Ухвала

від 16.09.2015 по справі 802/1324/15-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1324/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

16 вересня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Зарицької Т.В.,

представник відповідача - Чернюк Л.М.

представника третьої особи - Ткач Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Турбівське" в особі директора Дмитрука Володимира Михайловича на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Турбівське" в особі директора Дмитрука Володимира Михайловича до Реєстраційної служби Липовецького районного управління юстиції Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фермерське господарство "Україна", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85 ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

12.05.2015 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство "Турбівське" в особі директора Дмитрука Володимира Михайловича звернулось з вище вказаним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.06.2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В судовому засіданні представники відповідача та третьої особи заперечили проти апеляційної скарги, решта учасників процесу в судове засідання не з'явились, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, протягом 2009-2010 років ПАТ "Сільськогосподарське підприємство "Турбівське" було укладено договора оренди землі із ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_105, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_106, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_50 ОСОБА_107, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_108, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_109, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_104 ОСОБА_110, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104 строком на п'ять років, які зареєстровані не у день підписання, а значно пізніше, а саме протягом 2010-2012 років. У лютому-квітні 2015 року між фермерським господарством "Україна" та зазначеними громадянами було укладено договора оренди на земельні ділянки.

На думку позивача, реєстрація договору оренди з фермерським господарством "Україна" є протиправною, оскільки не закінчився темін дії його договору оренди, що стало підставою звернення до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Земельного кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закону України "Про оренду землі", прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини 4 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

В статті 126 Земельного Кодексу України вказано, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Слід зазначити, що державна реєстрація договору оренди земельної ділянки, не визначає моменту укладення договору оренди, який можна вважати укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Статтею 631 Цивільного кодексу України передбачено строк дії договору, де вказано, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, положеннями статті 20 Закону України "Про оренду землі" визначено, що вже укладений договір підлягає державній реєстрації, а стаття 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає, що державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням не факту укладення договору, а факту виникнення або припинення права оренди земельної ділянки.

Отже, поняття "набрання чинності" договору оренди, що застосоване у Законі України "Про оренду землі" очевидно констатує, що чинність набирає договір, який на момент набрання чинності вже є укладеним.

Аналізуючи вище викладені норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що термін дії договору розпочинається саме з моменту його підписання, а не державної реєстрації. Тобто в даному випадку термін дії договорів оренди земельних ділянок, оредарем яких є ПАТ "Сільськогосподарське підприємство "Турбівське", починається з травня 2009 року та, відповідно, закінчується в травні 2014 року.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19.02.2014 року прийняту у справі № 6-162ц13.

Про початок дії договорів саме в травні 2009 року свідчить те, що відповідно до актів приймання-передачі об'єкта оренди, землі були передані фактично, в момент укладення договорів, про що свідчать підписи сторін договору.

Таким чином, підписання актів прийому-передачі об'єкта оренди в травні 2009 року є першими активними діями на виконання (реалізацію) договорів оренди.

Крім цього, як свідчать матеріали справи та підтверджується доводами відповідача, під час здійснення державної реєстрації договорів оренди фермерського господарства "Україна" із вище вказаними громадянами, які є третіми особами у справі, яка була проведена в лютому-квітні 2015 року, державним реєстратором було перевірено наявність обтяжень на земельні ділянки, щодо яких укладались договори оренди. При цьому, державний реєстратор керувався данними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де було зазначено, що попередні договри оренди третіх осіб з ПАТ "Сільськогосподарське підприємство "Турбівське" були укладені на 5 років і зареєстровані на протязі травня 2009 року.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

В силу вимог приписів ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Як встановлено судом першої інстанції в лютому-квітні місяці 2015 року фермерське господарство "Україна" звернулось до реєстраційної служби Липовецького районного управління юстиції Вінницької області з метою реєстрації договорів оренди, подавши до державного реєстратора визначені законом документи, серед яких витяги із державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до п. 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються обєктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Згідно Листа № 25 від 05 травня 2015 року відділу Держземагенства у Липовецькому районі, договора оренди землі між ПАТ "Сільськогосподарське підприємство "Турбівське" та третіми особами були заключені на протязі травня 2009 року та на протязі серпня 2011 року відділом Держземагенства у Липовецькому районі була проведена державна реєстрація договорів оренди про що було здійснено запис в Поземельній книзі та у витягах з Державного земельного кадастру на земельні ділянки, які перебувають в оренді позивача. При цьому, в графі дата реєстрації речового права помилково прописана дата заключення договорів оренди.

До вище вказаного помилкового запису про державну реєстрацію жодних правок не вносилось, позивачем не оскаржувався та не був скасований судом.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про те, що державний реєстратор протиправно не взяв до уваги помилковість запису, оскільки під час державної реєстрації речових прав до повноважень державного реєстратора не входить перевірка підстав, порядку та належності попереднього запису.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач діяв на підставі та в межах закону.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги доводів апелянта про те, що суд першої інстанції вишов за межі позовних вимог визначившись з терміном дії договорів оренди з орендарем ПАТ "Сільськогосподарське підприємство "Турбівське", оскільки саме термін дії договорів має безпосереднє значення для встановлення правомірності дій державного реєстратора.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог, які обгрунтовано залишені судом першої інстанції без задоволення.

Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Турбівське" в особі директора Дмитрука Володимира Михайловича залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 22 вересня 2015 року.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Загороднюк А.Г.

Полотнянко Ю.П.