Постанова

від 27.07.2011 по справі 2а-1670/5003/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5003/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Ємець Я.М.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства " Трансексімцентр " до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09 червня 2011 року Приватне підприємство " Трансексімцентр " звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

У позові позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0002341502/1472 від 28.04.2011 року, яким Приватному Підприємству "Трансексімцентр" збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на суму 4 275,99 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 1 грн.

В обгрунтування позовних вимог посилався на незгоду зі збільшенням Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією (далі -відповідач, Кременчуцька ОДПІ) суми податкового зобов'язання Приватного підприємства "Трансексімцентр" (далі -позивач,) з податку на додану вартість за наслідками невиїзної позапланової перевірки з питань взаємовідносин з Приватним підприємством "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", результати якої оформлені актом від 06.04.2011року №1990/15-322/33672476. Так, позивач вказує, що Кременчуцькою ОДПІ неправомірно збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість з підстав здійснення ПП "Трансексімцентр" господарських операцій із ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", в якого відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, адже в позивача наявні всі документи первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують фактичне здійснення і виконання господарських операцій, постачання і перевезення товару, придбаного в ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" та його використання в господарській діяльності ПП "Трансексімцентр" .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх у повному обсязі. Надала пояснення, у якому конкретизувала суть фінансово-господарських операцій підприємства та при наданні пояснення надала первинні фінансово-господарські документи щодо оподатковуваних операцій з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10".

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що Кременчуцькою ОДПІ правомірно та на підставі закону збільшено суму податкового зобов"язання ПП "Трансексімцентр", з підстав формування його за рахунок, зокрема, сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару, придбаного в ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10". Щодо останнього актом позапланової невиїзної перевірки з питань взаємовідносин з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" від 06.04.2011року №1990/15-322/33672476, на підставі якого приймалося оскаржуване рішення, встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Стверджував, що платником податку не підтверджено первинними документами право на включення відповідних сум до складу податкового кредиту. ПДВ є непрямим податком та право на формування податкового кредиту має умовою сплату відповідних сум податку до Державного бюджету. Внаслідок відсутності такої сплати контрагентами позивачу, угоди, укладені позивачем з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", не спричиняють реальних правових наслідків, окрім того, не мають реального товарного характеру. З огляду на викладене, за результатами перевірки позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4 275,99 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн., про що прийнято податкове повідомлення - рішення №0002341502/1472 від 28.04.2011 року. Крім того зазначав, що згідно актів обстеження (№12 від 08.04.11 року, №4 від 17.03.2011 року, №7 від 25.03.2011 року ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" не знаходиться за юридичною адресою, у зв"язку з чим рішенням податкового органу №7/29-052 від 11.04.2011 даному підприємству було анульовано свідоцтво платника ПДВ. Тому, як на думку відповідача, оскільки ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" не має можливості здійснювати свою господарську діяльність, а його контрагенти ТОВ "Компанія "Відродження " та ПП "Нафта - Капітал " штучно формують податковий кредит, позивачем було неправомірно занижено суму грошового зобов"язання в розмірі 8 819,99 та, відповідно, завищено залишок від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 4 544 грн. Тому, як на думку відповідача, занижена сума ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету становить 4 275,99 грн.

Ухвалою суду від 23.06.2011 року провадження у справі було зупинено, у зв"язку з клопотанням представника позивача для надання додаткового часу для підготовки повного пакету документів в обґрунтування свої позовних вимог, а саме документів на підтвердження товарності та законності фінансово - господарських операцій Приватного підприємства "Трансексімцентр "з контрагентом Приватним Підприємством " Сільгоспнафтапродуктсервіс 10", стосовно яких Кременчуцькою ОДПІ на підставі акту №1990/15-322/33672476 від 06.04.2011 року про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення №00023415002/1472 від 28.04.2011 року.

27 липня 2011 року у зв"язку з тим, що відпали обставини, які зумовлювали зупинення, провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ПП "Трансексімцентр" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 26.07.2005 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 33672476, що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №127497.

Позивач взятий на податковий облік як платник податків Кременчуцькою ОДПІ 01.08.2005 року за реєстраційним №7514, зареєстрований платником податку на додану вартість 04.08.2005 року, про що видане свідоцтво №23487432.

Статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України ).

Відповідно до статті 79.1. Податкового Кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пункті 75.1.2 пункту 75.1 ст.75 цього Кодексу, документів та даних платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

На виконання наведених норм законодавства України, Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість ПП "Трансексімцентр", поданих за січень - лютий 2011 року.

За результатами даної перевірки Кременчуцькою ОДПІ складений акт №1990/15-322/33672476 від 06.04.2011 року , у висновках якого відповідачем зазначено про порушення ПП "Трансексімцентр" ст.ст.185, 187, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит за січень - лютий 2011 року на суму ПДВ 8 819,99 та , відповідно, завищено залишок від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 4 544 грн. Відповідно до розрахунку відповідача, занижена сума ПДВ , що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету за лютий 2011 року, становить 4 275,99 грн.

У зв'язку із встановленням в ході проведення вказаної перевірки порушення вимог податкового законодавства, Кременчуцькою ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення №00023415002/1472 від 28.04.2011 року, яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4 275,99 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 1 грн.

ПП "Трансексімцентр", не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, звернулось із позовною заявою про визнання його протиправним і скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від №00023415002/1472 від 28.04.2011 року, суд виходить з викладених вище критеріїв. При цьому судом встановлено таке.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач виходив зі встановленого, як на його твердження, порушення платником ст.185, 187, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України.

Згідно ст.198 Податкового кодексу України внормовано правила формування податкового кредиту платником ПДВ:

198.1. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

198.2. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

198.4. Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

198.5. Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами.

Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Правила виписки та отримання, обліку податкових накладних встановлені ст. 201 Податкового кодексу України, про порушення якого також стверджував позивач.

Суд не погоджується з висновками податкового органу щодо порушення платником податку при проведенні вказаних операцій наведених вище норм податкового законодавства.

В законі відсутня норма щодо необхідності сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем як умови формування податкового кредиту.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Це підтверджується також правовою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язаних з визначенням податкових зобов'язань з ПДВ та бюджетним відшкодуванням ПДВ, в яких Верховний Суд України звертає увагу на необхідність з'ясування судами при розгляді справ на те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів (послуг) реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат, якою особою виконувались роботи чи надавались послуги, які матеріали використовувалися для виконання робіт), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інше.

Статтею 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття В«господарська операціяВ» (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011, № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" звернуто увагу судів на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до вимог ст. 4 цього ж Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Як встановлено вище, позивачем з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" було укладено договiр купівлі - продажу з додатковими угодами від 19.01.2011 року №19/01, відповідно до умов якого останнє зобов'язалося передати у власність позивача тару, чашку бронзову ОЦС з визначенням її кількості та вартості, а ПП "Трансексімцентр" зобов'язалося прийняти і оплатити товар по виду, ціні та в кількості , визначених сторонами цього договором.

Крім того, перевіркою було встановлено факт укладення договору постачання №ДГ-0000033/11/2 від 19.11.2010 року з додатковою угодою від 05.01.2011 року , відповідно до умов якого ПП "Центрмаркет - 2006"( Постачальник за договором) зобов"язувався поставити та передати у власність ПП "Трансексімцентр" ( Покупець за договором) скло рідке натрієве модуль 2,8-3,0 з визначенням терміну поставки, кількості та вартості товару.

У ході судового розгляду справи, представником ПП "Трансексімцентр" суду були надані пояснення стосовно проведення вказаних фінансово - господарських операцій з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" та ПП "Центрмаркет - 2006" .

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог та реальності проведених операцій представником позивача суду було надано документи. Зокрема, отримання товару (тари, чашок бронзових ОЦС, скла рідкого натрієвого модуля 2,8-3,0) оформлено згідно чинного законодавства, а саме рахунками, видатковими накладними, довіреностями, платіжними дорученнями та актами приймання - передачі. На підтвердження оплати за куплений товар позивачем було надано копії відповідних квитанцій із зазначенням призначення платежу.

Крім того, представником позивача суду надано пояснення стосовно транспортування та зберігання купленого у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" та ПП "Центрмаркет-2006" товару та надано належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, які підтверджують шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення та конкретизацію видів товару, що перевозився.

Також, в ході судового розгляду справи представником позивача надано пояснення стосовно використання купленого товару у господарській діяльності та подальшої його реалізації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем куплений товар був реалізований. Подальший рух та реалізація тари, чашок бронзових ОЦС, скла рідкого натрієвого модуля 2,8-3,0 а саме товару, отриманого від ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" та ПП "Центрмаркет-2006", підтверджується наданими представником позивача договором купівлі - продажу від 18.01.2011року, укладеним між ПП "Трансексімцентр" та ЗАТ "Піастрела" , за яким позивач (Продавець ) зобов"язується продати та передати у власність , а останній - прийняти та оплатити товар - тару та скло рідке натрієве. Також, було укладено договір між ПП "Трансексімцентр" та ТОВ "Альхім" , відповідно до умов якого продавець (ПП "Трансексімцентр") зобов"язаний передати у відповідний термін у власність покупця (ТОВ"Альхім") тару та скло рідке натрієве модуль 2,8-3,0, а покупець зобов"язаний прийняти та оплатити Товар згідно виду, ціни і в кількості, визначених Сторонами цього договору.

Крім того, суду було надано договір №09/02 від 09.02.2011 року, укладений між ПП "Трансексімцентр" (Продавець за договором) та ТОВ "Скрап" (Покупець за договором), відповідно до умов якого позивач зобов"язувався поставити , а Покупець прийняти і оплатити чашку бронзову з визначенням її кількості та ціни.

На підтвердження реальності даних операції представником позивача було надано видаткові накладні, податкові накладні, довіреності та квитанції на підтвердження оплати товару. Крім того, суду надано пояснення стосовно транспортування товару та надано товарно-транспортні накладні, які підтверджують шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення та конкретизацію видів товару, який перевозився. Отримання товару покупцями підтверджується наданими приймальню - здавальними актами.

Отже, враховуючи наявність у позивача документів, які достовірно засвідчують фактичне отримання позивачем вищевказаних товарів: товарно-транспортні накладні, які свідчать про фактичну передачу товару та фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей, місця поставки, та подальшу реалізацію товару ПП "Трансексімцентр" та інших первинних документів щодо реальності та товарності проведених операцій, з яких можливо встановити місця відвантаження товару, осіб, які здійснювали приймання та відвантаження цього товару, суд дійшов висновку про підтвердження реальності проведення господарських операцій, тобто, про реальність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.

При цьому Кременчуцькою ОДПІ зазначено, що господарська операція, оформлена вказаними договорами несе податкову вигоду для осіб, на користь яких вчинений правочин та які штучно формують податковий кредит, адже ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" за січень -лютий 2011 року податковий кредит сформований по операціях із контрагентом ПП "Нафта-Капітал" (код 34987667, і.п.н. 349876616034), м. Кременчук та ТОВ "Компанія "Відродження" (код 33207902, і.п.н.332070020387, м. Харків.

Згідно податкової звітності у ПП "Нафта-капітал" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ.

Відповідно до декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року (останній звіт), основні фонди на підприємстві відсутні, витрати на оплату праці відсутні. Відповідно до розрахунку комунального податку за ІІ квартал 2010 року, наймані працівники відсутні. Згідно останньої декларації з ПДВ за 3 квартал 2010 року основні фонди складають 7 529 грн.

Суд не приймає до уваги такі твердження відповідача, оскільки вони не ґрунтуються на законі та не мають безпосереднього відношення до платника податків - позивача, який не може нести відповідальність за правову поведінку інших суб"єктів господарювання, з якими до того ж він не перебував у фінансово-господарських відносинах.

Також Кременчуцькою ОДПІ зазначається, що згідно актів обстеження (№4 від 17.03.2011 року, №7 від 25.03.2011 року ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" не знаходиться за юридичною адресою, у зв"язку з чим рішенням податкового органу №7/29-052 від 11.04.2011 даному підприємству було анульовано свідоцтво платника ПДВ.

Суд звертає увагу на те, що зазначене відбулося вже після проведення фінансово - господарських операцій позивача із ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10".

З урахуванням зазначеного, позивачем податковий кредит сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, товар, в ціні якого ПП "Трансексімцентр" сплачені суми податку на додану вартість, використаний в господарській діяльності позивача і отриманий від контрагента, що зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному чинним законодавством. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню товару від ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" і ПП "Центрмаркет-2006" та подальше використання в господарській діяльності позивача та подальшу реалізацію на користь контрагентів - покупців, оформлені у відповідності до вимог Податкового Кодексу України , Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність визначення Кременчуцькою ОДПІ суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість ПП "Трансексімцентр" в сумі 4 275,99 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн. і, відповідно, про протиправність податкового повідомлення - рішення №0002341502/1472 від 28.04.2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів в спростування вищевикладеного та правомірності свого рішення не довів, доказів та пояснень позивача по суті справи не спростував.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0002341502/1472 від 28.04.2011 року визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "Трансексімцентр" судові витрати у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01 серпня 2011 року.

Суддя І.С. Шевяков