Постанова

від 12.01.2010 по справі 6/134

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

12.01.10 Справа № 6/134

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Городечної М.І.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 особи - підприємця ОСОБА_3 від 08.10.2008р.

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.09.2008р.

у справі № 6/134

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Шахін», м. Івано-Франківськ

до відповідача ОСОБА_2 особи - підприємця ОСОБА_3, м. Чернівці

про стягнення боргу на суму 91690,00 грн.

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 особи - підприємця ОСОБА_3

до ТзОВ «Шахін»

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 32000 грн.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_4 - представник;

від відповідача - не з'явився.

Розгляд справи у судовому засіданні відкладався з підстав, наведених в ухвалах апеляційного господарського суду.

Учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час, дату і місце судового засідання. У засіданні суду 15.12.2009р. було оголошено перерву до 12.01.2010р.

Враховуючи ті обставини, що розгляд цієї справи апеляційним господарським судом неодноразово відкладався, в учасників судового процесу було достатньо часу щоб здійснити усі дії (подати докази, клопотання тощо), які вони вважали за необхідне щодо даного спору, а також те, що у засіданнях апеляційного господарського суду присутні представники учасників судового процесу дали пояснення, доводи та заперечення, висловили свою думку з питань, які виникли під час розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23.09.2008р., суддя Паскарь А.Д., позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 особи - підприємця ОСОБА_3 на користь ТзОВ «Шахін»заборгованість в сумі 69690 грн., штраф в сумі 22000 грн., державне мито в сумі 916,90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.; у задоволенні зустрічного позову відмовлено за безпідставністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями норм ст.ст. 526, 909 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), а також зокрема тим, що:

- як вбачається з рахунку-фактури № сф-000101 заборгованість відповідачки перед позивачем складає 69690 грн.;

- міжнародні товарно-транспортні накладні достеменно свідчать про те, що з урахуванням того, що всі 3 автомобіля пройшли розмитнення та розвантаження 18.09.2007, їх загальний простой складає 44 дні; таким чином. розмір штрафу за зверхнормативний простой транспортних засобів складає 22 тис. грн.;

- доказів про те, що ОСОБА_2 особа - підприємець ОСОБА_3 звернулася до ТОВ «Шахін»із письмовою заявою про сплату компенсації за прострочення в доставці вантажу протягом 21 дня від дня його передачі у розпорядження одержувача позивачкою за зустрічним позовом не надано, тому інші доводи ПП ОСОБА_5 в обґрунтування зустрічного позову та заперечення позивача за первісним позовом на них судом не оцінюються.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 особа - підприємець ОСОБА_3, відповідач за первісним позовом у справі, подала апеляційну скаргу та письмові пояснення, в яких просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.09.2008р. у цій справі та прийняти нове рішення, яким в позовних вимогах ТзОВ «Шахін»відмовити та стягнути з ТзОВ «Шахін»на користь Приватного підприємця ОСОБА_3 32000 грн. штрафних санкцій.

Скаржник посилається зокрема на те, що оскаржене рішення господарського суду є необґрунтованим та незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального і процесуального права.

ТзОВ «Шахін», позивач за первісним позовом у справі, подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.09.2008р. у справі № 6/134 залишити без змін з підстав правомірності і обґрунтованості рішення.

Представники сторін у судових засіданнях підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у поясненнях, наданих у судових засіданнях.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, суд встановив наступне.

6 травня 2008 року ТзОВ «Шахін»звернулося до господарського суду з позовом до ОСОБА_2 особи - підприємця ОСОБА_3 (а.с.а.с.4-6) про стягнення з неї заборгованості та штрафу за договором перевезення зовнішньоторгових вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях на суму 91690,00 грн., з них 69690 грн. -сума основного боргу та 22000 грн. -штраф.

Також, 22.08.2008 року ОСОБА_2 особа - підприємець ОСОБА_3 звернулася до господарського суду із зустрічним позовом до ТзОВ «Шахін» (а.с.а.с.65-66) про стягнення з нього 32000 грн. штрафних санкцій за несвоєчасне надання транспортного засобу на завантаження/розвантаження, а також доставку вантажу до місця призначення, який був прийнятий до розгляду, про що зазначено у протоколі судового засідання місцевого господарського суду від «08»вересня 2008 року у справі № 6/134 (а.с.76).

ТзОВ «Шахін», обґрунтовуючи свої вимоги, посилається зокрема на те, що на виконання укладеного з відповідачем договору перевезення від 21.08.2007р. № 212-07 у серпні-вересні 2007 року позивач здійснив доставку вантажу за маршрутом: Тарнов (Польща) -Баку (Азербайджан), за що відповідачка зобов'язалася сплатити 69690,00 грн., однак свої зобов'язання не виконала. Тому, крім заборгованості, на підставі пункту 6.5 договору просить стягнути також і 22000,00 грн. штрафу за зверхнормативний простой автомобілів.

ОСОБА_2 особа - підприємець ОСОБА_3, обґрунтовуючи вимоги зустрічного позову та заперечуючи вимоги первісного позову, посилається на те зокрема, що розмір заборгованості відповідачки перед позивачем фактично складає 4300 дол. США (21175 грн.). Позивачем не доведено понаднормового простою автомобілів (не подано підтверджуючих документів, відповідно до п.6.5 договору № 212-07 від 21.08.2007р.), а тому безпідставною є вимога про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 22000 грн. за понаднормовий простій автомобілів. Позивачем несвоєчасно надано транспортні засоби на завантаження/розвантаження, а також доставку вантажу до місця призначення, за що з нього підлягає до стягнення 32000 грн. штрафу відповідно до п.6.6 договору № 212-07 від 21.08.2007р.

Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, між ПП ОСОБА_3, (експедитор) та ТзОВ «Шахін»(виконавець) укладено договір № 212-07 про перевезення зовнішньоторгових вантажів від 21.08.2007р. (далі договір № 212-07 від 21.08.2007р., а.с.а.с.7-9, 50-52).

Відповідно до п.1.1, п.1.2 договору даним договором регулюються взаємовідносини, що виникають між експедитором та виконавцем під час планування, здійснення та оплати транспортних послуг під час перевезень вантажів на території України та інших країн. У межах даного договору виконавець бере на себе зобов'язання доставити ввірений йому уповноваженою особою (надалі «Ввантажовідправник») вантаж до пункту призначення та передати його особі уповноваженій на отримання вантажу (надалі «Вантажоотримувач») у відповідності з умовами даного Договору та поданих Заявок, котрі є невід'ємною частиною даного Договору, а експедитор -сплатити встановлену за перевезення плату.

Відповідно до п.2.3 договору № 212-07 від 21.08.2007р. на кожне окреме завантаження оформлюється транспортне замовлення (Заявка), що має перелік умов та особливостей конкретного перевезення та є додатком до даного Договору. Заявка вважається прийнятою до виконання, якщо вона підтверджена підписами уповноважених осіб та скріплена печатками обох сторін. Факс-копія заявки має юридичну силу оригіналу.

На підставі вищезазначеного договору відповідачем у справі були подані заявки № 212 від 21.08.07 до договору № 212-07 від 21.08.2007р. (а.с.а.с.13, 53), № 213 від 21.08.07 до договору № 212-07 від 21.08.2007р. (а.с.а.с.14, 54), № 214 від 21.08.07 до договору № 212-07 від 21.08.2007р. (а.с.а.с.15, 55), які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками обох сторін, а отже є такими, що прийняті до виконання відповідно до умов п.2.3 договору № 212-07 від 21.08.2007р.

Відповідно до вищезгаданих заявок договір № 212-07 про перевезення зовнішньоторгових вантажів від 21.08.2007р. повинен був виконуватись відповідно до наступних умов, зокрема:

«Маршрут: Польща (Тарнов) -Баку (Азербайджан).

Вид вантажу: штучне покриття в рулонах.

Вага (на 1 авт.) до 20 т.

Дата завантаження 22.08.07

Адреса завантаження: Польща, Тарнов, Туховська, 76а.

Адреса розвантаження: Азербайджан, Баку по ЦМР; розмитнення -Сумгаіт-Приморськ «САХІЛ».

Нормативний простой на вантажно-розвантажувальні роботи: 48+48.

Порядок і форма оплати: 4600 дол. США по курсу НБУ.

Строк доставки вантажу: 7 днів».

Крім того, по заявці № 212 від 21.08.07 до договору № 212-07 від 21.08.2007р. (а.с.а.с.13, 53) вказаний автомобіль: НОМЕР_1; приц. АТ 2905 ХХ; водій: ОСОБА_6.

По заявці № 213 від 21.08.07 до договору № 212-07 від 21.08.2007р. (а.с.а.с.14, 54) вказаний автомобіль: НОМЕР_2; приц. АТ 3842 ХХ; водій: ОСОБА_7.

По заявці № 214 від 21.08.07 до договору № 212-07 від 21.08.2007р. (а.с.а.с.15, 55) вказаний автомобіль: НОМЕР_3; приц. АЕ 9243 ХХ; водій: ОСОБА_8.

Як вбачається з міжнародних товарно-транспортних накладних (далі по тексту постанови СМR) серія А № 210814 (а.с.10, 49), серія А № 003375 (а.с.11, 48) серія А № 210816 (а.с.12, 47) ТзОВ «Шахін»(виконавцем) були виконані зобов'язання за договором № 212-07 про перевезення зовнішньоторгових вантажів від 21.08.2007р. в частині перевезення вантажу, про що свідчать відповідні відмітки на СМR про завантаження вантажу та розвантаження в місці призначення, що сторонами у справі не заперечується.

При прийнятті постанови апеляційний господарський суд виходив з наступного.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.3 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно із ч.1, ч.2 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до п.5.1 договору № 212-07 від 21.08.2007р. розрахунки за фактично надані транспортні послуги здійснюються шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до п.5.3 цього договору розрахунок з виконавцем за виконану роботу здійснюється на підставі отриманих від виконавця оригіналу СМR (ТТН), оригіналу рахунку-фактури, податкової накладної, акту виконаних робіт, ліцензії, свідоцтва про реєстрацію, свідоцтва платника податку на додану вартість, квитанції про оплату прибуткового або єдиного податку завірені мокрою печаткою, а також договір експедиції або оренди при залученні автотранспорту інших перевізників.

Вищезгадані документи були надіслані позивачем на адресу відповідача 09.10.2007р. і отримані відповідачем 12.10.2007р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 103173 (а.с.16) . Суд оцінив заперечення скаржника про те зокрема, що позивачем не було надіслано документів, передбачених п.5.3 договору, проте відповідачем не подано суду доказів, які б спростовували твердження позивача, зокрема, що поштовою кореспонденцією з повідомлення про вручення відповідачу від позивача надійшли інші документи, ніж ті, які передбачені п.5.3 договору.

Відповідно до п.5.4 вищезгаданого договору робота вважається виконаною, якщо виконавець згідно заявки експедитора, виконав роботу в повному обсязі, вантаж доставлено до місця призначення, сторони не мають претензій, що підтверджується актом виконаних робіт.

Як вже було зазначено вище, з CMR вбачається і не заперечується сторонами у справі, що робота виконана виконавцем в повному обсязі і вантаж доставлено до місця призначення. Проте сторони у справі одна до одної мають претензії щодо строків, визначених договором для виконання передбачених ним робіт, з огляду на що акт виконаних робіт не підписаний.

Відповідно до п.5.5, п.5.6, п.5.7 договору № 212-07 від 21.08.2007р. форма оплати по договору - 100 % фінансування в розмірі замовленого об'єму робіт. Розрахунки здійснюються на підставі виставлених рахунків на суму та в строки, вказані в замовленні. Термін оплати за фактично виконану роботу складає 10 банківських днів з моменту отримання від виконавця документів, що вказані в п.5.3 даного договору, якщо інше не обумовлено в транспортному замовленні.

Відповідно до рахунку-фактури № Сф-000101 від 18 вересня 2007р. (а.с.17) вартість транспортно-експедиційних послуг складає 69690 грн.

Як вже було зазначено вище, позивач подав відповідачу документи на оплату виконаних перевезень, проте відповідач з ним розрахунку не провів.

Відповідачем не подано суду доказів, які б підтверджували здійснення розрахунку за фактично надані транспортні послуги у строки і порядку, передбачені статтею 5 договору № 212-07 про перевезення зовнішньоторгових вантажів від 21.08.2007р., зокрема банківських виписок, платіжних доручень, тощо.

Твердження відповідача про частковий розрахунок з позивачем, що підтверджується зокрема претензією ТзОВ «Шахін»вих.№ 07/10 від 21.09.2007р. (а.с.37), листом ПП «Кремавтотранс»вих.№ 193 від 11.07.2008р. (а.с.90) розпискою водія ОСОБА_8 (а.с.88), квитанціями до прибуткових касових ордерів (є в матеріалах справи), претензіями перевізників, яких наймав позивач - підприємців ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (є в матеріалах справи), оцінені судом апеляційної інстанції, проте є безпідставними, оскільки, як вже було зазначено, єдиною формою розрахунку за договором № 212-07 від 21.08.2007р. є банківський переказ грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Таких доказів відповідачем суду не подано. Що стосується квитанцій до прибуткових касових ордерів та претензій перевізників, яких наймав позивач - підприємців ОСОБА_9 та ОСОБА_10, то суд апеляційної інстанції відзначає, що між позивачем у справі та підприємцями ОСОБА_10 і ОСОБА_9 були договірні відносини на перевезення вантажу (позивач на виконання умов договору № 212-07 про перевезення зовнішньоторгових вантажів від 21.08.2007р. наймав перевізників) (а.с.а.с.40, 41, 42, 43), які є оплатними. Відповідно, вищезгадані квитанції до прибуткових касових ордерів та претензії перевізників, яких наймав позивач - підприємців ОСОБА_9 та ОСОБА_10, стосуються договірних відносин і зокрема розрахунку позивача з вищезгаданими підприємцями, оскільки такий розрахунок здійснюється на підставі їхніх (інших) договірних відносин і не залежить (не має відношення) до розрахунків між сторонами у справі.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором № 212-07 про перевезення зовнішньоторгових вантажів від 21.08.2007р. на суму 69690 грн. правомірно задоволені судом першої інстанції.

Щодо обґрунтування позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу за договором перевезення зовнішньоторгових вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях на суму 22000 грн., то суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що такі не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Позивач стверджує, що відповідно до відомостей, зазначених в міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR) серія А № 210814 (а.с.10, 49), серія А № 003375 (а.с.11, 48), серія А № 210816 (а.с.12, 47) : автомобіль-1 НОМЕР_3, причіп П\П. АЕ 9243 ХХ став на розмитнення 31.08.2007р., автомобіль-2 НОМЕР_1, причіп П/П АТ 2905 ХХ та автомобіль-3 НОМЕР_4, причіп п/п АТ 3842 ХХ стали на розмитнення 02.09.2007р. Всі автомобілі пройшли розмитнення та розвантаження 18.09.2007р.

За таких обставин позивач вважає, що простій автомобіля-1 становить 16 днів, а двох інших автомобілів -по 14 днів, що загалом складає 44 дні і штраф становить відповідно до п.6.5 договору № 212-07 від 21.08.2007р. - 22000 грн. (500 грн./добу*44 доби).

Відповідно до пп.4.2.7 п.4.2 договору № 212-07 від 21.08.2007р. виконавець повинен негайно (протягом 5 год.) в письмовому вигляді повідомити експедитора про всі затримки під час перевезення при завантаженні/розвантаженні, митному оформленні. Не пред'явлення інформації про затримку прирівнюється до затримки з вини виконавця і претензії в цьому випадку з його сторони не приймаються.

Позивачем не подано суду доказів письмового повідомлення відповідача про всі затримки під час перевезення при завантаженні/розвантаженні, митному оформленні, як цього вимагає пп.4.2.7 п.4.2 договору № 212-07 від 21.08.2007р.

Відповідно до п.6.5 договору № 212-07 від 21.08.2007р. експедитор сплачує виконавцю за затримку автомобіля більше 24-х годин понад встановленого нормативу на завантаження/розвантаження в розмірі 500 грн. за кожну повну добу простою при міжнародних перевезеннях, на території країн СНГ та України 250 грн., при внутрішніх перевезеннях 100 грн., (не враховуючи вихідні та святкові дні) при умові, що виконавець пред'явив підтверджуючі документи.

Відповідно до п.8.25 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених, наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568) та п.53 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР від 27 червня 1969 року N 401, час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється з моменту, коли водій подав подорожній лист в пункті вантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження.

У всіх трьох CMR зазначено (зроблено відмітку) - час розвантаження - 18.09.2007р., що і є часом прибуття автомобіля на розвантаження.

З огляду на викладене, на дані, які містяться в CMR, немає підстав для достовірного висновку про те зокрема, що строк з моменту поступлення автомобіля з вантажем на розмитнення до його розвантаження, які зазначаються в CMR, є тим строком, що становить простій автомобіля (у цьому випадку 16, 14 і 14 днів), оскільки, як вже було зазначено вище, з врахуванням пп.4.2.7 п.4.2 та п.6.5 договору № 212-07 від 21.08.2007р. позивач не подав суду доказів повідомлення письмово відповідача про будь-які затримки за час перевезення при завантаженні/розвантаженні, митному оформленні.

Щодо обґрунтування зустрічних позовних вимог про стягнення з ТзОВ «Шахін»штрафу за договором перевезення зовнішньоторгових вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях на суму 32000 грн., то суд апеляційної інстанції відзначає, що такі підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Як зазначено вище, відповідно до пп.4.2.7 п.4.2 договору № 212-07 від 21.08.2007р. виконавець повинен негайно (протягом 5 год.) в письмовому вигляді повідомити експедитора про всі затримки під час перевезення при завантаженні/розвантаження, митному оформленні. Непред'явлення такої інформації про затримку прирівнюється до затримки з вини виконавця і претензії в цьому випадку з його сторони не приймаються.

Відповідно до п.8.25 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених, наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568) та п.53 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР від 27 червня 1969 року N 401, час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється з моменту, коли водій подав подорожній лист в пункті вантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження.

Відповідно до п.6.6 договору № 212-07 від 21.08.2007р. за несвоєчасне надання транспортного засобу (проти встановленого в заявці строку, з запізненням на 3 години) на завантаження/розвантаження, а також доставку вантажу до місця призначення виконавець сплачує штраф в розмірі 500 грн. за кожну прострочену добу, на території країн СНГ та України 250 грн., при внутрішніх перевезеннях 100 грн.

Як вбачається з заявок № 212 від 21.08.07 до договору № 212-07 від 21.08.2007р. (а.с.а.с.13, 53), № 213 від 21.08.07 до договору № 212-07 від 21.08.2007р. (а.с.а.с.14, 54), № 214 від 21.08.07 до договору № 212-07 від 21.08.2007р. (а.с.а.с.15, 55) в них зазначена дата завантаження - 22.08.2007р.

Також, як вбачається з відомостей (п.4) зазначених в міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR): серія А № 210814 (а.с.10, 49), серія А № 003375 (а.с.11, 48) серія А № 210816 (а.с.12, 47) : автомобіль-1 НОМЕР_3, НОМЕР_5 став на завантаження 22.08.2007р., автомобіль-2 НОМЕР_1, причіп П/П АТ 2905 ХХ став на завантаження 25.08.2007р., автомобіль-3 НОМЕР_4, причіп п/п АТ 3842 ХХ став на завантаження 25.08.2007р.

З наведеного вбачається, що ТзОВ «Шахін»несвоєчасно надав транспортні засоби на завантаження (автомобіль-2 НОМЕР_1, причіп П/П АТ 2905 ХХ та автомобіль-3 НОМЕР_4, причіп п/п АТ 3842 ХХ) з запізненням на 3 дні.

Також, як вбачається з заявок № 212 від 21.08.07 до договору № 212-07 від 21.08.2007р. (а.с.а.с.13, 53), № 213 від 21.08.07 до договору № 212-07 від 21.08.2007р. (а.с.а.с.14, 54), № 214 від 21.08.07 до договору № 212-07 від 21.08.2007р. (а.с.а.с.15, 55) в них зазначено строк доставки вантажу - 7 днів.

Проте, як вбачається з відомостей (п.24), зазначених в міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR): серія А № 210814 (а.с.10, 49), серія А № 003375 (а.с.11, 48) серія А № 210816 (а.с.12, 47): час прибуття автомобіля-1 НОМЕР_6, НОМЕР_7 причіп П/П АТ 2905 ХХ та автомобіля-3 НОМЕР_4 причіп п/п АТ 3842 ХХ для розвантаження - 18.09.2007р.

З наведеного вбачається, що всі три транспортні засоби доставили вантаж до місця призначення з запізненням, зокрема автомобіль-1 НОМЕР_3 причіп П\П. АЕ 9243 ХХ на 21 день , автомобіль-2 НОМЕР_1, причіп П/П АТ 2905 ХХ з запізненням на 18 днів, SСANIA № НОМЕР_8 причіп п/п АТ 3842 ХХ на 18 днів.

ТзОВ «Шахін»(виконавцем) не подано суду доказів: ні про вчасне (відповідно до заявок) надання двох транспортних засобів (автомобіль-2 НОМЕР_1; причіп П/П АТ 2905 ХХ та автомобіль-3 НОМЕР_4 причіп п/п АТ 3842 ХХ), у цьому випадку шляхові листи з відміткою про прибуття на завантаження, ні про письмове повідомлення ОСОБА_2 особу - підприємця ОСОБА_3 (замовника) про наявність затримок при завантажені/розвантаженні, перевезенні чи митному оформленні автомобілів, як цього вимагає пп.4.2.7 п.4.2 договору.

З огляду на викладене, вимога про стягнення штрафних санкцій, які передбачені п.6.6 договору № 212-07 від 21.08.2007р. та заявлені ОСОБА_2 особою - підприємцем ОСОБА_3 до стягнення з ТзОВ «Шахін», підлягає до задоволення частково у наступному розмірі:

- за несвоєчасне надання транспортних засобів на завантаження (автомобіль-2 НОМЕР_1; причіп П/П АТ 2905 ХХ та автомобіль-3 НОМЕР_4 причіп п/п АТ 3842 ХХ - стали на завантаження 25.08.2007р., місце завантаження відповідно до заявок Польща, Тарнов) з запізненням на 3 дні, сума штрафу, відповідно до п.6.6 договору, складає 3000 грн. (3дні * 500 грн.(міжнародні перевезення) * 2 авт.= 3000 грн.);

- за несвоєчасну доставку вантажу (всі три транспортні засоби доставили вантаж до місця призначення з запізненням, зокрема автомобіль-1 НОМЕР_9 причіп П\П. АЕ 9243 ХХ на 21 день, автомобіль-2 НОМЕР_1; причіп П/П АТ 2905 ХХ з запізненням на 18 днів, автомобіль-3 НОМЕР_4 причіп п/п АТ 3842 ХХ на 18 днів) сума штрафу, відповідно до п.6.6 договору, складає 14250 грн. ((2 авт. *18 днів* 250 грн. (на території країн СНГ та України) = 9000 грн.) + (1 авт.* 21день* 250 грн. (на території країн СНГ та України) = 5250 грн.) = 14250 грн.,

що в сукупності складає 17250 грн. (3000 грн. + 14250 грн.).

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи положення норм ст.ст.4 3 , 32, 33, 34 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи, Львівський апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Львівської області від 23.09.2008р. у цій справі таким, що підлягає скасуваннню частково.

Судові витрати за розгляд справи слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу задоволити частково.

2. Скасувати частково рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.09.2008р. у справі № 6/134.

3. Відмовити в первісному позові в частині стягнення з ОСОБА_2 особи - підприємця ОСОБА_3 на користь ТзОВ «Шахін»22000 грн. штрафу.

4. Зустрічний позов задоволити частково. Стягнути з ТзОВ «Шахін»на користь ОСОБА_2 особи - підприємця ОСОБА_3 17250 грн. штрафу.

5. В решті рішення залишити без змін.

6. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції та перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

7. На виконання цієї постанови місцевому господарському суду видати відповідні накази.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку

Постанова оформлена і підписана 02.04.2010р.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Городечна М.І.

Суддя Кузь В.Л.