КАГС від 05.10.2011. р. № 01-23/3/9 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.

У судове засідання від 06.10.2011 р. представник відповідача не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином (про що, свідчить розписка про дату наступного задовго засідання від 20.09.2011 р.), про причини неявки суд не повідомив.

Присутній представник позивача надавав усні пояснення по суті спору.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення сторін, дійшла висновку про необхідність залишити без задоволення апеляційну скаргу ВАТ НАСК „ОРАНТАВ» , Рішення Господарського суду м. Києва від 21.06.2011 р. № 23/186 залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ОСОБА_3 03.04.2009 р. було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 058909-02-21-01, відповідно до якого позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки «Mitsubishi L200» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

12.11.2009 р. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась на вулиці Гв. Широнінців у місті Харкові, автомобіль марки «Mitsubishi L200» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою ВДАІ з обслуговування міста Харкова (арк.. с. 17).

Матеріалами справи також підтверджується і той факт, дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм автомобіля «Nissan Almera Classic» гр. ОСОБА_4 правил дорожнього руху.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля транспортного засобу «Mitsubishi L200» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження у ТОВ «Інкон-Капітал». Згідно Звіту № 27/11/09 від 04.12.2009 р. (арк.. с. 44-45) розмір матеріального збитку в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді складає 7 259, 35 грн.

Позивач страховим ОСОБА_2 № 1082-02 від 24.03.2010 р. визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 4 709, 34 грн., виплата якого Позивачем підтверджується платіжним дорученням № 3282 від 25.03.2010 р. (арк.. с. 52).

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України В«Про страхуванняВ» до позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати регресне право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Беручи до уваги наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про те, що цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 застрахована саме відповідачем, що підтверджується Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8498627 зі строком дії страхового покриття з 26.12.2008 р. по 25.12.2009 р. (арк. с. 56).

А отже, колегія суддів вважає правомірним висновок Господарського суду м. Києва про те, що, оскільки, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у відповідача, то останній відповідно до статті 22 Закону України В«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.

Договором (Полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8498627 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 35 000,00 грн., франшиза - нуль грн.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що матеріали даної справи містять необхідні та достатні докази в підтвердження доводів викладених в позовній заяві, тому колегія суддів погоджується з правовою оцінкою господарського суду про те, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 4 709,34 грн. підлягають задоволенню.

Доводи скаржника - ВАТ НАСК „ОРАНТАВ» викладені в апеляційній скарзі, зокрема, про те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного Рішення порушено норми ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» , не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на те, що жодним чином не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини у даній справі.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на підтвердження своїх аргументів не надав.

Враховуючи викладене, колегія суддів, оцінивши наявні в справі матеріали та докази дійшла до висновку, що підстав для скасування чи зміни Рішення Господарського суду від 21.06.2011 р. № 23/186 не має, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „ОРАНТАВ» залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду м. Києва від 21.06.2011 р. № 23/186 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2011 р.

№ 23/186 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2011 р.

№ 23/186 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.

Матеріали справи № 23/186 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Ільєнок Т.В.

Судді Пантелієнко В.О.

ОСОБА_1