Постанова

від 21.06.2011 по справі 2а-1870/2440/11

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2011 р. Справа № 2a-1870/2440/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.

за участю секретаря судового засідання - Чикалової М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом приватного підприємства Науково-технічний центр"Промтехкомплект" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ПП НТЦ "Промтехкомплект" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ в м.Суми, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Суми №0000892305/0/84705 від 04 листопада 2010 року (№0000892305/1/84705 від 28 грудня 2010 року) щодо донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 26208 грн., в т.ч. основного платежу 17472,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 8736,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення було винесене на підставі акту перевірки відповідача №8585/235/31209190/71 від 20.10.2010 року "Про результати планової виїзної перевірки ПП НТЦ "Промтехкопмлект", і.к. 31209190 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2010 р." У вказаному акті відповідач зазначив, що позивач на підставі договору купівлі-продажу товару №1-28 від 26 вересня 2008 року придбав у ТОВ «КОНКОН» корпуси насоса. Вказаний товар в повному обсязі був оплачений та поставлений позивачу. В складі вартості вказаного товару було сплачено податок на додану вартість в розмірі 17472 грн.00 коп., у зв'язку з чим позивачу була видана податкова накладна від 29 вересня 2008 року №29-9/3. На підставі вказаної податкової накладної позивач вказану суму відніс до податкового кредиту. Відповідач, здійснюючи перевірку позивача, встановив, що вказана сума не була віднесена в вересні 2008 року ТОВ «КОНКОН»до податкового зобов'язання, у зв'язку з чим відповідач зазначає, що у разі надання податкової накладної без декларування податкових зобов'язань продавцем даний документ не може вважатись підставою для включення сум до податкового кредиту підприємством - покупцем або отримувачем товарів. Вказані висновки відповідача, як зазначає позивач, є безпідставними та такими які не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, у зв'язку з чим позивач і був змушений звернутися до суду.

Відповідач заперечуючи проти позову, надав суду заперечення, в якому зазначив, що в ході проведення планової виїзної документальної перевірки ПП НТЦ «Промтехкомплект»встановлено, що підприємством було завищено податковий кредит за вересень 2008 року на суму 17472,0 грн.

Підприємство ПП НТЦ «Промтехкомплект» у вересні 2008р. включило до складу податкового кредиту суму ПДВ 17472.0 грн., в той час як контрагентом ТОВ «Конкон»м. Київ до складу податкових зобов'язань за вересень 2008р. включено суму 0,0 грн.

З метою перевірки правомірності формування податкового кредиту ПП НТЦ "Промтехкомплект" в ході перевірки направлено запити до ДПІ у Дарницькому районі м.Києва на проведення зустрічної перевірки ТОВ «Конкон». Відповідь на час написання акту не надійшла.

Також відповідач зазначив, що діюче законодавство ставить у пряму залежність факт включення постачальником товарів (послуг) податкових зобов'язань з відповідним їх декларуванням з наданням податкової накладної і, відповідно, унеможливлює надання податкової накладної покупцю чи отримувачу товарів без включення податкових зобов'язань з боку продавця.

Таким чином, в разі надання податкової накладної без декларування податкових зобов'язань продавцем, даний документ не може вважатися підставою для включення сум до податкового кредиту підприємством-покупцем або отримувачем товарів.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в який просив розгляд справи провести без його участі.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, клопотань з приводу розгляду справ не надсилав, витребуваних судом документів не надав. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заможливе провести розгляд справи без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст.ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що в період з 06 вересня 2010 року по 15 жовтня 2010 року ДПІ в м. Суми було проведено планову виїзну перевірку ПП НТЦ "Промтехкопмлект", результати якої викладено в акті №8585/235/31209190/71 від 20 жовтня 2010 року "Про результати планової виїзної перевірки ПП НТЦ "Промтехкопмлект", і.к. 31209190 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2010 р.".

На підставі наведеного акту відповідачем було винесене податкове повідомлення - рішення №0000892305/0/84705 від 04 листопада 2010 року, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 26208 грн., в т.ч. основного платежу 17472,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 8736,00 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся зі скаргою до ДПІ в м. Суми.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги №99002/10/25-010/110 ск від 28 грудня 2010 року скаргу товариства залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін у зв'язку з чим було винесене податкове повідомлення-рішення №0000892305/1/84705 від 28 грудня 2010 року.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся зі скаргою до ДПА в Сумській області.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги №2324/10/25005-5/5 від 10.02.2011р. скарга підприємства була залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Не погодившись з зазначеним рішенням позивач звернувся зі скаргою до ДПА України. Рішенням про результати розгляду повторної скарги №7014/6/25-0115 від 12.04.2011 року (отримано 19.04.2011 р. вх. №178) скарга підприємства залишена без задоволення, а податкове повідомлення без змін.

Відповідно до вищевказаного акту перевірки було встановлено, що позивач 26 вересня 2008 року уклав договір купівлі - продажу товарів №1-28 з ТОВ «КОНКОН». (а.с.41).

Відповідно до вищевказаного договору ТОВ «КОНКОН» зобов'язалося передати позивачу (покупець) товар по ціні, калькуляцій та кількості зазначених в накладних які складаються окремо до кожної партії товару.

Пунктом 3.1. вказаного договору зазначено, що товар постачається продавцем на склад покупця.

Пунктом 3.2 договору передбачена можливість здійснення попередньої оплати.

Платіжними дорученнями №1711 від 29 вересня 2008 року на суму 54832,00 грн. та №1710 від 29 вересня 2008 року на суму 50000,00 грн. здійснена попередня оплата за корпуси насосів на загальну суму 104832,00 грн.

За першою подією, сплатою грошових коштів ТОВ "Конкон", було виписано податкову накладну №29-9/3 від 29.09.2008р. на загальну суму 104832,00 грн., в т.ч. ПДВ 17472,00 грн. на поставку корпусу насосу НГТ 20.03.20.01 - 2 шт. та корпусу насосу НГТ 20.03.20.02 - 2 шт.

27 жовтня 2008 року ТОВ "Конкон" згідно видаткової накладної №ко-27-10/1 було поставлено корпуси насосів НГТ 20.03.20.01 - 2 шт. та корпуси насосів НГТ 20.03.20.02 - 2 шт. на загальну суму 104832,00 грн.

Доставка товару здійснювалась за рахунок продавця ТОВ "Конкон".

Товар був отриманий ОСОБА_1 за довіреністю №26 від 27.10.2008 року, що підтверджується журналом виданих довіреностей.

ОСОБА_1 в своєму поясненні зазначив, що зазначену продукцію було доставлено ТОВ „КОНКОН" 27.10.2008р. в м. Суми за адресою вул. Ковпака, б.4. вантажним автотранспортом. Вантаж супроводжував водій, він передав йому продукцію та документи, а саме: податкову накладну, видаткову накладну, а він передав водію оригінал довіреності №26 від 27.10.2008р. Автомобіль заїхав на територію ПП НТЦ „Промтехкомплект", в виробничий цех, розвантаження було здійснено робітниками підприємства за допомогою кран-балки.

Відповідач в акті перевірки, на підставі якого були винесенні оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не заперечуючи факту фактичності поставки вищевказаного товару, встановив завищення податкового кредиту на суму 17472,00 грн. з наступних підстав.

А саме, під час проведення перевірки відповідачем було встановлено, що контрагент позивача за вищевказаним договором не задекларував в вересні 2008 року податкове зобов'язання в сумі 17472,00 грн., яке виникло внаслідок виконання вищевказаної угоди.

Відповідач в акті перевірки та в своєму запереченні зазначає, що діюче законодавство ставить у пряму залежність факт включення постачальником товарів (послуг) податкових зобов'язань з відповідним їх декларуванням, з наданням податкової накладної, і відповідно унеможливлює надання податкової накладної покупцю чи отримувачу товарів без включення податкових зобов'язань з боку ТОВ «Конкон».

Як на правову підставу своєї позиції відповідач посилався на п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" який визначає, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Таким чином, податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця (правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань встановлені п. 7.3. ст..7 цього Закону).

Таким чином, в разі надання податкової накладної без декларування податкових зобов'язань продавцем, даний документ не може вважатися підставою для включення сум до податкового кредиту підприємством-покупцем або отримувачем товарів.

Суд не може погодитись з позицією відповідача з нижчевикладених підстав.

Товарність операції за вищевказаним договором відповідачем під час проведення перевірки не заперечувалась, посилання представника відповідача на відсутність товарності операції під час розгляду даної справи суд вважає безпідставним, оскільки дана обставина не була підставою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Надані позивачем як на перевірку, так і під час розгляду даної справи первинні документи за вищевказаним договором, а саме: договір купівлі-продажу, податкова накладна, видаткова накладна, платіжні доручення, фотокопія з журналу доручень є підставою для висновку про сплату позивачем суми податку в ціні придбаного товару безпосередньому постачальнику товару.

Відповідно до п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Вимога п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість" стосується саме платника податку, в даному випадку позивача, і останній не може нести відповідальність за дії свого контрагента щодо недекларування своїх податкових зобов'язань.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Так у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10, від 31 січня 2011 року в справі 21-47а10 дійшов до висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, рішення касаційного суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так у справі В«БУЛВЕСВ» АД проти БолгаріїВ» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Враховуючи вижчевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства Науково-технічний центр "Промтехкомплект" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в місті Суми №0000892305/0/84705 від 04.11.2010 р. та №0000892305/1/84705 від 28.12.2010 р. щодо донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 26208 грн. 00коп., в т.ч. за основним платежем в розмірі 17472 грн. 00коп. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 8736грн. 00коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.М. Глазько