Постанова

від 23.08.2007 по справі 9/271-10/216

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

23 серпня 2007 р.                                                                                  

№ 9/271-10/216 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді:

Ткаченко Н.Г.,

суддів:

Рибака В.В., Дерепи В.І.,

                                      за

участю представників сторін:

від позивача -

Кучкуда П.В.;

від відповідача -

ОСОБА_2.;

розглянувши  матеріали касаційної  скарги 

 ВАТ “Прикарпат -Агро МТС”

на  постанову

Львівського апеляційного

господарського суду  від

23.04.2007р.

у справі

№9/271-10/216

господарського суду Івано-Франківської області

за позовом

ВАТ “Івано-Франківськгаз” в особі

Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства

до

ВАТ “Прикарпат -Агро МТС”, ПП

ОСОБА_1.

про

відшкодування шкоди

ВСТАНОВИВ:

ВАТ “Івано-Франківськгаз” в особі

Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства звернулось

з позовом до ВАТ “Прикарпат-Агро МТС” та Приватного підприємця ОСОБА_1. про

стягнення 20702,09 грн. заподіяної шкоди, в т.ч. 12 106 грн. як вартість

втраченого газу природного та 8596,09 грн. - вартість робіт та матеріалів при

заміні пошкодженого ГРП.

Справа судами розглядалась

неодноразово.

Рішенням господарського суду

Івано-Франківської області від 27.02.07р. у справі № 9/271-10/216 позов

задоволено частково.

Стягнуто  з ВАТ “Прикарпат-Агро МТС”  12 106 грн. шкоди, відповідні витрати по

держмиту та інформаційно-технічному забезпеченні судового процесу; в позові по

відношенню до Приватного підприємця ОСОБА_1. відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного

господарського суду від 23.04.07 рішення суду першої інстанції залишено без

змін.

У поданій касаційній скарзі ВАТ

“Прикарпат-Агро МТС” просить скасувати ці судові рішення; прийняти нове

рішення, яким відмовити позивачу  в

позові.

Скаржник вважає, що

відповідальність за цим позовом повинна бути покладена на ПП ОСОБА_1. як особу,

яка безпосередньо заподіяла збитки позивачу (ст.440 та 450 ЦК УРСР) внаслідок

використання джерела підвищеної небезпеки (автовишка, бензопила, автокран).

Судова колегія розглянувши наявні

матеріали справи, дослідивши юридичну оцінку ними обставин справи та повноту їх

встановлення, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального і

процесуального права прийшла до висновку про відсутність правових підстав для

задоволення касаційної скарги.

Матеріалами справи, що було також

предметом дослідження попередніх судових інстанцій, підтверджується наступне.

03.06.2003 при проведенні робіт по

зрізуванню тополь на території ВАТ “Прикарпат-Агро МТС” (відповідача)

відбулося  падіння дерева на газопровід

середнього тиску діаметром 100мм. біля ГРП-АДРЕСА_1. Внаслідок цього було

зруйновано газопровід, що призвело до розгерметизації цього газопроводу та

витоку природного газу.

Вказаний факт підтверджений

належним чином наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 8, 9, 11 т. 11).

Не заперечуючи факту аварії та

виникнення в зв'язку з цим шкоди, відповідачі заперечують вину кожного з них у

заподіянні такої шкоди, а також розмір відшкодування.

Відповідно до ст. 440 ЦК УРСР

(чинна на момент виникнення спірних правовідносин) шкода, заподіяна особі або

майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню

особою, яка заподіяла шкоду, в повному обсязі.

За зобов'язанням, що виникає

внаслідок заподіяння шкоди, законодавство виходить з принципу вини особи, яка

заподіяла шкоду.

Крім застосування принципу вини, у

вирішенні спору про відшкодування шкоди необхідна наявність підтвердження того,

що шкода заподіяна при наявності причинного зв'язку між неправомірними діями

особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.

Суди встановили, що зрізування

дерев на території ВАТ “Прикарпат-Агро МТС” відповідно до діючих нормативних

документів повинно було здійснюватись або власними силами, або за договором із

спеціалізованим  підприємством.

Проте 19.05.2003 цим підприємством

був укладений договір на проведення цих робіт з підприємцем ОСОБА_1., який, як

встановлено господарським судом першої інстанції, не є спеціалізованим

виконавцем цих робіт в розумінні діючої 

нормативно-технічної документації (правил).

Відповідно до п.4.6 Правил знесення

та пересадки дерев, чагарників, газонів, квітників може здійснюватись лише в

разі наявності спеціального дозволу (ордеру).

Ордер видається на підставі акта

обстеження зелених насаджень, погодженого з місцевим органом Мінприроди України

і рішення місцевого органу державної влади.

В матеріалах справи наявний акт

обстеження зелених насаджень ВАТ “Прикарпат-Агро МТС” з визначенням кількості

призначених під знесення дерев.

Знаходження на цій території

об'єкта газопостачання зумовлювало обов'язкове отримання ВАТ “Прикарпат-Агро

МТС” дозволу від газового господарства на проведення таких робіт з визначенням

умов та порядку їх проведення (п.4.3.40 Правил безпеки систем газопостачання

України).

При цьому до дозволу додається

схема розташування газопроводу з прив'язками.

Проте, ВАТ “Прикарпат-Агро МТС” не

довело факту отримання спеціального 

дозволу (ордеру) на знесення дерев та згоди газопостачального

підприємства на проведення таких робіт.

Зазначені вище порушення свідчать

про протиправність поведінки ВАТ “Прикарпат-Агро МТС”, причинним наслідком якої

є заподіяння шкоди позивачу.

За таких обставин касаційна

інстанція погоджується з думкою попередніх судових інстанцій про те, що саме ці

правопорушення, а не дії підприємця, який не був попереджений про наявність

газопроводу, призвели до виникнення аварії, що зумовлює відсутність правових

підстав для покладення на нього цивільно-правової відповідальності за деліктним

зобов'язанням.

Доводи касатора відносно того, що

ПП ОСОБА_1. повинен нести відповідальність за заподіяну позивачу шкоду в

порядку ст. 450 ЦК УРСР не приймаються до уваги, оскільки належним чином

спростовані апеляційною інстанцією, з виводами якої касаційна інстанція

погоджується.

Судом першої інстанції виконана

вказівка касаційної інстанції, що зазначена в постанові від 05.10.2006 по даній

справі, стосовно додаткового дослідження об'єму втраченого позивачем газу.

Встановлена втрата його в об'ємі, вартість якого становить 12106 грн.

Зазначене свідчить про повноту

встановлення Львівським апеляційним господарським судом обставин справи та

повноту їх встановлення, вірне застосування до них норм матеріального права та

спростовує доводи касаційної скарги.

Враховуючи наведене та керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                  ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без

задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від

23.04.2007р. у справі № 9/271-10/216  -

без зміни.

Головуючий, суддя                                                                  

Н.Ткаченко

Судді                                                                                                  

В.Рибак

В.Дерепа