Постанова

від 23.04.2007 по справі 9/271-10/216

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010,

м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

23.04.07                                                                                          

Справа  № 9/271-10/216

Львівський апеляційний

господарський суд в складі колегії

головуючого -судді  -  О.Л. Мирутенко

суддів                           -  Г.М. Гнатюк

                                     -  Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу ВАТ

«Прикарпат-Агро МТС»

на рішення господарського  суду Івано-Франківської  області від 27.02.2007 року.   

у справі №9/271-10/216

За позовом :

ВАТ «Івано-Франківськгаз»

до 1:

ВАТ «Прикарпат-Агро МТС»

до 2: підприємця

ОСОБА_1

про: відшкодування

шкоди.

за участю представників:

від позивача

-Матківська С.В. -представник (довіреність №05/16-711 від 18.04.2007р.).

від відповідача -ОСОБА_2

-представник (довіреність НОМЕР_1)

ОСОБА_3 -представник (довіреність

НОМЕР_3.)

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду

Івано-Франківської області від 27.02.2007р., суддя Шелест С.Б., позов ВАТ

«Івано-Франківськгаз»було задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «Прикарпат-Агро

МТС»на користь позивача 12106грн. шкоди, 121,06 грн. судових витрат по сплаті

державного мита та 118 грн. судових витрат з інформаційно-технічного

забезпечення. В позові по відношенню до підприємця ОСОБА_1 було відмовлено.

          З даним рішення не погодився

відповідач - ВАТ «Прикарпат-Агро МТС»і оскаржив його в апеляційному порядку,

оскільки вважає, що воно винесене з порушенням норм матеріального та

процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин справи.

          Розглянувши матеріали справи,

оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів

прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а

рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2007р. у

справі №9/271-10/216  - без змін,

враховуючи наступне.

            Як вбачається з матеріалів справи,

03.06.2003р.  при проведенні робіт по

зрізуванню тополь на території ВАТ "Прикарпат-Агро МТС"  /відповідача-1/  відбулося падіння дерева на газопровід

середнього тиску діаметром 100 мм  біля

ГРП-32  по вул. Целевича в м.

Івано-Франківську, внаслідок чого було зруйновано газопровід /стався розрив

зварного стика/, пошкоджено обладнання ГРП, що призвело до розгерметизації  цього газопроводу та витоку природного газу.

          Вказаний факт  підтверджується  актом 

від 03.06.2003р., складеним аварійно -диспетчерською службою /т.1, а.с.8

/, записом НОМЕР_2 в журналі реєстрації 

заявок на витік газу /т.1, а.с.72/ , 

а також актом від 04.06.2003р. /т.1, а.с.9/,  складеним комісією в складі начальника

управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення,

начальника управління газового господарства, голови правління ВАТ

"Прикарпат-Агро МТС"  та

головного інженера підприємства "Станіслав - Авто",  актом 

від 04.06.2003р. /т.1, а.с.11/, складеним комісією  ВАТ " Івано-Франківськгаз ". Згідно

зазначених актів, при обстеженні  місця

аварії було виявлено розірвання зварних швів на газопроводі середнього тиску,

виведено з ладу вхідну засувку, розірвано корпус волосяного фільтру, пошкоджено

корпус засувки середнього тиску на технологічній лінії в приміщенні ГРП,

розірвано кран на гідрозатворі ГРП.

          Не заперечуючи факту аварії та

виникнення у зв”язку з цим шкоди, відповідачі заперечують вину кожного з

них  у заподіянні такої шкоди, а також

розмір відшкодування.

          Відповідно до ст. 440 ЦК УРСР  ( що був чинний на момент виникнення спірних

правовідносин)  шкода, заподіяна особі

або майну громадянина  а також шкода,

заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка  заподіяла шкоду, у повному обсязі.

          За зобов'язанням, що виникає

внаслідок заподіяння шкоди, законодавство 

виходить з принципу вини особи, яка заподіяла шкоду. Крім  застосування принципу вини, у вирішенні спору

про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає

відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними

діями особи ,  яка заподіяла шкоду і

самою шкодою.

             Відповідно до наказу Державного

комітету України по житлово-комунальному господарству від 29.07.1994р.  № 70 "Про затвердження Правил утримання

зелених насаджень міст та інших населених пунктів України",

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1994 за № 301/511 (далі

-Правила) останні є обов'язковими для виконання всіма підприємствами,

організаціями, установами та громадянами, які займаються проектуванням,

створенням, експлуатацією, ремонтом і утриманням всіх видів зелених насаджень,

розташованих на території міст та інших населених пунктів.

      Як передбачено  п. 3.2. Правил, відповідальність за

збереження зелених насаджень і належний догляд за ними покладається на

територіях підприємств, а також на прилеглих до них ділянках і

санітарно-захисних зонах  -  на ці підприємства. Відповідно до п. 3.3.

Правил до обов'язків власників і користувачів міських зелених насаджень входить

видалення сухостійних  дерев та

чагарників, вирізування  сухих і поламаних

гілок своїми силами або за договором із спеціалізованими підприємствами

та організаціями, відповідно до п. 2.8 Правил. Цим же пунктом передбачено,

що роботи з утримання, капітального та поточного ремонту об'єктів зеленого

господарства, благоустрою, дорожньо-експлуатаційного господарства повинні

виконуватись спеціальними підрозділами виробничих управлінь

житлово-комунального  господарства,

комбінатів комунальних підприємств, комбінатів (трестів) благоустрою та

житлово-експлуатаційних організацій, а також відповідними підрозділами інших

міністерств та відомств.

           Таким чином, зрізування дерев на

території   ВАТ " Прикарпат-Агро

МТС"  повинно було  здійснюватись або власними силами, або за

договором з спеціалізованим підрозділом.

         Проте, всупереч вимогам Правил, ВАТ

"Прикарпат-Агро МТС" 

19.05.2003р. уклало договір з підприємцем ОСОБА_1, який, як встановлено

судом,  не є спеціалізованим

підприємством в розумінні Правил, а отже відповідач-1 не мав права укладати з

ним договір на зрізування дерев тим більше поблизу газотранспортних

комунікацій.

          Крім того, відповідно до п. 4.6.

Правил, знесення та пересадка дерев, чагарників газонів, квітників може

здійснюватись лише у разі спеціального дозволу (ордера). Ордер видається на

підставі акта обстеження зелених насаджень, погодженого з місцевим органом

Мінприроди України і рішення місцевого органу державної влади. 

          Як вбачається з матеріалів справи,

акт обстеження земельних насаджень було погоджено заступником міського голови

18.04.01р. Відповідно до цього акту, призначена розпорядженням міського голови

комісія, оглянувши зелені насадження, які ростуть на території  ВАТ "Прикарпат-Агро МТС"  по вул. Целевича,34 в м.Івано-Франківську

вирішила, що підлягають знесенню 33 дерева за рахунок замовника - ВАТ "

Прикарпат- Агро МТС".

      Знаходження на цій території об”єкта

газопостачання  зумовлювало обовязкове

отримання ВАТ "Прикарпат-Агро МТС" 

дозволу від газового господарства на проведення таких робіт з

визначенням умов та порядку їх проведення (п.4.3.40. Правил безпеки систем

газопостачання України). При цьому, відповідно до зазначеного пункту Правил, до

дозволу додається схема розташування газопроводу з привязками.

          Однак, як свідчать обставини справи,

ВАТ " Прикарпат-Агро МТС"  не

отримало ні спеціального дозволу 

(ордеру),  ні згоди газопостачального

підприємства на проведення таких робіт . 

Більше того, про наявність діючого газопроводу та необхідність

дотримання особливої обережності при виконанні обумовлених в договорі від

19.05.2003р.  робіт  поблизу ГРП -32  ВАТ " Прикарпат-Агро МТС"   не попередило підприємця ОСОБА_1, як

виконавця цих робіт.

            Будь-яких доказів, які б

спростували дані обставини суду не подано.

          Неправомірні дії  особи /протиправна поведінка/ є

обов”язковим складовим елементом цивільного правопорушення та юридичною

підставою позадоговірної відповідальності. Зазначені вище порушення з боку

відповідача-1 свідчать про протиправність його поведінки, причинним наслідком

якої є заподіяння шкоди позивачу.

       За таких обставин апеляційний суд

погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що саме ці правопорушення,

а не дії підприємця, який не був попереджений про наявність газопроводу,  призвели до виникнення аварії, а тому, у суду

відсутні правові підстави для покладення на останнього цивільно-правової відповідальності

за деліктним зобовязанням.

          Види   господарської   діяльності,  

що підлягають   ліцензуванню

визначені Законом України “Про ліцензування певних видів господарської

діяльності”. Зазначений закон не містить імперативної вказівки про те, що даний

вид  робіт (господарської діяльності)

підлягає ліцензуванню, таким чином 

відсутні  підстави вважати дії

підприємця з виконання підрядних робіт протиправними. Сама по собі

недосвідченість підприємця та відсутність відповідної кваліфікації для

виконання такого виду підрядних робіт ще не свідчить про протиправний характер

його дій.  Натомість, як зазначалось

вище, Правила визначають обов”язком саме замовника здійснювати

зрізування дерев або власними силами, або за договором з спеціалізованим підрозділом.  ами, або за договороз спеціалДоводи апелянта

про те, що підприємець підлягає цивільний відповідальності  як володілець джерела підвищеної  небезпеки правомірно відхилені судом першої

інстанції, так як шкода не була безпосередньо заподіяна експлуатацією автовишки

і автокрана, чого  не заперечують самі

відповідачі. Експлуатація бензопили при зрізуванні дерева не є  підставою для відповідальності в порядку

ст.450 ЦК УРСР,  оскільки не бензопила

стала безпосередньою причиною заподіяння шкоди майну позивача, а, як

встановлено судом, - протиправність поведінки замовника робіт. Якщо шкода

заподіяна хоч і під час експлуатації джерела підвищеної небезпеки, але не ним,

відшкодування за заподіяну шкоду в порядку статті 450 ЦК УРСР виключається.

           Відповідно до ст.453 ЦК УРСР,

відшкодування шкоди полягає в повному відшкодуванні заподіяних збитків винною

особою.

          Судом першої інстанції виконана

вказівка суду касаційної інстанції, зазначена в постанові від 05.10.2006р. по

даній справі, стосовно додаткового дослідження об'єму втраченого позивачем

газу.

          Так, зокрема судом першої інстанції

встановлено, що розрахунок кількості втраченого газу  здійснено позивачем відповідно до  Правил  

виміру розходу газів  та рідин

стандартними звужуючими пристроями, затверджених Постановою Держстандарту

СРСР  від 14.08.1880р.  № 4250, 

які  є чинними, із  врахуванням діаметра трубопроводу, тиску  та густини газу, а також часу витоку газу, що

відповідає вимогам  Правил. 

        Згідно розрахунку вартість

втраченого  газу  становить 12106 грн. та визначена  позивачем із врахуванням ціни на природний

газ , затвердженої наказом НАК “Нафтогаз України” від 21.02.03р. № 74, а також

постанови НКРЕ України № 82 від 31.01.01р.

         З 

акту  від 04.06.2003р. та  журналу реєстрації  заявок на витік газу вбачається, що з початку

розриву та до моменту локалізації аварії (17-20 год.-19-00 год.),  в атмосферу було скинуто 41,5 тис. м куб.

газу. З пояснюючих записок    головного

інженера УЕГГ 03-10/85 від 23.01.2006р та № 03-10/194 від 10.02.06р.

/а.с.75,76,106,107/ та долучених до них схем вбачається, що пошкодження

обладнання ГРП  - 32 ускладнило

перекриття засувки ГРП, запірні елементи було заклинено внаслідок падіння

дерева та сильного удару по газопроводу, що унеможливило оперативне перекриття

подачі газу, і тільки після залучення бригади служби підземних

газопроводів  був  припинений 

витік газу через зруйноване обладнання шляхом перекривання  засувок 1,128,129 на підході  до ГРП - 32 

(мікрорайон Пасічна).  Локалізація

витоку газу шляхом встановлення блінди після засувки (т.1, а.с.72) не

спростовує факту витоку газу протягом зазначеного часу.

          Доводи апелянта про те, що втрати

газу були значно меншими через те, що розрив труби був не на повний її діаметр,

матеріалами справи не доведені. Проведений апелянтом розрахунок втрат в процесі

даного розгляду  спору з визначенням

розміру тріщин витоку газу, виміряних на фотографіях, зроблених після

локалізації аварії та після усунення пошкоджень газопроводу, не може бути

правовою підставою для зменшення розміру 

відшкодування.

          Посилання апелянта на те, що

виникненню шкоди сприяла вина позивача, повязана з неналежним станом обладнання

ГРП,  а також газопроводу - не

обґрунтовані належними доказами. Відповідно до ст. 33  ГПК України, кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та

заперечень.  Наявні  в матеріалах справи  копія паспорта ГРП 32 /т.1, а.с.78/,  а також 

копія журналу режимів роботи ГРП 

по вул. Целевича /т.1, а.с.79-86/, свідчать, що ревізія обладнання ГРП

проводилась в необхідні терміни, у червні 2002р. виконано ревізію та обєм робіт

згідно наряду, перевірено на спрацювання обладнання ГРП. Відповідно до п.4.3.3.

Правил безпеки систем газопостачання України, ремонт обладнання проводиться

за  необхідністю, а тому доводи апелянта

про те, що журнал режимів роботи ГРП 

протягом 1985-2001р. не містить даних щодо ремонту обладнання ГРП не

можуть бути беззастережним доказом неналежного стану чи несправності обладнання

позивача.

          Як вбачається з наявних в матеріалах

справи фотографій,  на дверях будівлі ГРП

був попереджувальний напис, що відповідає вимогам  п.4.4.11 зазначених вище Правил та

спростовуює заперечення апелянта з цього приводу. 

        За таких обставин справи

суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність достатніх

правових підстав для задоволення позову шляхом стягнення з відповідача -1 шкоди

в сумі 12106 грн. вартості втраченого природного газу.

З огляду на викладене, колегія

Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського

суду Івано-Франківської області від 27.02.2007р. по справі №9/271-10/216 винесене

з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові

підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК

України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення Господарського суду

Івано-Франківської області від 27.02.2007р. у справі №9/271-10/216 залишити

без змін, а апеляційну скаргу ВАТ «Прикарпат-Агро МТС» -  без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в

касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в

господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий-суддя                                                      

                            О.Л.

Мирутенко  

Судді:                                                                                                  

Г.М. Гнатюк 

                                    Н.М.

Кравчук