Рішення

від 22.09.2015 по справі 344/10554/14-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/10554/14-ц

Провадження № 2/344/438/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі головуючого - судді: Барашкова В.В.

за участю секретаря: Струк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Венбест» про стягнення недоплаченої заробітної плати, стягнення не донарахованої заробітної плати за роботу у надурочний час, вихідні і святкові дні, у нічний час та компенсацію моральної шкоди, про зобов'язання видати Позивачу належну йому трудову книжку-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з наведеним позовом до відповідача, мотивуючи тим, що 20.02.2014 року між ним та відповідачем-Чернівецькою філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Венбест» укладено трудовий договір.

З часу укладення трудового договору і до роботодавець грубо порушував вимоги трудового законодавства, що призвело до недоплати заробітної плати та не до рахування заробітної плати за роботу у надурочний час, вихідні і святкові дні та за роботу у нічний час.

14.05.2014 року Позивач подав заяву про звільнення, однак з часу подання заяви про звільнення і до моменту подання позовної заяви позивачу не видали трудову книжку. В зв'язку з цим у позивача погіршився стан здоров'я, появилась дратівливість, безсоння, погіршились відносини з сім'єю та родичами.

У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача-Чернівецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Венбест» недоплачену та не донараховану заробітну плату у надурочний час, святкові і неробочі дні та нічний час у розмірі 12131, 10 грн. та компенсацію за нанесену моральну шкоду в сумі 5000,00 грн. Позивачем також поданий розрахунок суми позову.

16.02.2015 року позивачем та представником позивача була подана Заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача недоплачену та не донараховану заробітну плату за роботу у надурочний час, святкові і неробочі дні та нічний час в сумі 41056, 00 грн., компенсацію за нанесену моральну шкоду в розмірі 25000,00 грн. та витрати пов'язані з отриманням правової допомоги в розмірі 2000,00 грн.

08.05.2015 року позивачем та представником позивача була подана Заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача недоплачену та не донараховану заробітну плату за роботу у надурочний час, святкові і неробочі дні та нічний час в сумі 51556, 00 грн., компенсацію за нанесену моральну шкоду в розмірі 40000,00 грн. та витрати пов'язані з отриманням правової допомоги в розмірі 3000,00 грн.

25.06.2015 року позивачем та представником позивача була подана Заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача не донараховану заборгованість із заробітної плати за роботу в надурочний час, вихідні і святкові дні у нічний час, компенсація за невикористану відпустку в розмірі 3615,80 грн., середньомісячний заробіток по день фактичного розрахунку в розмірі 47421, 12 грн., моральну шкоду в розмірі 60000,00 грн., та за витрати пов'язані з отриманням правової допомоги в розмірі 5000,00 грн.

14.09.2015 року позивачем та представником позивача була подана Заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача не доплачену та не донараховану заборгованість із заробітної плати за роботу у надурочний час, святкові і неробочі дні та у нічний час у розмірі 72897,72 грн., компенсацію за нанесену моральну шкоду в розмірі 80000,00 грн., та за витрати пов'язані з отриманням правової допомоги в розмірі 8000,00 грн.

У судовому засіданні позивач та його представник вимоги позову підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечила проти позову ОСОБА_1 і вважає його безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення, про що також подала письмові заперечення та Розрахунок зарплати ОСОБА_1 в розмірі 1692,44 грн. до видачі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові та речові докази, які надані суду сторонами на обґрунтування їхніх вимог та заперечень, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що 20.02.2014 на підставі Наказу № 12- К/Фр від 20.02.2014 року між позивачем та відповідачем укладено трудовий договір (контракт), згідно якого позивача було прийнято на роботу на посаду охоронника.

Згідно Заяви про звільнення за власним бажанням від 14.05.2014 року поданої позивачем, відповідачем було видано Наказ № 32-К від 14.05.2014 року про звільнення позивача з посади охоронника Б-відділу охорони та безпеки.

За змістом ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників» власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Як встановлено у судовому засіданні, 14.05.2014 року позивач подав Заяву про звільнення за власним бажанням, після чого з місця роботи пішов. За отриманням виплати нарахованої та невиплаченої заробітної плати, трудової книжки та довідки про розмір заробітної плати не з'явився, відповідної вимоги до відповідача не направляв.

14.05.2014 р. відповідач надіслав позивачу ОСОБА_2 про необхідність отримання трудової книжки або дачі згоди на її відправлення поштою від 14.05.2014 року Вих. № 86. Відповіді на ОСОБА_2 позивач не надіслав.

Згідно ТТН № 86692398 від 22.05.2014 року та Транспортної декларації від 22.05.2014 року відповідачем було надіслано трудову книжку та довідку про розмір заробітної плати позивача через підприємство-перевізника «Автолюкс» на Івано-Франківське відділення Чернівецької філії відповідача.

Згідно свідчень Директора з розвитку Івано-Франківського регіону ЧФ ТОВ «Венбест» ОСОБА_3, останній повідомив телефонним дзвінком позивача про необхідність з'явитися в офіс Івано-Франківського відділення Чернівецької філії відповідача для отримання трудової книжки та довідки про розмір заробітної плати.

26.05.2014 року в офісі Івано-Франківського відділення Чернівецької філії відповідача позивачем було отримано трудову книжку та довідку про розмір заробітної плати, про що був складений Акт про отримання трудової книжки та довідки про розмір заробітної плати від 26.05.2014 р. Позивач відмовився підписувати даний акт, про що Директор з розвитку Івано-Франківського регіону ЧФ ТОВ «Венбест» ОСОБА_3 зробив відповідний запис у Акті.

Отримання 26.05.2014 року позивачем трудової книжки та довідки про розмір заробітної плати підтвердив ОСОБА_4, який 26.05.2014 року був присутній у офісі Івано-Франківського відділення Чернівецької філії відповідача.

Позивач не зміг навести заперечення факту відвідування офісу Івано-Франківського представництва ЧФ відповідача та отримання ним довідки про розмір заробітної плати.

Отримані дані з довідки про розмір заробітної плати позивач використав для обґрунтування розмірів вимог, заявлених ним в позові з первісними розмірами вимог.

Після отримання трудової книжки та довідки про розмір заробітної плати, позивач використав свою трудову книжку в серпні 2014 року для працевлаштування в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ФРАНКО-ТРЕЙД», однак не був прийнятий на роботу, оскільки не пройшов випробувальний термін. Використання позивачем в момент працевлаштування своєї трудової книжки засвідчила в судовому засідання офіс-менеджер Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАНКО-ТРЕЙД» ОСОБА_5, яка також надала суду копії трудової книжки позивача на підтвердження своїх слів.

Згідно ч. 1 ст. 106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті.

Згідно п. 3.2. трудового договору позивача від 20 лютого 2014 року визначено особливість режиму робочого часу: змінний графік чергувань. Чергування здійснюється на протязі доби.

Згідно ст. 61 КЗпП України, на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

Керуючись ст.61 КЗпП України, на підприємстві відповідача введено режим підсумованого обліку робочого часу на місяць для охоронників.

Загальна кількість понаднормових годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою робочого часу за цей обліковий період. Таким чином, сума оплати робочих годин Позивача становить 5364, 87 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят чотири гривні 87 копійок) та 1328,68 грн. (тисяча триста двадцять вісім гривень 68 копійок) - за понаднормові години.

Згідно ст. 108 КЗпП України, робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Підприємство відповідача перебуває у сфері дії Генеральної угоди, доплата за роботу в нічний час має бути не нижчою за 35 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час. Згідно приписів законодавства проведено розрахунок оплати за години роботи в нічний час додатково в розмірі 35% годинної тарифної ставки, що в підсумку становить 634,50 грн. (шістсот тридцять чотири гривні 50 копійок).

Згідно ст. 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі. У відповідності до ст. 73 КЗпП України встановлені такі святкові дні: 1 січня - Новий рік, 7 січня - Різдво Христове, 8 березня - Міжнародний жіночий день, 1 і 2 травня - ОСОБА_6 міжнародної солідарності трудящих, 9 травня - ОСОБА_6 перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (ОСОБА_6 перемоги), 28 червня - ОСОБА_6 України, 24 серпня - ОСОБА_6 незалежності України, 14 жовтня - ОСОБА_6 захисника України. Робота також не провадиться в дні релігійних свят: 7 січня - Різдво Христове, один день (неділя) - Пасха (Великдень), один день (неділя) - Трійця.

Згідно табеля позивач відпрацював 39 годин в неробочі та святкові дні. Їх вартість (39*8,01)- 323,34 грн. (триста двадцять три гривні 34 копійки).

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Позивач працював на посаді охоронника Б-відділу охорони та безпеки в період з 20.02.2014 р. по 14.05.2014 року, тобто 84 календарних дні, відповідно кількість днів невикористаної відпустки складає 6 днів.

Сума компенсації за невикористану відпустку складає 594,29 грн.(п'ятсот дев'яносто чотири гривні 29 копійок) (6 днів*99,05 грн.)

На підставі п. 4.1 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», якою встановлено, що при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Так, підлягає розрахунку розмір компенсації за невикористану відпустку та заробітної плати за час вимушеного прогулу позивача до моменту видачі трудової книжки. Зважаючи на розмір місячного окладу позивача - 1300 грн., кількість днів з 15 травня по 26 травня 2014 року - 19 днів, вартість одного робочого дня - 68,42 грн., та кількість днів, які би повинні були бути робочими, якби позивач продовжував працювати згідно графіка - 8 днів - йому підлягає до нарахування зарплата в розмірі 547,36 грн. (п'ятсот сорок сім гривень 36 копійок).

У підсумку до нарахування Позивачу належить з урахуванням коштів, що підлягають до сплати за час затримки розрахунку (видачі трудової книжки) з 14.05.2015 року по 26.05.2015 року загальна сума, що підлягає до стягнення з відповідача становить

Як вбачається зі змісту ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Стосовно вимог позивача щодо відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне, що під час провадження по справі позивач не надав суду належних і допустимих доказів заподіяння йому моральних збитків саме у розмірі 80000,00 грн., а також враховуючи загальні принципи ст. 3 ЦК України, розумності та справедливості, тривалість правопорушення , суд вважає, що зазначені вимоги підлягають до часткового задоволення у розмірі 500,00 грн.

На підставі вищенаведеного відповідно до ст.ст. 54,73,106,107,108,166 КЗпП України, керуючись ст. ст. 88, 208, 209, 212-215, 218,224-232 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ В«ВенбестВ» (і.к. 3031057, пр. Перемоги, 90/1, м.Київ, 03062) на користь ОСОБА_1 2189,71 грн. заборгованості по заробітній платі.

Стягнути з ТОВ В«ВенбестВ» (і.к. 3031057, пр. Перемоги, 90/1, м.Київ, 03062) на користь ОСОБА_1 500,00 грн. заподіяної моральної шкоди.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1-відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя: В.В. Барашков