Рішення

від 27.01.2009 по справі 8/141пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000,

м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Справа №

За позовом Алчевського

професійного металургійного ліцею, місто Алчевськ Луганської області,

до Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1, місто Алчевськ Луганської області, -

про стягнення 1723 грн. 28 коп.,

розірвання договору оренди та виселення орендаря з орендованого приміщення.

          Суддя

господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань  Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача -Колійчук

І.О. -старший майстер, - довіреність №2 від 27.01.09 року;

від 

відповідача -не з'явився;

розглянувши матеріали справи,  -

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено

вимогу про:

           розірвання договору оренди

державного майна №100771/09, укладеного між сторонами 24.07.02 року;

стягнення з відповідача

заборгованості з орендної плати за період з лютого 2008 року по жовтень 2008

року у сумі 1723,28 грн. (основний борг);

виселення відповідача з займаного

приміщення площею 108,3 кв.м у будинку №16 по вул. Дунайувароській, 16 міста

Алчевська;

стягнення з відповідача на його

користь судових витрат, а саме: державного мита у сумі 187,00 грн. та витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

          На підставі ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України (далі - ГПК України)  розгляд справи відкладено з 09 січня до 27

січня 2009 року -у зв'язку з неявкою відповідача.

          У судовому засіданні, яке відбулося

27.01.09 року, представник позивача звернувся до суду з клопотанням про відмову

від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить

вимогам ст.ст. 4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

Представник позивача

позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзив

на позов та витребувані судом документи не надав, до судового засідання

не з'явився, участь у ньому свого представника не забезпечив, про причини

неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до

суду не спрямував, хоча належним чином поставлений до відома про дату, час та

місце судового слухання.

Такого висновку суд дійшов з огляду

на те, що місцем реєстрації відповідача є 

АДРЕСА_1, що підтверджено матеріалами справи (довідка державного

реєстратора виконавчого комітету Алчевської міської ради АВ №552641 від

22.12.098 року; довідка адресного бюро УМВС України у Луганській області від

23.12.08 року), на яку судом 17.12.08 року за вих. 1194 та 12.01.09 року за

вих. №20 спрямовано ухвали  про

призначення справи до судових слухань.

Перше поштове відправлення

оператором поштового зв'язку повернуто до суду з довідкою: «за закінченням

терміну зберігання»; друге поштове відправлення станом на час розгляду спору по

суті до суду не повернуто.

Згідно частині 1 ст. 29 Цивільного кодексу України (далі

-ЦКУ)місцем  проживання  фізичної 

особи  є  житловий 

будинок, квартира,   інше  приміщення, 

придатне  для  проживання 

в  ньому (гуртожиток,  готель тощо), 

у відповідному населеному  пункті,  в якому фізична особа проживає постійно,

переважно або тимчасово.

У зв'язку з викладеним суд

керується частиною 1 пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку,

затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 року №1155,

-  в якому сказано, що поштові

відправлення можуть бути повернені об'єктом поштового зв'язку за зворотною адресою

у разі письмової заяви відправника, 

письмової відмови адресата, смерті адресата (одержувача), неможливості

вручення через відсутність адресата (одержувача) чи закінчення встановленого

терміну зберігання.

Будь-які інші дані щодо адреси та

місцезнаходження відповідача у  справі

відсутні.

За таких обставин у суду маються

достатні підстави для висновку, що ним вжито належних заходів щодо повідомлення

відповідача про дату, час та місце судових слухань.

Представник позивача не заперечив

проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача.

          З урахуванням вищевикладеного та

обставин справи суд, керуючись ч. 3 ст. 22, ст.ст. 43 та 75 ГПК України, вважає

за можливе розглянути цей спір по суті за відсутності відповідача -на підставі

наявних у справі доказів.

І.Заслухавши представника позивача,

дослідивши матеріали справи та додатково надані документи, суд дійшов

наступного.

1.24.07.2002

року між Професійно-технічним училищем №8, правонаступником якого є Алчевський

професійний металургійний ліцей (Орендодавець), - з одного боку, - та Приватним

підприємцем ОСОБА_1(Орендар), - з іншого боку, - укладено договір оренди,

згідно якому Орендодавець передає, а Орендар приймає у  строкове платне  користування нежитлове приміщення площею

108,3 кв. м, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Дунайувароська,

16 Луганської області, у приміщенні гуртожитку, перебуває на балансі

Професійно-технічного училища №8; вартість майна згідно експертній оцінці

станом на 31.01.02 року становить 16310,00 грн. (п.1.1 договору); мета надання

майна в оренду -під розміщення виробничого цеху (міні-типографія) (п. 2.1).

Орендар  вступає у строкове платне користування майном

водночас з підписанням сторонами цього договору та акту приймання-передачі

майна (п.2.2).

Передача майна в оренду не тягне за

собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником майна

залишається держава, а орендар ним користується впродовж терміну оренди (п.

2.3).

Майно повертається орендарем

орендодавцю на підставі акту приймання-передачі. Майно вважається повернутим

орендодавцеві з моменту підписання акту приймання-передачі (п. 2.5).

Орендна плата визначається на

підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої  Кабінетом Міністром України №786 від 04.10.95

року, з урахуванням змін до неї, затверджених постановою Кабінету Міністрів

України №699 від 18.05.1998 року та №75 від 19.01.2000 року і складає (без ПДВ)

станом на 01.07.2002 року 133,11 грн.  на

місяць (п. 3.1).

Орендна палата підлягає сплаті

щомісячно, не пізніше 7-го числа місяця, наступного за звітним. Орендна плата

підлягає коригуванню з урахуванням щомісячного індексу інфляції (п. 3.2).

Розмір орендної плати підлягає

перегляду  на вимогу однієї із сторін при

зміні методики її розрахунку, змінах централізованих цін і тарифів та в інших

випадках, передбачених чинним законодавством України (п.3.3).

Орендар зобов'язаний:

використовувати орендоване майно згідно його призначенню та умовам цього

договору (п.4.1); своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату

(п.4.2); у випадку припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві

або підприємству, вказаному ним, орендоване майно у належному стані, -не

гіршому, ніж на момент передачі  його в

оренду, з урахуванням  нормального

фізичного зносу (п.4.5); застрахувати орендоване майно у порядку, визначеному

законодавством та впродовж місяця з моменту підписання договору надати

орендодавцю копію страхового полісу (п.4.6).

За невиконання або неналежне

виконання зобов'язань згідно цьому договору сторони несуть відповідальність,

передбачену чинним законодавством України (п.9.1).

Спори, що виникають в ході цього

договору, вирішуються за погодженням сторін. Якщо угода не буде досягнута,

спірне питання передається на розгляд арбітражного суду  (п.9.2).

Орендна плата, перерахована  несвоєчасно або не у  повному обсязі, стягується в бюджет

(орендодавцю) та балансоутримувачу відповідно до Декрету КМУ «Про стягнення

невнесених у строк податків і неподаткових платежів», з урахуванням пені з

розрахунку 120% річних від облікової ставки НБУ від суми недоплати,

розрахованої за кожний день прострочення (включаючи день оплати) (п.9.3).

У разі ненадання орендодавцю

платіжних доручень щомісячно до 8 числа місяця, наступного за звітним, орендар

сплачує штраф у розмірі 20% від розміру місячної орендної плати (п.9.4).

Договір  діє з 24.07.02 року до 24.07.03 року (п.

10.1).

Умови цього договору зберігають

силу протягом всього терміну дії у випадках, коли після його укладення

законодавством встановлені правила, що погіршують положення орендаря (п.10.2).

У разі несвоєчасної або не у

повному обсязі оплати орендарем орендних платежів до державного бюджету України

та балансоутримувачу договір оренди може бути достроково розірваний (п.10.4).

За відсутності заяви однієї із

сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення терміну його

чинності протягом одного місяця він вважається продовженим на той же термін і

на тих же умовах, що були передбачені 

цим договором (п.10.7).

Дія цього договору припиняється

внаслідок: достроково за угодою сторін або за рішенням арбітражного суду (суду)

(п.10.9) (а.с. 10-13). 

          Орендодавець передав орендоване

приміщення Орендареві, що підтверджується актом №б/н від 24.07.02 року

прийому-передачі орендованого майна, яке знаходиться за вищевказаною адресою, -

виконавши у такий спосіб вимоги ст. 13 Закону України від 10.04.92 року

№2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна»(далі -ЗУ №2269-ХІІ) та

п.1.1; 2.1 та 7.1 договору (а.с. 29).

          24.08.03 року сторони уклали

додаткову угоду про продовження терміну дії договору до 24.08.04 року (а.с.

15); 01.01.03 року вони ж уклали додаткову угоду №3, згідно якій орендна плата

встановлена у розмірі 135,80 грн. (п.1) (а.с. 16).

          15.10.03 року між сторонами укладено

додаткову угоду №100771/09, згідно якій термін дії основного договору  встановлено з 15.10.03 року до 15.10.04 року

(а.с.17). 

У зв'язку з тим, що орендар у

встановлений договором термін не сплатив орендну плату за листопад-грудень 2003

року у сумі 352,64 грн., позивач 02.04.04 року за вих. №367 спрямував на його

адресу лист-претензію з вимогою сплати боргу (а.с.18).

Докази реагування орендарем на цей

лист позивач не надав.

24.10.08 року за вих. №674

орендодавець спрямував на адресу орендаря претензію, в якій поставив його до

відома про несплату ним орендної плати з лютого 2008 року, у зв'язку з чим

виник борг у розмірі 1723,28 грн. Орендодавець запропонував орендарю сплатити

цей борг та попередив його про 

можливість дострокового розірвання договору оренди на підставі рішення

суду у зв'язку з тим, що орендар неналежним чином виконує умови договору про

повну та своєчасну сплату орендної плати (а.с.25).

14.11.08 року за вих. №683

орендодавець знову спрямував на адресу орендаря претензію, в якій поставив

вимогу про сплату ним боргу у сумі 1723,28 грн. (а.с.26).

Докази реагування відповідача на ці

претензії до справи не надано.

Відповідач позов не оспорив та не

спростував.

ІІ.Заслухавши представника

позивача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов

підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

          Як сказано у п. 1 ст.11 ЦКУ, цивільні

права та зобов'язання  виникають з дій

осіб, встановлених актами цивільного законодавства. Підставами виникнення

цивільних прав та зобов'язань, між іншим, є договори та інші правочини.

          Згідно частині 1 ст.202 ЦКУ

правочином є дія особи,  спрямована на

набуття,  зміну або припинення цивільних

прав та обов'язків.

          Зобов'язанням є  правовідносини, в яких одна сторона (боржник)

зобов'язана виконати на користь  іншої

сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу,

сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор  має право вимагати від боржника виконання

його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

          Одностороння відмова від зобов'язання

є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

           Відповідно до  ст.526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та

вимог цього Кодексу, інших актів 

цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог

-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться.

          Частиною 1 ст.530 ЦКУ  встановлено, що  якщо у зобов'язанні встановлений  строк (термін) його виконання, то воно

підлягає виконанню у цей  строк (термін).

           Зобов'язання виникають з

підстав,  встановлених статтею 11 цього

Кодексу.

          Зобов'язання має ґрунтуватися на

засадах добросовісності, розумності та справедливості.

          Згідно статті 610 ЦКУ порушенням

зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених

змістом зобов'язання (неналежне

виконання).

         А пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦКУ

передбачено правові наслідки порушення зобов'язання: у разі порушення

зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом,

зокрема - припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від

зобов'язання,  якщо це встановлено

договором або законом,  або розірвання

договору.

Статтею 623 ЦКУ встановлено, що боржник,   який 

порушив  зобов'язання,  має 

відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч.1).

           Розмір   збитків,  

завданих   порушенням    зобов'язання, доказується кредитором (ч.2).

            Збитки   визначаються   з 

урахуванням  ринкових  цін, 

що існували  на  день 

добровільного  задоволення  боржником  

вимоги кредитора  у  місці, 

де  зобов'язання  має бути виконане,  а якщо вимога не була  задоволена 

добровільно,  -  у 

день  пред'явлення позову,  якщо інше не встановлено договором або

законом.  Суд може задовольнити вимогу

про відшкодування  збитків,  беручи 

до  уваги ринкові ціни, що

існували на день ухвалення рішення (ч.3).

           Згідно статті 624 ЦКУ, якщо за

порушення зобов'язання встановлено 

неустойку,  то вона   підлягає  

стягненню   у  повному 

розмірі,  незалежно  від відшкодування збитків.

           Договором може  бути 

встановлено  обов'язок  відшкодувати збитки лише в тій частині, в

якій вони не покриті неустойкою.

           Договором може бути встановлено

стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за

вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

          Правовідносини, що мають місце між

сторонами за цим спором, належать до орендних.

          За договором найму (оренди)

наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування

за плату на певний термін (частина 1 ст.759 ЦКУ; ст. 2 ЗУ №2269-ХІІ).

Згідно частині 1 статті 762 (та ст.

797 ЦКУ) за користування майном, у т.ч нерухомим, з наймача стягується плата,

розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном

вноситься  щомісячно, якщо інше не

встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦКУ).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 та ст. 19

Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар

зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та у повному обсязі.

          Як стверджує позивач, Орендар  в період з 25.03.08 року до цього часу не

вносив орендну плату.

          Орендар ці доводи не спростував.

Таким чином, несвоєчасне виконання

відповідачем зобов'язань щодо сплати орендної плати за користуванням

орендованим майном, - тобто істотної 

умови договору оренди, підтверджено матеріалами справи.

Відповідач не довів суду

правомірність своєї відмови від 

сплати  орендної плати у спірній

сумі.

З матеріалів справи вбачається, що

позивач належним чином довів суду, що 

відповідач по справі припустився систематичного порушення термінів

сплати орендної плати.

          З огляду на викладене, відповідно до

ст. 29 ЗУ №2269-ХІІ, за невиконання зобов'язань за договором  оренди в односторонньому порядку сторони

несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами  України та договором, - на чому і наполягає

позивач по цій справі.

          Частиною 1 ст. 10 ЗУ №2269-ХІІ

обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном

віднесено до істотних умов договору оренди.

          Згідно частині 3 ст. 26 цього

Закону договір оренди може бути розірвано за погодженням  сторін. На 

вимогу  однієї  із 

сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням

суду,  арбітражного суду у разі  невиконання сторонами  своїх 

зобов'язань  та  з 

інших підстав,  передбачених

законодавчими актами України.

          Таке право сторони за договором (у

даному випадку -орендодавця) також передбачено 

пунктом 10.9 договору оренди.

Позивач належним чином довів суду,

що орендарем порушено умови договору про своєчасну та у повному обсязі сплату

орендної плати (пункти 1.1 та 4.2).

З матеріалів справи вбачається, що

позивач належним чином довів суду, що 

відповідач по справі припустився систематичного  порушення термінів сплати орендної плати, у

тому числі і понад три місяці підряд.

Факт систематичної, у т.ч. понад

три місяці підряд, несплати орендної плати документально доведено позивачем.

Згідно  частин 1 та 2 

статті 773 ЦКУ наймач 

зобов'язаний  користуватися річчю

відповідно до її призначення та умов договору.

Якщо наймач користується

річчю,  переданою йому у найм, не за  її  

призначенням  або  з 

порушенням  умов  договору 

найму, наймодавець   має   право  

вимагати   розірвання   договору  

та відшкодування збитків.

Таке ж право передбачено пунктом

10.5 укладеного між сторонами договору оренди.

          Частиною 1 ст.  782 ЦКУ встановлено, що наймодавцю  надано 

право  відмовитися  від договору найму і вимагати  повернення 

речі,  якщо  наймач 

не  вносить  плату  

за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

           Згідно п. 1 ч. 1 статті 783

названого Кодексу наймодавець  має право

вимагати розірвання договору найму, якщо наймач   користується   річчю  

всупереч   договору.

Відповідач позовні вимоги не

спростував. 

          Частиною 1 ст. 785ЦКУ встановлено

обов'язок наймача у  разі  припинення 

договору  найму негайно  повернути 

наймодавцеві  річ  у стані, 

в якому вона була одержана,  з

урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч.

1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

З урахуванням вищевикладеного,

оцінивши доводи позивача та наявні у справі докази, суд вважає, що  позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що

підлягають задоволенню у повному обсязі.

             Керуючись ст.ст. 44, 47, 47-1 та

49 ГПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у

сумі 305 грн. 00 коп., (державне мито - 

187,00 грн. (102,00 грн.+ 85,00 грн.) та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  - 118,00 грн.).

          На підставі викладеного, ст.ст.11,16,

203,509, 610, 611, 759,762,771,773,774, 782, 783 та 797 Цивільного кодексу

України; ст.ст.2.10,18,19, 26, 27,29 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІ

«Про оренду державного та комунального майна», керуючись  ст.ст.44, 47, 47-1, 49, 82-85  ГПК України, суд

в и р і ш  и в :

           1.Позов задовольнити у повному

обсязі.

2.Розірвати договір оренди

державного майна №100771/09, укладений 24 липня 2002 року, у місті Алчевську

Луганської області, між Професійно-технічним училищем №8, правонаступником

якого є Алчевський професійний металургійний ліцей, ідентифікаційний код 02540321,

місцезнаходження: місто Алчевськ, вул.Дунайувароська,16 Луганської області, - з

одного боку, - та Приватним підприємцем ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний

НОМЕР_1, який мешкає АДРЕСА_1, - з іншого боку, - предметом якого є нежитлове

приміщення площею 108,3 кв. м, яке знаходиться за адресою:

місто Алчевськ, вул.Дунайувароська, 16 Луганської області, у приміщенні

гуртожитку, перебуває на балансі Професійно-технічного училища №8; вартість

майна згідно експертній оцінці станом на 31.01.02 року становить 16310,00 грн.

3.Зобов'язати  Фізичну особу-підприємцяОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний НОМЕР_1, який мешкає АДРЕСА_1, - звільнити

займане приміщення загальною площею 108,3 кв. м, яке перебуває на балансі

Алчевського професійного металургійного ліцею, і.к. 02540321, розташоване за

адресою: місто Алчевськ, вул. Дунайувароська, 16 (шістнадцять) Луганської

області, у приміщенні гуртожитку.

4.Стягнути з  Фізичної особи-підприємцяОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний НОМЕР_1, який мешкає АДРЕСА_1, - на користь

Алчевського професійного металургійного ліцею, ідентифікаційний код 02540321,

який знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Дунайувароська, 16 Луганської

області, - борг у сумі 1723 (одна тисяча 

сімсот двадцять три) грн. 28 коп., а також судові витрати: державне

мито  у сумі 187 (сто вісімдесят сім)

грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

- 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

        Відповідно

до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 27.01.2009 року за згодою

представника позивача оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

        Рішення згідно ст.84 ГПК України

набирає законної сили після закінчення 

десятиденного строку з дня його підписання.

        Рішення може

бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду області у

десятиденний термін з дня його підписання.

        Рішення складено у повному обсязі та

підписано  - 29.01.2009 року.

Суддя                                                                            

                   А.П.Середа