ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6800/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Костенко Г.В.,
при секретарі - Протас О.М.,
за участю: представника позивача -ОСОБА_1
представника відповідача -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційної фірми "Промислове обладнання" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
15 серпня 2011 року позивач ОСОБА_3 підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Промислове обладнання" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією (далі -Кременчуцька ОДПІ) була проведена камеральна перевірка Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Промислове обладнання" (далі - ПП "ВКФ "Промислове обладнання") з податкової звітності з податку на додану вартість за листопада, грудень 2010 року. За результатами перевірки був складений акт перевірки № 359/15-322/30385775 від 31.01.2011 року. На підставі даного акту Кременчуцькою ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000571502/0/381 від 22.02.2011 року про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість з них за основним платежем - 259380,76 грн. та штрафні санкції в сумі 64845,19 грн. Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, скарги позивача залишені без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін. Позивач вважає вказане рішення винесене з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.
Представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до наявних у матеріалах справи документів, ПП "ВКФ "Промислове обладнання" зареєстроване рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 21.04.1999 року як суб'єкт господарювання (ідентифікаційний код 30385775).
У період з 19.01.2011 року по 31.01.2011 року Кременчуцькою ОДПІ в Полтавській області проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за листопад, грудень 2010 року.
Перевіркою встановлено завищення ПП "ВКФ "Промислове обладнання" податкового кредиту та відповідно занижена сума ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 259380,76 грн., а саме за листопад 2010 року на суму 194258,33 грн., за грудень 2010 року на суму 64852,43 грн.
За результатами перевірки складено акт № 359/15-322/30385775 від 31.01.2011 року (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пп. 1.7, ст.1, пп. 7.4.1, 7.4.5. п.7.4, п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
На підставі вказаного акту Кременчуцької ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000571502/0/381 від 22.02.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 259380,76 грн., у тому числі штрафні (фінансові) санкції - 64845,19 грн.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням ПП "ВКФ "Промислове обладнання" оскаржувало його в адміністративному порядку до ДПА України в Полтавській області та до ДПА України.
28 квітня 2011 року Державна податкова адміністрація у Полтавській області винесла рішення №1072/10/25-016 про результати розгляду скарги, в якому податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області № 0000571502/0/381 від 22.02.2011 року залишила без змін, а скарги ПП "ВКФ "Промислове обладнання" - без задоволення.
14 липня 2011 року Державна податкова адміністрація України винесена рішення № 12667/6/25-0115 про результати розгляду повторної скарги, в якому податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області № 0000571502/0/381 від 22.02.2011 року залишила без змін, а скарги ПП "ВКФ "Промислове обладнання" - без задоволення.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ПП "ВКФ "Промислове обладнання"оскаржило його 25.06.2011 року до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати, зокрема, податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.
Відповідно до п. 7.4.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно 7.2.6 цього пункту)..
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття В«господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).
Із положень ч. 1, 3 статті 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Згідно частини 2 статті 9 Закону первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.
Досліджуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0000571502/0/381 від 22 лютого 2011 року, суд встановив наступне.
Згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 259380,76 грн. стали господарські правовідносини між позивачем та ПП "Нафта-Капітал".
Судом встановлено, що підставою для віднесення суми до податкового кредиту стало придбання товару ПП "Нафта-Капітал" в розмірі 259380,76 грн., в тому числі за листопад 2010 року в сумі 194380,76 грн., за грудень 2010 року на суму 64852,43 грн.
ОСОБА_3 підприємство "Нафта-Капітал" зареєстроване рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів від 15.03.2007 року № 15851020000005392, зареєстровано платником податків 30.08.2007 року, юридична адреса: АДРЕСА_1, вид діяльності - оптова торгівля паливом. Згідно розрахунку комунального податку за ІІІ квартал 2010 року - працівники за основним місцем роботи відсутні, витрати на оплату згідно декларації за 9 місяців 2010 року - 6083 грн.
Як зазначено в акті перевірки, 29.10.2010 року змінено керівника ПП "Нафта-Капітал" та призначено на посаду директора ОСОБА_4 Згідно протоколу співбесіді з директором ПП "Нафта-Капітал" гр. ОСОБА_4 встановлено, що останній не володіє інформацією про фінансово-господарську діяльність підприємства, про бухгалтерський та податковий облік на підприємстві, про юридичну адресу підприємства. Тобто, в ході проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_4 є власником ПП "Нафта-Капітал" лише формально, фактично фінансово-господарську діяльність не здійснює.
Встановити реальність господарських відносин позивача з ПП "Нафта-Капітал" суд не зміг, оскільки позивачем не виконано вимоги ухвали суду щодо надання документів відносно взаємовідносин з ПП "Нафта-Капітал", а саме договори укладені з ПП "Нафта - Капітал" накладні, податкові накладні, розрахункові та платіжні документи за операціями проведеними з ПП "Нафта - Капітал", виписки банківських рахунків підприємства та доказів використання придбаного товару в своїй господарській діяльності.
Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, директор підприємства перебуває у відпустці з 22.08.2011 року по 11.09.2011 року, отже надати документи не має можливості.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме поштового повідомлення, повістка та ухвали суду отримані позивачем 18.08.2011 року, а директор перебуває у відпустці з 22.08.2011 року, тобто у позивача був час виконати вимоги ухвали суду.
Оскільки правовідносини, з яких виник спір щодо правомірності податкового повідомлення-рішення, виникли в 2010 році то застосуванню підлягає Закон України "Про податок на додану вартість" та інші нормативно-правові акти в сфері регулювання відносин з оподаткування, що були чинними на той час.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).
При цьому підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.
Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165, який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Відповідно до підпункту 7.7.1. Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Кременчуцькою ОДПІ на підставі ст.ст. 78, 79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП "ВКФ "Промислове обладнання" з питань взаємовідносин з ПП "Нафта-Капітал" за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року з питань оскарження до ДПА в Полтавській області податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000571502/0/381 від 22.02.2011 року.
За результатами перевірки складений № 2278/23-209/30385775 від 14.04.2011 року, в якому встановлені порушення позивачем пп. 1.7, ст.1, пп. 7.4.1, 7.4.5. п.7.4, п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме завищення ПП "ВКФ "Промислове обладнання" податкового кредиту та відповідно занижена сума ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 259380,76 грн., а саме за листопад 2010 року на суму 194258,33 грн., за грудень 2010 року на суму 64852,43 грн.
Таким чином, під час проведення Кременчуцької ОДПІ документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "ВКФ "Промислове обладнання" встановлені ті ж самі порушення, які були встановленні під час проведення камеральної перевірки.
Враховуючи відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання позивачем вищевказаних товарів: належним чином оформлених товарно -транспортних накладних із всіма необхідними реквізитами, які б засвідчували фактичну передачу товару та фактичне перевезення товарно - матеріальних цінностей, місця поставки або інші документи щодо реальності та товарності проведених операцій, з яких би можливо було встановити місця відвантаження товару, осіб, які здійснювали приймання та відвантаження цього товару, а також відсутність господарської мети, суд дійшов висновку про непідтвердження реальності проведення господарських операцій, тобто, про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців видами діяльності ПП "Нафта-Капітал" є оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля паливом, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, інші види оптової торгівлі, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.
Згідно розрахунку комунального податку за 3 квартал 2010 року працівники за основним місцем роботи у ПП "Нафта-Капітал" були відсутні.
Як встановлено податковим органом, громадянин ОСОБА_4, який видавав документи від імені ПП "Нафта-Капітал", не володіє інформацією про фінансово-господарську діяльність підприємства, про бухгалтерський та податковий облік на підприємстві, про юридичну адресу підприємства.
Залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 01.10.2010 року (згідно додатку К 1/1 до декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2010 - відсутні). Відповідно до декларації з податку на прибуток 2010 року запаси товарно-матеріальних цінностей також не задекларовані.
Власні основні фонди згідно декларації з податку на прибуток за 2010 рік та земельні ділянки відсутні (додатки К 1/1 та розрахунок земельного податку не подавалися).
Згідно декларації за грудень 2010 року ПП "Нафта-Капітал" задекларовано операції придбання товарів у сумі 34 247 436,00 грн., податковий кредит в сумі 6 849 487,00 грн. по 65 контрагентах. При цьому ПП "Нафта-Капітал" завищено податковий кредит у зв'язку з неправомірним його формуванням без підтверджуючих документів на 6 379 409,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В той час позивачем не були виконані вимоги ухвали суду щодо надання доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.
Враховуючи відсутність у ПП "Нафта-Капітал" трудових ресурсів, виробничого обладнання, товарно-матеріальних цінностей та беручи до уваги спеціалізацію підприємства, суд приходить до висновку про фактичну відсутність господарських відносин між ПП "ВКФ "Промислове обладнання" та ПП "Нафта-Капітал".
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0000571502/0/381 від 22.02.2011 року є правомірним, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Виробничо-комерційної фірми "Промислове обладнання" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 31 серпня 2011 року.
Суддя Г.В. Костенко
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2011 |
Оприлюднено | 28.09.2015 |
Номер документу | 50904049 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
Г.В. Костенко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні