Постанова

від 27.02.2007 по справі 02/3442

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

27 лютого 2007 р.                                                                                  

№ 02/3442 

Колегія суддів Вищого

господарського суду України у складі:

головуючий суддя

Муравйов О. В.

судді

Полянський А. Г. Фролова Г. М.

розглянувши

касаційну скаргу

Дочірнього підприємства

"Кам'янський цукровий завод" Товариства з обмеженою

відповідальністю "Руна"

на постанову

Київського міжобласного

апеляційного господарського суду від 18.12.2006 року

по справі

№ 02/3442 Господарського суду

Черкаської області

за позовом

Товариства з обмеженою

відповідальністю Комерційний банк "Арма"

до

1)          Дочірнього підприємства

"Кам'янський цукровий завод" Товариства з обмеженою

відповідальністю "Руна" 2)         

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ціль"

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

 Товариство з обмеженою відповідальністю

"Руна"

про

стягнення 4776217,97 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:

Семенець С.А. -дов. №488 від

27.06.2006 року

від відповідача 1:

Крижанівський С.В. -дов. №10 від

22.12.2006 року

від відповідача 2:

не з'явився

від третьої особи:

Борисов В.Є. -директор

Ухвалою Вищого господарського суду

України від 07.02.2007 року касаційна скарга Дочірнього підприємства

"Кам'янський цукровий завод" Товариства з обмеженою відповідальністю

"Руна" була прийнята до провадження, її розгляд призначений на 11

год. 50 хв. 27.02.2007 року. Також, цією ухвалою касаційної інстанції зупинено

виконання постанови Київського міжобласного апеляційного господарського

суду від 18.12.2006 року по справі № 02/3442 до закінчення перегляду справи №

02/3442 в касаційному порядку.

До початку розгляду справи по суті

у судовому засіданні 27.02.2007 року відводів складу суду не заявлено.

Представник Товариства з обмеженою

відповідальністю "Фірма "Ціль" 27.02.2007 року в судове

засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був

повідомлений заздалегідь належним чином. Оскільки ухвалою Вищого господарського

суду України від 07.02.2007 року явка представників сторін обов'язковою не

визнавалася, додаткові документи від сторін не витребовувались, з врахуванням

особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117

ГПК України, колегія суддів вважає, що неявка представника Товариства з

обмеженою відповідальністю "Фірма "Ціль" не перешкоджає розгляду

справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75, 1115 ГПК

України.

За згодою позивача, відповідача-1

та третьої особи, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського

процесуального кодексу України, в судовому засіданні 27.02.2007 року було

оголошено вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду

України.

Як свідчать матеріали справи,

Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Арма"

звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Дочірнього

підприємства "Кам'янський цукровий завод" Товариства з обмеженою

відповідальністю "Руна", як поручителя за виконання Товариством з

обмеженою відповідальністю "Фірма "Ціль" зобов'язань за

договором про відкриття кредитної лінії № 14/01/980-KL/84 від 07.04.2005 року,

про стягнення 4 776 217 грн. 97 коп. заборгованості за договором поруки №

14/01/980-KZ/84/3 від 19.05.2006 року, в тому числі 2 000 000 грн. основної

суми кредиту за договором про відкриття кредитної лінії № 14/01/980-KL/84 від

07.04.2005 року, 297 248 грн. 22 коп. відсотків із розрахунку 23,8 % річних за

період з 01.11.2005 року по 23.06.2006 року, 200 000 грн. штрафу згідно п. 4.3

договору № 14/01/980-KL/84 від 07.04.2005 року, 238 969 грн. 75 коп. пені за

прострочення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з

листопада 2005 року по березень 2006 року, 2 040 000 грн. пені за прострочення

строків повернення кредиту за 102 дні згідно п. 4.2 договору № 14/01/980-KL/84

від 07.04.2005 року.

До прийняття рішення по справі, в

порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач Товариство з обмеженою

відповідальністю Комерційний банк "Арма" заявою б/н від 19.07.2006

року уточнив позовні вимоги і просив стягнути з Дочірнього підприємства

"Кам'янський цукровий завод" Товариства з обмеженою відповідальністю

"Руна" 4 643 198 грн. 79 коп., в тому числі 2 000 000 грн. основної

суми кредиту за договором про відкриття кредитної лінії № 14/01/980-KL/84 від

07.04.2005 року, 164 229 грн. 04 коп. відсотків із розрахунку 23,8 % річних за

період з 01.11.2005 року по 13.03.2006 року, 200 000 грн. штрафу згідно п. 4.3

договору № 14/01/980-KL/84 від 07.04.2005 року, 238 969 грн. 75 коп. пені за

прострочення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з

листопада 2005 року по березень 2006 року і 2 040 000 грн. пені за прострочення

строків повернення кредиту за 102 дні згідно п. 4.2 договору № 14/01/980-KL/84

від 07.04.2005 року.

Рішенням Господарського суду

Черкаської області від 15.08.2006 року (суддя Пащенко А.Д.), визнано недійсним

договір поруки № 14/01/980-KZ/84/3 від 19.05.2006 року, укладений між

Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Арма" та

Дочірнім підприємством "Кам'янський цукровий завод" Товариства з

обмеженою відповідальністю "Руна"; відмовлено повністю в позові

Товариству з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Арма";

стягнуто із Дочірнього підприємства "Кам'янський цукровий завод"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Руна" на користь Товариства

з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Арма" витрати на

сплату державного мита в сумі 11 186 грн. 65 коп., 59 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; скасовано арешт,

накладений ухвалою господарського суду Черкаської області від 30 червня 2006

року (в редакції ухвали від 11 липня 2006 року).

Постановою Київського міжобласного

апеляційного господарського суду від 18.12.2006 року (головуючий суддя Зеленіна

Н.І., судді Андрейцева Г.М., Жук Г.А.) апеляційна скарга Товариства з обмеженою

відповідальністю Комерційний банк "Арма" задоволена повністю: рішення

Господарського суду Черкаської області від 15.08.2006 року по справі № 02/3442

скасоване повністю; прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з

обмеженою

відповідальністю Комерційний банк

"Арма" до Дочірнього підприємства "Кам'янський цукровий завод"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Руна" задоволені повністю:

стягнуто з Дочірнього підприємства "Кам'янський цукровий завод"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Руна" на користь Товариства

з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Арма" 2 000 000 (два

мільйони) грн. 00 коп. основного боргу, 164 229 (сто шістдесят чотири тисячі

двісті двадцять дев'ять) грн. 04 коп. відсотків, 2 278 969 (два мільйони двісті

сімдесят вісім тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 75 коп. пені, 200 000

(двісті тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн.

00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 12 750

(дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного

мита за подання апеляційної скарги. Також постановою апеляційної інстанції

припинено провадження у справі № 02/3442 щодо Товариства з обмеженою

відповідальністю "Фірма "Ціль".

Не погоджуючись з прийнятою

постановою апеляційної інстанції, Дочірнє підприємство "Кам'янський

цукровий завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Руна"

звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій

просить постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від

18.12.2006 року скасувати, а рішення Господарського суду Черкаської області від

15.08.2006 року залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу

Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Арма"

повністю заперечує підстави скасування постанови апеляційної інстанції, у

зв'язку з чим, просить Вищий господарський суд України залишити без змін

постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від

18.12.2006 року, а касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Кам'янський

цукровий завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Руна"

-без задоволення.

Відзиви на касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ціль" та

Товариства з обмеженою відповідальністю "Руна" на час розгляду справи

в касаційній інстанції суду надані не були, що в силу положень статті 1112

ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення, що оскаржується.

Розглянувши матеріали справи,

касаційну скаргу, відзив на неї, заслухавши суддю-доповідача, пояснення

представників сторін та третьої особи, проаналізувавши на підставі встановлених

фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального

та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України

дійшла наступного висновку.

Як встановлено апеляційним

господарським судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний

банк "Арма" (далі - позивач, ТОВ КБ "Арма") та Товариством

з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ціль" укладено договір про

відкриття кредитної лінії № 14/01/980-KL/84 від 07.04.2005 року (далі -

кредитний договір).

Згідно умов вказаного Договору,

позивачем надано ТОВ "Фірма "Ціль" у тимчасове користування

грошові кошти у сумі 2 000 000 грн. зі сплатою 23,8 % річних та кінцевим

терміном повернення до 06 квітня 2006 року.

Як встановлено на підставі наявних

в справі доказах господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, на

виконання кредитного договору позивачем надано ТОВ "Фірма "Ціль"

11 квітня 2005 року та 21 квітня 2005 року грошові кошти на загальну суму 2 000

000 грн.

19 травня 2006 року між ТОВ КБ

"Арма" як кредитором та Дочірнім підприємством "Кам'янський

цукровий завод" Товариства з обмеженою відповідальністю

"Руна"  (далі - відповідач 1,

ДП "Кам'янський цукровий завод" ТОВ "Руна") як поручителем

укладено договір поруки № 14/01/980-KZ/84/3 (далі - договір поруки, т. 1 а. с.

18-19).

Згідно умов пункту 1.1 Договору

поруки, ДП "Кам'янський цукровий завод" ТОВ "Руна"

поручився перед ТОВ КБ "Арма" за виконання ТОВ "Фірма

"Ціль" в повному обсязі зобов'язань за договором про відкриття

кредитної лінії № 14/01/980-KL/84 від 07.04.2005 року. Як вже було зазначено

вище, за умовами кредитного договору позивач надав ТОВ "Фірма

"Ціль" у тимчасове користування грошові кошти у сумі 2 000 000 грн.

зі сплатою 23, 8 % річних та кінцевим терміном повернення до 06 квітня 2006

року.

Відповідно до пунктів 2.5 та 3.3.4

кредитного договору сплату відсотків за користування кредитними коштами ТОВ

"Фірма "Ціль" зобов'язана здійснювати щомісячно не пізніше 5

числа місяця, наступного за звітним. Крім того, згідно додаткової угоди № 1 від

02 червня 2005 року до кредитного договору перенесено строк сплати відсотків за

користування кредитними коштами за травень 2005 року до 7 червня 2005 року

включно, а також ТОВ "Фірма "Ціль" прийняла на себе обов'язок

сплатити пеню за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 808 грн. 55 коп.

Відповідно до пункту 4.2 кредитного

договору у разі прострочення строків сплати відсотків, а також прострочення

строків повернення кредиту ТОВ "Фірма "Ціль" сплачує позивачу

пеню у розмірі 1 відсотка від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день

прострочення.

Згідно пункту 4.3 кредитного

договору ТОВ "Фірма "Ціль" зобов'язується сплачувати позивачу

штраф у розмірі 10 відсотків від суми кредиту за кожен випадок порушення вимог

пунктів 3.3.2 - 3.3.13 кредитного договору. У свою чергу, згідно пункту 3.3.3

кредитного договору позичальник зобов'язаний суворо дотримуватися положень

кредитного договору та додаткових угод. Крім того, згідно пункту 3.3.4

кредитного договору ТОВ "Фірма "Ціль" прийняла на себе

зобов'язання протягом строку фактичного використання кредиту сплачувати

відсотки за його використання в порядку, визначеному пунктами 2.4 -2.6

кредитного договору, а відповідно до пункту 3.3.5 - повертати позивачу кредит у

повному обсязі зі сплатою винагороди кредитора та можливих штрафних санкцій у

терміни, визначені кредитним договором.

Пунктом 4.4 кредитного договору

передбачено, що у разі невиконання позичальником вимог пунктів 3.3.2-3.3.13

кредитного договору протягом більше п'ятнадцяти днів, термін надання кредиту

вважається таким, що закінчився та, відповідно, позичальник зобов'язаний

погасити наявну заборгованість за кредитом, сплатити винагороду кредитора та

нараховані штрафні санкції. Після повного погашення заборгованості позичальника

за кредитним договором дія кредитного договору припиняється.

Як вірно встановлено апеляційною

інстанцією, у зв'язку з простроченням ТОВ "Фірма "Ціль" терміну

сплати відсотків за кредитним договором за період, починаючи з листопада 2005

року, більш ніж на 15 днів, відповідно до пунктів 4.4, 7.4 кредитного договору

рішенням Кредитного комітету ТОВ КБ "Арма" (протокол засідання від 13

березня 2006 року № 525) термін надання кредиту за кредитним договором визнано

таким, що закінчився.

Відповідно до пункту 2.1 договору

поруки, ДП "Кам'янський цукровий завод" ТОВ "Руна" прийняв

на себе зобов'язання в разі невиконання та/або порушення боржником -ТОВ

"Фірма "Ціль" своїх зобов'язань перед позивачем погасити

заборгованість за кредитним договором, нараховані відсотки за кредитом,

відсотки по простроченій позиці (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені

кредитним договором.

На виконання пункту 2.3 договору

поруки, 26 травня 2006 року листом за вих. № 404 (т. 1 а. с. 23) позивач

повідомив відповідача 1 про те, що ТОВ "Фірма "Ціль" свої

зобов'язання з повернення кредитних коштів, відсотків за користування

кредитними коштами, штрафних санкцій та інших виплат, передбачених кредитним

договором, не виконала. Позивач просив відповідача 1 погасити заборгованість ТОВ

"Фірма "Ціль" за кредитним договором, що станом на 19 травня

2006 року становила 2 637 328 грн. 67 коп.

Проте, відповідач 1 не виконав

прийнятих на себе зобов'язань за договором поруки і не погасив позивачу

заборгованості ТОВ "Фірма "Ціль" за договором поруки.

Станом на 23 червня 2006 року

заборгованість ТОВ "Фірма "Ціль" за кредитним договором, а отже

і відповідача 1 перед позивачем, що вірно встановлено апеляційним господарським

судом, складає 4 643 198 грн. 79 коп., (2 000 000 грн. основної суми кредиту за

договором про відкриття кредитної лінії № 14/01/980-KL/84 від 07.04.2005 року,

164 229 грн. 04 коп. відсотків із розрахунку 23,8 % річних за період з

01.11.2005 року по 13.03.2006 року, 200 000 грн. штрафу згідно п. 4.3 договору

№ 14/01/980-KL/84 від 07.04.2005 року, 238 969 грн. 75 коп. пені за

прострочення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з

листопада 2005 року по березень 2006 року і 2 040 000 грн. пені за прострочення

строків повернення кредиту за 102 дні згідно п. 4.2 договору № 14/01/980-KL/84

від 07.04.2005 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК

України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа

(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у

розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується

повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 525 ЦК України

одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не

допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України,

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,

що звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193

ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин

повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до

закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо

виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГК України, ст.

599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним

належним чином.

Статтею 553 ЦК України передбачено,

що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за

виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за

порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання

зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа

або кілька осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК

України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник

і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором

поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК

України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник,

включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків,

якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК

України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор

має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від

усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч. 2 ст. 543 ЦК

України кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від

одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти

солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки

їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Враховуючи викладене, колегія

суддів Вищого господарського суду України погоджується з апеляційною інстанцією

в тому, що право вибору особи, яка зобов'язана відповідати у разі порушення

солідарного обов'язку належить кредитору, який, в даній справі, заявив вимогу

лише до поручителя, а саме: Дочірнього підприємства "Кам'янський цукровий

завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Руна".

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК

України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі

поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо

кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного

зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного

зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги,

порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом

одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України

виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Відповідно до

ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання

вчиняється у письмовій формі. Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка,

що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового

зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за

користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти,

якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за

користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або

іншим актом цивільного законодавства.

З урахуванням наведеного,

апеляційний господарський суд, на думку касаційної інстанції, прийшов до цілком

вірного висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і

доведеними, у зв'язку з чим цілком вірно їх задовольнив в повному обсязі (2 000

000 грн. 00 коп. основного боргу, 164 229 грн. 04 коп. відсотків, 2 278 969

грн. 75 коп. пені, 200 000 грн. 00 коп. штрафу) шляхом стягнення з Дочірнього

підприємства "Кам'янський цукровий завод" Товариства з обмеженою

відповідальністю "Руна" як поручителя за кредитним договором на

користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк

"Арма" як кредитора.

Київський міжобласний апеляційний

господарський суд спростував висновок місцевого господарського суду про те, що

директору з економіки ТОВ "Руна" Чистосердову В. М. були надані

повноваження на підписання будь-яких інших договорів поруки за іншими

кредитами, які не стосуються спірних правовідносин. При цьому апеляційний

господарський суд зазначив, що такий висновок зроблений місцевим судом

бездоказово.

Відповідно до ст. 1117

ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин

справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм

матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права

встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні

або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про

достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,

збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, суд

касаційної інстанції позбавлений можливості переоцінити наявні в справі докази,

які стосуються наявності повноважень представника ТОВ “Руна” на підписання

спірного договору, так само які інших доказів у справі.

Виходячи з встановлених судом

апеляційної інстанції обставин справи, норми матеріального права, зокрема, ч. 3

ст. 237 ЦК України, застосовані вірно.

За таких обставин, визнання

недійсним місцевим господарським судом договору поруки та рішення про відмову в

задоволенні позовних вимог ТОВ КБ "Арма" до відповідача 1 як поручителя

ТОВ "Фірма "Ціль", цілком обгрунтовано визнано апеляційною

інстанцією помилковим.

Доводів про порушення апеляційним

господарським судом норм процесуального законодавства в частині припинення

провадження у справі заявником касаційної скарги взагалі не наведено.

Інші доводи, викладені Дочірнім

підприємством "Кам'янський цукровий завод" Товариства з обмеженою

відповідальністю "Руна" в касаційній скарзі, не приймаються Вищим

господарським судом України, оскільки вони зводяться до переоцінки встановлених

господарськими судами обставин справи.

Оскільки встановлення фактичних

обставин справи не входить до компетенції суду касаційної інстанції, доводи

заявника касаційної скарги щодо переоцінки наявних у справі доказів колегією

суддів Вищого господарського суду України відхиляються. В касаційній скарзі

Дочірнім підприємством "Кам'янський цукровий завод" Товариства з

обмеженою відповідальністю "Руна" жодним чином не зазначено, в чому

саме полягає порушення Київським міжобласним апеляційним господарським судом

норм матеріального та процесуального права, з огляду на які він просить

касаційну інстанцію скасувати вказане судове рішення. Всі доводи стосуються

переоцінки доказів, зробленої апеляційною інстанцією.

Оскільки судом касаційної інстанції

не встановлено порушень матеріального та процесуального права судом апеляційної

інстанції, які б давали підстави для скасування постанови, касаційна скарга

задоволенню не підлягає, а постанова Київського міжобласного апеляційного

господарського суду від 18.12.2006 року підлягає залишенню без змін.

Згідно із ст. 1211 ГПК

України після закінчення касаційного провадження виконання судового рішення

може бути поновлено.

Керуючись ст.ст. 1115,

1117, 1119, 11111 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О

В И Л А:

Касаційну скаргу Дочірнього

підприємства "Кам'янський цукровий завод" Товариства з обмеженою

відповідальністю "Руна" залишити без задоволення.

Постанову Київського міжобласного

апеляційного господарського суду від 18.12.2006 року по справі № 02/3442

залишити без змін.

Поновити виконання постанови

Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.12.2006 року по

справі № 02/3442.

Головуючий суддя

О. В. Муравйов 

Судді

А. Г. Полянський  Г. М. Фролова