Постанова

від 23.06.2009 по справі 02/567

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

02/567

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

23.06.09 р.                                                                                          № 02/567          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЧорногуз М.Г. (доповідач по справі),

СуддіРазіної Т.І.,

Фаловської

при секретарі судового засідання: Єрмак Л.В.

за участю представників:

позивача: Гречко І.В. –представник за довіреністю б/н від 22.06.2009 року;

відповідача: не з'явились.

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»,

на рішення господарського суду Черкаської області від 24 квітня 2009 року,

у справі № 02/567 (суддя Пащенко А.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сорго-Буд», м. Черкаси,

до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»Черкаського Регіонального управління, м. Черкаси,

про зобов'язання виконати умови договору та стягнення 17 440 грн. 01 коп., -  

в с т а н о в и в :

ТОВ «Сорго-Буд»звернулося до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до ВАТ КБ «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»Черкаського Регіонального управління про зобов'язання виконати умови договору та стягнення 17 440 грн. 01 коп. (а.с. 2-5).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 24 квітня 2009 року позов ТОВ «Сорго-Буд»було задоволено повністю (а.с. 141-145).

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 24. квітня 2009 року по справі № 02/567 (а.с. 153-155).

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 4 червня 2009 року, згідно ст. 98 ГПК України, за апеляційною скаргою ВАТ КБ «Надра»на рішення господарського суду Черкаської області від 24 квітня 2009 року порушено апеляційне провадження у справі № 02/567 та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.

Представник скаржника в судове засідання 23 червня 2009 року не з'явився, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги було повідомлено належним чином (в матеріалах справи містяться повідомлення про вручення ухвали Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 4 червня 2009 року) (а.с. 149-151).

Судова колегія апеляційного господарського суду прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника скаржника, оскільки він був повідомлений про розгляд апеляційної скарги та про те, що у разі неявки у судове засідання, справа буде розглянута за наявними матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 23 червня 2009 року представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечила та просила суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу ВАТ КБ «Надра»без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 24 квітня 2009 року –без змін.

Представник позивача зазначила, що грошові кошти на рахунку ТОВ «Сорго-Буд»є, але підприємство не може їх використати на власний розсуд, оскільки рахунок на якому перебувають кошти заблоковано банком.

За згодою представника позивача, відповідно до ч. 2 ст. 85, ст. 101 ГПК України, у судовому засіданні 23 червня 2009 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

20 червня 2008 року між ВАТ КБ «Надра»(банк) та ТОВ «Сорго-Буд»(клієнт) було укладено договір № 18007/08 банківського рахунку (надалі –Договір) (а.с. 10-14).

Згідно п. 1.1 Договору, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № 26005018007001 для зберігання розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України, та зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з Рахунку та проведення інших операцій з Рахунком, що передбачені чинним законодавством України. Операції за Рахунком здійснюються після отримання від Клієнта повідомлення з відміткою про взяття Рахунку на облік органом державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 2.1.1. п.2 Договору, Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку позивача, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами;  відповідно до п.п. 2.2.1. п.2  Договору   Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, крім випадків обмеження права розпоряджатися коштами за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

За умовами п.п. 2.2.3. п.2  Договору   Клієнт має право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим Договором послуг.

Згідно п.п. 2.3.3. п.2 даного договору Банк зобов'язався своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта  у відповідності з чинним законодавством України.

Позивач надав установі Банку розпорядження щодо грошового переказу з його поточного рахунку № 26005018007001, що підтверджується виписками із поточного рахунку позивача № 26005018007001, які завірені штампом Відділення № 18 ВАТ КБ «Надра»Черкаське регіональне управління, а саме:

·          № 307 від 13.01.2009 на суму 50 289,70 грн. ТОВ Перша Західно-Українська лізингова»на  рахунок № 26005600325246 в Львівській обл. Ф. АКБ «УСБ»м. Львів, МФО 325019;

·          № 308 від 13.01.2009 на суму 16 602,50 грн. ТОВ Перша Західно-Українська лізингова»на  рахунок № 2600900398001 в ЛФВ АБ «Київська Русь»м. Львів, МФО 385543;

·          № 309 від 13.01.2009 на суму 47 509,20 грн. ТОВ Перша Західно-Українська лізингова»на  рахунок № 2600900398001 в ЛФВ АБ «Київська Русь»м. Львів, МФО 385543;

·          № 310 від 13.01.2009 на суму 23 528,40 грн. ТОВ Перша Західно-Українська лізингова»на  рахунок № 2600900398001 в ЛФВ АБ «Київська Русь»м. Львів, МФО 385543;

·          № 312 від 20.01.2009 року на суму 2000,00 грн. ПП «ЮКК Правнича Гільдія»на  рахунок № 26002895034101 в ЧОФ АКБ «Укрсоцбанк»м. Черкаси, МФО  354013;

·          № 325 від 22.01.2009 на суму 57,50 грн. ТОВ «Компанія ВЕК»на  рахунок № 26008301000178 в ЧФ ВАТ ВТБ БАНК у м. Черкаси , МФО 354938;

·          № 324 від 22.01.2009 на суму 72,85 грн. ФОП Фіялко В.М. на  рахунок № 260000608452 в ЧФ ГРУ ЗАТ КБ «Приватбанк»м. Черкаси, МФО 354347;

·          № 323 від 22.01.2009 на суму 96,00 грн. МТВП «Маркет»на рахунок № 26004005452001 в ЧФ ВАТ «Піреус Банк МКБ»м. Черкаси, МФО 354295;

·          № 322 від 22.01.2009 на суму 180,00 грн. ТОВ «Робочий одяг»на  рахунок № 2600911235 в ЧОД «Райффайзен банк Аваль»м. Черкаси, МФО –354411;

·          № 320 від 22.01.2009 на суму 255,00 грн. ПП Романченко А.Д. на рахунок № 2600712489 в ЧОД «Райффайзен банк Аваль»м. Черкаси, МФО –354411;

·          № 316 від 22.01.2009 на суму 447,90 грн. МТВП «Маркет»на  рахунок № 26004005452001 в ЧФ ВАТ «Піреус Банк МКБ»м. Черкаси, МФО –354295;

·          № 315 від 22.01.2009 сума 1259,50 грн. ТЦ «Постачальник»на  рахунок № 26007361 в ВАТ «Ерсте Банк»м. Київ,  МФО –380009;

·          № 314 від 22.01.2009 сума 1920,00 грн. ПП «Укргосптовари»на  рахунок № 26004001100001 в ЧФ ВАТ «Піреус Банк МКБ»м. Черкаси, МФО –354295;

·          № 321 від 22.01.2009 на суму 1920,00 грн. ТОВ «Черкаси кар'єр»на  рахунок № 26007895920340 в ЧОФ АКБ «Укрсоцбанк»м. Черкаси, МФО –354013;

·          № 317 від 22.01.2009 на суму 3038,28 грн. ТОВ «Арт плюс»на  рахунок № 26001060090384 в ЧФ ГРУ ЗАТ КБ «Приватбанк»м. Черкаси, МФО 354347;

·          № 318 від 22.01.2009 на суму 3374,90 грн. ПП Ворона В.В. на  рахунок № 26001051507013 в ЧФ ГРУ ЗАТ КБ «Приватбанк»м. Черкаси, МФО –354347;

·          № 313 від 22.01.2009 на суму 274000 грн. ТОВ «Комплектація Будівництво Реконструкція»на  рахунок № 26003000382001 в Філії АКБ «Імпексбанк»м. Луганськ, МФО –364003;

·          № 329 від 06.02.2009 на суму 3000 грн. «ЮКК Правнича Гільдія»на рахунок № 26001895034101 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк»м. Київ, МФО 322012 (а.с. 107-113).

Відповідач (банк) зобов'язань за Договором не виконав, не перерахував кошти за призначенням, вказаним у платіжних дорученнях.

Водночас, відповідно до виписки по особистому рахунку № 26005018007001\980 ТОВ «Сорго-Буд», підписаної директором філії ВАТ КБ «Надра»Черкаського РУ Ільєнко Д.Л. та головним бухгалтером Здоренко С.М., 04 лютого 2009 року відповідач повернув на поточний рахунок позивача кошти за платіжними дорученнями № 321 від 22.01.2009 року та № 312 від 20.01.2009 року.

Крім цього, 20 березня 2009 року на поточний рахунок позивача відповідач повернув кошти за іншими вказаними платіжними дорученнями, крім платіжного доручення № 329 від 06.02.2009 року, хоча сума коштів за цим платіжним дорученням, як повідомляє позивач, до контрагента не надійшла (а.с. 61-62).

В матеріалах справи відсутні докази подання позивачем до ВАТ КБ «Надра»письмових заяв про повернення коштів чи про відмову від оплати вказаних платіжних доручень.

Отже, відповідач не виконав переказ коштів відповідно до розпоряджень позивача –клієнта банку та заблокував кошти на рахунку позивача, не виконуючи щодо них ніяких операцій. Такі дії відповідач пояснює відсутністю коштів на кореспондентському рахунку відповідача та тим, що вказані кошти підпадають під дію мораторію, встановленого Постановою Правління Національного банку України № 59 від 10.02.2009 року на 6 місяців –з 10.02.2009 по 10.08.2009.  

За своєю правовою природою Договір № 18007/08 від 20 червня 2008 року  є  договором банківського рахунку, позивач та відповідач відносяться до господарюючих суб'єктів і на їх правовідносини поширюються норми Господарського кодексу України, а також норми Цивільного кодексу України.  

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається з ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких,  які йому не суперечать.        

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України  господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі ст.ст. 193, 202 ГК України, господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк  відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Пунктом 8.1. статті 8 Закону України  «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»(далі –Закон) передбачено, що  банк зобов'язаний виконати доручення  клієнта, що міститься в розрахунковому  документі,  який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта  до обслуговуючого банку  після закінчення операційного часу банк зобов'язаний  виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.   

В п.п. 4.2., 4.6. Договору визначено, що операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до Банку в операційний час, виконуються Банком того ж дня. Операції за розрахунковими документами в іноземній валюті для здійснення термінових переказів виконуються згідно затвердженого Тарифного пакету. Документи, отримані після операційного часу, відмічаються штампом «Вечірня»та «післяопераційний час»та проводяться Банком наступного робочого дня. Операційний час Банку встановлюється з 9:00 до 16:00 год.

Отже, із вищенаведеного випливає, що і Законом, і договором чітко визначений порядок та строки виконання платіжних доручень клієнтів.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону, переказ вважається завершеним з моменту  зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Як встановлено місцевим господарським судом та не спростовано відповідачем в апеляційній інстанції, останній не виконав оформлені позивачем платіжні доручення, переказ коштів по них не здійснив.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що платіжні доручення №№ 307, 308, 309, 310, 313, 314, 315, 316, 317, 318, 320, 322, 323, 324, 325 не виконані до цього часу в зв'язку з відсутністю коштів на кореспондентському рахунку відповідача.

Доводи відповідача про те, що суми грошових переказів по вказаних позивачем платіжних дорученнях підпадають під дію мораторію, не відповідають чинному законодавству та дійсним обставинам справи, оскільки Постановою Правління НБУ № 59 від 10.02.2009 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а позивач до таких не відноситься, адже, виходячи із виду договірних відносин, позивач є клієнтом банку, але не кредитором у розумінні чинного законодавства.  

Такий висновок суду ґрунтується на аналізі приписів ряду законів. Зокрема,  стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»дає визначення термінів, та зазначає, що кредитор банку –юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, а клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку. Зважаючи на наведене, позивач є клієнтом банку.

Відповідно до преамбули Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлює відповідальність суб'єктів переказу.

Згідно зі ст. 5 вказаного Закону, позивач та відповідач є відповідно учасником та членом платіжної системи,  і відносини між ними, як між суб'єктами переказу, регулюються на підставі договору, укладеного між ними з урахуванням вимог законодавства України.

Правовідносини між сторонами ґрунтуються на умовах Договору  банківського рахунку від 20 червня 2008 року, за яким  ТОВ  «Сорго-Буд»є клієнтом банку.

Таке визначення його як учасника договору банківського рахунку відповідає  приписам  глави 72 Цивільного кодексу України.  Зокрема, в статті 1066 ЦК України вказано,  що  за договором банківського рахунка банк зобов'язується  приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу сум з рахунка та  проведення інших операцій за рахунком.

В частині 3 статті 1068 ЦК України  визначено, що обов'язок банку за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти  в день надходження  до банку відповідного  розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором  банківського рахунка або законом.    

За приписом статті 1091 ЦК України  банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні. Відповідно до статті 1092 ЦК України  у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.   

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо  у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню у цей строк (термін).

За статтею 78 Закону України  «Про банки і банківську діяльність»повноваження правління банку переходять  до тимчасового адміністратора.  Суду не подано доказів внесення змін до Договору банківського рахунка від 20 червня 2008 року в частині обмеження розпорядження коштами на рахунку позивача –клієнта банку.  

В статті 13 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»вказано, що порядок виконання операцій із застосуванням платіжних інструментів, у тому числі обмеження щодо цих операцій, визначаються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.  

Закон (стаття 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»)  та постанова Правління НБУ № 59 від 10.02.2009 року чітко визначають, на які  зобов'язання перед кредиторами поширюється мораторій та  вчинення яких дій забороняється протягом дії мораторію.  

Разом з тим, в частині четвертій статті 85 Закону вказано, що мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, вчиняючи щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно частини 3 статті 5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку,  додержуючись вимог законодавства.  А згідно частини  2 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана  утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.   

Відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими  коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідачем, не надано доказів наявності такого судового рішення.

З огляду на викладене, вимога позивача про зобов'язання відповідача виконати свої обов'язки за Договором банківського рахунку від 20.06.2008р. № 18007/08 та виконати доручення позивача здійснити переказ грошових коштів з поточного рахунку позивача на поточні рахунки його контрагентів, згідно  вказаних у Заяві від 10.04.2009 платіжних доручень, є правомірною і законною, основаною на належних доказах, не спростованою відповідачем, тобто такою, що підлягає задоволенню.   

В пункті 5.1. Договору визначено форс-мажорні обставини, які звільняють сторони від виконання своїх обов'язків за договором. У ньому відсутня така обставина, як відсутність коштів на кореспондентському рахунку банку.

Відповідно до пункту 32.1. статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

В пункті 32.2. статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»вказано, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.   

Умовами Договору банківського рахунку від 20.06.2008,  а саме пунктом 3.1.,   встановлено, що  за несвоєчасне чи неправильне списання з вини банку суми з Рахунку Клієнта, а також за несвоєчасне чи неправильне зарахування суми, яка належить Клієнту, банк сплачує Клієнту пеню в розмірі ставки, що не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно або неправильно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення, але не більше 10%  від суми переказу.

Пунктом 3.1 Договору передбачено розмір пені –у розмірі ставки, що не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, тобто, сторонами  у договорі встановлений інший розмір пені, ніж визначений у Законі.

Тому позивачем  правомірно і обґрунтовано нараховано пеню в сумі 22 821 грн. 31 коп. станом на 10.04.2009 року, розрахунок пені виконано вірно.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення" від 29.12.1976 р. №11 із змінами, внесеними постановами Пленуму від 24.04.1981 р. № 4, від 25.12.1992 р. № 13, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд при винесені оскаржуваного рішення не порушив вимоги матеріального та процесуального права, виконав всі вимоги  процесуального закону. Рішення господарського суду Черкаської області від 24 квітня 2009  року по справі № 02/567 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 господарського процесуального кодексу України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,  –

п о с т а н о в и в :

1.          Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” на рішення господарського суду Черкаської області від 24 квітня 2009 року у справі № 02/567 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Черкаської області від 24 квітня 2009 року у  справі № 02/567 залишити без змін.

3.          Матеріали справи № 02/567 направити до господарського суду Черкаської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддяМ.Г. Чорногуз

СуддіТ.І. Разіна

І.М. Фаловська

Дата відправки  25.06.09