Ухвала

від 14.09.2015 по справі 5023/1111/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"14" вересня 2015 р. Справа № 5023/1111/12

вх. № 84

Суддя господарського суду: Сальнікова Г.І.

при секретарі судового засідання: Гончарова В.В.

розглянувши скаргу №04-24-57-15 від 25.03.2015 р. на бездіяльність державного виконавця щодо виконання судового рішення у справі № 5023/1111/12 від 25.04.2012 по справі

за позовом Прокурора Комінтернівського району м. Харкова (м. Харків) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (м. Харків)

до ОСОБА_1 обласного благодійного фонду ОСОБА_2 (м. Харків)

про стягнення 33682,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 квітня 2012 р. позов прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до ОСОБА_1 обласного благодійного фонду ОСОБА_2 про стягнення 33682,77 грн. задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 обласного благодійного фонду ОСОБА_2 24366,17 грн. заборгованості з орендної плати, 1911,06 грн. пені та 2405,63 грн. штрафу, також стягнуто з ОСОБА_1 обласного благодійного фонду ОСОБА_2 на користь державного бюджету України 1370,65 грн. судового збору.

25 квітня 2012 р. на примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від 10 квітня 2012 р. по справі № 5023/1111/12 видано відповідні накази.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.06.2015р. (суддя Бринцев О.В.) залишено скаргу прокурора № 04-24-57-15 від 25.03.2015 р. на бездіяльність державного виконавця щодо виконання судового рішення у справі № 5023/1111/12 від 25.04.2012 без розгляду.

Постановою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 08 липня 2015 р. ухвалу господарського суду Харківської області від 11.06.2015р. у справі №5023/1111/12 скасовано, справу №5023/1111/12 направлено до господарського суду Харківської області для розгляду скарги прокурора № 04-24-57-15 від 25.03.2015р. на бездіяльність державного виконавця щодо виконання судового рішення у справі №5023/1111/12 від 25.04.2012р.

20 липня 2015 р. справа №5023/1111/12 надійшла до господарського суду Харківської області.

Відповідно розпорядження в.о. керівника апарату суду від 21.07.2015 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу скарги", призначено повторний автоматичний розподіл скарги по справі №5023/1111/12, в зв'язку з недопустимістю повторної участі в розгляді справи судді Бринцева О.В.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2015 призначено для розгляду скарги на бездіяльність ДВС суддю-доповідача ОСОБА_3

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 липня 2015 р. прийнято скаргу прокурора Комінтернівського району м. Харкова на бездіяльність державного виконавця щодо виконання судового рішення у справі № 5023/1111/12 від 25.04.2012 до розгляду, та її розгляд призначено на 04 серпня 2015 р. о 10:30 год.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 04 серпня 2015 р. та від 02 вересня 2015 р. розгляд скарги відкладався.

Прокурор в судовому засіданні 14 вересня 2015 р. скаргу № 04-24-57-15 від 25.03.2015 р. на бездіяльність державного виконавця щодо виконання судового рішення у справі № 5023/1111/12 від 25.04.2012 підтримав в повному обсязі.

Представник стягувача в судовому засіданні 14 вересня 2015 р. скаргу прокурора № 04-24-57-15 від 25.03.2015 р. на бездіяльність державного виконавця щодо виконання судового рішення у справі № 5023/1111/12 від 25.04.2012 підтримав в повному обсязі.

Представник боржника в судове засідання 14 вересня 2015 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Ухвали суду від 23.07.2015, 04.08.2015 та від 02.09.2015, що були направлені відповідачеві рекомендованими листами за його поштовою адресою, вказаною в позовній заяві, повернулись до господарського суду з довідкою Укрпошти про закінчення терміну зберігання.

Представник Комінтернівського відділу ДВС ОСОБА_1 МУЮ в судове засідання 14 вересня 2015 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучене судом до матеріалів справи.

Суд, дослідивши матеріали скарги, вислухавши прокурора, представників сторін, які з’явились в судове засідання, встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.04.2012 задоволено позов прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до ОСОБА_1 обласного благодійного фонду ОСОБА_2 про стягнення боргу до Державного бюджету у розмірі 28 682, 86 грн.

Господарським судом Харківської області від 25.04.2012 видано судовий наказ №5023/1111/12 та направлено на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

За заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області 16.05.2012 державним виконавцем Комінтернівського ВДВС ХМУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

У березні 2015 року до господарського суду Харківської області прокуратура Комінтернівського району м. Харкова надала скаргу на бездіяльність державного виконавця щодо виконання судового рішення у справі №5023/1111/12 від 25.04.2012р.

Підставою для звернення із скаргою на бездіяльність ДВС прокурор вказує невиконання судового наказу про стягнення з боржника на користь стягувача суми боргу у розмірі 28.682,86 грн. у строк до 16.11.2012 р. (шестимісячний термін з дня відкриття виконавчого провадження); 10-денний строк для подання вищевказаної скарги прокурор не вважає пропущеним з тих підстав, що він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження наказу № 5023/1111/12 тільки 24.03.2015 р., а також на те, що копії виконавчих документів ДВС на адресу прокуратури та стягувача - РВ ФДМУ по Харківській області не направлялися.

Прокурор вказує на те, що судовий наказ у справі № 5023/1111/12 від 25.04.2012 р. про стягнення з боржника на користь стягувача суми боргу у розмірі 28.682,86 грн. мав бути виконаний у строк до 16.11.2012 р. (шестимісячний термін з дня відкриття виконавчого провадження).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав скарги і заперечень проти неї, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - удвомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи-підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Судовий наказ № 5023/1111/12 входить до зведеного виконавчого провадження, останній документ в якому приєднано 15.10.2012.

Судом встановлено, що станом на квітень 2015 року державним виконавцем вказане рішення суду в примусовому порядку не виконано та не стягнуто заборгованість на користь держави в особі РВ ФДМУ.

Так, державним виконавцем протягом 2012 року зроблено запити до реєструючих органів з метою встановлення майнового стану боржника.

Постанову про арешт майна боржника та заборони його відчуження винесено лише 14.01.2013, в описовій частині якої судовий наказ №5023/1111/12 навіть не зазначено.

Відповідно до відповіді Державної податкової служби України від 23.04.2013 за боржником ОСОБА_1 обласний благодійний фонд ОСОБА_2 значиться вісім рахунків у банках АТ «Імексбанк» та ПАТ КБ «Приватбанк».

Державним виконавцем 23.04.2013 винесено постанову про арешт грошових коштів боржника, в якій, крім всього, одним із судових наказів, на підставі якого виносять постанову, зазначено як №5023/111/12, який не відповідає судовому наказу №5023/1111/12.

Вказане є порушенням вимог п. 1.5.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, у якому передбачено, що постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити, зокрема, реквізити виконавчого документа (водночас повні реквізити судового наказу № 5023/1111/12 у постанові державного виконавця від 23.04.2013 не зазначено).

Листом АТ «Імексбанк» від 12.05.2013 за вих.№ 4482 вказано на не відповідність постанови про арешт грошових коштів вимогам законодавства та повернено її без виконання.

Повторно державний виконавець 30.05.2013 виніс постанову про арешт грошових коштів боржника з помилкою у номері судового наказу та знову з порушенням вимог абз. 4 п.п. а, п.1.5.1 , п.п. б п.1.5.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 0.04.2012.

Знову державний виконавець виніс постанову про арешт грошових коштів лише 29.04.2014, проте з порушеннями ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», п.п. 5.4 , 5.26 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2274/5 від 25.12.2008, що зумовило повернення банком від 13.05.2014 за вих. № 3337 вказаної постанови без виконання.

Платіжна вимога банку виставлена в листопаді 2014 року, однак невірно вказано призначення платежу, а саме судовий наказ №5023/111/12 від 25.04.2012 та інші виконавчі документи.

Відповідно до 2.5. постанови Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» №22 від 21.01.2004, якщо розрахункові документи, у яких перевірено реквізити, заповнено з порушенням вимог цієї глави, глав 5, 6 і 12 та додатка 8 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання згідно з пунктами 2.15 і 2.18 цієї глави та пунктом 12.11 глави 12 цієї Інструкції.

Крім того, згідно з п. 10.9 Постанови кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

Якщо до банку надійде платіжна вимога/інкасове доручення (розпорядження) за іншим виконавчим документом, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, і на цьому рахунку немає інших (крім арештованих) коштів, то банк повертає такий розрахунковий документ без виконання згідно з пунктом 2.18 глави 2 та пунктом 12.11 глави 12 цієї Інструкції.

У зв'язку з тим, що державним виконавцем у платіжній вимозі знову невірно вказано судовий наказ (№5023/111/12, який не існує) та формулювання «інші виконавчі документи» банк повернув її без виконання.

З матеріалів справи вбачається, що станом квітень 2015 року всупереч вимогам, зокрема, пунктам 10, 18, 20 ст. 11 Закону державний виконавець не звертався до суду з поданням про розшук боржника, не накладав стягнень на боржника, не звертався до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника, тобто не провів у встановлений Законом строк усіх необхідних виконавчих дій.

Отже, державний виконавець, зволікаючи з проведенням виконавчих дій, не спромігся на протязі майже трьох років винести постанову про арешт грошових коштів та платіжну вимогу банку про списання коштів за судовим наказом № 5023/1111/12, при тому, що боржник є економічно активним та не перебуває у стані припинення, ліквідації чи банкрутства.

Вищевказане свідчить про бездіяльність державного виконавця при проведенні виконавчих дій за судовим наказом №5023/1111/12.

Крім того, відповідно до ст. 31 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією. Проте, вказану норму Закону грубо порушено державним виконавцем, який жодного разу не направляв копії виконавчих документів на адресу прокуратури Комінтернівського району м. Харкова чи стягувача РВ ФДМУ, про що свідчать скарги стягувача на бездіяльність держаного виконавця, що містяться в матеріалах виконавчого провадження.

Судом встановлено, що 31.08.2015 державним виконавцем Комінтернівського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції ОСОБА_4 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України В«Про виконавче провадженняВ» .

В силу приписів статей 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всі території України.

Законом України В«Про виконавче провадженняВ» визначено умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку.

Так, згідно статті 1 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 6 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Коло обов’язків і прав державних виконавців визначено у статті 11 вказаного Закону.

Крім того, відповідно до статті 30 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 6 частини 1 статті 49 вищезазначеного закону передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.

Згідно п.5. ст. 39 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.

Статтею 13 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачено, що дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Розгляд господарськими судами скарг у порядку статті 121-2 ГПК України є однією з форм судового контролю щодо виконання рішень, ухвал, постанов, а виконання рішення, ухвали постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу;

Зазначені скарги щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів підлягають розгляду господарським судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, інакше кажучи, тим господарським судом, який видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу);

Оскарження ухвал, винесених за результатами розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, здійснюється в порядку, встановленому ГПК України.

Згідно зі ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Отже, нездійснення всього комплексу заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду, зазначеного в документі на примусове виконання, свідчить про бездіяльність державного виконавця, що призвело до порушення захисту майнових інтересів держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно п. 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на вищезазначене господарський суд приходить до висновку, що доводи прокурора Комінтернівського району м. Харкова, викладені у скарзі в частині визнання бездіяльності державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції ОСОБА_4 незаконними, підтверджені обставинами справи та підлягають в цій частині задоволенню. В решті скарги слід відмовити, оскільки скаржником не конкретизовано щодо зобов'язання органу державної виконавчої служби на здійснення певних виконавчих дій.

Керуючись ст.ст. 75, 86, 121 2 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу прокурора Комінтернівського району м. Харкова № 04-24-57-15 від 25.03.2015 р. на бездіяльність державного виконавця щодо виконання судового рішення у справі № 5023/1111/12 від 25.04.2012 задовольнити частково.

Визнати бездіяльність державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції ОСОБА_4 по виконанню наказу від 25.04.2012 на примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.04.2012 по справі № 5023/1111/12.

Суддя Сальнікова Г.І.