Ухвала

від 23.11.2010 по справі 6/104/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

оскарження дій органів Державної виконавчої служби

23.11.10 Справа № 6/104/08

Суддя Місюра Л.С.розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі -СічВ» м. Запоріжжя, з урахуванням уточнень від 23.11.2010 року, яка подана у справі № 6/104/08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Фоззі -СічВ» (69015, м. Запоріжжя, б-р Вінтера, 30)

До Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (71630, АДРЕСА_1)

Про стягнення заборгованості у сумі 3 083 грн. 88 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників:

Від ТОВ „Фоззі-СічВ» : ОСОБА_2 -дов. № 3020 від 22.09.2010р.

Від СПД-ФО ОСОБА_1: не з'явився

Від ВДВС: ОСОБА_3 -дов. № 2315 від 09.02.2010р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фоззі - СічВ» (надалі - стягувач) в скарзі просив визнати бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції (надалі -виконавча служба) неправомірною, зобов'язати виконавчу службу відкрити виконавче провадження на підставі наказу господарського суду Запорізької області № 6/104/08, виданого за рішенням господарського суду Запорізької області від 04.04.2008 року, а також зобов'язати виконавчу службу вжити усіх передбачених Законом України „Про виконавче провадженняВ» заходів щодо своєчасного, повного виконання рішення господарського суду Запорізької області від 04.04.2008 року у справі № 6/104/08, а саме: накласти арешт на всі кошти, що містяться на рахунках боржника, відкритих у банківських установах, а також звернути стягнення на майно боржника в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадженняВ» .

В судовому засіданні стягувач уточнив вимоги скарги, просить визнати недійсною постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 01.09.2008 року.

Уточнення до скарги приймаються судом до розгляду, оскільки не суперечать чинному законодавству.

При цьому, стягувач просить поновити строк для подання скарги (оскарження) постанови від 01.09.2008 року, оскільки про її існування стягувачу стало відомо в судовому засіданні 23.11.2010 року.

В судовому засіданні представник стягувача пояснив, що підприємство не отримувало даної постанови виконавчої служби. На прохання представника стягувача 20.10.2010 року ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, виконавча служба відмовила, посилаючись на те, що стягувач звернувся із проханням ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження у неприймальний день.

З урахуванням викладених обставин, суд знаходить поважними причини пропуску строку для оскарження постанови від 01.09.2008 року, та вважає за можливим поновити строк для оскарження постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 01.09.2008 року.

Виконавча служба надала суду письмові пояснення на первісні вимоги стягувача, в яких зазначила наступне: наказ № 6/104/08 від 15.04.2008 року Господарського суду Запорізької області про стягнення з СПД - фізичної особи ОСОБА_1 (надалі - боржник) на користь стягувача суми боргу в розмірі 3 271 грн. 66 коп. надійшов на адресу виконавчої служби 17.06.2008 року. За даним виконавчим документом було заведене виконавче провадження № 510. Дане виконавче провадження було передано до виконання державному виконавцю Пеліх М.О. 18.06.2008 року. 18.06.2008 року на підставі ст. ст. 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено боржнику до виконання, стягувачу та суду до відома, МРЕВ ДАІ, РКП Василівське БТІ та Дніпрорудненський нотаріальній конторі для накладення арешту за вих. № 13532, що підтверджується відповідним записом в книзі вихідної кореспонденції. 26.06.2008 року на підставі ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, в зв'язку з тим, що боржником рішення суду в наданий для добровільного виконання строк не виконано. Копію постанови направлено на адресу боржника за вих. № 12312. У подальшому, 23.07.2008 року, на підставі ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»на адресу ДКП «Василівське БТІ», МРЕВ ДАІ та УПФУ у Василівському районі направлено запити з метою встановити наявність права власності на рухоме та не рухоме майно зареєстроване за боржником та з метою з'ясування, чи перебуває боржник на обліку в УПФУ як пенсіонер. Згідно отриманих відповідей право власності на рухоме та не рухоме майно за боржником не зареєстровано. Також, згідно відповіді УПФУ від 23.07.2008 року боржник, як пенсіонер, на обліку не перебуває. 18.08.2008 року на підставі ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»на адресу ДПІ у Василівському районі направлено запит, щодо наявності у боржника розрахункових рахунків відкритих в банківських установах. Згідно отриманих відповідей розрахункові рахунки у боржника відсутні. 27.08.2008 року державним виконавцем здійснено виїзд за місцем проживання боржника: м. Дніпрорудне, вул. Леніна 11/24, для перевірки майнового стану. Під час виїзду встановлено, що майно, яке особисто належить боржнику та підлягає опису й арешту в нього відсутнє. Про що складено відповідний акт державного виконавця. 01.09.2008 року державним виконавцем на підставі п.2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Копію постанови та оригінал виконавчого документа того ж дня направлено на адресу стягувача - ТОВ «Фоззі - Січ»за вих. № 18548, що підтверджується журналом реєстрації вихідної кореспонденції та реєстром відправки вихідної кореспонденції. Всі документи вищезазначеного виконавчого провадження, які повинні бути доведені до відома сторін, направлялися простою кореспонденцією відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження». З телефонної розмови з представником стягувача - ОСОБА_2 встановлено, що вищезазначений виконавчий документ на адресу стягувача не надходив. На підставі викладеного, 22.11.2010 року на адресу господарського суду Запорізької області виконавчою службою направлено подання про видачу дубліката наказу № 6/104/08 від 15.04.2008 року господарського суду Запорізької області про стягнення з СПД - фізичної особи ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фоззі - Січ»суми боргу в розмірі 3 271 грн. 66 коп.

Стосовно уточнених вимог скарги представник виконавчої служби пояснив, що постанова про повернення виконавчого документу стягувачу від 01.09.2008 року та оригінал виконавчого документу -наказ господарського суду Запорізької області від 15.04.2008 року у справі № 6/104/08 були направлені стягувачу. Відповідно до ст. 27 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією. Однак, виконавча служба направила на адресу господарського суду заяву про видачу дублікату виконавчого документу, оскільки він так і не був отриманий стягувачем, а був втрачений при пересилці.

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (надалі - боржник), повідомлена про місце, день та час розгляду скарги в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (надалі - ГПК України), в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила, витребувані судом документи та пояснення щодо вимог скарги суду також не надала.

Неявка боржника не є перешкодою для розгляду скарги, про що прямо вказано в ч. 2 ст. 121 2 ГПК України.

За таких обставин, суд визнав за можливе розглянути скаргу без участі представника боржника, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представників стягувача та виконавчої служби, суд вважає, що скарга, з урахуванням уточнень, підлягає задоволенню з наступних підстав:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.04.2008 року були задоволені позовні вимоги стягувача і на його користь з боржника було присуджено до стягнення основний борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 2 954 грн., 3 % річних в сумі 129 грн. 88 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 87 грн. 06 коп. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 100 грн. 72 коп.

На виконання рішення від 04.04.2008 року, господарським судом Запорізької області 15.04.2008 року був виданий відповідний наказ у справі № 6/104/08 про стягнення з боржника на користь стягувача загальної суми 3 271 грн. 66 коп.

Вказаний наказ був направлений стягувачу 05.05.2008 року, про що свідчить відбиток штампу вихідної кореспонденції канцелярії суду за № 11-12в/1729 на копії наказу суду, що знаходиться в матеріалах справи.

Заявою вих. б/н від 28.05.2008 року стягувач звернувся до виконавчої служби стосовно відкриття виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду у справі № 6/104/08, додавши до заяви копію рішення суду від 04.04.2008 року та оригінал наказу від 15.04.2008 року у даній справі.

При цьому, в заяві стягувач просив з метою забезпечення виконання рішення про майнове стягнення, постановою про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на все майно боржника та оголосити заборону на його відчуження, про що повідомити відповідні органи, що здійснюють реєстрацію майна та ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Вказана кореспонденція була направлена стягувачем до виконавчої служби поштою, про що свідчать копії реєстру кореспонденції та фіскальних чеків від 12.06.2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів , а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

18.06.2008 року виконавча служба прийняла постанову про відкриття виконавчого провадження, встановивши боржнику строк для добровільного виконання рішення у справі № 6/104/08 до 25.06.2008 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом .

Цей порядок визначений статтями 55, 64 Закону України „Про виконавче провадженняВ» .

Приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.06.2008 року виконавча служба жодним чином не відреагувала на заяву стягувача про накладення арешту на все майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, та повідомлення про це відповідних органів, що здійснюють реєстрацію майна та ведуть реєстр заборони на його відчуження.

І у той же час, ч. 1 ст. 5 вказаного Закону передбачає, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень,встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії .

Чинне законодавство, зокрема Закон України „Про виконавче провадженняВ» , надає виконавчій службі доволі широке коло повноважень для своєчасного та повного виконання рішень судів.

Так, з метою виявлення майна боржника, його розрахункових рахунків, виконавча служба направила до органів ДАІ, ДКП „Василівське БТІВ» та УПФУ у Василівському районі запит вих. № 15731 від 23.07.2008 року щодо наявності у боржника транспортних засобів, об'єктів нерухомості, земельних ділянок.

На свій запит виконавча служба отримала 28.08.2008 року за вх. № 7979 інформацію від ВДАІ Василівського району, згідно якої за боржником транспортних засобів не зареєстровано.

Від РКП „Василівське БТІВ» до виконавчої служби надійшла інформація вих. № 1095 від 28.08.2008 року, відповідно до якої за боржником право власності на нерухоме майно не за реєстроване.

На запит виконавчої служб Управління Пенсійного Фонду в Василівському районі Запорізької області надало інформацію вих. № 2411/07 від 23.07.2008 року, згідно якої боржник на обліку в управлінні не перебуває і ніякого виду пенсії не отримує.

Листом вих. № 7952 від 18.08.2008 року виконавча служба звернулась до Державної податкової інспекції у Василівському районі стосовно отримання інформації про наявні у боржника розрахункові рахунки.

ДПІ у Василівському районі Запорізької області надала виконавчій службі інформацію вих. № 1294 від 22.08.2008 року, відповідно до якої у боржника розрахункові рахунки відсутні.

27.08.2008 року виконавчою службою було складено акт, яким встановлено, що під час виїзду за місцем проживання боржника: м. Дніпрорудне, вул. Леніна, 11/24, майна, яке належить боржнику та підлягає опису й арешту -не виявлено.

Інших актів щодо виконання рішення суду у справі № 6/104/08 виконавча служба не складала, та на вимогу суду - не надала.

01.09.2008 року виконавча служба прийняла постанову про повернення виконавчого документу стягувачів, у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуте стягнення, а вжиті державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна -виявилися безрезультатними.

Постанова прийнята виконавчою службою на підставі ст. ст. 40 та 76 Закону України „Про виконавче провадженняВ» .

Супровідним листом вих. № 18548 від 01.09.2008 року виконавча служба на підставі постанови від 01.09.2008 року повернула стягувачу оригінал наказу.

На підтвердження факту направлення стягувачу вказаної кореспонденції виконавча служба надала суду ксерокопію витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції.

Оригінал журналу реєстрації вихідної кореспонденції, який суд зобов'язував соєю ухвалою від 28.10.2010 року виконавчу службу надати в судове засідання -виконавча служба не представила суду.

Проте, вказана постанова від 01.09.2008 рок4у не була отримана стягувачем.

Варто вказати у даному випадку, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 18.06.2008 року була направлена виконавчою службою супровідним листом вих. № 13532 від 18.06.2010 року. У супровідному листі вказано, що примірник постанови направляється боржнику, стягувачу, РКП „Василівське БТІВ» , МРЕВ ДАІ, Дніпрорудненській державні нотаріальній конторі та суду. На підтвердження факту направлення даної постанови виконавча служба надала суду також ксерокопію витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції. Однак, ні супровідного листа вих. № 13532 від 18.06.2010 року, ні постанови про відкриття виконавчого провадження господарський суд не отримував, в матеріалах справи № 6/104/08 взагалі відсутні будь -які постанови виконавчої служби щодо виконання рішення у даній справі.

Тому, суд не може прийняти витяг з журналу реєстрації кореспонденції як доказ направлення стягувачу постанови про повернення виконавчого документу від 01.09.2008 року.

Більш того, доводи виконавчої служби щодо направлення стягувачу постанови від 01.09.2008 року на оригіналу наказу суду від 15.04.2008 року спростовуються самою ж виконавчою службою, яка в судовому засіданні заявила, що має намір звернутися до господарського суду Запорізької області із заявою про видачу дублікату наказу у справі № 6/104/08 у зв'язку з його втратою при пересилці.

Відтак, оскільки наказ суду у справі № 6/104/08 направлявся лише стягувачу, як вказано у супровідному листі вих. № 18548 від 01.09.2008 року, то, як наслідок, до стягувача не надійшов не тільки наказ, а й сама постанова від 01.09.2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Враховуючи все вище викладене, суд визнав причини пропуску строку оскарження постанови поважними, та поновив строк для подання скарги на постанову виконавчої служби про повернення виконавчого документу від 01.09.2008 року.

Приймаючи дану постанову, виконавча служба посилалась на ст. 40 та ст. 76 Закону України „Про виконавче провадженняВ» .

Відповідно до п. 2 ст. 40 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

Однак, приймаючи рішення від 01.04.2008 року та видаючи наказ від 15.04.2008 року суд зазначив, що боржник має дві адреси: 1) 71630, АДРЕСА_2; 2) 71630, АДРЕСА_3.

Вказані дві адреси також були зазначені і стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження.

Проте, виконавча служба направляла кореспонденцію боржнику лише на адресу: 71630, АДРЕСА_2. Саме за цією адресою виконавчою службою було складено акт від 27.08.2008 року, яким встановлено, що за адресою: м. Дніпрорудне, вул. Леніна, 11/24, майна, яке належить боржнику та підлягає опису й арешту -не виявлено.

Жодних виконавчих дій за другою адресою боржника: 71630, АДРЕСА_3, виконавчою службою не проводилось, факту наявності або відсутності майна боржника саме за цією адресою -виконавчою службою також не встановлено, акту про відсутність майна боржника за адресою: 71630, АДРЕСА_4 -виконавчою службою не було складено.

Крім того, відповідно до положень ст. 62 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна, то провадиться звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення, земельну ділянку, що є нерухомим майном. При цьому в першу чергу провадиться звернення стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржникові. В останню чергу звертається стягнення на жилий будинок чи квартиру. Разом з жилим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржникові.

Виконавча служба не проводила виконавчих дій щодо виявлення наявної у боржника земельної ділянки, жодних документів про наявність або відсутність у боржника земельної ділянки за обома зазначеними судом у виконавчому документі адресами -виконавчою службою не складалось.

В судовому засіданні представник виконавчої служби зазначив, що фактично питання наявності чи відсутності у боржника земельної ділянки не вирішувалось виконавчою службою.

Також, в судовому засіданні представник виконавчої служби не надав суду пояснень стосовно посилання в постанові від 01.09.2008 року на ст. 76 Закону України „Про виконавче провадженняВ» .

Зазначена стаття визначає загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Згідно наказу господарського суду Запорізької області від 15.04.2008 року боржник не зобов'язаний вчиняти або утриматися від вчинення певних дій, даний наказ -це наказ про стягнення грошових коштів.

На підставі викладеного, посилання виконавчої служби на ст. 76 Закону України „Про виконавче провадженняВ» є безпідставними.

Як зазначалось раніше, стаття 5 вказаного Закону України „Про виконавчу службуВ» передбачає, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суду не було надано доказів, які б свідчили про неупередженість, своєчасність та повноту вчинення виконавчою службою всіх виконавчих дій у справі № 6/104/08.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення , ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України .

За ухилення від виконання рішень, ухвал, постанов суду, що набрали законної сили, передбачена кримінальна відповідальність (ст. 382 Кримінального кодексу України).

Відповідно до положень Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/365 В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» , за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, уточненні вимоги стягувача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суддя

У Х В А Л И В:

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю „Фоззі - СічВ» м. Запоріжжя строк для подання скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 6/104/08.

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі -СічВ» м. Запоріжжя, з урахуванням уточнень від 23.11.2010 року, задовольнити.

Визнати недійсною постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 01.09.2008 року, видану Відділом державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції.

Суддя Л.С. Місюра