Ухвала

від 16.09.2015 по справі 814/5/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/5/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЛАНА" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЛАНА" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області та просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області щодо проведення позапланової виїзної перевірки;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області вилучити відомості, внесені за результатами податкового контролю на підставі акту ТОВ ЕЛЛАНА від 18.11.2014 року з № 5723/14-02-2201/37519079, з інформаційних баз Державної фіскальної служби України.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідачем у порушення норм податкового законодавства була проведена перевірка, за результатами якої сформовані хибні висновки, що ґрунтуються виключно на припущеннях, а не на первинних бухгалтерських документах, що призвело до порушення прав, законних інтересів позивача.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області щодо проведення позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЛАНА (код за ЄДРПОУ 37519079) з питань правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП ГОСПОДАР (код за ЄДРПОУ 32332699) за вересень-жовтень 2012 року та правомірності формування доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, податкових зобов'язань по взаємовідносинам з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у ПП ГОСПОДАР (код за ЄДРПОУ 32332699) у вересні-жовтні 2012 року, а також дії із внесення до інформаційних баз Державної фіскальної служби України інформації за результатами такого контролю на підставі акту перевірки ТОВ ЕЛЛАНА (код за ЄДРПОУ 37519079) від 18.11.2014 року № 5723/14-02-2201/37519079.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області вилучити відомості, внесені за результатами податкового контролю на підставі акту ТОВ ЕЛЛАНА (код за ЄДРПОУ 37519079) від 18.11.2014 року з № 5723/14-02-2201/37519079, з інформаційних баз Державної фіскальної служби України.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до наказу № 1119 від 04.11.2014 року ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ЕЛЛАНА з питань правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП ГОСПОДАР (код за ЄДРПОУ 32332699) за вересень-жовтень 2012 року.

За результатами перевірки було складено акт від 18.11.2014 року за № 5723/14-02-2201/37519079, який отримано платником податків 28.11.2014 року.

В акті перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва зроблено висновки про встановлені порушення п. .185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму податкового кредиту по податку на додану вартість на загальну суму 643209,95 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податкові зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 662770.22 грн.; п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено витрати, що враховані при обчисленні об'єкту оподаткування, на загальну суму 3216049,75 грн; п. 135.1, п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено доходи, що враховані при визначенні об'єкту оподаткування, на загальну суму 3313851,10 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки від 18.11.2014 року за № 5723/14-02-2201/37519079, відповідно до п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України позивач звернувся із запереченнями до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області. За результатом розгляду заперечень листом від 10.12.2014 року № 10230/10/14-02-2201-13 відповідач відхилив всі доводи платника податків.

За результатами перевірки податкові повідомлення-рішення відповідачем не виносились.

На підставі зазначеного Акту ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області було внесено відомості, що містяться у Акті перевірки до інформаційної бази Державної фіскальної служби України.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вмотивованими та зазначає наступне.

Відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Також, відповідно до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, при проведенні перевірки відповідачем всупереч закону не було надано жодних доказів наявності підстав для проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, з огляду на наведені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що дії податкового органу щодо проведення перевірки та складання за її результатами акту є неправомірними, а висновок суду щодо задоволення вимог позивача в цій частині є обгрунтованим.

Також, у відповідності до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

З метою удосконалення процесу адміністрування податків було створено інформаційну систему "Податковий блок", що включає чотири підсистеми-сегменти операційної діяльності органів податкової служби, таких як: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит.

Ця система призначена для виконання основних завдань органів доходів та зборів, а саме: інформування платників податків про їх податкові зобов'язання та надання роз'яснень податкового законодавства; податковий облік та реєстрація платників податків; прийом та обробка документів податкової звітності та облік платежів; перевірка податкової звітності на відповідність вимогам та нормам, встановленим законодавчими та нормативними актами України; застосування заходів із погашення податкового боргу у випадках порушення податкової дисципліни з боку платників податків; вирішення спірних питань щодо сум податкових донарахувань та податкового боргу тощо.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008р. № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" було затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (далі - Методичні рекомендації № 266).

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року № 165 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (далі - Методичні рекомендації № 165). Цим же Наказом № 165 визнано таким, що втратив чинність, зокрема, наказ ДПА України від 18.04.2008 року № 266.

Відповідно до пункту 2.15 Методичних рекомендацій № 266, які були чинними до набрання чинності Наказом № 165, інформація податкової звітності з податку на додану вартість, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пунктом 2.21 Методичних рекомендацій №266 було визначено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Слід зазначити, що наказ Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року № 165 (далі - Наказ № 165) хоча і не містить детальної регламентації порядку уточнення результатів автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість, як це було регламентовано Наказом ДПА України від 18.04.2008 року № 266 (п.2.21. Методичних рекомендацій), проте пунктом 1.1. Методичних рекомендацій № 165 визначено, що ці Методичні рекомендації запроваджуються в органах Міністерства доходів і зборів України з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.

Відповідно до п.п.2.5.6. Методичних рекомендацій № 165, до впровадження у промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" за результатами проведеного аналізу та зіставлення даних автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел формується Висновок про наявність значної кількості ризиків після проведеної камеральної перевірки, які будуть підставою для прийняття рішення про проведення планової/позапланової документальної виїзної/невиїзної перевірки (далі - висновок). Після впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" Висновок формується в електронному вигляді разом з Актом/Довідкою про результати електронної камеральної перевірки.

З наведених положень Методичних рекомендацій №165 випливає, що вони стосуються порядку організації та проведення камеральних перевірок платників податків, і наявність значної кількості ризиків після проведеної камеральної перевірки будуть підставою для прийняття рішення про проведення саме документальної перевірки платника податків (планової чи позапланової, виїзної чи невиїзної).

Таким чином, Наказ ДПА України від 18.04.2008 року № 266, також як і чинний Наказ Міндоходів України від 14.06.2013 року № 165, не передбачав та не передбачає, відповідно, права податкового органу здійснювати коригування показників податкової звітності в електронних базах даних податкового органу на підставі зустрічної звірки, на підставі Акта про неможливість проведення зустрічної звірки, тим більше - на підставі листа, адресованого іншим податковим органом.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Чинним податковим законодавством закріплений принцип добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст. 54 ПК України та його узгодження.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (надалі також - Порядок; в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що сама по собі здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

За таких обставин, обґрунтованим та правомірним є висновок суду щодо наявності підстав для задоволення позову і у частині зобов'язання вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань інформацію, внесену за результатами податкового контролю на підставі акту ТОВ ЕЛЛАНА від 18.11.2014 року з № 5723/14-02-2201/37519079.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик