Рішення

від 08.09.2015 по справі 905/1350/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.09.2015 Справа № 905/1350/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент», м. Донецьк

Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Вегас», м. Донецьк

про стягнення 2708301 грн. 72 коп.

Суддя Говорун О.В.

Представники сторін:

від позивача - Шекіна А.С., довіреність від 26.08.2015;

від відповідача - не з'явився.

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент» (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Вегас» (далі - відповідач 2) про солідарне стягнення 2708301 грн. 72 коп., з яких сума заборгованості за кредитом - 2173004 грн. 93коп. та проценти за кредитним договором - 535296 грн. 79коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ПАТ «Астра Банк» та відповідачем1 15.08.2012 був укладений кредитний договір №500007017500018-2. Відповідно до договору поруки № 500007017500018-2 від 15.08.2012, відповідачі у випадку невиконання відповідачем 1 зобов'язань за кредитним договором, несуть солідарну відповідальність перед ПАТ «Астра Банк». В подальшому, 02.12.2013 між ПАТ «Астра Банк» та позивачем був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого позивач прийняв права вимоги за кредитним договором № 500007017500018-2. Внаслідок невиконання боржником свого зобов'язання за кредитним договором, виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, відзиви на позов не надали, про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, тому справу, на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

15.08.2012 між ПАТ «Астра Банк» та відповідачем1 був укладений кредитний договір № 500007017500018-2 (далі - кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого, ПАТ «Астра Банк» зобов'язався надати відповідачу 1 не відновлювану кредитну лінію в межах кредитного ліміту в розмірі 4899200 грн., а відповідач 1 зобов'язався повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування отриманими кредитними коштами в порядку та в строк, що передбачені цим договором (а.с.7-9).

Відповідно до п.1.2 кредитного договору, загальний строк кредиту - з « 15» серпня 2012 року по « 15» серпня 2015 року включно.

Згідно з п.1.5.1 кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти за користування кредитом-щомісячно, із розрахунку 24 процентів річних (а.с.7).

Відповідно до п.п.1,2 договору №1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №500007017500018-2 від 20.02.2013, починаючи з 20 лютого 2013 року проценти за користування кредитом сплачуються позичальником із розрахунку 22,2% річних. Сторони дійшли згоди, що у випадку порушення позичальником будь-якої з умов пунктів 3.2.3-3.2.6, 3.2.15-3.2.16 кредитного договору, розмір процентної ставки за користування кредитом, яка сплачується позичальником згідно з п.2 цього договору, починаючи з дати, наступної за датою порушення, встановлюється у розмірі 33,3% річних (а.с.10).

Згідно п.п.1-3 договору №2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №500007017500018-2 від 10.06.2013, починаючи з 10.06.2013 року проценти за користування кредитом сплачуються позичальником із розрахунку 21% річних. Сторони дійшли згоди, що у випадку порушення позичальником будь-якої з умов пунктів 3.2.3-3.2.6 кредитного договору, розмір процентної ставки за користування кредитом, яка сплачується позичальником згідно з п.1 цього договору, починаючи з дати, наступної за датою порушення, встановлюється у розмірі 31,5% річних. Сторони дійшли згоди, що у разі невиконання позичальником вимог п.3.2.15 та/або 3.2.16 кредитного договору починаючи з 01 числа наступного місяця за звітним (якщо 01 число припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то починаючи з першого робочого дня) розмір процентної ставки, яка сплачується позичальником згідно з п.1 цього договору за користування кредитом, встановлюється у розмірі 31,5% річних (а.с.11).

Відповідно до п. 1.7 кредитного договору, у якості забезпечення виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, в день укладання цього договору укладається, зокрема, договір поруки №500007017500018-2/П1 від 15.08.2012.

15.08.2012 між ПАТ «Астра Банк», відповідачем 1 (позичальник) та відповідачем 2 (поручитель) був укладений договір поруки №500007017500018-2/П1 (далі - договір поруки), відповідно до п.1.2 якого (в редакції додаткової угоди №2 від 10.06.2013), сторони цього договору встановили, що відповідач 2 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед ПАТ «Астра Банк» відповідати в повному обсязі по зобов'язанням відповідача 1, які виникають з умов кредитного договору з усіма змінами та доповненнями до нього, за умови якого, зокрема, ПАТ «Астра Банк» надає відповідачу 1 кредит в розмірі 4899200грн., а відповідач 1 зобов'язується перед ПАТ «Астра Банк» повернути кредитні кошти, шляхом сплати суми кредиту та щомісячної сплати процентів в розмірі 21% річних за користування отриманими кредитними коштами в порядку та в строк, що передбачені цим договором (а.с.16).

02.12.2013 між ПАТ «Астра Банк» та позивачем був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги (далі - договір купівлі-продажу прав вимоги), відповідно до п.2.1 якого ПАТ «Астра Банк» (продавець) погодився продати (відступити) права вимоги та передати їх позивачу (покупцю), а позивач погодився купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну (а.с.17-18).

Згідно з п.2.3 договору купівлі-продажу прав вимоги, права вимоги переходять від ПАТ «Астра Банк» до позивача, та обов'язки ПАТ «Астра Банк» передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання ПАТ «Астра Банк» та позивачем акту приймання-передачі прав вимоги.

Відповідно до акту приймання-передачі прав вимоги від 02.12.2013, складеного між ПАТ «Астра Банк» та позивачем, ПАТ «Астра Банк» передав, а позивач прийняв права вимоги, зазначені в додатку до цього акту (який є його невід'ємною частиною), що посвідчує факт здійснення відступлення права вимоги (а.с.22).

Згідно з додатком до акту приймання-передачі прав вимоги від 02.12.2013, позивач прийняв права вимоги до відповідача 1 за договором № 500007017500018-2 від 15.08.2012 з фактичним розміром невиконаного грошового зобов'язання 3115870 грн. 93 коп. (а.с.19-21).

ПАТ «Астра Банк» свої зобов'язання за договором виконав, що підтверджується виписками по особовим рахункам (а.с.23-24).

На час прийняття рішення у справі сума кредиту в розмірі 2173004 грн. 93 коп. відповідачем не сплачена.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу першого цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у

випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За змістом ч.1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною 1,2 статті 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В порушення зазначених вимог закону та договору, відповідачі взяті на себе зобов'язання належним чином не виконали, отримані кошти у встановлені строки не повернули, плату за користування кредитними коштами своєчасно та в повному обсязі не сплатили.

Враховуючи вищезазначене та той факт, що відповідачі не надали суду, до прийняття рішення у справі, доказів погашення спірної суми, приймаючи до уваги, що зобов'язання відповідача 1 за кредитним договором були забезпечені порукою відповідача 2 перед кредитором, господарський суд вважає позовну вимогу в частині стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитом у розмірі 2173004 грн. 93 коп. доведеною та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачами прийнятих на себе зобов'язань, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів проценти за кредитним договором нарахованих станом на 03.08.2015 у розмірі 535296 грн. 79 коп. (а.с.6, 25-27).

Виходячи з викладеного вище та беручи до уваги, що вимога позивача про стягнення процентів за кредитним договором, відповідно до умов договору, є правомірною, доведеною та підтвердженою матеріалами справи, вона є обґрунтованою та такою, що також підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню повністю.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент» (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд.89, код ЄДРПОУ 31468438) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Вегас» (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд.89, код ЄДРПОУ 35374710) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) 2173004 грн.93 коп. кредиту та 535296 грн.79 коп. процентів за кредитним договором.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент» (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд.89, код ЄДРПОУ 31468438) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Вегас» (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд.89, код ЄДРПОУ 35374710) на користь Державного бюджету України 54166 грн. 03 коп. витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 11 вересня 2015 року.

Суддя О.В. Говорун