Постанова

від 15.09.2015 по справі 803/1816/15

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року Справа № 803/1816/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд ОІЛ» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекорд ОІЛ» (далі - ТзОВ «Рекорд ОІЛ») звернулося в суд із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ ГУ ДФС) від 13 травня 2015 року за № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 61 566 грн. 25 коп., в тому числі за основним платежем в розмірі 49 253 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 12 313 грн. 25 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акту від 28 квітня 2015 року за № 1629/22-05/38339862 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Рекорд ОІЛ» з питань, що становлять предмет заперечення згідно актів камеральних перевірок № 204/22.5/38339862 від 24 березня 2015 року, № 191/15-38339862 від 24 березня 2015 року, № 970/22.1/38339862 від 24 березня 2015 року, № 172/15.02/38339862 від 24 березня 2015 року, № 69/15/38339862 від 24 березня 2015 року, № 38/22.5/38339862 від 24 березня 2015 року за період з 1січня 2015 року по 31 січня 2015 року». Перевіркою встановлено заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 76 757 грн.

Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає, що воно прийняте із порушенням законодавства, на підставі необґрунтованих висновків, що містяться в акті перевірки. Зазначає, що операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів іншим суб'єктам господарювання, з розрахунком за товар у безготівковій формі (талони, старт-картки), не є об'єктом оподаткування акцизним податком. Крім того, вважає, що здійснення роздрібного продажу нафтопродуктами через мережу АЗС не є обмеженням права останніх здійснювати оптовий продаж нафтопродуктів.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 7 серпня 2015 року пред'явленні позовні вимоги заперечила, мотивуючи тим, що податкові зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова), під час здійснення розрахункових операцій.

Посилається на правомірність висновків Луцької ОДПІ ГУ ДФС, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення сформоване у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для визнання його протиправним та скасування немає. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2015 року провадження у справі №803/1813/15 було зупинено до 14 вересня 2015 року.

Ухвалою суду від 15 вересня 2015 року провадження в справі було поновлено та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача, підтримала доводи, наведені у запереченнях. Просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ ГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Рекорд ОІЛ» з питань, що становлять предмет заперечення згідно актів камеральних перевірок № 204/22.5/38339862 від 24 березня 2015 року, № 191/15-38339862 від 24 березня 2015 року, № 970/22.1/38339862 від 24 березня 2015 року, № 172/15.02/38339862 від 24 березня 2015 року, № 69/15/38339862 від 24 березня 2015 року, № 38/22.5/38339862 від 24 березня 2015 року за період з 1січня 2015 року по 31 січня 2015 року, за результатами якої складено акт від 28 квітня 2015 року за № 1629/22-05/38339862.

Перевіркою встановлено порушення статтей 213, 214, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215, статті 216, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», в результаті чого ТзОВ «Рекорд ОІЛ» занижено акцизний податок, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 76 757 грн.

За наслідками перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 13 травня 2015 року за № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 61 566 грн. 25 коп., в тому числі за основним платежем в розмірі 49 253 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 12 313 грн. 25 коп.

Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України визначено, що платником акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно із пунктом 215.1 статті 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

При цьому підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України передбачено, що одним із об'єктів оподаткування зазначеним податком є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

У разі обчислення податку із застосуванням адвалерних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу (підпункт 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Визначення поняттям роздрібної та оптової торгівлі надає Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 5 липня 2004 року №130.

Роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг.

Оптова торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.

Наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №14 затверджено Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку.

Відповідно до даного Порядку додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до декларації акцизного податку заповнюється в такому порядку:

графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків;

графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;

графа 5 - вартість підакцизних товарів до оподаткування (графа 3 - графа 4), у якій вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку.

З аналізу наведеного вбачається, що законодавцем окремою графою виділено вартість підакцизних товарів, реалізованих для комерційного використання, та які не включаються у базу оподаткування акцизним податком.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар (пункт 216.9 статті 216 Податкового кодексу України).

Згідно з Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Позивач вказує, що суб'єкти підприємництва на автозаправних станціях (АЗС) розраховуються за паливо талонами та паливними картками (в тому числі старт-картами), виданими на підставі договору поставки нафтопродуктів, за якими придбавається оптова партія товару. Відтак позивач стверджує про те, що при отриманні товару на АЗС за талонами та паливними картками роздрібна торгівля підакцизним товаром не відбувається.

Відповідно до розділу 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20 травня 2008 року №281/171/578/155:

- талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

- платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг.

Смарт-картка (паливна картка) є платіжною карткою із вмонтованим мікроконтролером як носієм та обробником інформації, потрібної для ініціювання переказу коштів та /або виконання службових операцій (пункт 2.1 розділу 2 Правил Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою банку України від 10 грудня 2004 року № 620).

Пунктом 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442 (далі - Правила №1442) встановлено, що роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС), що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Пункт 10 Правил №1442 визначає, що розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Пунктами 34 та 35 цих Правил встановлено, що заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-масло та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри). Заправка автотранспортних засобів провадиться за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора.

З аналізу наведеного вбачається, що дані Правила регулюють саме порядок роздрібної торгівлі нафтопродуктами та не регулюють правовідносин з оптового продажу.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій) (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2 пункту 75 .1 статті 75 Податкового кодексу України).

Під час проведеної Луцькою ОДПІ ГУ ДФС документальної перевірки було зроблено висновок про реалізацію нафтопродуктів для не комерційного використання, тому суд вважає, що викладені в акті перевірки від 28 квітня 2015 року за № 1629/22-05/38339862 висновки про заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 76 757 грн. є обґрунтованими.

Крім того, відповідно до пункту 44.6 статті 44 5 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Як вбачається із акту перевірки, заперечень на акт перевірки, скарги на податкове повідомлення-рішення від 13 травня 2015 року за № НОМЕР_1, позивачем, як під час перевірки, так і після закінчення перевірки не були надані документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки відповідачем доведено факт порушення товариством вимог статей 213, 214, підпункту 215.3.4 статті 215, статті 216, тому суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 13 травня 2015 року за № НОМЕР_1 Луцькою ОДПІ ГУ ДФС винесене правомірно, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд ОІЛ» (43020, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3, код ЄДРПОУ 38339862) на користь Державного бюджету України несплачений судовий збір у розмірі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк

Постанова в повному обсязі складена 21 вересня 2015 року.