Постанова

від 23.07.2009 по справі 6/038-09

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/038-09

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

23.07.09 р.                                                                                          № 6/038-09          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Яковлева М, Л, (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Шкурдової  Л. М.

                                                  Тарасенко К. В.

при секретарі судового засідання –Лебедєвій С.В.,

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 16.07.2009 року (знаходиться в матеріалах справи),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства  з обмеженою відповідальністю «Горизонт», смт. Калинівка Броварського району Київської області на рішення господарського суду Київської області від 21.05.2009 року (підписаного 04.06.2009 року)

по справі № 6/038-09 (головуючий суддя –Маляренко А.В.)

за позовом      товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма

                         «Професіонал», м. Київ

до                     товариства  з обмеженою відповідальністю «Горизонт», смт. Калинівка,

                        Броварський район, Київська область

про                   стягнення 5 898,55 грн.

В С  Т А Н О В И В :

Господарський суд Київської області 21.05.2009 року прийняв рішення, яким задовольнив вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма                           «Професіонал» повністю та стягнув з товариства  з обмеженою відповідальністю «Горизонт», смт. Калинівка Броварського району 5 898,55 грн. попередньої оплати, а також державне мито в сумі 102,00 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач  товариство  з обмеженою відповідальністю «Горизонт», смт. Калинівка Броварського району звернувся з апеляційною скаргою до Київського міжобласного апеляційного господарського суду, з проханням скасувати рішення господарського суду Київської області від 21.05.2009 року та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що рішення господарського суду Київської області прийнято з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.07.2009 року апеляційну скаргу товариства  з обмеженою відповідальністю «Горизонт», смт. Калинівка прийнято до провадження, а справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.07.2009 року о 09 год. 30 хв.

В судовому засіданні 16.07.2009 року оголошувалася перерва на підставі ст.. 77 ГПК України для надання можливості сторонам подати додаткові докази.

Представник позивача заперечує проти вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, виступ представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 21.05.2009 року у справі № 6/038-09 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Професіонал»замовив у товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт»постачання та встановлення вертикальних жалюзі на 8 вікон в офісному приміщенні позивача, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Димитрова, 5 «б». Згідно з інформацією, розміщеною на сайті відповідача –www.gorizont.com.ua термін виконання замовлення від 1 до 3 днів від дати оплати.

Для позивача такий термін виконання замовлення був прийнятним, що було підтверджено відповідачем. Крім того, відповідач сам визначив термін виконання замовлення шляхом розміщення його на сайті, що доступний всім користувачам Інтернету. На підставі проведеного відповідачем заміру, останній по факсу направив позивачу рахунок-фактуру № СФ-00265 від 11.12.2008 року на загальну суму 5 898,55 грн. Позивач сплатив направлений йому рахунок-фактуру в той же день 11.12.2008 року, що підтверджується платіжним дорученням № 597 від 11.12.2008 року, копія в матеріалах справи.

Згідно з ч.1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 220 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частина 2 ст. 642 Цивільного кодексу України передбачає, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

З доказів по справі вбачається, що відповідач зобов'язаний був здійснити постачання та встановлення жалюзів в термін 1-3 дні від дати оплати, тобто до 15.12.2008 року. Проте, незважаючи на встановлений самим відповідачем строк, жалюзі поставлені не були. В зв'язку з цим, позивачем на адресу ТОВ «Горизонт»були відправлені листи-повідомлення про повернення коштів.

Відповідач в свою чергу, стверджує, що останнім жалюзі були доставлені 15.12.2008 року. що підтверджується пояснювальною запискою монтажника, видатковою накладною № РН-0001093 від 15.12.2008 року та товарно-транспортною накладною від 15.12.2008 року на автомобіль ВАЗ 21112. В пояснювальній монтажника йдеться про те, що далі ресепшна його не пустили. Позивач спростовує дане твердження, на доказ чого надає пояснення  працівників охорони, які знаходяться при вході в будівлю, де орендує приміщення позивач, та пояснення працівників юридичної фірми, в якій вони працюють на постійній основі. Видаткова накладна та товарно-транспортна накладна не може служити належним доказом поставки товару, оскільки жалюзі не прийняті іншою стороною. Крім того, відповідач не надав суду докази, що він звертався до суду з захистом порушеного права, та з зобов'язанням до позивача прийняти виготовлені у строк, встановлений сторонами, жалюзі.  Інших доказів, що відповідач звертався із виготовленою продукцією до позивача, відповідачем не подано.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно встановлено, що на час розгляду справи відповідач в порушення своїх зобов'язань оплачений позивачем товар на суму 5 898,55 грн. не поставив попередню оплату за нього не повернув.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст. 220 ГК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною 2 ст. 693 зазначеного кодексу встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи невиконання відповідачем свого зобов'язання у визначений термін позивач 23.12.2008 року направив відповідачу лист по факсу про відмову від свого замовлення та просив відповідача повернути сплачену позивачем суму у розмірі 5 898,55 грн. Додатково 25.12.2008 року позивач направив відповідачу поштою лист з проханням повернути позивачу перераховану ним суму коштів, відповідно до поштового повідомлення вказаний лист відповідачу вручено 03.01.2009 року (копії в матеріалах справи). Зазначену вимогу відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Київської області дійшов вірного висновку відносно обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 року № 11  «Про судове рішення»законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, а висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 21.05.2009 року у справі № 6/038-09 є законним та обґрунтованим.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу товариства  з обмеженою відповідальністю «Горизонт», смт. Калинівка на рішення господарського суду Київської області від 21.05.2009 року у справі № 6/038-09  –залишити без задоволення.

 2.          Рішення господарського суду Київської області від 21.05.2009 року у справі                       № 6/038-09  –залишити без змін.

 3. Матеріали справи № 6/038-09  повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                                      Яковлєв М. Л.

Судді:

                                                                                                    Шкурдова  Л. М.

                                                                                                    Тарасенко К. В.

Дата відправки  24.07.09