29/144-09
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2009 р. № 29/144-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Головуючий суддяСудді:Борденюк Є.М.Могил С.К. (доповідач),Самусенко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Інтер-Авто"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 21.07.2009
у справі№ 29/144-09 господарського суду Харківської області
за позовомВАТ ВТБ Банк в особі відділення "Київська регіональна дирекція"
до 1. ТОВ "Інтер-Авто"2. ПП "Авто-Альянс" 3. Корпорації "АИС"
простягнення 314 943 033, 19 грн.,
за участю представників
позивача :Волков Г.В.,
відповідачів :не з'явились,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2009 року ВАТ ВТБ Банк в особі відділення "Київська регіональна дирекція" звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ "Інтер-Авто", ПП "Авто-Альянс" та Корпорації "АИС" про стягнення 314 943 033, 19 грн.
В процесі розгляду справи ТОВ "Інтер-Авто" заявило зустрічний позов до ВАТ ВТБ Банк в особі відділення "Київська регіональна дирекція" про визнання недійсним договору кредиту укладеного між позивачем та ТОВ "Інтер-Авто".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 травня 2009 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21 липня 2009 року, зустрічну позовну заяву ТОВ "Інтер-Авто" було повернуто без розгляду з підстав недотримання позивачем за зустрічним позовом вимог Господарського процесуального кодексу України, а саме п. п. 2, 3, п. 3.1 ч. 1 ст. 57, п. п. 4, 6, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ТОВ "Інтер-Авто" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 18 травня 2009 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21 липня 2009 року у справі № 29/144-09, посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи судові рішення суди виходили з того, що підставою для повернення зустрічної позовної заяви було те, що до неї не було додано платіжного документа про сплату державного мита, документа про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та доказів поштового направлення сторонам копії зустрічної позовної заяви, пославшись при цьому на приписи ст. 63 ГПК України.
Згідно ст. 60 ГПК України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, при цьому зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Частиною 1 ст. 63 цього кодексу визначено що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі (п. 4), не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (п. 6), не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (п.10).
Із встановлених судами обставин справи вбачається що такі документи до зустрічної позовної заяви додано не було. Таких документів чи їх копій не було додано і до апеляційної скарги на обґрунтування своїх вимог і заперечень.
Відтак у суду апеляційної інстанції не було правових підстав для скасування обґрунтованої ухвали місцевого господарського суду.
У суду касаційної інстанції також відсутні підстави для скасування судових рішень оскільки особа, що подала касаційну скаргу, не довела належними та допустимими доказами що нею взагалі сплачувались державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при подачі зустрічної позовної заяви та було здійснено направлення копії зустрічного позову сторонам у справі, та такі документи додавались до неї.
Наведеним спростовуються доводи, викладені в касаційній скарзі, щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. Таким чином, судами дотримано вимоги ст. 129 Конституції України щодо законності судочинства.
За таких обставин ухвала господарського суду Харківської області від 18 травня 2009 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 21 липня 2009 року є законними та обґрунтованими, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 18 травня 2009 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21 липня 2009 року у справі № 29/144-09 - без змін.
Головуючий суддяБорденюк Є.М.
Судді :
Могил С.К.
Самусенко С.С.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2009 |
Оприлюднено | 22.10.2009 |
Номер документу | 5070316 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Могил C.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні