Рішення

від 29.06.2010 по справі 2-6036/10

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

м. Добропілля, вул. Радянська, 39, 85004, (06277) 2-88-25

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Добропілля 29 червня 2010 р.

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Лаврушина О.М.

при секретарі Верній М.Г.

за участю:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в ільському районі Донецької області, «про стягнення недоплачених сум державної ги дітям війни за 2007-2009 роки», -

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління ного фонду України в Добропільському районі Донецької області про стягнення ачених сум державної допомоги відповідно до закону України «Про соціальний дітей війни» за 2007-2009 роки.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначила, що за нею визнано статус дитина війни", у зв'язку з чим вона перебуває на обліку в УПФУ Добропільського . Згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни", вона має право на ння щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії яка фактично їй не нараховувалась. Позивач посилається на Рішення Конституційного Суду України № 6-пр/2007 від 9 липня 2007 р. та № 10-рп/2008 р. від 22 2008 р., згідно яких визнано неконституційними норми статей Законів України Про Державний бюджет України на 2007, 2008 роки, що стосується призупинення дії ст. 6

України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідач відмовляється провести хунок та виплату передбаченої Законом зазначеної доплати до пенсії. Позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати на її користь суму невиплаченої державної допомоги, як особі маючої статус «Дитина війни» за 2007-2009

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача за дорученням - головний спеціаліст-юрисконсульт і пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України в пільському районі Донецької області ОСОБА_2, в судовому засіданні проти і заперечувала та надала суду письмові заперечення.

Просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши письмові заперечення та матеріали справи, перевіривши доводи позивача, та заперечення представника іідача, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач відноситься до соціальної групи «Діти війни» відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується відміткою у посвідченні.

Законом України "Про соціальний захист дітей війни» № 2195-Р/ від 18.11.2004, який набрав чинності з 01.01.2006, встановлено правовий статус дітей війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Тобто, позивач має право отримувати державну соціальну підтримку передбачену ст. 6 зазначеного Закону.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримує надбавку до пенсії -щомісячну державну соціальну допомогу, яку виплачує управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля в розмірі 10 % з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року в сумі 47 грн., з 01.04.2008 року по червень 2008 року в сумі 48,10 грн., з 01.07.2008 року по вересень 2008 року в сумі 48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року в сумі 49,80 грн. довічно.

Закон України від 19.12.2006 року № 489-V «Про державний бюджет України на 2007 рік», пунктом 12 статті 71 призупинив дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але Конституційний суд України рішенням № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року визнав вказане положення таким, що не відповідає Конституції України.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Розглядаючи вимоги щодо стягнення допомоги за 2007 рік суд вважає, що позивач має право на одержання державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня по 31 грудня 2007 року.

За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року N 749-У, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 1 квітня 2007 року-406 грн., з 1 жовтня 2007 року - 411 грн. Таким чином, для позивача розмір підвищення до пенсії повинен був розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.

З приводу спірних правовідносин щодо недоотриманого підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальних пенсії за віком як дитині війни в 2008 році суд, вбачає наступне.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет

України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28

грудня 2007 року N 107-\Т, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону

України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, а саме: "Дітям

війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни,

гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового

утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії,

виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного

довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується

замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни,

гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з

одним із законів".

Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний

кет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), іо з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У шому рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону іїни "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких нодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня лення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного судуУкраїни у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними. Рішення Конституційного Суду України не мають зворотної сили, а закони, інші юві акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність я ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, враховуючи особливість юридичних наслідків визнання шституційним нормативно-правового акту (яка проявляється в тому, що не підлягають осуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом аїни рішення про їх неконституційність) суд вважає, що рішення Конституційного у України зворотної дії у часі не мають і не можуть у зв'язку з цим бути поширеними правовідносини, які мали місце на час дії відповідної правової норми, до дня ухвалення іституційним Судом України рішення про її неконституційність.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що дії суб'єктів владних повноважень, були вчинені у відповідності до вимог законів, інших правових актів або їх окремих ожень, до моменту визнання останніх неконституційними, є законними і такими, що ювідають вимогам частини 2 статті 19 Конституції України.

Отже, право позивача на нарахування в 2008 році відновилося з дня прийняття іення Конституційним Судом України по справі N 10-рп/2008 від 22.05.2008, при му в тому правовому режимі, який існував до дня набрання сили змін, визнаних в іальшому неконституційними.

Таким чином, нарахування в 2008 році підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної ісїї за віком має бути вчинено з дня ухвалення вищевказаного рішення нституційного Суду України, тобто з 22.05.2008, на підставі положень статті 6 Закону раїни «Про соціальний захист дітей війни» у редакції, що діяла до 01.01.2008.

З приводу спірних правовідносин щодо недоотриманого підвищення до пенсії як гині війни в 2009 році суд, вважає що нарахування повинно було здійснюватись [повідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30 % іімальної пенсії за віком з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року з наступних підстав.

Ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету ністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, і відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної ати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними аджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах змірів лише тих виплат, необхідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної робітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір значених соціальних виплат згідно із законом України «Про соціальний захист дітей йни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, право позивача на нарахування за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 року дновилося з дня прийняття рішення Конституційним Судом України по справі N 10-і/2008 від 22.05.2008, але в межах при цьому в тому правовому режимі, який існував до дня набрання сили змін, визнаних в подальшому неконституційними.

На час розгляду цієї справи у суді, розмір мінімальної пенсії за віком визначений шіе ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» і згідно цієї

норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Частиною 1 статті 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік" встановлений у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Законом України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року № 1646-У1 встановлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01 листопада 2009 року у розмірі 573 грн.

На підставі викладеного, керуючись законом України "Про соціальний захист дітей війни", Рішеннями Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, N 10-рп/2008 від 22.05.2008, Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік», ЗУ «Про державний бюджет на 2009 рік», ст.19, ч.З ст.51, 152 Конституції України, 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Добропільському районі Донецької області, «про стягнення недоплачених сум державної допомоги дітям війни за 2007-2009 роки» - задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1, підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Головуючий суддя О.М.Лаврушин