Постанова

від 15.09.2015 по справі 826/6345/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6345/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Твердохліб В.А., Троян Н.М.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімат Країни» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 серпня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімат Країни» до Державної податкової інспекції в Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Клімат Країни» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.01.2015 року № 0000042208 та №0000032208.

Справу судом першої інстанції розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 серпня 2015 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач ТОВ «Клімат Країни» подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Клімат Країни» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Форм-Айті» та ТОВ «Максі Трейдінг Компані» за період з 01.02.2013 року по 01.12.2014 року.

Перевіркою податковим органом встановлено наступні порушення:

-пп.139.1.9.п.139.1 ст.139 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2013 рік у сумі 122 715 грн;

-п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за період, що перевірявся у розмірі 129 174 грн, а саме по періодах: квітень 2013 року у сумі 7 738 грн, травень 2013 року у сумі 27 738 грн, червень 2013 року у сумі 42 389 грн, липень 2013 року у сумі 42 762 грн, вересень 2013 року у сумі 8 502 грн.

За результатами перевірки складено акт №82/1-22-08-38603873 від 22.12.2014 року, яким зафіксовано вищезазначені порушення вимог чинного законодавства України.

Як підставу для встановлення відсутності господарської діяльності позивача та його контрагентів податковий орган в акті перевірки послався на акт ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 29.08.2014 року №969/26-54-22-03-07/38557492 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб»єкта господарювання ТОВ «Форм-Айті» з питань підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.02.2013 року по 31.07.2014 року, а також на акт від 22.07.2014 року №796/26-54-22-04/38833524 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Максі Трейдінг Кампані» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платниками за період з 07.08.2013 року по 15.07.2014 року, якими встановлено відсутність контрагентів позивача за місцезнаходження, відсутність працюючих працівників та основних фондів у товариствах.

Заперечуючи викладені в акті перевірки доводи податкового органу, а також законність і обґрунтованість судового рішення, позивач надав до суду апеляційної інстанції пакет документів на підтвердження реальності господарської операцій позивача з його контрагентами.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов»язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу.

За змістом п.185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як зазначено у п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського Кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Усна форма застосовується як виключення щодо договорів (двосторонніх і багатосторонніх правочинів), що повністю виконуються під час їх укладання (ч. 1 ст. 206 ЦК України), за винятком правочинів, що підлягають державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Проте у такому випадку (вчинення правочину в усній формі) організації - юридичній особі, яка сплатила товари чи послуги, обов'язково іншою стороною має бути виданий документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів (ч. 2 ст. 206 ЦК України).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що договори між суб»єктами господарської діяльності можуть укладатися не лише у письмовій, але й в усній формі, що необхідно підтвердити відповідними бухгалтерськими документами, які свідчать про придбання товару , підстави сплати та суму одержаних грошових коштів.

На підтвердження факту господарських взаємовідносин з контрагентами позивач надав до суду пакет документів, зокрема: податкові та видаткові накладні, які підтверджують факт придбання позивачем у ТОВ «Форм-Айті» та ТОВ «Максі Трейдінг Компані» кондиціонерів, довіреності на отримання матеріальних цінностей, а також документи про сплату коштів за придбані матеріальні цінності.

Відповідно до Статуту ТОВ «Клімат Країни» та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основними видами діяльності товариства є оптова торгівля електротоварами, електронною апаратурою побутового призначення, радіо та телевізійного устаткування, установлення та монтаж машинного устаткування, тощо.

Так, судом встановлено, що позивач придбав у ТОВ ТОВ «Форм Айті торг» та ТОВ «Максі Трейдінг Компані» товар за який здійснив розрахунок у безготівковій формі, а саме кондиціонери.

Факт придбання зазначеного товару підтверджується видатковими накладними, долученими до справи та дослідженими судом, а також довіреностями на отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей від зазначених вище контрагентів у період квітня-вересня 2013 року, а також банківськими платіжками щодо сплати коштів за товар.

Як пояснив в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник позивача, позивач є офіційним представником в Україні торгових марок Зануссі, Електролюкс, Тошіба, тощо, дані про товариство знаходяться на спеціальному веб-сайті і є загальнодоступними.

Замовлення кондиціонерів позивач здійснював через відповідні сайти, що знаходяться в Інтернеті і таким же чином реалізував у подальшому придбаний товар.

Частину кондиціонерів позивач отримував відповідно до наданих до суду довіреностей, а частину отримував сам директор товариства, який не потребує довіреності для отримання товару.

Придбаний у контрагентів товар ТОВ «Клімат Країни» у подальшому реалізувало іншим контрагентам, зокрема СПД Білоус В.О., ТОВ «Тіко», ТОВ «Світ Клімату», тощо, що підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку, зокрема: видатковими накладними, які досліджені в суді апеляційної інстанції, копіями довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують фактом здійснення господарських операцій.

Всі бухгалтерські документи під час виконання договірних відносин між позивачем та його контрагентами оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». У платіжних дорученнях зазначено призначення платежу з посиланням на номер рахунку-фактури, дата їх оформлення

Таким чином, колегія судів вважає, що позивач придбавав товар у ТОВ «Форм Айті Торг» та ТОВ «Максі Трейдінг Компані» для здійснення господарської діяльності, а тому доводи відповідача про відсутність господарської діяльності між позивачем та зазначеними товариствами є безпідставними.

Крім того, на підтвердження виконання взятих на себе зобов»язань, реальності господарських операцій з постачання товару, обґрунтованості включення сум ПДВ до складу податкового кредиту з контрагентами ТОВ «Форм Айті Торг» та ТОВ «Максі Трейдінг Компані»за період з 01.02.2013 року по 01.12.2014 року позивачем було надано перевіряючим податкові декларації з ПДВ ТОВ «Клімат Країни» за вказаний період, додаток №5 «Розшифровки податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ за вказаний період, рахунки-фактури по взаєморозрахунках з ТОВ «Форм Айті Торг» та ТОВ «Максі Трейдінг Компані» за цей же період та оборотно-сальдові відомості по рахунку №631 по взаємовідносинах із зазначеними контрагентами у вказаному періоді часу, що зазначено в самому акті перевірки.

Будь-яких зауважень до рахунків-фактур щодо їх реальності та належного оформлення податковий орган в акті перевірки не зробив.

Крім того, в акті перевірки податковий орган підтвердив факт оплати позивачем грошових коштів за придбаний у ТОВ «Форм-Айті торг» та ТОВ «Максі Трейдінг Компані» товар -кондиціонери.

Також в акті податковий орган підтвердив реєстрацію виданих контрагентами позивача податкових накладних.

Посилання відповідача на порушення з боку контрагентів, які встановлені відповідно до актів ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.08.2014 року №969/26-54-22-03-07/38557492 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Форм-Айті Торг» за період з 01.02.2013 року по 31.07.2014 року» та від 22.07.2014 року №796/26-54-22-04/38833524 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Максі Трейдінг Компані» за період з 07.08.2013 року по 15.07.2014 року» не може бути доказом відсутності господарської діяльності у самого позивача щодо придбання товару у перевіряємий період, а також подальшої реалізації придбаного товару.

Наявність кримінальних проваджень відносно контрагентів також не є доказом відсутності господарської діяльності у позивача.

На момент придбання товару у ТОВ «Форм-Айті торг» та ТОВ «Максі Трейдінг Компані», останні були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом в ході апеляційного розгляду справи встановлено факт придбання позивачем кондиціонерів та їх подальшої реалізації з метою отримання прибутку, оплата їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Крім того, в матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Так, у справі «Булвес»АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини визнав, що платник ПДВ не повинен нести відповідальності за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Також колегія суддів враховує, що відсутність товарно-транспортних накладних для перевезення товару не є підставою для визнання факту відсутності господарської діяльності у позивача.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. Крім того ТТН не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Із наданих до матеріалів справи документів вбачається, що позивач придбавав та у подальшому реалізував кондиціонери та деякі запчастини, які не є великогабаритним товаром та не потребують значних зусиль для їх перевезення та погрузки.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято помилкове рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки не витребувано та не досліджено всіх доказів, які підтверджують господарську діяльність позивача, а тому постанова суду підлягає скасуванню х ухваленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 198,202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст. 160,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімат Країни» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 серпня 2015 року скасувати та ухвалити у справі нову постанову наступного змісту.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.01.2015 року:

- №0000042208 ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДВС у м. Києві, яким донараховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Клімат Країни» податкове зобов»язання з податку на прибуток в сумі 122 715 грн та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 30 679 грн;

- №0000032208, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Клімат Країни» донараховано податкове зобов»язання з податку на додану вартість в розмірі 129 174 грн та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 64 587 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Твердохліб В.А.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 16 вересня 2015 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Твердохліб В.А.

Троян Н.М.