Рішення

від 05.10.2009 по справі 32/509

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/509

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  32/509

05.10.09

За позовом  Акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Енергетика та

                     паливо України»

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укренерговосток-1»     

про                визнання договору недійсним та повернення сторін в первісний стан

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача                          Панченко С.М. –предст.

Від Відповідача                     не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Енергетика та паливо України»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укренерговосток-1»та просить визнати недійсним Договір уступки права вимоги № 03/03-143, укладений між Позивачем та Відповідачем 05.07.2006, а також зобов'язати Відповідача повернути Позивачу все отримане за вказаним Договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначив, що керуючим санацією Золотарем В. П., укладаючи Договір відступлення права вимоги № 03/03-143 від 05 липня 2006 року від імені Акціонерного товариства «Націона льна енергетична компанія «Паливо та енергетика України», перевищено повно важення, завдавши збитки кредиторам Позивача у розмірі 60 000 000,00 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2006 року між Акціонерним товариством «Національна ене ргетична компанія «Енергетика та паливо України»в особі керуючого санацією Золотаря В.П., діючого на підставі ухвали Господарського суду міста Києва № 15/311-б від 27.03.2006, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренерговосток-1»в особі директора Іващенко Р.С., діючого на підставі Статуту укладено Договір про відступку права вимоги            № 03/03-143 (далі –Договір).

Згідно з п. 1 Договору Позивач від ступив Відповідачу право вимоги до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»у розмірі 60 000 000,00 грн., яке виникло на підставі Договору про переведення боргу № 3487/01 від 30.06.2006, укладеного між Акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Енергетика та паливо України», Державним підп риємством «Енергоринок»та Відкритим акціонерним товариством «Запо ріжжяобленерго».

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, серед іншого, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Таким чином, на підставі спірного Договору Відповідач отримав право вимоги замість Позивача до Відкритого акціонерного товариства «Запо ріжжяобленерго»у розмірі 60 000 000,00 грн.

Оцінюючи подані Позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 квітня 2005 року пору шено провадження у справі № 15/311-б про банкрутство Акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Енергетика та паливо України», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, до закінчення провадження у справі зупинено виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до введення мораторію, зупинено заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. 26.05.2005 Господарським судом міста Києва винесено ухвалу підготовчого засідання у справі № 15/311-б, якою призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Діденка Я.О.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Енергетика та паливо України»опубліковане у газеті «Урядовий кур'єр»від 04.06.2005 № 103.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2006 у справі № 15/311-б задоволено клопотання комітету кредиторів про звільнення Діденка Я.О. від виконання обов'язків керуючого санацією Акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Енергетика та паливо України»та призначено керуючим санацією боржника - керівника Акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Енергетика та паливо України»Золотаря В.П.

Тією ж ухвалою Господарським судом міста Києва затверджений план санації Акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Енергетика та паливо України», погоджений протоколом комітету кредиторів № 4 від 16.03.2006.

Постановою Господарського суду міста Києва від 13.10.2006 у справі № 15/311-б визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну про цедуру Акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Енергетика та паливо України», ліквідатором  призначено Золотаря В.П. Публікація про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної про цедури була здійсненна у газеті «Голос України»№ 198 (3948) від 24 жовтня 2006 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Керуючий санацією після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника має право почати продаж частини майна боржника на відкритих торгах.

Пунктом 6.2 плану санації Акціонерного товариства «На ціональна енергетична компанія «Енергетика та паливо України»пе редбачено, що виділення зі складу основних засобів тих, які не входять до цілісного майнового комплексу, які не можуть бути задіяні в основному виробництві, та їх наступне відчуження з метою поповнення обігових кош тів фінансування санаційних заходів та проведення розрахунків з креди торами повинні були здійснювати в наступному порядку: затвердження комітетом кредиторів переліку активів використання яких у господарській діяльності є недоцільним або неможливим та надання дозволу керуючому санацією на відчуження таких активів; проведення керуючим санацією не залежної експертної оцінки таких активів; реалізація на конкурсних заса дах виділених та оцінених активів на продаж яких комітет кредиторів на дав дозвіл.

Однак, ліквідатором Акціонерного товариства «На ціональна енергетична компанія «Енергетика та паливо України»Золотарем В.П. в порушення положень ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та вимог плану санації Позивача 05.07.2006 було укладено Договір про відступку права вимоги № 03/03-143 від імені Акціонерного товариства «На ціональна енергетична компанія «Енергетика та паливо України», при цьому не отримавши відповідної згоди комітету кредиторів на укладення такого договору, не провівши незалежної експертної оцінки та без здійснення передбаченої процедури реалізації на конкурсних засадах.

Крім того, суд зазначає, що відступлення Акціонерним товариством «Національна ене ргетична компанія «Енергетика та паливо України»Відповідачу права вимоги до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в розмірі 60 000 000,00 грн.  відбулось не безоплатній основі.

Відповідно до ч. 11 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо: угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки. Все отримане за такою угодою повертається сторонам. Розгляд заяв керуючого санацією про визнання угод недійсними і повернення всього отриманого за такою угодою здійснюється господарським судом у процедурі провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Під недійсним правочином розуміють дії фізичних і юридичних осіб, які хоч і спрямовані на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, але не створюють цих наслідків, внаслідок невідповідності вчинених дій вимогам закону.

Як передбачено  частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України).

В частині 3 статті 203 Цивільного кодексу України зазначено, що волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною 5 статті 203 Цивільного кодексу України закріплено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що керуючий санацією Золотарь В. П., укладаючи Договір відступлення права вимоги № 03/03-143 від 05 липня 2006 року, перевищив повно важення, завдавши збитки кредиторам Акціонерного товариства «Націона льна енергетична компанія «Паливо та енергетика України»у розмірі 60 000 000,00 грн., оскільки По зивачем внаслідок таких дій втрачено право па отримання від Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»вказаної суми.

Таким чином, суд доходить до висновку, що Договір уступки права вимоги                     № 03/03-143 від 05.07.2006, укладений між Акціонерним товариством «Національна ене ргетична компанія «Енергетика та паливо України»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренерговосток-1» суперечить чинному законодавству, та порушує законні права та інтереси Позивача, а тому визнається судом недійсним.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину (ст. 216 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 208 Господарського кодексу України).

Статтею 236 ЦК України встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення. Вимога про зобов'язання Відповідача повернути Позивачу все отримане за вказаним Договором уступки права вимоги                     № 03/03-143 від 05.07.2006 спрямована саме на відновлення становища, яке існувало до порушення, тобто, до укладення вказаного Договору.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Енергетика та паливо України»є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового покладаються відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним Договір уступки права вимоги № 03/03-143 від 05.07.2006, укладений між Акціонерним товариством «Національна ене ргетична компанія «Енергетика та паливо України»(03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 94, код 30632949) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренерговосток-1»(04071,         м. Київ, вул. Межигірська, 28, код 33547317).

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренерговосток-1»(04071, м. Київ, вул. Межигірська, 28, код 33547317) повернути Акціонерному товариству «Національна ене ргетична компанія «Енергетика та паливо України»(03150, м. Київ,         вул. Велика Васильківська, б. 94, код 30632949) все отримане за Договором уступки права вимоги № 03/03-143 від 05.07.2006.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерговосток-1»(04071, м. Київ, вул. Межигірська, 28, код 33547317) на користь Акціонерного товариства «Національна ене ргетична компанія «Енергетика та паливо України»(03150, м. Київ,          вул. Велика Васильківська, б. 94, код 30632949) 25 500,00 грн. державного мита та            236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерговосток-1»(04071, м. Київ, вул. Межигірська, 28, код 33547317) до Державного бюджету України 85,00 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                             О.О.Хрипун  

Дата підписання рішення: 07.10.2009

Суддя