Постанова

від 15.09.2015 по справі 911/1651/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року Справа № 911/1651/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Жукової Л.В. (доповідач), Погребняка В.Я., розглянувши матеріали касаційної скарги Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 у справі№ 911/1651/15 господарського суду Київської області за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Український сертифікаційний центр" пробанкрутство за участю представників сторін:

не з`явилися;

УСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.04.2015 у справі № 911/1651/15 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Український сертифікаційний центр".

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 29.04.2015 у даній справі та закрити провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 р. (головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Гарник Л.Л., Пантелієнко В.О.), припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на ухвалу господарського суду Київської області від 29.04.2015 у справі № 911/1651/15.

Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015р. і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4-1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз. 16 ст. 1 Закону учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до абз. 7 ст. 1 Закону, визначено термін "кредитор", як юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

При цьому, вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Однак інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом не передбачені. Таким чином, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

За таких обставин, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

В поданій апеляційній скарзі скаржник жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника у податкового органу не має. Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги, в судове засідання апелянт такі докази також не надав.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що Бориспільська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області статусу кредитора у справі не набула та не є учасником даної справи про банкрутство.

У зв'язку з цим доводи Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, викладені в апеляційній скарзі, стосовно того, що вона має право на оскарження вищевказаної ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не приймаються.

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, що узгоджується з нормою ч. 1 ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

З урахуванням викладеного вище, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції стосовно того, що право, визначене у ст. 91 ГПК України, на подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду, у даному випадку, у податкового органу було відсутнє.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 № 7, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку господарським судам України роз'яснено, що, у разі помилкового порушення апеляційного провадження, зокрема за апеляційною скаргою поданою особою, яка не мала права її подавати, господарський суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції правомірно припинив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала Київського апеляційного суду від 08.06.2015р. винесена з дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 у справі № 911/1651/15 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді Л.В. Жукова

В.Я. Погребняк