Рішення

від 27.02.2007 по справі 9/271-10/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/271-10/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2007 р.   Справа № 9/271-10/216   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шелест С.Б.

При секретарях судового засідання:   Бабінець У.В., Кузишин У.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за  позовом:            Відкритого акціонерного товариства “Івано-Франківськгаз”

                                 м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, 20,  76010

до відповідачів:     1.Відкритого акціонерного товариства “Прикарпат-Агро МТС”

                                 м. Івано-Франківськ, вул. Целевича, 34

                           2.Підприємця Герули Миколи Степановича

                                 с. Клузів, вул. Яремчука, 17 Тисменицького району

про                           відшкодування шкоди                                                                                                         

За участю представників сторін:

від позивача:         Матківська С.В. - нач. юридичного відділу,

                                (довіреність № 05/18-1492 від 20.09.06р.)

від  відповідача 1: Харук Р.Р. - представник, довіреність № 69 від 12.12.06р.;

                                 Кучкуда П.В. - представник, довіреність № 68 від 12.12.06р.

від  відповідача 2: Герула М.С. - підприємець                               

                                                                в с т а н о в и в:

          відкритим акціонерним товариством  “Івано-Франківськгаз” заявлений позов до Відкритого акціонерного товариства “Прикарпат-Агро МТС” та Підприємця Герули Миколи Степановича про стягнення з останніх в солідарному порядку 20702 грн. 09 коп. заподіяної внаслідок аварії шкоди, в тому числі: 12106 грн. вартості втраченого природного газу та 8596,09 грн. вартості робіт і матеріалів при заміні пошкодженого ГРП.

          Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.06р.  частково скасовані рішення господарського суду Івано-Франківській області від 10.02.06р. та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.06р., справу в частині вимог  про стягнення солідарно з  відповідачів 12106 грн. вартості втраченого внаслідок аварії газу природного направлено на новий судовий розгляд.

          06.02.07р. та 20.02.07р. за участі представників сторін в судовому засіданні оголошено перерву  до 27.02.07р., після чого розгляд справи завершено.               

          Позивач в судовому засіданні вимоги підтримує, мотивуючи їх тим, що 03.06.2003р.    підприємцем Герулою М. С. на замовлення ВАТ "Прикарпат - Агро МТС" згідно укладеного між ними договору від 19.05.03р. проводились роботи  по зрізуванню  дерев на території Товариства. У зв»язку з проведенням вказаних робіт без дотримання Правил  утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, а також  Правил безпеки систем газопостачання України та через падіння крони дерева було пошкоджено  газопровід середнього тиску, внаслідок чого зруйновано обладнання ГРП та розгерметизовано  газопровід, що, в свою чергу, призвело до витоку газу та заподіяння шкоди позивачу в сумі 12106 грн. Розмір шкоди визначений позивачем на підставі Правил РД 50-213-80 за передбаченою цими Правилами методикою і формулою із врахуванням діаметра трубопроводу, тиску  та густини газу, а також часу витоку газу.

          Відповідач-1 - ВАТ “Прикарпат-Агро МТС” проти позову заперечує, вказуючи на те, що відповідальність за цим позовом  повинна бути покладена на підприємця Герулу М.С , як виконавця робіт та особу, яка безпосередньо заподіяла шкоду позивачу (ст.440 та 450 ЦК УРСР) внаслідок використання джерела підвищеної небезпеки ( автовишки , бензопили , автокрана) , а також у зв'язку з тим, що у підприємця не було права на виконання  обумовлених договором робіт без необхідних для цього спеціальних  знань та відповідної ліцензії.

Заперечуючи позов відповідач вказує також на завищення позивачем  розміру втрат природного газу при аварії, посилаючись на незначний розрив газової труби, внаслідок чого витік газу був значно менший, ніж  зазначено  позивачем в розрахунку заявленої до стягнення суми, при якому враховувався об'єм труби діаметром 100 мм. Посилається відповідач і на те, що значна втрата природного газу, а отже і сума збитків мали місце у зв'язку з неналежним утриманням газопроводу самим позивачем, так як  ГРП було в неналежному стані , не було обгороджено, жодних написів попереджуючих про газ всупереч Правилам безпеки систем газопостачання України - не було.

          Відповідач-2 - підприємець Герула Микола Степанович заперечує позов в частині заявлених до нього вимог, вказуючи на відсутність його вини у заподіянні шкоди, оскільки замовник робіт (відповідач-1) не попередив його, як виконався,  про наявність діючого газопроводу та необхідність дотримання особливої обережності при виконанні таких робіт; саме замовник, на думку відповідача-2, порушив вимоги законодавства, не отримавши необхідних дозвільних документів (ордера) на здійснення робіт по зрізуванню дерев ; територія замовника, на якій проводились роботи, зазначає відповідач-2, перебувала в захаращеному від чагарників стані, у зв'язку з чим не було видно газопроводу. Відповідач-2 просить суд врахувати, що пошкодження газопроводу та  виникнення збитків не пов'язане безпосередньо  із застосуванням підприємцем автовишки та автокрану, а бензопила не є, на думку відповідача-2,  джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст.450 ЦК УРСР.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд  встановив наступне .

          03.06.2003р.  при проведенні робіт по зрізуванню тополь на території ВАТ "Прикарпат-Агро МТС"  /відповідача-1/  відбулося падіння дерева на газопровід середнього тиску діаметром 100 мм  біля ГРП-32  по вул. Целевича в м. Івано-Франківську , внаслідок чого було зруйновано газопровід /стався розрив зварного стика/, пошкоджено обладнання ГРП, що призвело до розгерметизації  цього газопроводу та витоку природного газу.

          Вказаний факт  підтверджується  актом  від 03.06.2003р., складеним аварійно –диспетчерською службою /а.с.8 /, записом  № 34 в журналі реєстрації  заявок на витік газу /а.с.72/ ,  а також актом від 04.06.2003р. /а.с.9/,  складеним комісією в складі начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, начальника управління газового господарства, голови правління ВАТ "Прикарпат-Агро МТС"  та головного інженера підприємства "Станіслав - Авто",  актом  від 04.06.2003р. /а.с.11/, складеним комісією  ВАТ " Івано-Франіквськгаз ". Згідно зазначених актів, при обстеженні  місяця аварії було виявлено розірвання зварних швів на газопроводі середнього тиску, виведено з ладу вхідну засувку, розірвано корпус волосяного фільтру, пошкоджено корпус засувки середнього тиску на технологічній лінії в приміщенні ГРП, розірвано кран на гідрозатворі ГРП.

          Не заперечуючи факту аварії та виникнення у зв»язку з цим шкоди, відповідачі заперечують вину кожного з них  у заподіянні такої шкоди, а також розмір відшкодування.

          За результатами дослідження обставин справи, суд вважає вимоги позивача частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

          Відповідно до ст. 440 ЦК УРСР  ( що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин)  шкода, заподіяна особі або майну громадянина  а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка  заподіяла шкоду, у повному обсязі.

          За зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди,   законодавство  виходить з принципу вини особи , яка заподіяла шкоду. Крім  застосування принципу вини, у вирішенні спору про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню  за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи ,  яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.

             Відповідно до наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 29.07.1994р.  № 70 "Про затвердження Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1994 за № 301/511 (далі –Правила) останні є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, організаціями, установами та громадянами, які займаються проектуванням, створенням, експлуатацією, ремонтом і утриманням всіх видів зелених насаджень, розташованих на території міст та інших населених пунктів.

      Як передбачено  п. 3.2. Правил, відповідальність за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними покладається на територіях підприємств, а також на прилеглих до них ділянках і санітарно-захисних зонах  -  на ці підприємства. Відповідно до п. 3.3. Правил до обов'язків власників і користувачів міських зелених насаджень входить видалення сухостійних  дерев та чагарників, вирізування  сухих і поламаних гілок своїми силами або за договором із спеціалізованими підприємствами та організаціями, відповідно до п. 2.8 Правил. Цим же пунктом передбачено, що роботи з утримання, капітального та поточного ремонту об'єктів зеленого господарства, благоустрою, дорожньо-експлуатаційного господарства, спеціальними підрозділами виробничих управлінь житлово-комунального  господарства, комбінатів комунальних підприємств, комбінатів (трестів) благоустрою та житлово-експлуатаційних організацій, а також відповідними підрозділами інших міністерств та відомств.

           Таким чином, зрізування дерев на території   ВАТ " Прикарпат-Агро МТС"  повинно було  здійснюватись або власними силами , або за договором з спеціалізованим підрозділом.

         Проте, всупереч вимогам Правил, ВАТ "Прикарпат-Агро МТС"  19.05.2003р. уклало договір з підприємцем Герулою М.С., який, як встановлено судом,  не є спеціалізованим підприємством в розумінні Правил, а отже відповідач-1 не мав права укладати з ним договір на зрізування дерев.

          Крім того, відповідно до п. 4.6. Правил, знесення та пересадка дерев , чагарників газонів, квітників може здійснюватись лише у разі спеціального дозволу (ордера). Ордер видається на підставі акта обстеження зелених насаджень, погодженого з місцевим органом Мінприроди України і рішення місцевого органу державної влади.  

          Як вбачається з матеріалів справи, акт обстеження земельних насаджень було погоджено заступником міського голови 18.04.01р. Відповідно до цього акту, призначена розпорядженням міського голови комісія, оглянувши зелені насадження, які ростуть на території  ВАТ " Прикарпат-Агро МТС"  по вул. Целевича,34 в м.Івано-Франківську вирішила, що підлягають знесенню 33 дерева за рахунок замовника - ВАТ " Прикарпат- Агро МТС".

      Знаходження на цій території об»єкта газопостачання  зумовлювало обов»язкове отримання ВАТ " Прикарпат- Агро МТС"  дозволу від газового господарства на проведення таких робіт з визначенням умов та порядку їх проведення (п.4.3.40. Правил безпеки систем газопостачання України). При цьому, відповідно до зазначеного пункту Правил, до дозволу додається схема розташування газопроводу з прив»язками.

          Відтак, як свідчать обставини справи, ВАТ " Прикарпат-Агро МТС"  не отримало ні спеціального дозволу  (ордеру) ,  ні згоди газопостачального підприємства на проведення таких робіт .  Більше того, про наявність діючого газопроводу та необхідність дотримання особливої обережності при виконанні обумовлених в договорі від 19.05.2003р.  робіт  поблизу ГРП -32  ВАТ " Прикарпат-Агро МТС"   не попередило підприємця Герулу М.С., як виконався цих робіт.

            Будь-яких доказів, які б це спростували суду не подано.

           Неправомірні дії  особи /протиправна поведінка/ є обов»язковим складовим елементом цивільного правопорушення та юридичною підставою позадоговірної відповідальності. Зазначені вище порушення з боку відповідача-1 свідчать про протиправність його поведінки, причинним наслідком якої є заподіяння шкоди позивачу. Суд вважає, що саме ці правопорушення, а не дії підприємця, який не був попереджений про наявність газопроводу,  призвели до виникнення аварії, а тому, у суду відсутні правові підстави для покладення на останнього цивільно-правової відповідальності за деліктним зобов»язанням.

          При цьому, суд виходить також з того, що згідно з положеннями законодавства України, право на здійснення підприємницької діяльності не обмежується, крім випадків встановлених законом.  Так, відповідно до ст.3 Закону України “Про підприємництво” /чинного на момент виникнення спірних правовідносин/, підприємці  мають  право  без  обмежень  приймати  рішення  і здійснювати  самостійно  будь-яку  діяльність,  що  не  суперечить чинному законодавству. Особливості    регулювання   окремих   видів   підприємництва встановлюються законодавством України. В силу цієї ж норми, перелік   видів   діяльності,   підприємництво   в   яких  не застосовується  у  зв'язку з підвищеними вимогами до безпеки робіт та  необхідністю  централізації функцій управління, встановлюється  Верховною  Радою  України.   

          Види   господарської   діяльності,   що підлягають   ліцензуванню визначені Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Зазначений закон не містить імперативної вказівки про те, що даний вид  робіт (господарської діяльності) підлягає ліцензуванню, таким чином  відсутні  підстави вважати дії підприємця з виконання підрядних робіт протиправними. Сама по собі недосвідченість підприємця та відсутність відповідної кваліфікації для виконання такого виду підрядних робіт ще не свідчить про протиправний характер його дій.  Натомість, як зазначалось вище, Правила визначають обов»язком саме замовника здійснювати зрізування дерев або власними силами, або за договором з спеціалізованим підрозділом.  ами, або за договором з спеціалізованим підрозділом.

         Доводи відповідача-1 про те, що підприємець підлягає цивільний відповідальності  як володілець джерела підвищеної  небезпеки не заслуговують на увагу, так як шкода не була безпосередньо заподіяна експлуатацією автовишки і автокрана, чого  не заперечують самі відповідачі. Експлуатація бензопили при зрізуванні дерева ще є  підставою для відповідальності в порядку ст.450 ЦК УРСР,  оскільки не бензопила стала безпосередньою причиною заподіяння шкоди майну позивача, а, як встановлено судом, - протиправність поведінки замовника робіт. Якщо шкода заподіяна хоч і під час експлуатації джерела підвищеної небезпеки, але не ним, відшкодування за заподіяну шкоду в порядку статті 450 ЦК УРСР виключається.

           Позадоговірна відповідальність має за своїм змістом, відповідно до ст.453 ЦК УРСР, відшкодування шкоди особою, відповідальною за шкоду, шляхом, зокрема,  повного відшкодування збитків.

          Розрахунок кількості втраченого газу  здійснено позивачем відповідно до  Правил   виміру розходу газів  та рідин стандартними звужуючими пристроями, затверджених Постановою Держстандарту СРСР  від 14.08.1880р.  № 4250,  які  є чинними, із  врахуванням діаметра трубопроводу, тиску  та густини газу, а також часу витоку газу, що відповідає вимогам  Правил.  

        Згідно розрахунку вартість втраченого  газу  становить 12106 грн. та визначена  позивачем із врахуванням ціни на природний газ , затвердженої наказом НАК “Нафтогаз України” від 21.02.03р. № 74, а також постанови НКРЕ України № 82 від 31.01.01р.

         З  акту  від 04.06.2003р. та  журналу реєстрації  заявок на витік газу вбачається, що з початку розриву та до моменту локалізації аварії (17-20 год.–19-00 год.),  в атмосферу було скинуто 41,5 тис. м куб. газу. З пояснюючих записок    головного інженера УЕГГ 03-10/85 від 23.01.2006р та № 03-10/194 від 10.02.06р. /а.с.75,76,106,107/ та долучених до них схем вбачається, що пошкодження обладнання ГРП  - 32 ускладнило перекриття засувки ГРП , запірні елементи було заклинено внаслідок падіння дерева та сильного удару по газопроводу, що унеможливило оперативне перекриття подачі газу,  і тільки після залучення бригади служби підземних газопроводів  був  припинений  витік газу через зруйноване обладнання шляхом перекривання  засувок 1,128,129 на підході  до ГРП - 32  (мікрорайон Пасічна).  Локалізація витоку газу шляхом встановлення блінди після засувки (а.с.72) не спростовує факту витоку газу протягом зазначеного часу.

          Доводи відповідача-1 про те, що втрати газу були значно меншими через те, що розрив труби був не на повний її діаметр, матеріалами справи не доведені. Проведений відповідачем-1 розрахунок втрат в процесі даного розгляду  спору з визначенням розміру тріщин витоку газу, виміряних на фотографіях, зроблених після локалізації аварії та після усунення пошкоджень газопроводу –не може бути правовою підставою для зменшення розміру  відшкодування.

          Посилання відповідача-1 на те, що виникненню шкоди сприяла вина позивача, пов»язана з неналежним станом обладнання ГРП,  а також газопроводу - не обґрунтовані жодними доказами. Відповідно до ст. 33  ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.  Натомість,  в матеріалах справи наявні  копія паспорта ГРП 32 /а.с.78/,  а також  копія журналу режимів роботи ГРП  по вул. Целевича /а.с.79-86/, з яких вбачається, що ревізія обладнання ГРП проводилась періодично, у червні 2002р. виконано ревізію та об”єм робіт згідно наряду, перевірено на спрацювання обладнання ГРП. Відповідно до п.4.3.3. Правил безпеки систем газопостачання України, ремонт обладнання провадиться за  необхідністю, а тому доводи відповідача-1 про те, що журнал режимів роботи ГРП  протягом 1985-2001р. не містить даних щодо ремонту обладнання ГРП не можуть бути беззастережним доказом неналежного стану чи то несправності обладнання позивача.

          Як вбачається з наявних в матеріалах справи фотографій,  на дверях будівлі ГРП був попереджувальний напис, що відповідає вимогам  п.4.4.11 зазначених вище Правил та спростовуює заперечення відповідача-1 з цього приводу.  

          Як свідчать обставини справи, обладання ГРП (засувки, фільтри тощо) були розміщені в будинку ГРП, що відповідає  Державним будівельним нормам України “Газопостачання” ДБН В.2.5.-20-2001. Зазначені норми ДБН  не передбачають обов”язковості огорожі газопроводу /труби/. Пункт 5.6. ДБН  передбачає, що необхідність огорожі майданчика ГРП вирішується проектною організацією за погодженням  з експлуатуючою організацією, а тому не можуть вважатися обгрунтованими доводи відповідача-1 про обов”язковість огорожі ГРП.

          З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову шляхом стягнення з відповідача -1 шкоди в сумі 12106 грн. вартості втраченого природного газу.

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 440,453  ЦК УРСР, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

          позов задоволити частково.

          Стягнути  з ВАТ "Прикарпат-Агро МТС", м. Івано  - Франківськ, вул. Целевича , 43 (код ЄДРПОУ 03563293) на користь ВАТ "Івано-Франківськгаз" в особі  Івано - Франківського управління по експлуатації газового господарства, вул. Ленкавського , 20, м. Івано - Франківськ  (код 20551297) -   12106 грн. шкоди., 121,06 грн. –судових витрат по сплаті державного мита  та  118 грн. судових витрат з інформаційно - технічного забезпечення.   

           В позові по відношенню до підприємця Герули Миколи Степановича –відмовити.

           Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

       Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

                     Суддя                                                                    Шелест С.Б.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України  27.02.2007р.

Внесено в діловодство

Кузишин У.Б.