Постанова

від 14.10.2010 по справі 2а-2328/10/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2010 року справа №2а-2328/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Горбенко К.П.

суддів:Лях О.П.,ОСОБА_2

при секретарі судового засідання: Турко І.Б.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3

від відповідача: ОСОБА_4

свідка: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної держаної податкової інспекції у м.Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року по справі №2а-2328/10/1270 за позовом Приватного підприємства В«ОСОБА_6 фірма В«УкрзбутпромтехпостачВ» до Ленінської міжрайонної держаної податкової інспекції у м.Луганську про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення форми В«РВ» №0000442310/0 від 11 березня 2010 року-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2010 року позивач ОСОБА_6 фірма В«УкрзбутпромтехпостачВ» звернувся до Ленінської міжрайонної держаної податкової інспекції у м.Луганську про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення форми В«РВ» №0000442310/0 від 11 березня 2010 року. Свої позовні вимоги обґрунтовували тим, що Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську (далі - Ленінська МДПІ) проведена документальна невиїзна перевірка, за результатами якої складено акт № 48/ 23/32900694 від 25.01.2010 року. Але фактично проведеною перевіркою встановлювалось достовірність, правильність і повнота нарахування податку на додану вартість. При проведені перевірки були використані не тільки податкові декларації підприємства подані в МДПІ, але матеріали попередньої перевірки, листи відділу податкової міліці, та інш. Однак, всі ці документи в сукупності можливо перевіряти та робити висновки про достовірність, правильність і повноту нарахування відповідних податків, лише при проведені «виїзної планової» або «виїзна позапланової» перевірки платника податків і тільки за всіма показниками фінансово-господарської діяльності, на підставі первинних документів, інших документів бухгалтерського та податкового обліку. Крім того, посадові особи позивача не були письмово запрошені для ознайомлення з результатами проведеної перевірки, ніякого письмового запрошення позивач не отримував.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року позовні вимоги було задоволено в повному обсязі: визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000442310/0 від 11 березня 2010 року, яким Приватному підприємству «ОСОБА_6 фірма «Укрзбутпромтехпостач» визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4 252 869 грн., з яких: 2 835 246 грн. - податок, 1 417 623 грн. - штрафні санкції.

Не погодившись з винесеною постановою, Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м.Луганську подала апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду. Доводи апеляційної скарги обґрунтовують невірним застосування судом при винесенні рішення норм матеріального і процесуального, а саме п.1 ч.1 ст.11 Закону України від 04.12.90 №509 В«Про державну податкову сдужбу УкраїниВ» , пп.7.4.1, 7.4.5, п.7.4 Закону України від 03.04.97 №168/97 В«Про податок на додану вартістьВ» , п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України, ст. 86 КАС України, ст. 2 та ч. 2 ст .6 Закону України від 07.02.2002 року №3018-3 В«Про судоустрійВ» . Відповідач у своїй апеляційній скарзі акцентує увагу, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про те, що перевірка податків платника податків стовсовно своєчасності, достовірності, повноти нарахування ним податків та зборів (обовВ»язкових платежів) можлива лише В«виїзна плановаВ» або В«виїзна позаплановаВ» , а не невиїзна документальна преревірка в свою чергу, стосується перевірки правильності заповення податкових декларацій (звітів,розрахунків), своєчасності сплати до бюджету відповідних податків і зборів і проводиться лише на підставі поданих податкових декларацій (звітів).ОСОБА_7 просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обзязі.

Представник відповідача у судовому засідані просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої скасувати та прийняти нову постанову якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача судовому засідані просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,колегія суддів вважає,що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню наступних підстав.

Судами І та апеляційної інстанції встановлено, Приватне підприємство «ОСОБА_6 фірма «Укрзбутпротехпостач» (далі - ПП «ВКФ «Укрзбутпротехпостач»), зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 07.04.2004 року, є платником податків і зборів та перебуває на обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську.

З 20.01.2010 року по 25.01.2010 року співробітниками Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську проводилась невиїзна документальна перевірка ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету сум податку на додану вартість за серпень 2008 року, за результатами якої було встановлено, що ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач» у серпні 2008 року порушено п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року, із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 835 246 грн.

Зазначені порушення відображено в акті перевірки № 48/23/32900694 від 25.01.2010 року.

На підставі вищевказаного акту Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську 11.03.2010 року прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000442310/0, яким ПП «ВКФ «Укрзбутпротехпостач» визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4 252 869 грн., з яких: 2 835 246 грн. - сума податкового зобов'язання за основним платежем та 1 417 623 грн. - сума податкового зобов'язання за штрафними санкціями.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що фактично проведеною перевіркою встановлювалось достовірність, правильність і повнота нарахування податку на додану вартість. Перевірка платника податків стосовно своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів) можлива лише «виїзна планова» або «виїзна позапланова» і повинна бути проведена за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків. При проведені перевірки були використані як податкові декларації підприємства подані податковому органу, так і матеріали попередньої перевірки, листи відділу податкової міліції. Проте, перевіряти та робити висновки про достовірність, правильність і повноту нарахування відповідних податків, лише при проведені виїзної планової або виїзна позапланової перевірки платника податків за всіма показниками фінансово-господарської діяльності, на підставі первинних документів, інших документів бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з чим відповідачем при проведені перевірки та складання акту перевірки було порушено ст. 11 Закону України «Державну податкову службу в Україні» та положення Порядку № 327.

Крім того, відповідачем складено акт перевірки 25.01.2010 року, та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.03.2010 року, за відсутності підпису на акті перевірки, без складання акту про неявку або відмову від підписання від акту перевірки, без відмітки на поштовому повідомленні про вручення акту перевірки, або повернення поштового конверту про неможливість вручення кореспонденції.

Проте колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу України» невиїзні перевірки проводяться на підставі поданих декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

Перевірка відповідачем була проведена на підставі податкових декларацій підприємства, поданих податковому органу, а також за матеріалами попередньої перевірки, листами відділу податкової міліції.

Таким чином, відповідачем вимоги Закону України «Про державну податкову службу України» порушено не було, а невиїзна документальна перевірка була проведена на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством.

У період з 20.01.2010 року по 25.01.2010 року співробітниками Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську проводилась невиїзна документальна перевірка ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету сум податку на додану вартість за серпень 2008 року, на підставі чого було складено акт перевірки № 48/23/32900694 від 25.01.2010 року.

Перевіркою було встановлено, що ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач» у серпні 2008 року порушено п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року, із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 835 246 грн.

Повідомлення-рішення від 11.03.10 № 0000442310/0, винесене на підставі акту перевірки, було відповідачем направлено рекомендованим листом з повідомленням на адресу позивача 11.03.2010р., але через незнаходження позивача за місцем реєстрації, лист повернуто до інспекції з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання 23.04.2010р. В цей же день Ленінською МДПІ складено акт про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення № 111 та розміщено це повідомлення-рішення на дошці оголошень.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними висновки суду про те, що відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.03.2010 року, за відсутності підпису на акті перевірки, без складання акту про неявку або відмову від підписання від акту перевірки, без відмітки на поштовому повідомленні про вручення акту перевірки, або повернення поштового конверту про неможливість вручення кореспонденції.

Крім того, позивачем безпідставно внесено до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 2 835 246 грн. по операціям з придбання товарів від ПП «Епсілон-2004». В ході проведення виїзної позапланової перевірки позивача, оформленої актом від 12.02.09 № 121/23/32900694 було встановлено, що у серпні 2008 року ПП «ВКФ «Укрзбуттехпромпостач» взаємодіяло з ПП «Епсілон-2004» по операціям з придбання товарів та до складу податкового кредиту віднесені податкові накладні від вказаного постачальника на суму 2 835 246 грн.

Відповідно до п.п. 7.4.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Ленінською МДПІ у м. Луганську направлено запит від 27.01.09 № 2400/23-5-304 на адресу ПП «Епсілон-2004» щодо надання пояснень та документального підтвердження по взаємовідносинам з позивачем. Проте, як встановлено відповідачем, засновник та директор вказаного ПП ОСОБА_7 ніякого відношення не мала, рахунки в банках не відкривала, угод не укладала та не підписувала ніяких документів, бухгалтерську та податкову звітність не вела та в податкову інспекцію не надавала. Також їй не відомо хто здійснював від її імені фінансово-господарську діяльність ПП «Епсілон-2004».

Одже, податковий кредит ПП «ВКФ «Укрзбуттехпромпостач», сформований від ПП «Епсілон-2004» у сумі 2 835 246 грн. фактично не підтверджений контрагентом, у зв'язку з чим його заявлено безпідставно.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача, посилався на те, що податкові накладні, видані ПП «Епсілон-2004», не визнані судом або іншим органом недійсними.

Проте колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Так згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Одже, діючим законодавством податкова накладна та її оскарження або скасування не може бути предметом спору в адміністративній справі.

З огляду на наведене, колегія суддів робить висновок щодо порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та вважає хибним висновок суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню. .

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної держаної податкової інспекції у м.Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року по справі №2а-2328/10/1270 - задовольнити повністю.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року по справі №2а-2328/10/1270 за позовом Приватного підприємства В«ОСОБА_6 фірма В«УкрзбутпромтехпостачВ» до Ленінської міжрайонної держаної податкової інспекції у м.Луганську про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення форми В«РВ» №0000442310/0 від 11 березня 2010 року-скасувати.

Прийняти нову постанову:

В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства В«ОСОБА_6 фірма В«УкрзбутпромтехпостачВ» до Ленінської міжрайонної держаної податкової інспекції у м.Луганську про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення форми В«РВ» №0000442310/0 від 11 березня 2010 року - відмовити у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини постанови постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14.10.2010р. Повний текст постанови постановлено 19.10.2010р.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: