Рішення

від 17.06.2010 по справі 16/96-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.10р. Справа № 16/96-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід - ТМ", м. Тернопіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галеас", м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору від 03.02.2009р. №03/02 на поставку товарів

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від відповідача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 17.05.2010 року №170510.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить визнати недійсним договір від 03.02.2009 року №03/02 на поставку товарів, укладений між сторонами.

Відповідач у відзиві (вх.№9290 від 18.05.2010 року) на позовну заяву просить у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки: - товар передавався та приймався за цінами, зазначеними у видаткових накладних до договору без заперечень з боку позивача; - стосовно специфікацій позивач зазначив, що у зв`язку з динамічною зміною цін на товар та неможливістю спрогнозувати її на момент окремих поставок, специфікації до договору дійсно підписано не було та між сторонами було досягнуто домовленість, що товар поставлятиметься за цінами, в кількості та асортименті узгодженому на момент кожної поставки окремо.

Позивач витребуваних господарським судом документів не надав, правом на направлення у судове засідання свого представника не скористався.

Справа згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представником відповідача заявлено не було.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 03.02.2010р. між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю „Захід -ТМВ» (покупцем) та відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Галеас" (постачальником) було укладено договір №03/02 на поставку товарів (надалі -Договір поставки), відповідно до пункту 1.1 розділу 1 якого постачальник зобов'язався поставляти товар разом з товаросупроводжувальною документацією, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язується приймати такий товар та своєчасно оплачувати його вартість; постачальник зобов'язується постачати покупцю товар, відповідно до отриманого від нього замовлення за цінами та в асортименті, які зазначені в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору;

- згідно статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;

- частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей;

- отже, вирішуючи спір про визнання угоди недійсною необхідно встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору;

- позивач вважає, що спірний Договір на поставку товарів, укладений між сторонами є недійсним, оскільки сторонами не було підписано специфікацію, в якій сторони мали визначити ціну, асортимент та кількість товару, що повинен бути поставлений на виконання спірного договору; відповідач проти цього заперечує.

Враховуючи викладене суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного:

- відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму;

- як вбачається відповідно до пункту 1.2 Договору поставки асортимент та кількість товару визначаються сторонами на кожну партію окремо;

- таким чином, асортимент та кількість товару, що поставляється за даним Договором поставки, визначається окремо на кожну партію товару і відсутність специфікації до укладеного Договору, про яку зазначено у пункті 1.1 Договору поставки, не тягне за собою умов недійсності Договору поставки.

З урахуванням викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„22„ червня 2010р