Вирок

від 11.01.2010 по справі 1-47

ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Валківський районний суд Харківської області

м. Валки, вул. Дідоренко, 44, 63002, (05753) 5-13-33

Справа № 1-47/2010 року

В И Р О К

Іменем України

11 січня 2010 року Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого, судді - Токмакової А.П.

з участю прокурора - Кадигроб І.С.

при секретарі - Ільченко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, студента ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в:

09.11.2009 року о 02-30 годині ОСОБА_1, будучи неповнолітнім, діючи з корисним наміром та маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого мана, знаходячись біля під'їзду № 2 будинку № 9 по вул.Шкільній в с.Серпневе Валківського району Харківської області, з автомобіля НОМЕР_1, який знаходився біля вказаного під'їзду, шляхом відкриття капоту автомобіля таємно викрав акумулятор марки „ІстаВ» 6 ст.90 ам.12В., вартістю 387 грн.60 коп., який належить потерпілому ОСОБА_2, після чого з викраденим майном з місця злочину зник і в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, визнавши свою вину повністю, пояснив, що вночі 09.11.2009 року о 2-30 годині він вийшов на вулицю, підійшов до автомобіля ІЖ червоного кольору, який належить ОСОБА_2 та знаходився біля під'їзду № 2 будинку № 9 по вул.Шкільній в с.Серпневе Валківського району Харківської області, з наміром викрасти акумулятор, який знаходився в даному автомобілі, для того щоб завести свій автомобіль марки ЗАЗ 968. Підійшовши до автомобіля ІЖ, він відчинив двері автомобіля, які були не закриті на замок, а потім просунувши руку під низ торпеди автомобіля та потягнувши за ричаг, відчинив його капот, зняв акумулятор та відніс його до свого сараю, який розташований неподалік від дому в цьому ж дворі. В приміщенні сараю прикидав акумулятор дошками, щоб не було видно, а ввечері того ж дня, приблизно о 18 год. пофарбував акумулятор в червоний колір і поставив пляму фарбою синього кольору, щоб це не було підозрілим. Коли фарба підсохла, поставив викрадений акумулятор під капот свого автомобіля та намагався завести автомобіль, але нічого не вийшло. На наступний день приблизно об 11 год. під час чергової спроби завести автомобіль разом в товаришем ОСОБА_3, до них підійшов ОСОБА_2, в якого він викрав акумулятор, і попросив відкрити капот його автомобіля, щоб подивитися на акумулятор. Після повторного ретельного огляду акумулятора він заявив, що це його акумулятор, але підсудний не погодився з ним, не хотів віддавати акумулятор, тому потерпілий викликав працівників міліції. При цьому підсудний, правильно розуміючи зміст фактичних обставин злочину, викладених в обвинувальному висновку, не оспорював їх, визнавши обвинувачення в повному обсязі, підтвердив правильність всіх слідчих дій та зібраних по справі доказів. Сумнівів щодо добровільності й істинності його позиції не вбачається.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні також підтвердив фактичні обставини злочину, викладені в обвинувальному висновку, правильність всіх слідчих дій та зібраних по справі доказів. Відповідно до розписки потерпілого (а.с.13), достовірність складення якої він підтвердив в судовому засіданні, він отримав від працівників міліції належний йому акумулятор марки „ІстаВ» 6 ст.90 ам.12В. червоного кольору, в зв'язку з чим від цивільного позову відмовляється, претензій до підсудного не має (а.с.23). Правильно розуміючи зміст та значення цих обставин, потерпілий добровільно відмовився від їх дослідження в судовому засіданні.

Виходячи з того, що показання підсудного ОСОБА_1 правдиві, послідовні, відповідають пред'явленому йому обвинуваченню, що він визнав вину повністю та відмовився від дослідження доказів добровільно, проти чого інші учасники судового розгляду не заперечували, дослідження інших доказів по справі в судовому засіданні на підставі ч.3 ст.299 КПК України визнано недоцільним.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна.

В якості обставин, які пом'якшують покарання, суд враховує щире каяття, вчинення злочину у неповнолітньому віці. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Судом досліджені дані про особу підсудного ОСОБА_1, який має постійне місце проживання, навчається на денній формі навчання, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, раніше не судимий.

При призначенні виду та міри покарання, виходячи з вимог ст.ст.65-67,103 КК Ук-раїни, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наведені вище дані про особу винного, умови його життя та виховання, його майновий стан, обставини, що пом'як-шують покарання, суд вважає про необхідність призначення покарання у вигляді громадських робіт в мінімальних межах санкції ч.1 ст.185 КК України, яке буде достатнім для його виправлення, виховання та соціальної реабілітації.

Питання про речові докази суд вирішує у порядку, передбаченому п.3 ст.81 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ч.1 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді 80 годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.

Речові докази: акумулятор марки „ІстаВ» 6 ст.90 ам.12В., переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2 (а.с.13), - залишити в його розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Валківський районний суд Харківської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя А.П.Токмакова