Вирок

від 13.10.2010 по справі 1-861/10

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Луцький міськрайонний суд Волинської області

м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 24, 43016, (0332) 72-22-04

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 13 жовтня 2010 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - Ющука О.С.,

з участю секретаря - Зубаля І.І.,

прокурора - Турчинської О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно ст.89 КК України судимості немає,

- у вчиненні злочинів, передбачених ст.191 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_1, працюючи на посаді торгового представника ТзОВ СП «Вітмарк-Україна», згідно наказу ТзОВ СП «Вітмарк-Україна» №297 Рв від 20.10.08 р. являючись матеріально-відповідальною особою, відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність від 20.10.2008 р. укладеного між ТзОВ СП «Вітмарк-Україна» та торговим представником ОСОБА_1, виконуючи роботу безпосередньо пов'язану зі збереженням та перевезенням переданих йому матеріальних цінностей, в період часу з січня по лютий 2009 року, привласнив та розтратив колективне майно зазначеного товариства, яке йому було ввірене та перебувало в його віданні, на загальну суму 2 455,14 гривень.

Так, ОСОБА_1, 31.12.2008 року замовив від імені приватного підприємця ОСОБА_2 товар на суму 2455,14 грн., що був відпущений його того ж дня по видатковій накладній №РВ000025916. Однак, товар на місце призначення не поставив, а самостійно реалізував протягом січня - лютого 2009 року різним суб'єктам господарювання. Одержані від реалізації товару грошові кошти, не вніс в касу ТОВ СП "Вітмарк-Україна", а привласнив та в послідуючому розтратив на власні потреби.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, суду дав показання, що з 20.10.2008р. по 16.02.2009 р. працював торговим агентом СП „Вітмарк-Україна" TOB Рівненської філії, був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. 29.12.2008 р. зробив дві заявки на поставку товару підприємцю ОСОБА_2 на суму 2464,80 грн. та на поставку товару підприємцю ОСОБА_3 на суму 2265,54 грн., були оформлені накладні №РВ000025916 та №РВ000025918 на поставку товару на загальну суму 4 730,34 грн. Вказані клієнти товар не замовляли взагалі.

31.12.2008 р. був постановлений товар. Частина товару на загальну суму 1422 гривень був реалізований підприємцю ОСОБА_4, яка в подальшому за вказаний товар не розплатилась, частина товару на загальну суму 853,20 грн. був безоплатно переданий підприємцям в якості бонусів за встановлення холодильного обладнання, а частина товару на загальну суму 2455,14 гривень, був ним реалізований різним приватним підприємцям в м. Луцьку, кошти за реалізований мною товар в касу підприємства у встановленому порядку він не здав, а привласнив та витратив на власні потреби. У вчиненому розкаюється, просив суворо не карати, шкоду зобов'язується відшкодувати.

Крім повного визнання вини самим підсудним, його вина у вчиненому підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини по яких не оспорюються підсудним та учасниками судового розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку що ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразилися в привласненні та розтраті чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало в її віданні, вчинив злочин, передбачений ст.191 ч.1 КК України.

При обранні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, всі обставини справи і дані про особу винного.

До обставин, які помВ»якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

Беручи до уваги, що підсудний ОСОБА_1 вину визнав повністю, у вчиненому злочині розкаюється, має постійне місце проживання, де позитивно характеризується (а.с.84), шкоду завдану злочином зобов'язується відшкодувати, його молодий вік, а тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Враховуючи вищевикладені обставини в сукупності, суд приходить до висновку про можливість звільнення підсудного від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до ст. 75 КК України.

На думку суду, обране покарання є необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.191 ч.1 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавлення права обіймати матеріально-відповідальні посади та займатися фінансово-господарською діяльністю строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:

- не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу.

Арешт накладений на майно ОСОБА_1, а саме: телевізор "SAMSUNG" SN "D9343WAPA01558R", DVD програвач SN 503BG00080 (а.с.106-108) - скасувати.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

ГОЛОВУЮЧИЙ :