Рішення

від 20.10.2009 по справі 9/17-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/17-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

20.10.2009                                                                Справа №  9/17-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Гридасова Ю.В. при секретарі Осипенко С.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом: Приватного підприємства "Югпрофітхім", м. Одеса,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер - Лак", с. Киселівка, Білозерського району Херсонської області,  

про стягнення 437041 грн. 36 коп. основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 87268 грн. 59 коп. пені, 11923 грн. 83 коп. процентів річних, 158023 грн. 63 коп. штрафу,

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер - Лак", с. Киселівка, Білозерського району Херсонської області,

до: Приватного підприємства "Югпрофітхім", м. Одеса,

про часткове визнання договору недійсним,

за участю представників:

позивача за первісним позовом: на засідання суду не прибув,

відповідача за первісним позовом: на засідання суду не прибув.

Позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача 437041грн.36коп. основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 11923грн.83коп. з урахуванням 3% річних, 87268грн.59коп. пені, 158023грн.63коп. штрафу,  відповідно до умов договору поставки від 22.03.2007 року № 01/14. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 526, 530, 534, 610-612, 625 ЦК України.

Представник позивача за первісним позовом в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у первісній позовній заяві та заперечував проти зустрічних позовних вимог, відповідно до відзиву на зустрічний позов, посилаючись на те, що діюче закнодавство розрізняє два види неустойки (штраф та пеню) та не забороняє застосування одночасно штрафу та пені за порушення господарського зобов'язання.

Відповідач за первісним позовом звернувся із зустрічною позовною заявою у якій, з урахуванням заяви про уточнення зустрічних позовних вимог, просить визнати недійсним пункт 7.3.2. Договору № 01/04 від 22.03.09 р., укладеного між Приватним підприємством "Югпрофітхім" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полімер - Лак", посилаючись на положення ст. ст. 203, 215, 217 ЦК України.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у зустрічній позовній заяві та заперечував, відповідно до відзиву на первісну позовну заяву, проти частини первісних позовних вимог щодо стягнення штрафу з підстав викладених у зустрічному позові, а також просив зменшити на 50% розмір пені та розстрочити виконання рішення суду на 9 місяців, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства –відповідача за первісним позовом.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 13.10.09 р. до 20.10.09 р. для виготовлення повного тексту рішення по справі.

Відповідно до ухвали голови господарського суду Херсонської області від 28.08.09 р. справу передано на розгляд судді Гридасову Ю.В.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, надані у судових засіданнях 22.09.09 р. та 13.10.09 р., дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

Відповідно до умов укладеного сторонами договору поставки від 22.03.2007 року № 01/14 (надалі за текстом –Договір), позивач за первісним позовом зобов'язався поставити на користь відповідача за первісним позовом товар (хімічну сировину), а останній зобов'язався оплатити товар не пізніше 30 календарних днів з моменту поставки (пункти 1.1. та 2.3. Договору). Моментом поставки визначено підписання видаткової накладної або вручення довіреності відповідачем за первісним позовом (пункт 3.4. Договору).

Позивачем за первісним позовом поставлено на користь відповідача за первісним позовом товар на загальну суму 820121грн.28коп., що підтверджується видатковими накладними №№  9-03 від 14.09.07 р., 11-29 від 22.11.07 р., 12-16 від 25.12.07 р., 2-15 від 13.02.08 р., 5-16 від 20.05.08 р., та не заперечується відповідачем за первісним позовом.

Відповідачем за первісним позовом здійснено часткову оплату отриманого товару у сумі 447392грн.44коп. з порушенням строку оплати.

Основний борг відповідача за первісним позовом становить 376088грн.84коп.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом  неустойки  є  грошова  сума, її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом  7.3.1. Договору в разі несвоєчасного розрахунку сторони передбачили сплату відповідачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, платники грошових коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (Стаття  3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002).

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За поданим позивачем розрахунком розмір пені становить 87268грн.59коп. Разом з тим, з урахуванням шестимісячного строку нарахування пені, її розмір за розрахунком суду (судом прийнято до уваги розрахунок позивача за накладними №№ 5-16 та 9-03, судом здійснено перерахунок за накладними №№ 11-29, 12-16, 2-15) становить 71860грн.12коп.

Крім того, умовами пункту 7.3.2. Договору сторони передбачили сплату відповідачем за первісним позовом штрафу у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Статтею 258 Цивільного кодексу України (435-4) для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна позовна давність в один рік.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до положень частини 3 ст. 267 ЦК України (436-4) позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Письмової заяви про застосування строку позовної давності щодо нарахування пені та штрафу сторонами, до винесення судом рішення, не подано, тому судом позовна давність до спірних правовідносин не застосовується.

Судом приймаються до уваги доводи, викладені відповідачем за первісним позовом у зустрічній позовній заяві, щодо недійсності пункту 7.3.2. Договору за наступних обставин.

Згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Згідно з ст. 8 Конституції України вона має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Ст. 7 Господарського кодексу України визначає нормативно-правове регулювання господарської діяльності і встановлює, що відносини в сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги для визнання правочину дійсним, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з приписами ст. 215 ЦК України, підставою для визнання недійсним правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

За вказаних обставин пункт 7.3.2. Договору № 01/04 від 22.03.2007 року не відповідає вимогам ст. 61 Конституції України, ст. 549 ЦК України, ст. 230, 231 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України  (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить відповідно 60952грн.52коп. та 11923грн.83коп.

Судом залишаються без задоволення клопотання відповідача за первісним позовом щодо зменшення розміру пені та штрафу на 50%, а також про розстрочку виконання рішення по справі на 9 місяців, оскільки у зазначеному клопотанні не враховані фінансові інтереси позивача за первісним позовом.

Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і   соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти   підприємництва - підприємцями. Господарська  діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до положень ст. 42 того ж Кодексу підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України  (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню в частині щодо стягнення 376088грн.84коп. основного боргу, 60952грн.52коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 11923грн.83коп. з урахуванням 3% річних, 6442грн.35коп. пені. Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині щодо стягнення 158023грн.63коп. штрафу, у зв'язку з недійсністю п. 7.3.2. Договору, та 15408грн.47коп. пені, у зв'язку з невірним розрахунком та недотриманням вимог закону щодо шестимісячного періоду нарахування пені.           Зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заява позивача за первісним позовом про вжиття заходів до забезпечення позову залишена судом без задоволення ухвалою по справі від 28.01.09 р.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Підлягають поверненню з держбюджету України на користь відповідача за первісним позовом зайво понесені ним при подачі зустрічного позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236грн.00коп.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись  ст. ст.  82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.           Первісний позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер - Лак" (ідентифікаційний код - 19237456, адреса - 75022, Херсонська область, Білозерський район, село Киселівка, вул. Залізнична, 12, р\рахунок № 26000128030301 в ХФ АБ "Брокбізнесбанк", МФО 312372) на користь Приватного підприємства "Югпрофітхім" (ідентифікаційний код –34930486, адреса –65063, місто Одеса, вул. Сегедська, 1, кв. 8, р\рахунок № 26005001312554 у філії ЗАТ "ОТП Банк" у м. Одесі, МФО 328986) 376088грн.84коп. основного боргу, 60952грн.52коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 11923грн.83коп. з урахуванням 3% річних, 71860грн.12коп. пені, 5208грн.25коп. витрат по сплаті державного мита, 88грн.52коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          В задоволенні іншої частини первісного позову відмовити.

4.          Зустрічний позов задовольнити.

5.          Визнати недійсним пункт 7.3.2. Договору № 01/04 від 22.03.09 р., укладеного між Приватним підприємством "Югпрофітхім" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полімер - Лак".

6.          Стягнути з Приватного підприємства "Югпрофітхім" (ідентифікаційний код –34930486, адреса –65063, місто Одеса, вул. Сегедська, 1, кв. 8, р\рахунок № 26005001312554 у філії ЗАТ "ОТП Банк" у м. Одесі, МФО 328986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер - Лак" (ідентифікаційний код - 19237456, адреса - 75022, Херсонська область, Білозерський район, село Киселівка, вул. Залізнична, 12, р\рахунок № 26000128030301 в ХФ АБ "Брокбізнесбанк", МФО 312372) 85грн.00коп. витрат по сплаті державного мита. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

7.          Видати довідку на повернення відповідачу за первісним позовом з держбюджету України 236грн.00коп. зайво понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

        Суддя                                                                                      Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України                                                                          "20" жовтня 2009 р.

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України