Вирок

від 19.11.2010 по справі 1-249/2010

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Свалявський районний суд Закарпатської області

м. Свалява, вул. Духновича, 2, 89300, (03133) 2-27-09

Справа №1-249/2010р.

Рядок статзвіту №27

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.10 м.Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого-судді: Вінер Е.А.

при секретарі: Фалес Л.І.

з участю прокурора: Чонка О.Ю.

захисника ОСОБА_1

підсудного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сваляві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця

м. Свалява. вул. ОСОБА_3. № 7 Закарпатської області,

громадянина України, не працюючого, неодруженого,

з освітою середньо-спеціальною, раніше судимого 12.11.2009

року Свалявським районним судом за ст. 185 ч.і КК України один рік позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 в 20-х числах серпня 2010 року біля 23.00.годин, діючи навмисно, повторно, з метою незаконного безоплатного обернення на свою користь чужого майна, шляхом вільного доступу, частково демонтував тротуар, що розташований з правової сторони дороги вулиці Льва Толстого міста Сваляви, неподалік перехрестя з вулицею Грушевського міста Сваляви, де таємно викрав колоту тротуарну бруківку в кількості 27 м.2 або 3.86 м. З вартістю 750 гривень за 1 метр кубічний, в результаті чого спричинив виробничому управлінню комунального господарства Свалявської міської ради матеріальну шкоду на загальну суму 2895 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та дав показання, що вночі в 20-х числах серпня 2010 року, точно дату не може пригадати, викрав колоту тротуарну бруківку з тротуару, що біля дороги вулиці Льва Толстого міста Сваляви. Бруківку відвіз до себе додому, а потім продав ОСОБА_4 В скоєному щиросердечно розкаюється.

Крім визнання своєї вини самим підсудним, його вина у вчиненні злочину встановлена зібраними по справі і перевіреними в суді доказами, а саме:

показаннями свідка ОСОБА_4, даними в судовому засіданні: в серпні місяці 2010 року купив у підсудного бруківку біля 400-500 штук бруківки за 50 гривень. Бруківку у вилучили працівники міліції та повідомили, що вона викрадена підсудним:

показаннями свідка ОСОБА_5 даними в судовому засіданні: він проживає по сусідству з підсудним та в серпні місяці в дворогосподарстві підсудного з'явилася колота бруківка;

представник цивільного позивача ОСОБА_6 в судове засідання не заявився, однак надав до суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності, цивільний позов не заявляє.

Крім наведеного, вина підсудного ОСОБА_2 стверджується: -протоколом огляду місця події від 07.09.2010 року та фототаблиці до нього, на яких зображено місце виявлення відсутності бруківки (а.с.6-9): /

- протоколом огляду місця події від 07.09.2010 року та фототаблиці до нього, на яких зображено місце знаходження бруківки (а.с.20-23);

- кошторисом (а.с.26-28);

- протоколом огляду предметів, згідно якого оглянуто бруківку (а.с.31);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події та фототаблиці до нього, на яких ОСОБА_2 показує, де саме демонтував бруківку та складав в своєму дворогосподарстві (а.с.44-47);

- постановою про визнання предметів речовими доказами, згідно якої тротуарну бруківку визнано речовим доказом (а.с.32-33);

- довідками про вартість бруківки(а.с.54,109); - іншими матеріалами справи.

На підставі наведеного, суд визнає показання підсудного ОСОБА_2 в судовому засіданні з приводу обставин вчинення злочину достовірними, поскільки вони відповідають іншим, встановленим по справі і перевіреними в суді доказами і в сукупності з ними повністю стверджують вину підсудного у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинена повторно.

На підставі наведених та оцінених судом доказів, суд визнає ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та вважає, що органи попереднього слідства вірно кваліфікували його дії за вказаним законом.

Призначаючи підсудному ОСОБА_2 міру покарання за ст. 185 ч.2 КК України, суд враховує ступінь та характер суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані що характеризують особу підсудного з негативної сторони.

Як пом"якшуючі покарання підсудного обставини суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину .

Як обтяжуючі покарання підсудного обставини суд не знаходить.

Згідно пункту 10 постанови №8 Пленуму Верховного суду України від 12 червня 2009 року "Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", що частиною 2 статті 75 КК передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК. у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначити покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Враховуючи загальні засади призначення покарання у відповідності до ст.65 КК України, суд вважає, що відносно підсудного ОСОБА_2 слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки він раніше притягався до кримінальної відповідальності, вчинив злочин під час іспитового строку, встановленого Свалявським районним судом Закарпатської області (а.с.29) а тому його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.

Судових витрат по справі не має.

Речові докази по справі - тротуарну бруківку повернути виробничому управлінню комунального господарства Свалявської міської ради (а.с.33 ).

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину. передбаченого за ст.185 ч.2 КК України, призначивши покарання один рік позбавлення волі. На підставі ст.71 ч.і КК України ОСОБА_2 до покарання за цим вироком приєднати невідбуте покарання за вироком Свалявського районного суду Закарпатської області від 12 листопада 2009 року та остаточно до відбуття покарання призначити ОСОБА_2 один рік два місяці позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з 19 листопада 2010 року. Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту негайно в залі суду.

Речові докази по справі - колоту тротуарну бруківку повернути виробничому управлінню комунального господарства Свалявської міської ради (а.с.ЗЗ).

На вирок може бути подано апеляцію протягом 15 днів до апеляційного суду Закарпатської області через Свалявський районний суд, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. І

ГОЛОВУЮЧИЙ: Е.А.ВІНЕР