Рішення

від 20.08.2015 по справі 910/13284/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2015Справа №910/13284/15

За позовом Приватного підприємства «Торговий дім»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт-65»

про стягнення 20 225,06 грн.

Суддя Селівон А.М.

Представники сторін:

від позивача: Костяк В.Д. - представник, довіреність б/н від 15.04.2015 р.;

від відповідача: Купрієнко В.М. - представник, довіреність б/н від 12.05.2015 р.;

В судовому засіданні на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Торговий дім" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт-65" про стягнення за Договором підряду №18/07-2014 від 24.07.2014 р. 14 980,00 грн. основного боргу, 2 107,06 грн. пені, 201,92 грн. 3 % річних, 2 936,08 грн. інфляційних втрат, а також 1 827,00 грн. судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду №18/07-2014 від 24.07.2014 в частині оплати за виконані роботи, в результаті чого у останнього утворився борг, за наявності якого ПП «Торговий дім» нараховані пеня, проценти річних та втрати від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 порушено провадження у справі № 910/13284/15 та призначено до розгляду на 10.06.2015. Також цією ухвалою судом відмовлено в задоволенні заяви ПП "Торговий дім" про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладеної арешту на майно та грошові кошти відповідача у розмірі позовних вимог у зв'язку з ненаданням позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження викладених в заяві фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певних видів забезпечення позову, оскільки саме лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 14.07.15

14.07.2015 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 розгляд справи було призначено на 05.08.2015.

В судовому засіданні 05.08.2015 згідно ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 20.08.2015.

В судові засідання 05.08.2015 та 20.08.2015 з'явились уповноважені представники позивача та відповідача.

До початку судового засідання 05.08.2015 представником позивача подані:

- заява б/н від 14.07.2015 про відсутність у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, справи зі спору між сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та відсутність рішення цих органів з такого спору;

- заява б/н від 14.07.2015 про збільшення розміру позовних вимог разом з копіями рахунків-фактури СФ-0000019 (28.07.2014), СФ-0000020 (18.07.2014), копіями платіжних доручень № 25 від 29.07.2014, № 27 від 30.07.2014, № 39 від 19.08.2014, № 46 від 26.08.2014, № 55 від 15.09.2014, № 67 від 30.09.2014, № 507 від 08.10.2014, № 77 від 15.10.2014, № 516 від 30.10.2014, № 128 від 19.11.2014;

- пояснення б/н від 14.07.2015 разом з оригіналами доказів надсилання відповідачу листа № 6 від 03.02.2015 та копією повідомлення про невручення цього листа;

- додаток від 03.08.2015 до пояснення від 14.07.2015, в якому позивач, зокрема, просить суд залишити заяву б/н від 14.07.2045 про збільшення розміру позовних вимог без розгляду. Надані позивачем документи долучені до матеріалів справи.

Заяву позивача про залишення заяви б/н від 14.07.2015 про збільшення розміру позовних вимог судом задоволено, заява б/н від 14.07.2015 залишена судом без розгляду.

Також до початку судового засідання 05.08.2015 відповідачем поданий відзив на позовну заяву б/н від 10.07.2015, в якому останній заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що ним повністю виконанні зобов'язання за Договором підряду № 18/07-2014 від 24.07.2014 в частині оплати виконаних позивачем робіт. Відзив долучений судом до матеріалів справи.

Документи, витребувані ухвалами суду від 26.05.2015, 10.06.2015 та 20.07.2015, позивачем та відповідачем надано суду не в повному обсязі.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами суду не надано.

Відповідно до п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова №18) якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи відсутність на час проведення судових засідань клопотань представників сторін щодо здійснення фіксації судового засідання з розгляду даної справи технічними засобами, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Перед початком розгляду справи в судовому засіданні представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. ст. 20, 22, 60, 74 та ч. 5 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача та відповідача в судових засіданнях повідомили суд, що права та обов'язки їм зрозумілі.

Відводу судді представниками сторін не заявлено.

В судових засіданнях 05.08.15 р. та 20.08.15 р. представник позивача виклав та підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві з урахуванням додаткових пояснень.

Представник відповідача в судових засіданнях 05.08.15 р. та 20.08.15 р. підтримав заперечення проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву б/н від 10.07.2015.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши надані сторонами докази та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

24 липня 2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пласт-65» (Замовник за договором, відповідач у справі) та Приватним підприємством «Торговий дім» (Підрядник за Договором, позивач у справі) укладений Договір підряду №18/07-2014 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору замовник доручає, а виконавець виконує роботи (надає послуги) з виготовлення та монтажу ангару для зберігання зерна загальною площею 2400 квадратних метрів. Цим пунктом договору також узгоджено склад робіт , а саме: улаштування стрічкового фундаменту, виготовлення та монтаж каркасів ангарів, зашивка ангарів профнастилом ззовні, зашивка стін ангарів зсередини профнастилом на висоту 2 метрів, улаштування в'їзних воріт, розпашних. Крім того виконавець здійснює поставку матеріалів на будівництво Ангару 30*90. Всі інші роботи, потреба в яких може виникнути в ході будівництва, обговорюються окремо та оформляються додатковою угодою до договору.

Розділами 2-10 Договору сторони погодили строки виконання робіт, ціну договору, порядок розрахунків, передавання та прийняття робіт, права та обов'язки сторін тощо.

Відповідно до п. 10.1. Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками і є чинним до повного виконання сторонами обов'язків за цим Договором.

Як свідчать матеріали справи, Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками позивача та відповідача.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 33 Господарського кодексу України та § 1, 3 глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 875 Цивільного кодексу України (ст. 318 Господарського кодексу України) за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 843 Цивільного кодексу України визначено, що договором підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Договору вартість робіт (послуг) становить 1 500 000,00 грн. Ціна договору є твердою і зміні не підлягає.

Окрім цього, як зазначено позивачем в позовній заяві, у зв'язку зі зміною цінового ринку та істотного збільшення вартості використаних та поставлених матеріалів Додатковою угодою № 1 до Договору від 24.08.2014, підписаною позивачем в односторонньому порядку, Приватним підприємством «Торговий дім» було збільшено ціну Договору.

Так, відповідно до п. 1 цієї Додаткової угоди пункт 3.1. Договору викладено в наступній редакції: «Договірна ціна на виконання робіт зазначена у Додатку 3 до даного Договору. Ціна Договору становить 1 538 316,67 грн., ПДВ 20% у розмірі 307 663,33 грн., всього на загальну суму - 1 845 980 грн.».

Тобто, зазначеною Додатковою угодою встановлено збільшення ціни виконаних робіт на 345 980 грн. (1 845 980 грн. - 1 500 000 грн.).

У відповідності до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що усі роботи, передбачені договором, виконуються протягом 75 днів з моменту перерахування замовником авансу та надання доступу до будівельного майданчику.

Початком виконання робіт вважається день отримання передоплати 50% ціни договору згідно з п. 3.1. (пункт 2.5. Договору).

Згідно з ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В силу ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до п. 4.1. Договору передавання виконаних робіт виконавцем і прийняття робіт замовником оформлюється актом, підписаним уповноваженими представниками сторін.

За наданими позивачем матеріалами судом встановлено, що на підтвердження виконання робіт за спірним Договором позивачем надано копії Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за січень 2015 року на суму 1 845 980,00 грн. та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 за січень 2015 р. на суму 1 845 980,00 грн., що підписані позивачем - Приватним підприємством «Торговий дім» односторонньому порядку.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, вказані акт та довідка за січень 2015 р. направлялись ПП «Торговий дім» на адресу відповідача разом з листом № 6 від 03.02.2015 р., в якому позивач просив прийняти виконанні роботи з урахуванням збільшення їх вартості та підписати акт виконаних робіт. Факт надсилання вказаного листа підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чека від 03.02.15 р. та відповідного опису вкладення в цінний лист № 0880001790455 від 03.02.15 р..

Проте, зазначений лист залишений відповідачем без відповіді та задоволення, акт та довідка за січень 2015 р. ТОВ «Пласт - 65» не підписані.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У відповідності до ч. 2 ст. 854 Цивільного кодексу України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Сторонами в пунктах 3.3, 3.5 Договору обумовлені умови оплати виконаних робіт, зокрема, замовник надає виконавцю аванс в розмірі 50% від ціни Договору, передбаченої п.3.1 Договору. Авансовий платіж не повертається. Остаточна оплата робіт (послуг) здійснюється замовником на підставі акту приймання - передачі виконаних робіт.

Після підписання сторонами акту приймання - передачі виконаних робіт, передбаченого п.5.2 Договору, замовник протягом 3-х робочих днів сплачує виконавцю ціну виконаних робіт з урахуванням сплаченого раніше авансу.

Отже, сторони у Договорі відповідно до розділу 3 узгодили, що остаточна оплата належним чином виконаних позивачем робіт обумовлена підписанням відповідного акту приймання - передачі виконаних робіт.

Таким чином, відповідно до вимог закону та умов Договору позивач зобов'язаний виконати належним чином обумовлені договором роботи та здати їх відповідачу, після чого він отримує право вимоги від останнього оплати виконаних робіт в строки та в розмірі, встановленому Договором підряду.

Як встановлено судом за матеріалами справи та відповідачем не заперечувалось, останнім було перераховано на рахунок позивача кошти в загальній сумі 1 831 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 25 від 29.07.2014 на суму 700 000 грн., № 27 від 30.07.2014 на суму 80 000 грн., № 39 від 19.08.2014 на суму 200 000 грн., № 46 від 26.08.2014 на суму 250 000 грн., № 55 від 15.09.2014 на суму 50 000 грн., № 67 від 30.09.2014 на суму 80 000 грн., № 507 від 08.10.2014 на суму 100 000 грн., № 77 від 15.10.2014 на суму 305 000 грн., № 516 від 30.10.2014 на суму 30 000 грн., № 128 від 19.11.2014 на суму 36 000 грн. із зазначенням призначення платежу «оплата за виготовлення та монтаж ангару згідно договору № 18/07-2014 від 24 липня 2014 р.», копії яких наявні в матеріалах справи.

Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (п. 8 ст. 181 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як зазначено позивачем в позовній заяві та підтверджено представником останнього в судовому засіданні, свої зобов'язання щодо підписання акту виконаних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2015 р. та, відповідно, сплати позивачу повного обсягу грошових коштів за вказані в цьому акті роботи в сумі 1845980,00 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору, відповідач не виконав, в результаті чого у відповідача, на думку позивача, станом на час звернення до суду утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором у заявленому вище розмірі 14 980,00 грн., яку позивач просив стягнути в позовній заяві.

При цьому, між сторонами відсутній спір щодо виконання позивачем як підрядником прийнятих на себе за умовами Договору зобов'язань на вказану в акті приймання виконаних робіт форми КБ-2в за січень 2015 р. суму в розмірі 1 500 000,00 грн., тобто за ціною, зазначеною в Договорі, та щодо оплати вказаного обсягу робіт відповідачем.

Предметом позову, з яким позивач звернувся до суду, є стягнення з відповідача залишку несплачених останнім 14980,00 грн. за виконані позивачем за Договором роботи, тобто, встановленню підлягає факт узгодження сторонами збільшеної ціни спірних робіт та їх фактичного виконання позивачем як підстави для здійснення оплати відповідачем.

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору підряду № 18/07-2014 від 24.07.15 р. або його окремих положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору на час його підписання з боку сторін відсутні.

Як зазначалося вище, сторонами пунктом 3.2. Договору встановлено, що ціна договору є твердою і зміні не підлягає.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситись виключно за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 5 ст. 844 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668 затверджено Загальні умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених (далі - Загальні умови), які відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів, і є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

Відповідно до п. 3 Загальних умов договірна ціна - визначена на основі кошторису, узгоджена сторонами і обумовлена у договорі підряду ціна (вартість робіт). Різновидами договірної ціни відповідно до цього пункту є приблизна (динамічна) договірна ціна та тверда договірна ціна. Тверда договірна ціна - договірна ціна, визначена на основі твердого кошторису, що може коригуватися лише в окремих випадках за згодою сторін у порядку, визначеному договором підряду.

Згідно з п. 24 Загальних умов тверда договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін. У разі підвищення підрядником твердої договірної ціни, не передбаченого договором підряду, всі пов'язані з цим витрати, якщо інше не встановлено законом, несе підрядник.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства тверда договірна ціна є незмінною. Її зміна допускається лише за погодженням сторін, вона не підлягає зміни в односторонньому або автоматичному режимі.

Відповідно до п. 7.5. Договору виконавець зобов'язаний своєчасно попередити замовника про необхідність проведення додаткових робіт або перевищення ціни, передбаченій у договорі. Зміна вартості робіт (послуг) можлива лише з письмової згоди замовника.

Договір може бути змінено чи доповнено шляхом укладання додаткової угоди у письмовій формі, що є його невід'ємною частиною (пункт 10.2. Договору).

Враховуючи вищезазначені умови Договору, на підрядника покладається обов'язок своєчасного попередження замовника про виникнення необхідності перевищення ціни Договору. А зміна твердої ціни Договору можлива лише з письмової згоди замовника, яка повинна передувати виконанню робіт.

Однак, позивачем не надано суду доказів звернення позивача до відповідача з попередженням про перевищення ціни договору, так само як і доказів погодження сторонами зміни твердої ціни договору, що позбавляє підрядника права вимагати від замовника оплати виконаних робіт за збільшеною ціною, оскільки обумовлена Договором тверда ціна робіт становить 1500000,00 грн. і за умови відсутності погодження замовника на її перевищення до виконання цих підрядних робіт не може бути іншою.

Додаткова угода № 1 до Договору від 24.08.2014 не може бути доказом погодження перевищення ціни, оскільки підписана позивачем в односторонньому порядку, внаслідок чого не приймається в якості достатньої правової підстави для зміни твердої ціни договору.

Крім того, доказів направлення цієї Додаткової угоди відповідачу позивачем не надано.

Також за висновками суду перерахування замовником грошових коштів у більшому розмірі, ніж визначено сторонами у договорі, не може вважатися погодженням останнього на перевищення підрядником твердої ціни договору, оскільки за змістом пункту 7.5. Договору таке погодження має передувати виконанню робіт підрядником та мати письмову форму.

Щодо підписання позивачем акту виконаних робіт за січень 2015 на суму 1 845 980,00 грн. в односторонньому порядку, суд зазначає, що враховуючи приписи ст.ст. 853, 882 Цивільного кодексу України та умови Договору, підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Як свідчать матеріали справи, акт виконаних робіт за січень 2015 року на суму 1 845 980 грн. був направлений позивачем на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення, що підтверджується наявними в матеріалах оригіналами опису вкладення в цінний лист від 03.02.2015 та фіскальним чеком від 03.02.2015., та був повернутий відділенням поштового зв'язку на адресу позивача у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення.

Тобто, позивачем обраний належний спосіб направлення актів відповідачу, а саме цінним листом з описом вкладення на адресу відповідача: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 12.

Відповідно до п. 3 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013 № 01-06/767/2013 ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу про виконання грошового зобов'язання (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Таким чином, за висновками суду, обов'язок позивача щодо пред'явлення акту виконаних робіт відповідачеві виконано ПП «Торговий дім» належним чином.

В свою чергу, як встановлено судом, жодних доказів наявності мотивованої відмови відповідача від підписання акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, а також будь-яких зауважень щодо допущених підрядником недоліків у виконаних роботах матеріали справи не містять.

Проте, з огляду на умови Договору, суд вважає безпідставним висновок позивача про те, що доказом належного виконання ПП «Торговий дім» своїх зобов'язань щодо своєчасного та повного виконання обумовлених Договором робіт за збільшеною ціною є підписані в односторонньому порядку ПП «Торговий дім» акт форми КБ-2в та довідка форми КБ-3.

Помилковим є також висновок позивача про те, що не підписання вказаних акту та довідки відповідачем не спростовує можливості вважати вказані в цих актах роботи такими, що позивачем виконані в повному обсязі, та за відсутності будь - яких інших доказів фактичного узгодження обсягу, змісту та ціни виконаних робіт дає змогу стверджувати про наявність у відповідача зобов'язання, а у позивача права вимагати оплати цих робіт, оскільки зазначені умови у вказаному Договорі відсутні, правові норми на підтвердження такого права позивачем в позовній заяві та письмових поясненнях також не наведені.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на претензію ТОВ «Мега Менеджмент проект», направлену ТОВ «Пласт-65», оскільки вказана претензія пред'явлена за Договором підряду № 13/07-2014 від 24.07.2014, укладеного між ТОВ «Мега Менеджмент проект» та ТОВ «Пласт-65», в той час як сторонам укладеного у даній справі Договору є ПП «Торговий дім» та ТОВ «Пласт-65».

У зв'язку з тим, що у матеріалах справи відсутня письмова згода замовника на підвищення ціни, як того вимагає пункт 7.5. Договору, а відповідні зміни до Договору щодо підвищення ціни не внесені, то акт виконаних робіт та довідка про вартість робіт за умови їх підписання відповідачем могли б свідчити лише про прийняття робіт за ціною, обумовленою сторонами в Договорі.

Належних та допустимих доказів узгодження сторонами спірних робіт на загальну суму 1 845 980,00 грн. матеріали справи не містять.

Водночас слід звернути увагу, що довідка за формою КБ-3 та акт за формою Кб-2в лише підтверджує фактичну вартість виконаних робіт, однак, в розумінні статті 844 ЦК України та умов п.7.5 Договору не є погодженням замовника на перевищення їх твердої ціни, визначеної Договором, адже таке погодження має передувати виконанню цих робіт.

Тобто, самі по собі виготовлені позивачем і підписані ним акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за січень 2015 р. на загальну суму 1845980,00 грн., копії яких долучені позивачем до позовної заяви, за відсутності заперечень з боку відповідача щодо зазначених документів, свідчать про фактичне виконання вказаних в них робіт позивачем, у той час як виконання таких робіт з перевищенням ціни договору без своєчасного попередження замовника дозволяє дійти висновку про відсутність у останнього обов'язку з оплати вказаних робіт, вартість яких перевищує тверду ціну договору підряду.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.12 р. «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Отже врахувавши той факт, що ціна договору є твердою і може змінюватися лише з письмової згоди замовника за своєчасним попередженням останнього про підвищення вартості робіт у відповідності до умов п. 7.5. Договору, за відсутності доказів звернення підрядника до замовника з попередженням про перевищення твердої ціни договору, так як і доказів погодження сторонами зміни такої ціни, унеможливлює передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків, зокрема, в частині перевищення обсягу та ціни робіт над обумовленими Договором, та, в свою чергу позбавляє підрядника права вимагати від замовника оплати робіт за актом та довідкою за січень 2015 р..

Таким чином, враховуючи, що позивачем відповідно до вимог ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасного попередження замовника про підвищення вартості робіт, як і доказів погодження сторонами зміни твердої ціни Договору, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача коштів у розмірі, що перевищує погоджену сторонами у Договорі вартість робіт (ціну Договору).

З огляду на те, що позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних є похідними від вимог про стягнення основного боргу, вказані вимоги позивача також не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України та ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 43, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання та підписання повного тексту рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено та підписано 18 вересня 2015 року.

Суддя А.М. Селівон