Постанова

від 06.08.2009 по справі 17-12/2260

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17-12/2260

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

06.08.09 р.                                                                                справа № 17-12/2260          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Шкурдової  Л. М. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Ільєнок Т.В.

                                                  Тарасенко К. В.

при секретарі судового засідання  Лебедєвій С.В.,

за участю  представників сторін –згідно з протоколом судового засідання від 06 серпня 2009 року (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу спільного підприємства «Анкор»товариства з обмеженою відповідальністю

на рішення господарського суду Черкаської області від 28 травня 2009 року

у справі № 17-12/2260 (суддя Боровик С.С.)

за позовом          спільного підприємства «Анкор»товариства з обмеженою відповідальністю, м. Кіровоград

до           державного підприємства «Косарський спиртовий завод», Черкаська обл., Кам'янський р-н, с. Косарі

про                          стягнення 10267,32 грн.,-

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

          рішенням господарського суду Черкаської області від 28 травня 2009 року у справі № 17-12/2260 спільному підприємству «Анкор»товариству з обмеженою відповідальністю відмовлено у позові до державного підприємства «Косарський спиртовий завод»про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

          Не погодившись з прийнятим рішенням, спільне підприємство «Анкор»звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій Скаржник просить суд скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 28 травня 2009 року у справі № 17-12/2260 та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 2526,31 грн. інфляційних втрат і 3% річних за період затримки боргу по мировій угоді, та судові витрати у розмірі 2083,70 грн.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального права, а саме: невірно застосовано приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст. 625 ЦК України, оскільки при зверненні до суду позивач просив стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати з посиланням на ст. 625 ЦК України без посилання на норми права, якими врегульована відповідальність за невиконання зобов'язання у вигляді штрафу та стягнення збитків.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25 червня 2009 року згідно зі ст. 98 ГПК України за апеляційною скаргою спільного підприємства «Анкор»товариства з обмеженою відповідальністю на рішення господарського суду Черкаської області від 28 травня 2009 року у справі № 17-12/2260 порушено апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 16 липня 2009 року за участю представників сторін.

08 липня 2009 року через загальний відділ апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, викладених у відзиві.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16 липня 2009 року розгляд справи № 17-12/2260 в апеляційному провадженні відкладено на 06 серпня 2009 року на підставі ст. 77 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Представник Скаржника в судових засіданнях 16 липня 2009 року та 06 серпня 2009 року підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу спільного підприємства «Анкор»задовольнити, рішення господарського суду Черкаської області від 28 травня 2009 року у справі № 17-12/2260 скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні 06 серпня 2009 року заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд залишити апеляційну скаргу спільного підприємства «Анкор»без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області від 28 травня 2009 року у справі № 17-12/2260 залишити без змін.

Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи № 17-12/2260, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та  процесуального права, заслухавши пояснення представників Сторін, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги спільного підприємства «Анкор»товариства з обмеженою відповідальністю та скасування рішення господарського суду Черкаської області від 28 травня 2009 року у справі № 17-12/2260 з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що спільне підприємство “Анкор” товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до господарського суду з позовом до державного підприємства “Косарський спиртовий завод” про стягнення 10267,32 грн. з огляду на невиконання мирової угоди від 21.06.2004 року, затвердженої ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.06.2004 року у справі № 01-08/5108 про визнання банкрутом ДП „Косарський спиртовий завод”, з яких 8418,82 грн. боргу за період з квітня 2006 року по квітень 2008 року, 1621,24 грн. інфляційних втрат та 227,26 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 28.08.2008 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.11.2008 року, позов задоволено частково; стягнуто з відповідача 180,95 грн. судових витрат, відмовлено у позові в частині стягнення 1621,24 грн. інфляційних втрат та 227,26 грн. 3 % річних; в частині стягнення 8418,82 грн. боргу провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2009 року зазначені судові акти в частині відмови Скаржнику у позові про стягнення 3% річних та інфляційних втрат скасовані та передано справу в цій частині позову на новий розгляд до місцевого господарського суду. В решті рішення від 28.08.2008 року та постанову від 24.11.2008 року залишено без змін.

При новому розгляді справи позивачем подано місцевому господарському суду заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, в якій позивач змінює розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 2254,56 грн. інфляційних втрат, 271,75 грн. 3% річних та судові витрати у розмірі 2083,70 грн., з яких 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд справи в апеляційній та касаційній інстанціях, 39,73 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 1114,10 грн. витрат на відрядження, 860,00 грн. юридичних послуг та 7,60 грн. поштових витрат.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 28 травня 2009 року у справі № 17-12/2260 позивачу відмовлено у позові в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Колегія суддів не погоджується із рішенням місцевого господарського суду виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 червня 2004 року у справі про банкрутство відповідача укладено мирову угоду, за умовами якої:

·          п.6.52. розмір заборгованості боржника перед кредитором станом на 23.02.2004 р. складає 13292,91 грн.;

·          п.6.53.1. заборгованість перед кредитором-27 (СП “Анкор”) четвертої черги, погашається боржником за нижченаведеним графіком, протягом 36 місяців, починаючи з 19-го місяця після затвердження мирової угоди господарським судом: 2006 рік –2658,58 грн. на рік, 221,55 грн. на місяць; 2007 рік –4652,52 грн. на рік, 387,71 грн. на місяць; 2008 рік –5981 грн. на рік, 489,48 грн. на місяць;

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30 червня 2004 року у справі № 1-08/5108 про визнання банкрутом відповідача затверджено вказану мирову угоду, провадження у справі  про банкрутство припинено.

Судом також встановлено, що за умовами п.п. 6.52-6.53.1 мирової угоди кінцевим строком виконання зобов'язань відповідачем по сплаті боргу позивачу є 31 грудня 2008 року.

На час звернення до суду з позовом-24 квітня 2008 року, відповідач мав заборгованість перед позивачем по зобов'язаннях, передбачених мировою угодою від 21.06.2004 р.: за квітень 2006 р. –квітень 2008 р. на загальну суму 8418,82 грн., після порушення провадження у справі зазначена вище заборгованість відповідачем була сплачена, що підтверджується платіжними дорученнями № 583 від 04.06.2008 р., № 157 від 24.06.2008 р., а також актом звірки взаємних розрахунків.

Як вже було зазначено вище, при новому розгляді справи позивачем подано місцевому господарському суду заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, в якій позивач змінює розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 2254,56 грн. інфляційних втрат, 271,75 грн. 3% річних та судові витрати у розмірі 2083,70 грн., з яких 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд справи в апеляційній та касаційній інстанціях, 39,73 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 1114,10 грн. витрат на відрядження, 860,00 грн. юридичних послуг та 7,60 грн. поштових витрат.

Отже, місцевим господарським судом при новому розгляді справи розглядалися позовні вимоги про стягнення з відповідача 2254,56 грн. інфляційних втрат та 271,75 грн. 3% річних.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки відповідачем порушено умови мирової угоди в частині строків погашення заборгованості перед кредитором, на підставі вказаних норм закону, та враховуючи, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, колегія суддів дійшла висновку про правомірність звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання, та вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у сумі 271,75 грн. та інфляційних втрат у сумі 2254,56 грн., які нараховані за весь час прострочення виконання зобов'язання у строки, встановлені мировою угодою, затвердженою ухвалою суду господарського суду Черкаської області від 30 червня 2004 року у справі № 1-08/5108.

Звертаючись з апеляційною скаргою позивач просить суд також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2083,70 грн., з яких 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд справи в апеляційній та касаційній інстанціях, 39,73 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 1114,10 грн. витрат на відрядження, 860,00 грн. юридичних послуг та 7,60 грн. поштових витрат.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як зазначено у п. 1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р., відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Відшкодування витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, витрати мають бути реальними та дійсно понесеними.

При зверненні з вимогою покласти на відповідача витрати на юридичні послуги у сумі 860,00 грн. позивач посилається на трудову угоду від 14 квітня 2008 року, укладену між Позивачем та Соломко Альбертом Васильовичем. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що статус особи, з якою позивачем укладено трудову угоду від 14 квітня 2008 року, відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру»та доказів сплати адвокатських послуг.

Отже, витрати на юридичні послуги не є судовими витратами, а тому не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у даному судовому процесі.

Щодо відшкодування 1114,10 грн. витрат на відрядження та 7,60 грн. поштових витрат, то колегія суддів вважає за доцільне зазначити наступне.

Позивачем не надано суду первісних бухгалтерських документів, що  підтверджують проведення позивачем оплати 1114,10 грн. витрат на відрядження, а тому зазначені витрати відшкодуванню не підлягають.

В матеріалах справи наявні копії поштових чеків № 2601 від 25.12.06 року на суму 1,45 грн., № 1132 від 16.05.06 року на суму 2,75 грн. та фіскального чека № 0878 від 24.04.2008 року на суму 3,40 грн..

Враховуючи, що справу № 17-12/2260 за позовом Скаржника порушено за позовною заявою № 4 від 23 квітня 2008 року, фіскальний чек № 0878 від 24.04.2008 року на суму 3,40 грн. підтверджує направлення зазначеної заяви до господарського суду, колегія суддів вважає, що витрати у розмірі 3,40 грн. підлягають відшкодуванню оскільки понесені у зв'язку із розглядом даної справи. Поштові витрати у розмірі 4,20 грн. відшкодуванню не підлягають з огляду на не доведеність позивачем, що зазначені витрати понесені при розгляді справи у даному судовому процесі, оскільки чеки, на які посилається позивач датовані 2006 роком, тобто за 2 роки до порушення провадження у даній справі.

З огляду на викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга спільного підприємства «Анкор»товариства з обмеженою відповідальністю на рішення господарського суду Черкаської області від 28 травня 2009 року у справі № 17-12/2260 підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Черкаської області від 28 травня 2009 року у справі № 17-12/2260 –скасуванню.

Враховуючи наведене вище та керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,-  

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу спільного підприємства «Анкор»товариства з обмеженою відповідальністю на рішення господарського суду Черкаської області від 28 травня 2009 року у справі № 17-12/2260 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 28 травня 2009 року у справі № 17-12/2260 скасувати, прийняти нове рішення, яким:

«1. Позов задовольнити.

 2. Стягнути з державного підприємства «Косарський спиртовий завод»(20813, Черкаська обл., Кам'янський р-н, с. Косарі, вул. Кірова, 1, код 05518954) на користь спільного підприємства «Анкор»товариства з обмеженою відповідальністю (25028, м. Кіровоград, вул. Автолюбителів, 2, код 13751245) 2254,56 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят чотири грн. 56 коп.) інфляційних втрат, 271,75 грн. (двісті сімдесят одна грн. 75 коп.) 3% річних, 102,67 грн. (сто дві грн. 67 коп.) витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3,40 грн. (три грн. 40 коп.) поштових витрат.»

3. Стягнути з державного підприємства «Косарський спиртовий завод»(20813, Черкаська обл., Кам'янський р-н, с. Косарі, вул. Кірова, 1, код 05518954) на користь спільного підприємства «Анкор»товариства з обмеженою відповідальністю (25028, м. Кіровоград, вул. Автолюбителів, 2, код 13751245)  102,00 грн. (сто дві грн. 00коп.) витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційних скарг.

4. Стягнути з державного підприємства «Косарський спиртовий завод»(20813, Черкаська обл., Кам'янський р-н, с. Косарі, вул. Кірова, 1, код 05518954) на користь спільного підприємства «Анкор»товариства з обмеженою відповідальністю (25028, м. Кіровоград, вул. Автолюбителів, 2, код 13751245) 51,00 грн. (п'ятдесят одна грн. 00 коп.) витрат по сплаті державного мита за розгляд касаційної скарги.

5. Господарському суду Черкаської області видати накази на виконання постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

6. Матеріали справи № 17-12/2260 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення.

Головуючий суддя:                                                                      Шкурдова  Л. М.

Судді:

                                                                                                    Ільєнок Т.В.

                                                                                                    Тарасенко К. В.

Дата відправки  12.08.09