Постанова

від 27.04.2010 по справі 2/152

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2010 р. Справа № 2/152

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії: головуючого-судді Д.Новосад

суддів О.Михалюк

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ВАТ "Хотинське АТП-17741", м.

ОСОБА_2 області, № б/н від 10.03.10

на рішення господарського суду Чернівецької області від

23.02.10

у справі № 2/152

за позовом: ТзОВ "Райффайзен ОСОБА_3", м. Київ

до відповідача: ВАТ "Хотинське АТП-17741", м. Хотин

Чернівецької області

про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу 230 055, 97 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 23.02.10 у справі № 2/152 (суддя І.Скрипничук) позов ТзОВ "Райффайзен ОСОБА_3" до ВАТ "Хотинське АТП-17741" задоволено частково: стягнено з відповідача на користь позивача 300 685, 08 грн. заборгованості, 5 145, 55 грн. річних, 15 527, 11 грн. інфляційних, 20 640, 56 грн. пені, 3 419, 98 грн.

державного мита та 236,00 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу. У решті позовних вимог - відмовлено.

З даним рішенням не погоджується відповідач - ВАТ "Хотинське АТП-17741"- оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неповноти з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення господарським судом Чернівецької області при його винесенні норм матеріального права. Зокрема, скаржник зазначає, що починаючи з 15.12.09 договір фінансового лізингу № L57-04/07 від 26.01.07 та зобов'язання сторін по ньому є припиненими, а відтак, на думку скаржника, на відповідача не може бути покладено обов'язок погасити заборгованість за цим договором. Крім того,відповідач посилається на ст.ст. 611,615,623 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг». На підставі викладеного скаржник просить рішення господарського суду Чернівецької області від 23.02.10 у справі № 2/152 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

У зв'язку з надходженням апеляційної скарги без справи Львівський апеляційний господарський суд звернувся з запитом до господарського суду Чернівецької області.

07.04/10 на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшла справа № 2/152.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від

12.04.10 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 27.04.10.

Позивач - ТзОВ "Райффайзен ОСОБА_3" - проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення господарського суду Чернівецької області від 23.02.10 у справі № 2/152 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

В судове засідання 27.04.10 сторони явки повноважних представників не забезпечили, хоча про час та місце засідання суду були належним чином повідомлені (повідомлення про вручення поштових відправлень № 4240238 та № 4240220), причин неявки до відома суду не довели, а відтак, беручи до уваги п.п. 4,5 ухвали Львівського апеляційного господарського суду, апеляційна скарга розглядається за їх відсутності.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ВАТ "Хотинське АТП-17741" задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Чернівецької області від 23.02.10 у справі № 2/152 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного:

Розглядаючи спір між сторонами, суд першої інстанції вірно встановив, що у відповідності до п. 1.1 укладеного між сторонами у справі договору фінансового лізингу № L57-04/07 від 26.01.07, Лізиногодавець (позивач у справі) зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації, а Лізингоодержувач (відповідач у справі) зобов'язався, в свою чергу, прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Належним чином проаналізовано місцевим господарським судом також акт приймання-передачі предмета лізингу, який міститься в матеріалах справи, яким підтверджено факт передачі позивачем відповідачу тягача MAN TGA 26.410 з надбудовою(бортового тентованого).

Встановлено також судом в оскаржуваному рішенні також те, що строк лізингу погоджений сторонами п. 1.2 Договору та складається з Періодів лізингу, зазначених в Графіку лізингових платежів (додаток до договору № 1) та не може бути менше одного року.

У відповідності до пунктів 4.1 та 4.2 Договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, та комісію Лізингодавця. Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в Графіку.

Згідно додатку № 1 «графік платежів» та розділу 5 додатку № 4 до договору фінансового лізингу № L57-04/07 від 26.01.07 відповідач зобов'язувався здійснювати поточні лізингові платежі за тягач MAN TGA 26.410 з надбудовою щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунків Лізингодавця. П. 2 Додатку № 1 графік платежів розмір лізингового платежу визначено у сумі 13 040, 52 грн. П. 3 Додатку № 1 графік платежів передбачено, що оскільки для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні сторони обрали валюту - долари США, то у випадку зміни на день складання рахунку за відповідний лізинговий період, встановленого НБУ курсу гривні до доларів СІЛА по відношенню до визначеного в п. 2 Графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміни курсу гривні до доларів США. Відповідно до п. 6.2. загальних умов змінений за правилами п. 6.1. загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку Лізингодавця та підлягає сплаті Лізингоодержувачем у безспірному порядку.

Колегія суддів погоджується із застосуванням місцевим господарським судом ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», щодо сплати лізингових платежів в порядку, встановленому договором. Вірно застосовано господарським судом першої інстанції також ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України щодо обов'язку належного виконання зобов'язання сторонами.

На підставі наведених норм матеріального права, а також аналізу наявних в матеріалах справи належних документальних доказів (виставлені ТОВ «Райффайзен ОСОБА_3» до ВАТ «Хотинське автотранспортне підприємство-17741» рахунки-фактури) вірно зазначено господарським судом про порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати поточних лізингових платежів, внаслідок чого за період грудень 2008 - жовтень 2009 року у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 230 055, 97 грн. Доказів оплати вказаної заборгованості відповідач, всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 ГПК України, не подав ні при розгляді спору в суді першої інстанції, ні при розгляді апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом, на підставі чого місцевий господарський суд правомірно задоволив позовні вимоги в цій частині.

Крім того, розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 70 629, 11 грн., які складає сума заборгованості

за період листопад 2009 року - січень 2010 року та витрат, пов'язаних із страхуванням предмету лізингу, місцевий господарський суд дав належну оцінку п.п. 7.1, 7.4, 8.1.7 Загальних умов фінансового лізингу, а також вірно застосував

ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», на підставі чого, беручи до уваги документальну підтвердженість цих вимог належними документальними доказами (виставлені ТОВ «Райффайзен ОСОБА_3» до ВАТ «Хотинське автотранспортне підприємство- 17741» рахунки-фактури), правомірно, на думку колегії суддів, дійшов висновку про їх законність та обґрунтованість.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, то, колегія суддів наголошує на нормах ч. 1 ст. 216 ГК України щодо господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Так, у договорі, а саме у п 5.3, сторони погодили, що за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за Договором Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Відтак, місцевий господарський суд правомірно задоволив позовні вимоги ТзОВ "Райффайзен ОСОБА_3" до ВАТ "Хотинське АТП-17741" про стягнення з відповідача пені в сумі 20 640, 56 грн. В той же час, господарським судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог ТзОВ "Райффайзен ОСОБА_3" до ВАТ "Хотинське АТП-17741" в частині стягнення з відповідача 163, 76 грн. пені, нарахованої за січень 2010 року, оскільки, як вірно наголосив місцевий господарський суд, за період, коли між сторонами не існувало договірних зобов'язань.

Вірно, на думку колегії суддів, задоволено господарським судом Чернівецької області також позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 15 527, 11 грн. втрат від інфляційних процесів та 5 145,55 грн. - 3 % річних, які, у відповідності до вірно застосованої господарським судом ч. 2 ст. 625 ЦК України, віднесені законодавцем до структури суми боргу, а їх сплата безпосередньо пов'язана із обов'язком сплати боржником, який прострочив, основної суми боргу.

Щодо посилань скаржника на лист № 2695-12/09 від 15.12.09, яким позивач в односторонньому порядку відмовився від договору фінансового лізингу № L57-04/07 від 26.01.07, то колегія суддів вважає їх безпідставними, та наголошує, що згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, відмова чи розірвання договору в односторонньому порядку не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу також на договірні положення, а саме п. 8.1.17 Загальних умов, в якому сторони погодили, що до обов'язків Лізингоодержувача у разі дострокового припинення дії Договору віднесено сплату платежів, визначених у п. 10.3.2 Загальних умов. У п. 10.3.2. договору сторонами закріплено , що Лізингоодержувач у разі дострокового припинення договору фінансового лізингу зобов'язаний сплатити перелічені платежі, до яких віднесена як сплата заборгованості по лізингових платежах та нарахованих штрафних санкцій, так і сплата сум, які відшкодовують витрати Лізингодавця та не були сплачені Лізингоодержувачем.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально не обґрунтованими, такими, що не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, належним чином досліджені судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, а відтак скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість вимог скаржника, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Чернівецької області від 23.02.10 у справі № 2/152 слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33,43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 23.02.10 у справі № 2/152 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Чернівецької області.

ОСОБА_4Новосад

Суддя О.Михалюк

Суддя Г.Мельник