Постанова

від 21.09.2009 по справі 6/124-09

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/124-09

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

21.09.09 р.                                                                                          № 6/124-09          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                    Поліщука В.Ю., (доповідач по справі)

суддів:                                        Агрикової О.В.,

Чорногуза М.Г.,

при секретарі судового засідання: Лебедєвій С.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Автомобіліст»,

на рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2009 року

у справі № 6/124-09 (суддя Маляренко А.В.),

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»(м.Боярка, Київська область),

до Відкритого акціонерного товариства «Автомобіліст»(смт.Іванків, Київська область),

про стягнення 166249 грн.74 коп.,

в судове засідання з'явились представники сторін:

від позивача: Литвин В.С. –представник (довіреність № 1-1 від 08.01.2009 року),

від відповідача: не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2009 року ВАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до ВАТ «Автомобіліст»про стягнення заборгованості за скраплений газ у сумі 166249 грн. 74 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не оплачена вартість отриманого скрапленого газу на суму 166249 грн. 74 коп.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.06.2009 року по справі № 6/124-09 позовні вимоги були задоволені повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 166249 грн. 74 коп. - заборгованості, 1662 грн. грн. 49 коп. –в якості відшкодування витрат по сплаті державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення місцевого господарського суду мотивовано посиланням на законодавчі положення щодо загальних умов виконання зобов'язань .

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, ВАТ «Автомобіліст»звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 06.07.2009 року (вх.№2-04/1/786/1919 від 23.07.2009 року), в якій скаржник просить рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2009 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального права та порушенням процесуальних норм.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.07.2009 року прийнято до провадження апеляційну скаргу ВАТ «Автомобіліст»на рішення Господарського суду Київської області 18.06.2009 року по справі № 6/124-09, розгляд апеляційної скарги призначено на 9.09.2009 року за участю представників сторін.

Розпорядженням Заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 8.09.2009 року склад колегії суддів по справі № 6/124-09 було змінено на наступний: головуючий суддя - Агрикова О.В., судді –Мазур Л.М., Чорногуз М.Г. (з підстав, зазначених у розпорядженні).

Враховуючи неявку уповноваженого представника скаржника в судове засідання 9.09.2009 року (Клопотання від 9.09.2009 року (вх.2-05/2875/к)) розгляд апеляційної скарги був відкладений на 21.09.2009 року.

Розпорядженням Заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2009 року склад колегії суддів по справі № 6/124-09 було змінено на наступний: головуючий суддя - Поліщук В.Ю., судді –Агрикова О.В., Чорногуз М.Г. (з підстав, зазначених у розпорядженні).

Представник позивача під час судових засідань господарського суду апеляційної інстанції заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2009 року у справі № 6/124-09 залишити без змін, посилаючись при цьому на Відзив на апеляційну скаргу (вх. № 2-05/2877/Н від 09.09.2009 року).

Водночас, представник позивача просив апеляційний господарський суд , в порядку ст.ст.66,67 ГПК України вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ВАТ «Автомобіліст», в  розмірі 166249 грн. 74 коп. Подана позивачем Заява про вжиття заходів до забезпечення позову (вх.№2-05/2878/Н від 09.09.2009 року), була розглянута колегією суддів, та в задоволенні цієї Заяви відмовлено як такої, що є необґрунтованою.

Скаржник не скористався наданим йому правом на участь уповноваженого представника в судових засіданнях апеляційного господарського суду (про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи).

Враховуючи приписи ст.ст.43,102 ГПК України та в силу того, що матеріали справи містять докази про належне повідомлення скаржника про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності уповноваженого представника скаржника в судових засіданнях апеляційного господарського суду.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 21.09.2009 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Згідно зі ст.99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, у 2008 році ВАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»продало ВАТ «Автомобіліст»56044 л. скрапленого газу вартістю 166 249 грн. 74 коп., що підтверджується наступними накладними: №25 від 31.01.2008 року, №416 від 14.02.2008 року, №416 від 31.03.2008 року, № 425 від 30.04.2008 року, які підписані уповноваженими представниками обох сторін (арк. справи 7-10).

Станом на день вирішення спору, як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов'язання з оплати отриманого скрапленого газу не виконав, у зв‘язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 166249 грн.74 коп.

Місцевим господарським судом встановлено факт отримання спірного товару відповідачем, про що свідчать накладні №25 від 31.01.2008 року, №416 від 14.02.2008 року, №416 від 31.03.2008 року, №425 від 30.04.2008 року, підписані уповноваженими представниками сторін (копії яких знаходяться в матеріалах справи-арк. справи 7-10).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, на підставі ч.2 ст.530 ЦК України, була направлена відповідачу Претензія №23-1220 (від 27.03.2009 року) з вимогою сплатити заборгованість. При цьому, відповідач отримав Претензію позивача 31.03.2009 року (про що свідчить поштове повідомлення), у звязку з чим, початком строку виконання зобов'язання, по переконанню місцевого господарського суду, є 8.04.2009 року.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Київської області 18.06.2009 року по справі № 6/124-09 має бути залишено без змін з наступних підстав.

Зобов'язання між сторонами у справі виникли на підставі того, що позивачем у 2008 році було поставлено відповідачу 56044 л. скрапленого газу вартістю 166 249 грн. 74 коп., на підтвердження чого надані наступні накладні: №25 від 31.01.2008 року, №416 від 14.02.2008 року, №416 від 31.03.2008 року, №425 від 30.04.2008 року, які підписані уповноваженими представниками обох сторін.

Згідно зі ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання , що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною першою ст.181 ГК України передбачено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною першою ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень статей 525,526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами у справі виник у зв'язку з тим, що відповідачем не була оплачена вартість 56044 л. скрапленого газу, а зобов'язання, відповідно, у ВАТ «Автомобіліст»стосовно сплати грошових коштів за отриманий у 2008 року за відповідними накладними товар виникло після спливу семиденного строку з дня пред'явлення вимоги про його оплату (Претензія №23-1220 від 27.03.2009 року), що згідно з приписамии частини другої ст. 530 ЦК України, якою встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно з цим, господарським судом першої інстанції обґрунтовано було визначено, що відповідач дійсно порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманого у позивача скрапленого газу на суму 166249 грн. 74 коп.

Доводи апеляційної скарги зводяться до тверджень відповідача , зокрема, про те, що місцевим господарським судом не досліджено обставин щодо підстав виникнення зобов'язання відповідача оплатити позивачеві вартість газу в сумі 166249 грн. 74 коп.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в апеляційному провадженні з пояснень представника позивача, між сторонами у справі досягались усні домовленості з приводу поставки скрапленого газу. На виконання яких позивачем були виставлені рахунки №25 від 31.01.2008 року, №416 від 14.02.2008 року, №416 від 31.03.2008 року та №425 від 31.04.2008 року та відповідачем отримано товар за накладними №25 від 31.01.2008 року, №416 від 14.02.2008 року, №416 від 31.03.2008 року, № 425 від 30.04.2008 року (арк. справи 7-10). Факти отримання відповідачем скрапленого газу підтверджують довіреності серії ЯКД №564728 від 8.01.2008 року, №564734 від 14.02.2008 року, №564737 від 18.03.2008 року, №564738 від 2.04.2008 року на отримання цінностей –газу скрапленого від ВАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», підписані керівником та головним бухгалтером ВАТ «Автомобіліст» та скріплені печаткою товариства (копії вказаних довіреностей було додано позивачем до Відзиву на апеляційну скаргу).

Тобто, на думку колегії суддів апеляційного господарського суду, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків між позивачем та відповідачем були усні правочини, що не суперечить загальним поняттям про правочин (ч.2 ст.11 ЦК України, ст.202 ЦК України) та його форму, який (право чин), згідно з ч.1 ст.205 ЦК України, може вчинятися усно або в письмовій формі, а сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, про що також регламентовано наведеними вище положеннями Господарського кодексу України, а саме, статтею 181 цього Кодексу.

Умови та порядок видачі довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей регламентовано Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей (затверджено Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей»№99 від 16.05.1996 року / зареєстровано в Міністерстві юсттції України 12.06.1996 року за №293/1318) (далі за текстом постанови –Інструкція №99), дія якої поширюється на підприємства, установи та організації, їх відділення, філії, інші відокремлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності. 

Відповідно до п.п.2,5 Інструкції №99, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (далі –цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів, яка підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства.

Додані позивачем до Відзиву на апеляційну скаргу примірники довіреностей цілком відповідають вимогам Інструкції №99.

Виходячи з наведеного, матеріалами справи підтверджується, що поставка газу здійснювалась за накладними, приймалась за довіреностями і мала бути оплачена за виставленими позивачем рахунками, а отже, за наведених обставин, твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що придбання скрапленого газу загальною вартістю 166249 грн. 74 коп. всупереч вимог Статуту підприємства відповідача не погоджувався зі Спостережною радою товариства, не є ґрунтовним, адже, як встановлено апеляційним господарським судом, між сторонами вочевидь існували саме усні домовленості, а не правочин у письмовій формі. Водночас, апеляційний господарський суд виходив з того, що скаржником (відповідачем у справі) не подано будь-яких доказів того, що дійсність (легітимність) правовідносин на підставі яких позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами оспорюється в суді.

Посилання скаржника на відсутність належних, допустимих та достатніх доказів передачі скрапленого газу (при тому, що скаржник - ВАТ «Автомобіліст»не заперечує факт отримання газу від ВАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»), відхиляються апеляційним господарським судом з огляду на наявність підписів керівника та головного бухгалтера товариства на довіреностях та накладних.

Поряд з цим, апеляційний господарський суд не може погодитись з твердженням скаржника про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права. Як свідчать матеріали справи, відповідач у справі не направив в судове засідання місцевого господарського суду уповноваженого представника (хоча про дату, час та місце розгляду позовної заяви повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи). При цьому, в порушення вимог ч.3 ст.22 та ст.33 ГПК України скаржник вимоги ухвал місцевого господарського суду не виконав, відзиву на позовну заяву та документів, що вимагались місцевим господарським судом до суду першої інстанції не надав. За наведених обставин, справа, в порядку ст.75 ГПК України, була розглянута за наявними в ній матеріалами.

Водночас, посилання апелянта не те, що положення ст.77 ГПК України щодо відкладення справи у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін є імперативними відхиляються колегією суддів апеляційного господарського суду, виходячи з наступного.

Питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи. Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явились в судове засідання, і суд вважає, що наявних матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, то, на думку колегії суддів апеляційного господарського суду, місцевий господарський суд може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті виходячи з приписів ст.ст.43,32,43 ГПК України.

Крім того, посилання скаржника на порушення місцевим господарським судом (при прийнятті спірного рішення у справі) принципів рівності сторін та змагальності судочинства, по переконанню колегії суддів апеляційного господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи, беручи до уваги можливість здійснення представництва юридичної особи в господарському суді особами, повноваження яких підтверджені довіреністю від імені підприємства чи організації, та коло яких не обмежено відповідно до ст.28 ГПК України. Поряд з цим, оцінивши докази сукупно, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що дії скаржника (не виконання вимог процесуальних документів господарських судів) спрямовані на затягування розгляду справи, що є зловживанням наданих скаржнику процесуальних прав.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування або зміни не вбачається.

З огляду на зазначене, апеляційна скарга ВАТ «Автомобіліст»задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.43,32,33,43,99,101, п.1) ст.103, ст.105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу апеляційну скаргу ВАТ «Автомобіліст»на рішення Господарського суду Київської області 18.06.2009 року по справі № 6/124-09 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області 18.06.2009 року по справі № 6/124-09 залишити без змін.

3. Копію постанови апеляційного господарського суду направити учасникам судового провадження.

4. Справу № 6/124-09 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя                                                                                    Поліщук В.Ю.

Судді:                                                                                               Агрикова О.В.

                                                                                                                  Чорногуз М.Г.

Дата відправки  28.09.09