Рішення

від 18.05.2010 по справі 2-220/10

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-220/10

Провадження №

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2010 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гречко Ю.В.

при секретарі - Борисовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Синельникове Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої при виконанні трудових обов'язків,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідачка працювала головним бухгалтером - завідуючою сектором Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасни х випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Синельникове Дніпропетровської області. ОСОБА_1, достовірно знаючи, що на рахунок Відділення помилково нараховані кошти в розмірі 24100,00 грн., 18 листопада 2003 року в порушення порядку здійснення фінансових операцій Відділення, недбало віднеслась до виконання службових обов'язків та платіжним дорученням №475 від 18 листопада 2003 року з розрахункового рахунку №37174699984102 Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Синельникове Дніпропетровської області безпідставно перерахувала кошти в розмірі 24100,00 грн. приватному підприємству «Агроінвест 2003» на розрахунковий рахунок №26006304707201, МФО 305578 в філії Київського АБ «Брокбізнесбанк» в м.Дніпропетровську, з яким Відділення не знаходилося в договірних відносинах. 09 червня 2004 року слідчим УМВС України в Дніпропетровській області за даним фактом порушено кримінальну справу за ч.2 ст.366, ч.2 ст.367 КК України за звинуваченням ОСОБА_1, однак постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2005 року провадження у справі закрито на підставі п.»г» Закону України «Про амністію». Просить суд стягнути з відповідачки на його користь матеріальну шкоду, завдану при виконанні трудових обов'язків, в розмірі 24100,00 грн.

Відповідачка ОСОБА_1 надала письмові заперечення проти позову, згідно яких позовні вимоги не визнала і зазначила, що кошти на соціальні виплати перераховувалися в Синельниківське відділення Фонду з вищестоящої організації поквартально згідно заявки. Оскільки на помилково надіслані кошти заявки не було вона зателефонувала заступнику начальника обласного управління Фонду ОСОБА_2 з питання призначення коштів. ОСОБА_2 пояснила, що зазначена сума помилково нарахована в Синельниківське відділення Фонду соціального ст. рахування і дала їй усне розпорядження перерахувати отримані кошти приватному підприємству «Агроінвест 2003» на розрахунковий рахунок №2600630707201 в філії Київського АБ «Брокбізнесбанк» в м.Дніпропетровську, що вона і зробила. Після цього було проведено дві ревізійні перевірки, якими не виявлено в її діях ніяких порушень. Також нею був зданий фінансовий звіт, який був перевірений і прийнятий вищестоящою організацією і фінансування на суму 24100,00 грн. було знято. Як і ким в подальшому були використані ці кошти їй невідомо.

Представник позивача у содовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі і просить суд їх задовольнити. Також зазначила, що 26 березня 2004 року за фактом викрадення невстановленими особами майна Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дніпропетровській області на суму 141358,04 грн. порушена кримінальна справа. Із даної справи виділена кримінальна справа відносно ОСОБА_1 на суму 24100,00 грн. Відповідачка повністю визнавала свою вину і до неї застосована амністія, що є нереабілітуючою обставиною і не звільняю відповідачку відшкодувати завдану шкоду. Її вина встановлена згідно ч.4 ст.61 ЦПК України.

Відповідачка позовні вимоги не визнала і дала пояснила, аналогічні її поясненням, викладеним у письмових запереченнях проти позову. Такожзазначила, що не виконати розпорядження ОСОБА_2 вона не могла. Її погодження на амністію було помилкою з її боку.

Представник відповідача ОСОБА_3 підтримала заперечення відповідачки. Також зазначила, що на даний час особи, винні в розкраданні коштів Фонду, невідомі і їх встановлення мають важливе значення для справи. У разі визнання відповідачку винною, просить врахувати вимоги ст.137 КЗпП України, тяжкий матеріальний стан відповідачки, яка є пенсіонером, умови вчинення злочину та можливість зменшення розміру шкоди, оскільки у разі визнання відповідачки винною, оскільки шкода завдана не з корисною метою, тому суд може зменшити розмір завданої шкоди.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що вона працювала головним бухгалтером відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дніпропетровській області. Звіт ОСОБА_1 був складений вірно, всі суми співпадали. За перший квартал ОСОБА_4 здавала звіт до Києва і по ньому не було ніяких питань та претензій. Кошти на соціальні виплати районним відділенням перераховувалися тільки за заявками відділень та згідно наказу. Заявка Синельниківського відділення Фонду соціального страхування на суму 24100,00 грн. не надходила. Під час роботи вона стала помічати факти викрадення грошових коштів Фонду, про що повідомила належні органи.

Таким чином, суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідка та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 дійсно працювала головним бухгалтером - завідуючою сектором відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м.Синельникове Дніпропетровської області, що доводиться наказом про прийняття її на роботу від 02 квітня 2001 року, а також копією трудової книжки відповідачки.

Наказом від 03 серпня 2004 року ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади за власним бажанням.

Під час виконання відповідачкою трудових обов'язків на рахунок відділення помилково були зараховані кошти в розмірі 24100,00 грн., які відповідачка за усною вказівкою начальника обласного управління Фонду ОСОБА_2 в порушення порядку здійснення фінансових операцій недбало віднеслася до своїх службових обов'язків і платіжним дорученням №475 від 18 листопада 2003 року з розрахункового рахунку №37174699984102 відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві м.Синельникове безпідставно перерахувала зазначені кошти приватному підприємству «Агроінвест 2003» на розрахунковий рахунок №2600630707201, з яким відділення не знаходилося в договірних відносинах. Зазначений факт не оспорювався самою відповідачкою, а також повністю підтверджується Актом контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 22 червня 2004 року, Актом від 24 квітня 2004 року про результати перевірки відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Синельникове Дніпропетровської області та копією платіжного доручення №475 від 18 листопада 2003 року, згідно якого на рахунок приватного підприємства «Агроінвест» безпідставно перераховані вищезазначені кошти за надані послуги згідно договору №496 від 17 вересня 2003 року, якого в дійсності не було.

09 червня 2004 року слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області за даним фактом була порушена кримінальна справа за звинуваченням відповідачки ОСОБА_1 за ч.2 ст.366, ч.2 ст.367 КК України. Матеріали зазначеної кримінальної справи на даний час знищені за давністю зберігання, але в матеріалах справи є копія постанови Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2005 року згідно якої зазначена кримінальна справа була провадженням закрита у зв'язку з п.»г» Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року. Згідно даної постанови ОСОБА_1 повністю визнавала свою вину і було заявлено клопотання про застосування амністії. Застосування амністії та звільнення у зв'язку з цим ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою підставою для звільнення і не звільняє останню відшкодувати шкоду, завдану злочином.

У відповідності до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи вищезазначені обставини суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину доведена.

Аналізуючи норми ст.130 КЗпП України суд приходить до висновку, що працівник дійсно несе матеріальну відповідальність за завдану підприємству, установі, організації пряму дійсну шкоду внаслідок порушення покладених на нього трудових обов'язків за умови, якщо така шкода завдана винними діями працівника. За загальним правилом відповідальність працівника обмежується певною частиною його заробітку та не повинна перевищувати повного розміру завданої шкоди.

Але у ст.134 КЗпП України наведений перелік обставин, за яких працівник несе відповідальність за завдану шкоду у повному обсязі. Так, у п.3 зазначеної статті вказано, що у разі спричинення шкоди діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, працівник несе повну матеріальну відповідальність за завдану шкоду з його вини.

Отже, факт завдання шкоди позивачу внаслідок винних дій відповідачки, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, встановлений і вимоги позивача щодо стягнення завданої шкоди суд вважає обґрунтованими.

Посилання представника відповідача на можливість зменшення розміру завданої шкоди суд не вважає доведеними, оскільки доказів тяжкого матеріального стану відповідачки не надано і обстановка вчинення злочину не сприяла його вчиненню, оскільки відповідачка розуміла значення своїх дій та можливі їх наслідки, тому мала можливість без письмового розпорядження вищестоящого керівництва не вчиняти жодних дій щодо перерахування помилково надходжених грошових коштів на рахунок невідомого підприємства.

Посилання відповідачки на здійснення неодноразових перевірок її діяльності та відсутності будь-яких зауважень на її адресу не заслуговує на увагу, оскільки сам факт вчинення нею злочину доведений вищезазначеними письмовими доказами і під час розслідування кримінальної справи та розгляді її в суді визнавався відповідачкою повністю.

Посилання представника відповідача на те, що на даний час особи, винні в розкраданні коштів Фонду, невідомі і їх встановлення мають важливе значення для справи не є обґрунтованими, оскільки на даний час зазначені особи дійсно не встановлені, про що свідчить довідка Кіровського РВ Дніпропетровського управління МВС України в Дніпропетровській області. Згідно довідки зазначеного управління (а.с.155) за фактом заволодіння майном Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в особливо великих розмірах порушена кримінальна справа за ч.4 ст.190 КК України. Сума завданої шкоди складає 302065,04 грн. і в цю суму входить сума 24100,00 грн., яка була незаконно перерахована приватному підприємству «Агроінвест» бухгалтером відділення Фонду у м.Синельникове ОСОБА_1 Отже, з вищезазначеного вбачається, що кримінальна справа за фактом завдання шкоди на суму 24100,00 грн., завданої внаслідок злочинних дій ОСОБА_1, виділена в окреме провадження і була закінчена її закриттям внаслідок застосування амністії. Інший розмір завданої Фонду шкоди стосується інших осіб і кримінальна справа щодо цього ще перебуває в стадії розслідування.

Таким чином, суд вважає наявність фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановленою.

Оскільки позивач звільнений від сплати судових витрат по справі, вони підлягають стягненню з відповідача на користь держави згідно ч.1 ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.130, п.3 ст.134, ст.ст.135, 136, 137, 138 КЗпП України, ст.ст.10, 11, ч.4 ст.60, ст.88, ст.ст.209, 212 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Синельникове Дніпропетровської області, р/р: 37174699984102 в УДК в Дніпропетровській області, МФО: 805012, код ОКПО: 25840712, матеріальну шкоду, завдану при виконанні трудових обов'язків, в розмірі 24100 (двадцять чотири тисячі сто) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь УДК у м.Синельникове ГУДКУ у Дніпропетровській області, код ОКПО: 23929833, р/р: 31410537700034, банк одержувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО банку: 805012, КБКД: 22090100, державне мито в розмірі 241 (двісті сорок одна) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь УДК у м.Синельникове ГУДКУ у Дніпропетровській області, код ОКПО: 23929833, р/р: 31215259700034, банк одержувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО банку: 805012, КБКД: 22050000, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області в розмірі 30 (тридцять) грн. 00 коп.

На рішення протягом десяти днів з дня його оголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано заяву про його апеляційне оскарження, а протягом двадцяти днів після подання заяви - апеляційна скарга на рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня оголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання - після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_5