Рішення

від 29.09.2009 по справі 18/427

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/427

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  18/427

29.09.09

За позовом          ТОВ «Кінг»;

До                    ТОВ «Кондитерська фірма «Ясена»;

Про                    стягнення 28 466,94 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Бондаренко О.В., представник, довіреність б/н від 30.01.2009 р.;

Від відповідача:           не з'явились

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 р. порушено провадження у справі №18/427, справа призначена слуханням на 22.09.2009 р.

Слухання справи відбулося 29.09.2009 р., у зв'язку з перебування судді 22.09.2009 р. на лікарняному.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 28 290,00 грн. (27 600,00 грн. основного боргу + 690,00 грн. інфляційних втрат), 176,94 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 310,00 грн. витрат по сплаті держмита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач —Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фірма «Ясена», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до видаткових накладних №КВ00710 від 05.12.2006 р. та №КВ00781 від 27.12.2006 р. позивач поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 27 600,00 грн.

Факт одержання продукції відповідачем підтверджується довіреностями останнього серії ЯМД №611992 від 05.12.2006 р. та серії ЯНА №001801 від 27.12.2006 р.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається  укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вищезазначені документи свідчать про те, що між сторонами були укладені угоди.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за угодами, поставлену позивачем продукцію не оплатив. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 27 600,00 грн.

Як визначено абзацом 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарюванні та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

15.04.2009 р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога вих. №39/юр про виконання зобов'язань, яка залишена відповідачем без задоволення.

За прострочку виконання зобов'язань позивачем нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 28 290,00 грн. (27 600,00 грн. основного боргу + 690,00 грн. інфляційних втрат) та 176,94 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фірма «Ясена»(інд. 02156, м. Київ, вул. Шолом-Алейхема, 18, код ЄДРПОУ 32222516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінг»(юридична адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Бажова, 11-а; поштова адреса: інд. 49010, м. Дніпропетровськ, вул. Марії Кюрі, 5; код ЄДРПОУ 32280960) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 28 290 (двадцять вісім тисяч двісті дев'яносто) грн., 176 (сто сімдесят шість) грн. 94 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 310 (триста десять) грн. витрат по сплаті держмита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко