Постанова

від 08.08.2011 по справі 2а-9045/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 серпня 2011 року № 2а-9045/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Шмігелю Т.В., розглянувши адміністративну справу за позовомПриватного підприємства Фірма «Хілд» доТростянецької об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області проскасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0000023500 від 06.05.2011, №0000013500 від 06.05.2011, прийняті Тростянецькою ОДПІ у Вінницькій області.

Згідно з ч. 2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 93 ГК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Як видно з матеріалів справи, адресою місцезнаходження ТОВ Фірма «Хілд»є «м. Київ, вул. Писаржевського, 4/71», що підтверджується довідкою відділу податкової міліції Тростянецької ОДПІ у Вінницькій області про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків №2043/263105 від 28.03.2011, з урахуванням чого суд приходить до висновку про підсудність даної справи Окружному адміністративному суду міста Києва.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, натомість подав письмові заперечення проти позову, у яких просив відмовити у задоволенні позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.08.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 15.08.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

14.04.2011 за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ПП Фірма «Хілд»ДПА у Вінницькій області складено Акт № 44/3530/33559275 (далі -Акт перевірки), яким, зокрема, встановлено порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на 719212,00 грн., а також порушення пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та, як наслідок, заниження податку на прибуток у розмірі 912135,00 грн.

06.05.2011 на підставі Акту перевірки відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000023500, яким у зв'язку з порушенням пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 899 015 грн., в тому числі штрафні санкції - 179 803 грн., а також податкове повідомлення-рішення №0000013500, яким у зв'язку з порушенням пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1140169 грн., в тому числі штрафні санкції - 228034 грн.

Як встановлено судом, 03.03.2009 між позивачем та ПП «ВояжВосток-08»(свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100096758) укладено договір купівлі-продажу №03/03/2009 (далі -Договір), на виконання якого ПП «ВояжВосток-08»поставило ПП Фірма «Хілд»товари на загальну суму 4378243,90 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 729707,32 грн.), що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними та податковими накладними. З платіжних доручень про перерахування ПП Фірма «Хілд»коштів на користь ПП «ВояжВосток-08», договору уступки права вимоги від 01.06.2009 між ПП «ВояжВосток-08»та ПП «Прима-Торгсервіс-ДВ», а також платіжних доручень про перерахування ПП Фірма «Хілд»коштів на користь ПП «Прима-Торгсервіс-ДВ», копії яких залучені до матеріалів справи, видно, що позивач зазначені товари оплатив повністю, в тому числі сплативши в їх ціні податок на додану вартість.

Водночас, з аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток стала встановлена ним нікчемність вказаного Договору у зв'язку з укладенням такого договору без волевиявлення уповноважених осіб ПП «ВояжВосток-08», що підтверджувалось поясненнями директора ПП «ВояжВосток-08»ОСОБА_1, а також висновком експерта №916/917 від 25.03.2011, за яким підписи на вказаному договорі та податкових накладних виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсність договорів поставки, а також видаткових накладних та податкових накладних, підписаних від імені однієї із сторін неналежною особою, прямо законом не встановлена, а тому зазначені правочини відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України є оспорюваними.

Водночас, відповідачем не надано суду доказів визнання недійсними у судовому порядку вищевказаного Договору, видаткових накладних, а також податкових накладних, підписаних посадовими особами ПП «ВояжВосток-08».

Судом не береться до уваги посилання відповідача на пояснення фізичної особи ОСОБА_1 та висновок експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №916/917 від 25.03.2011, оскільки вказані пояснення та висновок експерта відповідно до ст. 67 КПК України не мають наперед встановленої сили та оцінюватимуться судом, прокурором, слідчим і особою, яка провадить дізнання, в сукупності з іншими доказами в кримінальній справі для встановлення факту підписання або не підписання вищезазначених документів ОСОБА_1, а відтак вказані документи не можуть вважатись достатніми доказами підписання первинних документів іншою особою.

Інших доказів, які б підтверджували факт підписання реєстраційних, фінансових та іших документів від імені ПП «ВояжВосток-08»неналежними особами, відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як видно з матеріалів справи, на момент підписання відповідного Договору, видаткових накладних, а також податкових накладних, юридична особа ПП «ВояжВосток-08»не була припинена, доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Водночас, вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Тому, для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

Водночас, зобов'язання за Договором між ПП Фірма «Хілд»та ПП «ВояжВосток-08»виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними, а також податковими накладними та платіжними дорученнями про перерахування позивачем коштів на користь ПП «ВояжВосток-08»та ПП «Прима-Торгсервіс-ДВ»(на підставі договору уступки права вимоги від 01.06.2009 між ПП «ВояжВосток-08»та ПП «Прима-Торгсервіс-ДВ») з відмітками банку про їх виконання, копії яких залучені до матеріалів справи.

Реальність господарських операцій між ПП Фірма «Хілд»та ПП «ВояжВосток-08»також підтверджується наявним в матеріалах справи договором поставки з ТОВ «Епіцентр К»№446/30/08 від 01.01.2009 та відповідними видатковими накладними, згідно з якими товари, придбані позивачем за Договором з ПП «ВояжВосток-08», в подальшому були реалізовані третім особам.

Судом не береться до уваги посилання відповідача на ненадання товарно-транспортних накладних, які б підтверджували факт перевезення відповідних товарів від ПП «ВояжВосток-08»до ПП Фірма «Хілд», оскільки відповідно до п. 2.1 Договору поставка здійснювалась постачальником на склад покупця, що підтверджується відповідними складськими довідками, копії яких залучені до матеріалів справи.

Таким чином, судом встановлено, що Договір між ПП Фірма «Хілд»та ПП «ВояжВосток-08» був укладений з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, наявність у ПП Фірма «Хілд»та ПП «ВояжВосток-08»умислу на укладення вказаного Договору з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідачем не доведено, а тому вказаний правочин не може розглядатись як нікчемний з мотивів його завідомої суперечності інтересам держави і суспільства.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням ППарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому в пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату ППарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку ППарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Відповідно до змісту пп. 7.2.3 та 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 233/2037 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як видно з матеріалів справи та підтверджується даними офіційного веб-сайту Державної податкової адміністрації України, ПП «ВояжВосток-08»діяло на підставі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100096758, яке було анульоване податковим органом лише 04.08.2009. Таким чином, враховуючи, що на момент складання відповідних податкових накладних ПП «ВояжВосток-08»було зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, суд приходить до висновку про наявність у нього права на складання податкових накладних.

Отже, суми податку на додану вартість, віднесені ПП Фірма «Хілд»до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 233/2037. Відповідна сума ПДВ позивачем сплачена в вартості поставлених товарів, що підтверджується платіжними дорученнями з відмітками банку про їх виконання.

Враховуючи викладене, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ПП «ВояжВосток-08»податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Відтак, викладений в Акті перевірки висновок Тростянецької ОДПІ у Вінницькій області про порушення ПП Фірма «Хілд»пп.пп. пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення №0000023500 від 06.05.2011 -безпідставним та неправомірним.

Крім того, відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»м валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості ППарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи, що витрати ПП Фірма «Хілд»за Договорами з ПП «ВояжВосток-08», підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, суд вважає безпідставним та необґрунтованим висновок Акту перевірки про порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення №0000013500 від 06.05.2011 -безпідставним та неправомірним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Приватного підприємства Фірма «Хілд» задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000023500 від 06.05.2011 та №0000013500 від 06.05.2011, прийняті Тростянецькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Вінницькій області.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства Фірма «Хілд»(м. Київ, вул. Писаржевського, 4/71; ідентифікаційний код 33559275) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

СуддяОСОБА_2